Проголошення Божого Царства

Віршовані роздуми над розарієм

 

РАДІСНІ ТАЄМНИЦІ

 

1.Благовіщення

«Дух Святий зійде на тебе й
сила Всевишнього тебе отінить»(Лк 1,35)

Кімната. Ти. Опоро і Надіє.
Невинність і покора. Чистота.
В очах іскрить ця щирість і доброта.
В саду життя Ти найпрекрасніша леліє.

Сказала: «Так!». Слугиня чи Цариця?
Завмер весь світ, усі людські серця.
Ти Сина Мати й Дочка Отця,
Улюбленая Духом Ти Дівиця.

Багато з нас не можуть впокоритись.
Сказати Богу своє ствердне: «Так».
Відчувши світу й насолоди смак,
На небо не встигаємо дивитись.

Відвідини Єлизавети

«І почула Єлизавета привіт Марії,
здригнулася дитина в її лоні,
і Єлизавета сповнилася Святим Духом»(Лк 2,11)

Прийшла у гості родичка Свята
І тільки-но ласкаво привіталась
Дитя у лоні з радості всміхалось
Така могутня, а в душі проста.

Від привітання в мить відкрились очі.
Прозріла у душі Єлизавета.
Пробравшись крізь недобрі зла тенета.
Зійшлись дві долі – людські та жіночі.

Тут допомога, тут підтримка й розрада,
Людські стосунки на межі любові.
Так сталась зустріч. Усе невипадково.
І тут урок для нас, і тут порада.

Народження

«Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь»(Лк 2,11)

Він народився в яслах і на сіні,
Нехай так само Він народиться в серцях,
І знов, і ще раз навіть без кінця,
Дарує мир для кожної родини.

Як основне покликання для жінки
Та краща нагорода для сім’ї
Любов’ю очі сповнились її.
Любов’ю матері. Лунало в серці дзвінко.

Він народився, як проста людина,
Від Непорочної, без жодного гріха,
В житті дорога їх чекала нелегка,
А Мати лиш жила для Свого Сина.

Жертвування

«Мої очі бачили Твоє спасіння, що Ти приготував перед усіма народами, світло на просвіту поганам, і на славу Твого люду - Ізраїля»(Лк 2,30-31)

У Симеона на руках Месія
Це Той, Кого чекав старець у храмі.
У серці з трепетом і радості слізьми
Дитятко жертвують тут Йосип і Марія.

Він даний Богом і для Нього буде жити.
Ця жертва складена для кожного урок,
Що з Господом є цінний перший крок,
І треба по житті із Ним ходити.

Ми маєм кожну справу жертвувати.
Печаль чи радість, кожне добре діло.
Себе віддати серцем всім і тілом.
І прощення за всі гріхи благати.

Знайдення Ісусу в храмі

«Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?»(Лк 2,49)

Загубим річ – одні переживання.
Думки й дії, усе перемішалось.
Тривога в серці Матері зростала.
«Знайти Його», - одне Її бажання.

І ми шукаймо Господа Ісуса
У пошуках проходимо крізь брами,
А Він живе у серці й у храмі,
Лиш тільки з Ним здолаємо спокуси.

А Він чекає, жде нас, щоб навчити,
Як часто ми цього не помічаєм.
Шукаєм, маємо, здобувши – знов втрачаєм,
Щоби натомість із Ісусом жити.

СВІТЛІ ТАЄМНИЦІ

Хрещення в Йордані

«Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов на Нього»(Лк 3,22)

Чекав Ісуса вже Йоан Хреститель,
Розрівнював дорогу для Христа,
А Ти й тут була – свята й проста,
Бо Син Твій – Він і є Спаситель.

Коли ми, люди, змиємо той гріх?!
І «християни» не буде лиш слово
Й любов почне рости навколо?
Не смуток – радість і не плач, а сміх.

Своїм Ти прикладом, о Господи благий
Нам показав, що маємо чинити
З Тобою твердо починати жити,
Бо Ти могутній в Трійці Пресвятій.

Весілля в Кані Галілейській

«Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до Нього: «Вина в них нема»(Йо 2,3)

А на прохання Жінки перше чудо.
Величної, що Матір’ю зоветься
І Син на це прохання відгукнеться,
Й Вона за Своїх діток не забуде.

Тут воду на вино перемінивши,
Нам диво показав просте, звичайне,
Додав іще одну спасіння тайну
У простоті нам істину відкривши.

Тому просімо у Марії допомоги,
Звертаймося до Неї у потребах,
Вона ж бо знає і покаже шлях до неба
І перед Нею Син відкрив дороги.

Проголошення Божого Царства

«Потім послав їх проголошувати Боже Царство»(пор. Мт 10,5; Лк 10,1)

Задумайтесь: для чого варто жити?
Сім’я, робота, діти – це важливо,
А царства Божого ми прагнем особливо.
Людей і Бога маємо любити.

І кожен з нас осягне те небесне,
Бо на землі по-різному буває
Ніщо не вічне, усе колись минає.
Нехай по смерті знов душа воскресне.

Він об’явив народу Царство Боже
Заради чого жити показав,
Щоб на шлях праведний з нас кожен став,
І що б не сталось – Господь переможе.