Тема 17. Патофізіологія екстремальних станів

Поняття про екстремальні стани.

Шок: види, клінічні прояви, причини і механізми розвитку. Порушення загальної гемодинаміки та мікроциркуляції в патогенезі шокових станів. Стадії шоку. Роль гормонів та фізіологічно активних речовин і продуктів пошкодження тканин у патогенезі шокових станів. Поняття про „шокові органи”. Участь нервових механізмів у розвитку шоку. Патофізіологічні основи профілактики і терапії шоку.

Поняття про краш-синдром. Причини, механізми розвитку, прояви.

Колапс. Спільні та відмінні ознаки шоку і колапсу. Причини і механізми розвитку колаптоїдних станів.

Кома. Принципи класифікації. Причини і механізми розвитку коматозних станів. Роль порушень енергозабезпечення головного мозку, осмотичних розладів, іонного та кислотно – основного гомеостазу в патогенезі коми. Принципи терапії коми.

 

Тема 18. Практичні навички
з розділу « Загальна нозологія. Типові патологічні процеси».

1. Здійснювати аналіз:

· Основних понять загальної нозології (здоров’я, хвороба, патологічний процес, типовий патологічний процес, патологічна реакція, патологічний стан, етіологія, патогенез);

· Основних понять етіології (причинні фактори, фактори ризику, умови виникнення та розвитку хвороби);

· Механізмів патогенної дії фізичних, хімічних і біологічних факторів зовнішнього середовища;

· Типових патологічних процесів за принципами їх класифікації, загальними проявами і варіантами завершення;

· Значення типових патологічних процесів в патології, зокрема у виникненні та розвитку відповідних груп захворювань;

· Стадій в патогенезі типових патологічних процесів;

· Причинно-наслідкових зв’язків (змін місцевих та загальних, патологічних і пристосувально-компенсаторних, специфічних і неспецифічних; провідної та допоміжних ланок) в патогенезі типових патологічних процесів;

· Видів, причин, механізмів пошкодження та смерті клітин.

· Причинно-наслідкових зв’язків (виділяти зміни місцеві і загальні, патологічні і пристосувально-компенсаторні, специфічні і неспецифічні; визначати провідну ланку) в патогенезі проявів/наслідків дії факторів зовнішнього середовища (механічної травми, перегрівання,охолодження, опіки, відмороження, променева хвороба, хвороби декомпресії та компресії);

· Причин, механізмів розвитку, типових проявів і принципів діагностики спадкових хвороб і порушень внутрішньоутробного розвитку;

· Причин, механізмів розвитку, типових проявів запалення, лихоманки, тканинного росту, порушення теплового балансу;

· Типових порушень діяльності імунної системи;

· Механізмів імунного пошкодження клітин/тканин/органів (за Кумбсом і Джелом).

 

2. Уміння та практичні навички:

· Вирішення ситуаційних задач із визначенням причинних факторів, факторів ризику, головної ланки патогенезу, медіаторів, клінічних проявів, принципів надання медичної допомоги при станах імунної недостатності, алергії, при аутоімунних захворюваннях та псевдоалергічних реакціях.

· Схематичне відображення механізмів імунного пошкодження (за Кумбсом і Джелом).

· Застосування методик для експериментального моделювання типових порушень місцевого кровообігу;

· Вирішення ситуаційних задач із визначенням стадій розвитку, варіантів завершення, ланок патогенезу, медіаторів та механізмів їх дії, клінічних проявів типових патологічних процесів (місцеві порушення кровообігу, запалення, пухлини та ін.).

Змістовий розділ 2.

Типові порушення обміну речовин

Конкретні цілі:

· Аналізувати порушення енергетичного обміну в організмі;

· Визначати види і критерії порушень вуглеводного обміну, пояснювати їх взаємозв’язок з порушеннями енергетичного обміну;

· Аналізувати роль розладів регуляції вуглеводного обміну в патогенезі його порушень;

· Визначати критерії та види порушень білкового, жирового, водно-електролітного обмінів та кислотно-основного стану;

· Характеризувати причини типових порушень водно-електролітного, жирового і білкового обмінів та кислотно-основного стану;

· Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки в патогенезі типових порушень водно-електролітного, жирового і білкового обмінів та кислотно-основного стану, при цьому характеризувати зміни патологічні та пристосувально-компенсаторні;

· Аналізувати методи експериментального моделювання типових порушень обміну речовин і енергії для з’ясування причин та механізмів їх виникнення та розвитку.