Тема 34. Аритмії серця

Аритмії серця: класифікація, причини, механізми, типові електрокардіографічні прояви. Роль додаткових провідних шляхів серця в розвитку аритмій.

Принципи кардіопротекції та лікування недостатності серця/кровообігу.

 

Тема 35. Аритмії серця.

Причини і механізми виникнення ектопічних вогнищ збудження в міокарді, механізми повторного входу і рециркуляції збудження. Фібриляція і дефібриляція серця.

Позаміокардіальна недостатність серця. Ураження перикарда. Гостра тампонада серця.

Тема 36. Практичні навички з розділу

“Патофізіологія серцево-судинної системи”.

Здійснювати аналіз:

· Типових порушень в серцево-судинній системі, визначенням їх понять, критеріїв, принципів класифікації, проявів і наслідків;

· Причинно-наслідкових взаємозв’язків в патогенезі типових порушень в серцево-судинній системі;

· Причин і механізмів розвитку аритмій;

· Причинно-наслідкових взаємозв’язків (змін патологічних та пристосувально-компенсаторних, місцевих та системних) в патогенезі кардіогенного шоку;

· Клінічних варіантів, причин і механізмів розвитку гіпертонічної хвороби, її можливих наслідків та ускладнень.

Уміння та практичні навички:

· Вирішення ситуаційних задач із визначенням причин виникнення, механізмів розвитку та наслідків типових порушень в серцево-судинній системі та системі зовнішнього дихання.

· Скласти схеми порушень при різних видах аритмій.

· Визначати показники для аналізу типових порушень серцево-судинної системи..

· На підставі результатів лабораторних досліджень оцінювати стан функціонування судин, визначати типові порушення при атеросклерозі.

Змістовий розділ 5.

Патофізіологія ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ, травлення,
печінки ТА нирок.

Конкретні цілі:

· Визначати недостатність зовнішнього дихання через порушення газового складу крові, знати критерії;

· Аналізувати класифікації недостатності зовнішнього дихання за причинами та механізмами розвитку;

· Характеризувати причини виникнення недостатності зовнішнього дихання;

· Аналізувати роль порушень вентиляції альвеол, дифузії газів через альвеоло-капілярну мембрану, перфузії у малому колі кровообігу в розвитку недостатності дихання;

· Пояснювати причини та механізми розвитку рестриктивних та обструктивних порушень альвеолярної вентиляції;

· Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому вміти відокремлювати зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі недостатності дихання;

· Пояснювати причини виникнення та патогенез асфіксії;

· Пояснювати причини і механізми виникнення задишки;

· Аналізувати механізми розвитку різних видів періодичного та термінального дихання;

· Робити висновки про характер порушень вентиляції легенів (обструктивні або рестриктивні) на підставі аналізу результатів пневмотахометрії.

· Визначати типові патологічні стани в системі травлення: недостатність травлення (мальдигестія) та порушення всмоктування (мальабсорбція);

· Застосовувати різні принципи для класифікації найбільш поширених нозологічних форм патології травного тракту;

· Аналізувати виразкову хворобу шлунка та/або дванадцятипалої кишки як мультифакторіальну хворобу;

· Характеризувати фактори ризику виникнення виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки;

· Застосовувати сучасні уявлення про механізми пошкодження та захисні можливості травного тракту для аналізу патогенезу його виразок;

· Оцінювати значення експериментального моделювання різних форм патології травного каналу для з’ясування причин і механізмів їх виникнення та розвитку;

· Застосовувати знання про роль нервової та гуморальної регуляції різних відділів травного каналу для аналізу порушень їх моторної, секреторної та всмоктувальної функцій;

· Визначати показники секреторної функції та застосовувати їх для аналізу її типових порушень;

· Аналізувати причини виникнення та механізми розвитку панкреатитів;

· Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, вміти відокремлювати зміни патологічні та пристосувально-компенсаторні, місцеві та системні в патогенезі панкреатичного шоку;

· Аналізувати механізми порушень кишкового травлення, розвитку станів мальдигестії та мальабсорбції;

· Пояснювати патогенез клінічних проявів синдрому мальабсорбції;

· Аналізувати клінічні варіанти, причини і механізми розвитку кишкової непрохідності, пояснювати її можливі наслідки та ускладнення;

· Характеризувати поняття, оцінювати критерії та застосовувати їх для класифікації печінкової недостатності, печінкової коми, жовтяниці, портальної гіпертензії;

· Аналізувати різні варіанти печінкової недостатності за причинами та механізмами виникнення, характером протікання, ступенем тяжкості;

· Характеризувати етіологічні фактори виникнення і розвитку печінкової недостатності, жовтяниці, портальної гіпертензії;

· Пояснювати метаболічні (обмін білків, жирів, вуглеводів, мінералів, метаболізм ксенобіотиків) і гормональні порушення в організмі при недостатності печінки;

· Застосовувати сучасні досягнення нейрофізіології для пояснення патогенезу енцефалопатії та коми при печінковій недостатності;

· Пояснювати механізми розвитку жовтяниць;

· Аналізувати причини, механізми виникнення та розвитку найбільш важливих клінічних синдромів при різних видах жовтяниць;

· Аналізувати патогенез портальної гіпертензії, пояснювати механізми розвитку її основних клінічних проявів;

· Аналізувати типові порушення кількісного та якісного складу сечі;

· Характеризувати причини та механізми порушень процесів клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції і секреції;

· Розуміти про нирковий кліренс, вміти його розраховувати та застосовувати для аналізу порушень різних відділів нефрона;

· Аналізувати механізми розвитку патологічної протеїнурії, пояснювати, з якими захворюваннями нирок може бути пов’язаний розвиток її окремих видів;

· Визначати гостру ниркову недостатність, її критерії, розуміти принципи патофізіологічної класифікації;

· Аналізувати причини виникнення та механізми розвитку преренальної, ренальної та постренальної гострої недостатності нирок;

· Бути здатним пояснити механізм зменшення швидкості клубочкової фільтрації при різних варіантах гострої ниркової недостатності;

· Оцінити значення різних підходів до експериментального моделювання гострого дифузного гломерулонефриту в з’ясуванні причин та механізмів його розвитку;

· Визначати нефротичний синдром за його клінічними та патофізіологічними проявами, пояснювати етіологію первинного і вторинного нефротичного синдрому;

· Трактувати гострий некроз канальців як важливу причину розвитку гострої ниркової недостатності;

· Визначати хронічну ниркову недостатність (ХНН), її критерії за показниками функціонування нирок в залежності від стадії та за клінічними проявами;

· Характеризувати причини та механізми розвитку ХНН;

· Аналізувати реактивні зміни кровоплину в нирках при їх ушкодженні;

· Пояснювати метаболічні порушення (обмін натрію і води, обмін калію, кислотно-основний стан, мінеральний обмін, метаболізм ксенобіотиків/ліків) і зміни ендокринної функції нирок при ХНН;

· Оцінювати значення ретенційної азотемії та інших метаболічних порушень в розвитку поліорганної недостатності;

· Пояснювати загальні принципи профілактики та лікування гострої та хронічної недостатності нирок.