double arrow

АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОГО ПОЧУТТЯ ЮРИСТА

 

4. 1. Інформаційна культура юриста

 

Інформація - ефективний засіб регулювання суспільних процесів. По суті, «інформація» - філософське поняття, яке"" істотно відрізняється від понять «відомість», «повідомлен­ня», «дані», «новини» тощо. Функціональність інформації передбачає її одержання, використання, поширення, збері­гання, що становить зміст інформатики як науки.

У Законі України від 2 жовтня 1992 р. «Про інформацію» вказується, що інформація - це документальні або публічно оголошені відомості про події та явища, які відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середо­вищі. Звідси випливають певні властивості інформації - ко­рисність, повнота, достовірність, новизна, цінність - які під­креслюють особливе ставлення до будь-яких відомостей чи повідомлень. Для юриста особливе значення має така влас­тивість інформації, як достовірність. У юридичній практиці трапляються випадки, коли під виглядом подачі достовірних фактів через ті чи інші причини насаджується дезінформація. Тоді юрист повинен вдатися до реінформації, тобто віднови­ти природну достовірність фактів.

Функціонування інформації пов'язане з такими основни­ми поняттями: інформаційна діяльність, інформаційний запит, документ в інформаційних відносинах, інформаційна продук­ція, інформаційна послуга, інформаційні потоки, інформа­ційні бар'єри, інформаційний потенціал, інформаційний ре­жим, інформаційні системи, інформаційні процеси, інформа­ційний фонд.

Інформаційну діяльність треба розуміти як сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави [16, ст. 12, п. І]. Під інформаційним запитом розуміється звернення, вимога про надання можливості ознайомитися з офіційними докумен­тами. Документи в офіційних відносинах - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, викорис­тання й поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві. До інформаційної продукції належать матеріалізовані результа­ти інформаційної діяльності, призначені для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, під­приємств, установ, організацій. Інформаційна послуга -це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності з доведення інформаційної продукції до спожи­вачів, щоб задовольнити їхні інформаційні потреби [16, ст. 12,27,32,40,41].

Зрозуміло, що інформація має різні види: статистична, масова, правова, інформація про особу [16, ст. 18].

Правова інформація - це сукупність документальних або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, пра­вопорядок, правопорушення, боротьбу з ними та їх профіла­ктику [Іб.ст.22]. Отже, правова інформація має широкий зміст, що пояснюється чисельністю об'єктів і джерел.

Уся правова інформація, як зазначається у Законі Украї­ни «Про інформацію», за характером джерел поділяється на дві основні групи: офіційну й неофіційну. Офіційна правова інформація міститься в документах трьох видів: норматив­них, правозастосовних і статистичних. Її джерелом є держа­вні органи й посадові особи. Така інформація має велике значення у державотворенні. Наприклад, на сучасному етапі враховується історична практика, яка відображає об'єктивні умови розвитку українського народу. Неофіційна правова інформація міститься у матеріалах наукових досліджень, лекціях, доповідях з правової тематики.

Офіційна та неофіційна правова інформація різняться ме­тою, властивостями. Якщо для першої обов'язковою є пов­нота, то для другої ця властивість не є обов'язковою.

Інформація поділяється на відкриту та з обмеженим до­ступом.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: