Стан здоров’я населення України

Источники данных о населении (перепись населения)

Расчет перспективной численности населения. Прогноз численности населения

На ближайшую перспективу численность может быть рассчитана на основе показателя абсолютного прироста.

Для этого исчисляют сред. абсолютн. прирост за несколько предыдущих лет, анализируют ситуацию и если есть основание считать, что ближайшие 2-3 года эти показатели не будут существенно изменяться, то расчет производится по формуле: S₀-исходная численность, t-количество лет на которое делается прогноз, дельта-сред. абсол. прирост

Для определения численности на отдаленную перспективу используется метод возрастной передвижки , где х-возраст, Рх – вероятность дожить до следующего года, Sx – численность людей в возрасте х.

х	Ксм	qx	Px	численность Sx
	1,4	0,0014	0,9986
	1,2	0,0012	0,9988
	1,0	0,001	0,999
	-

q_x-вероятность умереть в течении года

Px=1-q_x

Метод возрастной передвижки ориентирован на «закрытое общество», то есть население, в котором нет или незначительна миграция

Население – это совокупность людей, проживающих на определенной территории и непрерывно возобновляющихся за счет рождений и смертей.

Важнейший показатель статистики населения – численность

Основным методом точного определения численности является перепись.

При проведении переписи выделяются следующие категории населения:

5) Постоянное население (ПН) – это лица, живущие постоянно в данном населенном пункте.

6) Наличное население (НН) – это лица, проживающие в данном населенном пункте на момент переписи, а также выбывшие из него в те места, где перепись не может быть произведена

7) Временно отсутствующие (ВО) – это лица проживающие постоянно в данном населенном пункте, но на момент переписи выбывшего из него на срок не более 6-ти месяцев

8) Временно присутствующие (ВП)

Между категориями существует определённая взаимосвязь в рамках территории где проводится перепись ПН=НН, ВО=ВП

В пределах одного населенного пункта

ПН=НН+ВО-ВП

НН=ПН-ВО+ВП

Україна постійно поповнювала страшні спустошення, заподіяні їй монголо-татарами, громадянською війною, голодомором, другою світо­вою війною. Сучасний же аналіз перебігу демографічних процесів і даних про стан здоров'я нашого населення свідчить про те, що в країні склалася демографічна криза. Смертність переважає над народжував­ністю більше, ніж у 2 рази. Водночас, за кількістю хірургічних втручань щодо штучного припинення вагітності, Україна займає одне з перших місць у світі в розрахунку на кількість населення.

За даними офіційної статистики у 2000 р. середня тривалість життя чоловіків в Україні становила 62 роки, проти 66 у 1986 р. Останні роки тривалість життя продовжує скорочуватись. Водночас цей показник упродовж останніх 20 років у більшості країн світу підвищився. В Центральній Америці й Азії він збільшився на 10-11 років, у країнах Східної Європи – на 2-3 роки.

Причини загальної смертності по всіх регіонах України практично не відрізняються. Найчастіше, як чоловіки (48,5%), так і жінки (66,5) помирають від серцево-судинних хвороб. Від нещасних випадків, отруєнь і травм смертність серед чоловіків становить 16,2 %, а серед жінок – 4,4%, від злоякісних новоутворень серед чоловіків – 14,5%, серед жінок 10,9%, від хвороб органів дихання серед чоловіків – 7,6%, серед жінок – 3,8%. В Україні смертність чоловіків у всіх вікових групах вища, ніж смертність жінок.

Занепокоєння викликає здоров’я школярів. Перелік хронічних хвороб учнів загальноосвітніх шкіл різноманітний. Лише один з десяти першокласників сьогодні не має патології. Результати досліджень показують, що за останні роки тенденція до погіршення стану здоров'я учнів набула сталого характеру. За період навчання у школі кількість хронічних захворювань у дітей збільшується в 1,5-2 рази. Відмічається значне омолодження "хвороб похилого віку", зокрема, онкозахворювань. Є випадки інсультів та інфарктів у дітей віком до 15 років.

Серед новонароджених кожне 3 немовля має певні генетичні вади, а кожна 17 дитина народжується психічно неповноцін­ною. Основними причинами дитячої смертності є вроджені вади розвитку, патологія органів дихання, інфекційні хвороби, нещасні випадки, травми. Високим є рівень мертвонароджуваності. За рівнем смертності немовлят Україна займає 49 місце у світі.

Внаслідок зменшення народжуваності зменшується кількість підліт­ків, віком 15-17 років, які складають репродуктивний потенціал нашої країни. Саме ці юнаки і дівчата в найближчий час будуть визначати при­ріст населення.

Народження великої кількості дітей з вадами розвитку зумовлює ріст і без того високих показників інвалідизації населення. Сьогодні в Україні налічується майже 150 тис. дорослих інвалідів з дитинства і понад 160 тис. дітей-інвалідів. Вагомим чинником інвалідизації дітей є зловживання батьками алкоголю, наркотиків та тютюнопаління.

Статистика свідчить про постійне зростання безплідності та нездатність багатьох жінок виносити і народити дитину. Жіноче та чоловіче безпліддя зумовлене багатьма причинами. Серед них, на першому місці знаходяться запальні процеси різної етіології. Навіть серед дівчат 15-17 років майже 8% страждають на запалення жіночих статевих органів, які в основному є ускладненням після штучного переривання вагітності.

Недостатня поінформованість молоді з проблем планування сім’ї, лібералізація сексуальних стосунків, негативний вплив сучасних засобів масової інформації зумовлюють підвищений інтерес підлітків до цієї сфери, випадкові та ранні сексуальні контакти, що за браком знань про засоби контрацепції та профілактики венеричних захворювань призводить не тільки до поширення венеричних хвороб, а й до випадків ранньої вагітності. Щорічно реєструють близько 300 випадків штучного переривання вагітності у дівчат до 14 років та понад 30 тис. – у дівчат 15-17 років. Незапланована вагітність може призвести до народження хворої дитини, яка поповнить ряди дітей-інвалідів, а небажані діти – ряди дітей-сиріт.

Щодо інфекційних хвороб, то підвищилась захворюваність на грип, кишкові інфекції, тяжкі форми сальмонельозу, дизентерії, гепатитів. Кіль­кість хворих на туберкульоз у 2000 р. збільшилась майже в 2 рази порівняно з 1990 р. На даний час щоденно реєструється 82 хворих. Смерт­ність від туберкульозу складає 16,3 на 100 тис. населення, порівнюючи з 1996 р. вона підвищилася майже у 6 разів. Цей показник в Україні вищий, ніж у Японії в 2,4 раза і в 5,6 раза – ніж у Франції.

За останні роки значно зросла захворюваність на венеричні хвороби як серед дорослих, так і серед підлітків. Захворюваність на сифіліс статистично свідчить про епідемію. Загальна кількість хворих збільши­лась з 9,7 у 1991 р. до 91,5 на 100 тис. населення у 2000 р. В Україні також розповсюджується епідемія СНІДу, яка має найбільші темпи росту серед країн СНД. Але насправді ситуація значно складніша. Спеціалісти вважають, що у 2010 р. кількість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД в Україні може досягти 1,5-2,5 млн. Найвищий рівень захворюваності має вікова група від 15 до 29 років, тобто група з найбільшою сексуальною активністю та здатністю до реалізації репродуктивної функції. Це негативно впливає на соматичне і репродуктивне здоров’я молоді та є причиною народження ВІЛ-інфікованих дітей.

Повернутися до Змісту