Неподаткові надходження

Тема 3

Система доходів бюджету

 

План:

 

1.Склад та характеристика доходів бюджету.

2.Неподаткові надходження.

3.Доходи від операцій з капіталом.

4.Офіційні трансферти.

 

 

Склад та характеристика доходів бюджету.

 

Доходи бюджетів, з одного боку, є результатом розподілу вартості валового внутрішнього продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з другого — виступають об'єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках дер­жави вартості, тому що остання використовується для формування бюджетів різних рівнів.

Склад доходів бюджетів, форми мобілізації грошових ресурсів до бюджетів залежать від системи і методів господарювання, а також від завдань, що вирішуються суспільством в той чи інший період.

Сукупність усіх видів доходів бюджетів, що формуються різними методами, їх взаємопов'язане застосування становлять систему доходів бюджетів. Ця система забезпечує стимулювання зростання виробництва і підвищення його ефективності, сприяє прискоренню науково-технічного прогресу, забезпечує соціальні гарантії населенню та розвиток соціальної сфери.

В Україні доходи бюджетів складаються з чотирьох груп:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

В умовах ринкової економіки основ­ними методами мобілізації доходів бюджетів є податкові. Податки є універсальною і водночас вихідною категорією, яка ви­ражає основні риси фінансів, що функціонують у розвиненій економічній системі ринкового типу. Саме в умовах функціонування ринкової економіки податкові методи мобілізації доходів бюджетів є превалюючими у загальній системі фінансових взаємозв'язків.

      Залежно від порядку формування систему державних доходів можна розподілити на:

централізовані - кошти, які залишаються у розпорядженні держави завдяки розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту, що надходять для формування централізованих грошових фондів держави;

децентралізовані -доходи, які залишаються в розпорядженні державних підприємств, установ і організацій при розподілі та перерозподілі валового внутрішнього продукту.

 

Неподаткові надходження

Неподаткові надходження становлять близько третини від загальної суми доходів і в залежності. від видів та методів їх мобілізації об'єднуються у наступні групи:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) інші неподаткові надходження.

Доходи від власності та підприємницької діяльності включають ті, що зумовлені виконанням економічних функцій державою як власника, а саме:

§ надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України;

§ надходження від грошово-речових лотерей;

§ дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності;

§ рентна плата та інші надходження.

Найпомітнішу суму серед таких доходів становить рентна плата, яка є однією з форм вилучення до бюджету частини прибутку суб'єктів підприємництва, одержання якої не залежить від їхньої господарської діяльності.

Нафтогазодобувні підприємства вносять до державного бюджету, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рентну плату за нафту у встановленому грошовому розмірі — гривнях за 1 тонну та за природний газ—у гривнях за 1000 куб. метрів.

Сплата рентної плати здійснюється щодекадно, виходячи з обсягів природного газу, нафти, аміаку, що транспортуються територією України.

Рента плата за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та рентна плата за транзитне транспортування аміаку сплачується у національній валюті України за офіційним курсом гривні до долара, встановленим НБУ на день, що передує дню сплати платежу.

Наступним за обсягом надходженням першої групи є надходження від перевищення власних доходів над видатками Національного банку України. Сума цього перевищення визначається щорічно на основі кошторису доходів і видатків НБУ.

Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, сплачують акціонерні та інші господарські товариства, створені у процесі приватизації й корпоратизації підприємств загальнодержавної власності, які мають акції (частки, паї), що є у державній власності. Джерелом сплати дивідендів є прибуток підприємницьких структур, який залишається в їхньому розпорядженні після відрахувань, встановлених законами податків, зборів, інших обов'язкових платежів.

Сума дивідендів, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, визначається шляхом добутку суми на виплату дивідендів, яка визначена рішенням про розподіл прибутку і частки державного майна у статутному фонді підприємства (у %), і діленням результату на 100.

Наступним видом доходів першої групи є надходження від грошово-речових лотерей. Державна грошова лотерея — це лотерея, умови якої передбачають наявність призового фонду в обсязі не менше як 50 відсотків від суми отриманих доходів, а також відрахувань до державного бюджету не менше як 25 відсотків від доходів, що залишаються у розпорядженні агента з проведення державної грошової лотереї після виплат призового фонду. Такі лотереї можуть випускати агенти, що мають відповідні свідоцтва, видані Міністерством фінансів України.

До інших надходжень належали платежі, пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України відповідно до укладеної міжурядової угоди, а також надходження коштів, одержаних від продажу акцій відкритих акціонерних товариств, придбаних за компенсаційні сертифікати.

Друга група неподаткових надходжень включає адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, а саме: плату за утримання дітей у школах-інтернатах; плату за утримання вихованців шкіл та профтехучилищ соціальної реабілітації; плату за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ; виконавчий збір; плату за оренду цілісних майнових комплексів; державне мито; митні збори; єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Найбільшим за обсягом надходженням є плата за оренду цілісних майнових комплексів, яка запроваджена у зв'язку з передачею майна, що перебуває у державній чи комунальній власності, в оренду юридичним та фізичним особам. Об'єктами оренди є цілісні майнові комплекси дер­жавної і комунальної власності, майно бюджетних установ. Обсяги надходжень залежать від вартості майна, що передається в оренду, та розміру річної орендної плати, який переважно не може перевищувати 5 відсотків орендованого майна.

Важливим джерелом неподаткових надходжень другої групи є державне мито. Державне мито — це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами. Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи, які звертаються у відповідні органи для вчинення в їхніх інтересах дій та для видачі їм відповідних юридичних документів.

Державне мито справляється:

— з позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті щодо релігійних організацій, з касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видання судами копій документів;

— з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрут­ство, що подаються до арбітражних судів та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про пе­регляд їх за нововиявленими обставинами;

— за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальни­ми конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, а також за видавання дублікатів, нотаріально зас­відчених документів;

— за реєстрацію актів громадянського стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану;

— за видавання документів на право виїзду за кордон і за запрошення в Україну осіб з інших країн, за подовження терміну їхньої дії та за внесення змін до цих документів;

— за видавання візи до національного паспорта іноземного громадянина або документа, що його замінює, на право-виїзду з України та в'їзду в Україну;

— за видавання нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну чинного паспорта на паспорт нового зразка);

— за оформлення нового зразка закордонного паспорта громадянам України на право виїзду за кордон або подовжен­ня строку його дії;

— за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

— за видавання дозволів на право полювання і рибальства;

— за операції з цінними паперами;

— за операції, що здійснюються на товарних, сировинних та інших біржах, крім валютних;

— за проведення аукціону;

— за дії, пов'язані з одержанням охоронних документів на об'єкти промислової власності, підтриманням їхньої чинності та передачею прав їхніми власниками.

Для справляння державного мита використовуються тверді, пропорційні та прогресивні ставки.

До неподаткових надходжень другої групи належить також єдиний збір., що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України і складається із зборів за здійснення митного, санітарного, ветеринарного, екологічного контролю, а також із плати за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України.

Єдиний збір справляється одноразово під час транзиту, ввезення або вивезення вантажу за єдиним платіжним документом. Єдиний збір справляється з платників незалежно від кількості та найменування вантажу, який провозиться ними через державний кордон України. Ставки збору встановлюються в євро. Єдиний збір сплачується платником у національній валюті України за офіційним валютним (обмінним) курсом на день сплати цього збору.

Плата за утримання дітей у школах-інтернатах та плата за утримання вихованців шкіл та профтехучилищ соціальної реабілітації справляється з батьків, діти яких перебувають у цих закладах. Плата справляється щомісячно у відсотках від доходів, що припадає на одного члена сім'ї. Розміри й порядок обчислення і справляння з батьків цієї плати визначається чинними на час сплати законодавчими та нормативними документами з цього питання.

Плата за послуги служби дозвільної системи Міністерства внутрішніх справ України здійснюється згідно з Єдиним тарифом, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Управління внутрішніх справ 70 відсотків від сум коштів, що надійшли на їхні рахунки за надані послуги, 10-го числа місяця, наступно­го за звітним, перераховує до державного бюджету.

Третя група неподаткових надходжень включає інші надходження, серед яких: надходження коштів від реалізації конфіскованого майна; надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій, установ, щодо яких минув строк позовної давності; надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних сил України та інших військових формувань, утворених згідно з законодавством та інші.

Виручку від реалізації товарів та інших предметів, конфіскованих митними, правоохоронними й іншими уповноваженими на це органами, а також суми, одержані від реалізації товарів та інших предметів, що зберігалися під митним контролем, і власника яких не знайдено в установлений нормативними ак­тами термін перераховують до державного бюджету.

Конфісковане безгосподарне майно, майно, що за правом успадкування перейшло у власність держави, реалізують дер­жавні податкові адміністрації з дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством.

Суми кредиторської заборгованості між підприємствами недержавної форми власності, щодо яких термін позовної давності минув, підлягають віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності у наступному місяці після закінчення терміну позовної давності.

Суб'єкти господарської діяльності Збройних сил України, уповноважені Кабінетом Міністрів України, мають право на реалізацію надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна ЗСУ. Кошти, одержані від реалізації за­значеного майна, у 3-денний термін перераховуються до дер­жавного бюджету.

Додаткові збори з окремих видів господарських операцій на виплату пенсій запроваджено для поповнення доходів Пенсійного фонду України, а саме: з операцій купівлі-продажу валют; з продажу ювелірних виробів; з операцій відчуження легкових автомобілів; з операцій купівлі-продажу нерухомого майна; вироблених в Україні або імпортованих в Україну тютюнових виробів; вартості послуг стільникового рухомого зв'язку.

3. Доходи від операцій з капіталом

Доходи від операцій з капіталом — це доходи бюджету, що мобілізуються неподатковим методом. Вони включають три групи надходжень:

1) надходження від продажу основного капіталу;        

2) надходження від реалізації державних запасів товарів;

3) надходження від продажу землі і нематеріальних активів.

Надходження від продажу основного капіталу об'єднують два їх види: надходження коштів від реалізації безгосподарного майна та майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів, знахідок, а також валютні цінності і кошти, власники яких невідомі; надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Сума доходів від реалізації безгосподарного майна залежить від кількості реалізованого майна та його оцінки. Важливим є дотримання вимог оцінки майна, умов реалізації, а також перерахувань отриманих від його реалізації коштів до державного бюджету. Слід зазначити, що перерахування коштів до державного бюджету здійснюється у термін не пізніше сими днів від дня продажу в обсягах одержаної виручки за мінусом ко­місійної винагороди.

Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України становить сукупність дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які перебувають у державній власності га, відповідно до законодавства, зараховані до нього і призначені для забезпечення державних виробничих, наукових, соціально-культурних та інших потреб, що фінансуються з державного бюджету.

Формування цього фонду, контроль за станом обліку, охорони, збереження і його використанням здійснює Міністерство фінансів.

Фонд складається з таких частин:

— державного запасу дорогоцінних металів;

— державного запасу дорогоцінного каміння;

— оперативного резерву золота;

— історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцін­ного каміння.

Оперативний резерв золота — це резерв для забезпечення невідкладних потреб національної економіки. Обсяги зарахування дорогоцінних металів до цього резерву та їх відпуску визначаються Кабінетом Міністрів України.

Цінності історичного фонду неподільні, вони є надбанням народу і можуть бути використані лише з метою експозиції та наукового дослідження на підставі рішень Кабінету Міністрів України.

Безпосереднє формування і зберігання цінностей фонду здійснює Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Належний облік та контроль за операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням здійснює Міністерство фінансів.

Другою групою доходів від операцій з капіталом є надходження від реалізації державних запасів товарів, що включають надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву; надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

До його складу входять: мобілізаційний резерв — запаси матеріально-технічних і сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції; ремонту військової техніки та майна в надзвичайний період, розгортання у воєнний час робіт з відновлення інфраструктури народного господарства для організації безперебійної роботи підприємств, установ, організацій.

Механізм формування і використання державного матеріального резерву визначений Законом України "Про Державний матеріальний резерв".

Надходження від продажу землі і нематеріальних активів становлять третю групу доходів від операцій з капіталом.

Продаж земельних ділянок здійснюється відповідно до Земельного кодексу України. Зважаючи на те, що Закон України "Про розмежування земель державної і комунальної власності" не прийнято, до розмежування земель державної і комунальної власності передбачається 10 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення зара­ховувати до загального фонду державного бюджету, а 90 відсотків — до відповідних бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя. Величина зазначених доходів залежить від обсягів продажу і ціни.

 

Трансферти

Офіційні трансферти можуть передбачатися від органів державного управління України та від урядів зарубіжних країн і міжнародних організацій.

Трансферти від органів державного управління поділяються на:

— кошти, що надходять з інших бюджетів;

— дотації;

— субвенції.

Кошти, що надходять з інших бюджетів, включають:

— кошти, що надходять до державного бюджету з інших бюджетів;

— кошти, що надходять за взаємними розрахунками із додаткової дотації до або з державного бюджету;

— кошти, що надходять за взаємними розрахунками із додаткової дотації з районних та міських (міст Києва і Севастополя, міст республіканського та обласного значення) до міських (міст районного значення), селищних та сільських бюджетів;

— кошти, що надходять за взаємними розрахунками із додаткової дотації з міських (міст районного значення), селищних та сільських бюджетів до районних та міських (міст Києва і Севастополя, міст республіканського та обласного значення) бюджетів;

— кошти, що надходять до районних та міських (міст Києва і Севастополя, міст республіканського і обласного значення) бюджетів з міських (міст районного значення), селищних, сільських та районних у містах бюджетів;

— кошти, що надходять за взаємними розрахунками до державного бюджету з місцевих бюджетів;

— кошти, що надходять за взаємними розрахунками до місцевих бюджетів з державного бюджету;

— кошти, що надходять за взаємними розрахунками між місцевими бюджетами.

Дотації як вид офіційних трансфертів включають:

— дотації вирівнювання, що одержуються з державного бюджету;

— дотації вирівнювання, що одержуються з районних та міських (міст Києва і Севастополя, міст республіканського і обласного значення) бюджетів;

— додаткові дотації, що одержуються з державного бюджету;

— додаткові дотації, що одержуються з районних та місь­ких (міст Києва і Севастополя, міст республіканського і обласного значення) бюджетів;

— додаткова дотація з державного бюджету АРК та обласним бюджетам на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ;

— інші дотації.

Найбільшими за обсягом є дотації вирівнювання, які ви­значаються як перевищення обсягу видатків, перелік яких визначено Бюджетним кодексом для відповідного бюджету, і який обчислено із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючи коефіцієнтів над визначеними БК доходами.

Субвенції можуть передбачатись як у державному бюджеті, так і у складі місцевих бюджетів.

Найбільшими за обсягом субвенціями з державного бюджету є соціальні субвенції, до яких належать:

§ субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомог сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям та інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам;

§ субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво та придбання житла військовослужбовцям, учасникам бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання ними службових обов'язків, а також військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років та у зв'язку із скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання;

§ субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати;

§ субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни і праці, військової служби, органів внутрішніх справ з послуг зв'язку та інших, передбачених законодавством послуг, і компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

§ субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ та субсидій насе­ленню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;

§ субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Офіційні трансферти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій включають надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту у миротворчих операціях; гранти (дарунки), що надійшли до бюджетів усіх рівнів.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: