Обґрунтування обраних проектних рішень

Для розробки системи я буду використовувати:

- PHP – скриптова мова загального призначення, інтенсивно застосовується для розробки веб-додатків на якій реалізовано багато програмних платформ, які визначають структуру програмної системи(yii, yii2, laravel і т.п.);

- MySQL – вільна реляційна система управління базами даних;

- JavaScript – це мова програмування, яка додає інтерактивність в веб-систему;

- GitHub – веб-сервіс для хостингу IT-проектів і їх спільної розробки.

 

Постановка задачі. Технічне завдання

Вступ

Дане технічне завдання поширюється на розробку web-системи «Автоматизована система вибору комплектації до комп’ютерних компонентів», яка призначена для вільного використання користувачами, які мають доступ в мережу інтернет.

Загальна характеристика системи

2.2.1 Сфера застосування

До даної системи буде вільний доступ кожному користувачу. Система буде використовуватись в комп’ютерно-технічній галузі для визначення потрібних компонентів до різних видів комплектацій.

2.2.2 Функції системи

- внесення даних;

- редагування даних;

- видалення даних;

- пошук;

- фільтрація даних;

2.2.3 Джерело початкових даних

Дані вносяться в базу даних (БД) системи адміністраторами через панель управління системи.

Початкові дані процесорів:

- виробник;

- модель;

- внутрішня тактова частота;

- тип роз’єму;

- кількість ядер;

- інтегрована графіка.

Початкові дані відеоадаптерів:

- виробник;

- модель;

- внутрішня тактова частота;

- об’єм пам’яті;

- тип роз’єму;

- тип пам’яті.

Початкові дані ПЗП:

- об’єм пам’яті;

- виробник;

- тип пам’яті.

Початкові дані ПЗП:

- виробник;

- модель;

- швидкість обертання шпинделя;

- обсяг буфера;

- технологія;

- обсяг пам’яті;

- інтерфейс;

Початкові дані МП:

- виробник;

- модель;

- тип роз’єму під процесор;

- тип роз’єму під відеоадаптер;

- тип роз’єму під ПЗП;

- тип роз’єму під ПЗУ;

2.2.4 Результати, вихідні дані

Результати відображатимуться після того, як користувач встановить параметри фільтрації (вибір відеоадаптера, процесора, тощо). Тип відображення результатів запиту – список, в якому буде міститись посилання на детальну інформацію знайденого компоненту. Якщо система не знайде по запиту користувача жодного комп’ютерного компоненту, то користувач буде про це повідомлений.

Вимоги до обчислювального середовища

2.3.1 Склад та конфігурація апаратних засобів

Мінімальна конфігурація:

- тип процесора: pentium і вище;

- об’єм оперативної пам’яті: 512 Мб і більше.

Рекомендована конфігурація:

- тип процесора: intel t4300;

- об’єм оперативної пам’яті: 1 Гб.

Об’єм пам’яті ПЗП на сервері залежить від об’єму інформації, яка може збільшуватись та зменшуватись.

2.3.2 Програмні засоби

Система встановлюється на хостингу. Вимоги до програмних засобів хостингу:

- MySQL;

- підтримка PHP5

2.3.3 Режим роботи

Розроблювана система технічно буде працювати в постійному режимі. Програмно система матиме 2 режими роботи:

- адміністративний – доступ до повноцінного контролю системи;

- користувацький – доступ до перегляду, пошуку та фільтрування даних.

Зв’язок із зовнішнім середовищем

2.4.1 Формати і протоколи обміну для вхідних даних

Вхідна інформація поділяється на масив. Кожен елемент інформаційного масиву входить в своє поле бази даних (БД). Таким чином моделі пристрою буду вноситись в поле, призначене для найменування моделей. Тобто для кожного інформаційного елементу є своя призначена комірка в БД системи.

Якщо при внесенні вхідних даних буде виявлено, що така ж сама інформація в БД вже існує, то дані в БД не будуть записані. Це зумовлено тим, що БД матиме унікальні поля для того, щоб не накопичувалась одна й та ж сама інформація, щоб не створювались дублікати та не займати пам’ять ПЗП.

2.4.2 Формати і протоколи для вихідних даних

Вихідна інформація буде представлена в вигляді «найменування поля = дані поля». Тобто кожний тип інформації буде представлена користувачу інформаційними блоками. Наприклад:

Виробник:	Intel
Модель:	Celeron M900
Тактова частота:	2.2 Гц

Вихідна інформація поділятиметься на категорії. Тобто інформація про «процесори» не буде виводитись в категорії «відеоадаптери».

2.4.3 Формати та правила зміни керуючих параметрів

Доступ до зміни інформації матимуть тільки адміністратори системи. Для користувачів буде доступно перегляд, пошук та фільтрація даних.

Якщо при змінні даних буде виявлено системою, що дані повторюються з іншим полем (або полями) таблиці БД, то зміни не будуть прийняті.

В системі буде доступно змінити дані тільки тих полів даних, які вже існують.

Якість системи

2.5.1 Виконання стандартів та узгодження

На створення та виконання було узгоджено стандарт ДЕСТ 34. ДЕСТ 34 – технічне завдання (ТЗ) на створення автоматизованої системи, яка регламентує структуру ТЗ на створення саме системи, в яку входять:

- програмне забезпечення (ПЗ);

- апаратне забезпечення;

- люди, які працюють з ПЗ та системою;

- автоматизовані процеси системи.

По вибраному стандарту, люди, які працюють з ПЗ – це виробники та супровідники системи. Люди, які працюють з системою – це користувачі та адміністратори.

2.5.2 Можливість перенесення із точки зору апаратного та обчислювального середовища

Дану систему можна розробляти та зберігати як локально, так і в мережі інтернет. Для повноцінної роботи системи її потрібно розміщувати в мережі інтернет.

Для того щоб перенести систему з ПК (персональний комп’ютер) на хостинг можна використовувати ПЗ «Filezilla». Якщо використовувати систему GitHub, то можна скористатись можливостями які вона надає та надати репозиторію (місце зберігання файлів розроблюваної системи в GitHub) доменне ім’я та використовувати його в якості доступу в розроблювану систему.

При перенесенні системи слід враховувати її апаратні та програмні вимоги для середовища виконання.

2.5.3 Надійність функціонування

В свою чергу стійкість системи залежить від рівня неліквідованих дефектів, помилок та здібності системи реагувати на їх проявлення так, щоб це не відображалось в показниках надійності.

Передбачити блокування некоректних дій користувача при роботі з системою.

Стійкість системи проявляється ефективністю контролю вхідних даних та відображення їх аномалій функціонування (дублікати, неправильне внесення та редагування даних, проблеми з видаленням даних).

При виконанні всіх перелічених вимог до системи, вона повинна працювати стабільно.

 

ОХОРОНА ПРАЦІ

Щодня перед початком роботи програміст повинен:

- оглянути своє робоче місце; про виявлення ознак пошкодження обладнання інформувати свого безпосереднього керівника;

- відрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в відсутності відблисків на екрані комп’ютера, відсутності зустрічного світла;

- перевірити правильність підключення обладнання ЕОМ до електромережі;

- очистити екран комп’ютера від пилу та інших забруднень;

- перевірити правильність організації робочого місця й за необхідності провести відповідні коригування.

Програміст під час роботи зобов'язаний:

- виконувати тільки ту роботу, яку йому було доручено;

- підтримувати порядок і чистоту на робочому місці;

- тримати відкритими всі вентиляційні отвори обладнання;

- коректно закрити всі активні завдання у разі припинення роботи з комп’ютером;

- негайно відключити комп’ютером від електричної мережі у разі виникнення аварійної ситуації.

У ході виконання робіт програміст повинен:

- витримувати відстань від очей до екрана комп’ютером в межах 60 - 70см;

- дотримуватися внутрішньозмінного режиму праці та відпочинку, регламентованих перерв у роботі, а саме (при 8-годинній денній робочій зміні) для розробників програм - тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи; для інших категорій працівників - тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи; для операторів комп'ютерного набору - тривалістю 10 хвилин, після кожної години роботи.

Не допускається:

- зберігання біля комп’ютера паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- використання комп’ютерів, на екранах яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв;

- приймання напоїв та їжі на робочому місці.

 

ВИСНОВКИ

Протягом виконання роботи було закріплено отримані під час навчання знання з предметів: «Бази даних», «Web-програмування», «Конструювання програмного забезпечення», «Професійна практика програмної інженерії», «Якість та тестування програмного забезпечення».

Під час переддипломної практики було проведено дослідження теми дипломної роботи, постановка задач, вибір способів та засобів їх реалізації, визначення програмних та апаратних вимог. Проведене дослідження дозволяє розпочати розробку дипломної роботи.