Небезпечне геологічне явище — подія геологічного походження або наслідок дії геологічних процесів, що виникають в земній корі під дією різних природних і геодинамічних факторів або їх комбінацій, які оказу-ють або можуть сказати дію ураження на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об'єкти економіки і навколишнє природне середовище.
Сейсмічна безпека - стан захисту населення, об'єктів економіки і навколишнього природного середовища від небезпеки, що виникає від наслідків землетрусу.
Забезпечення сейсмічної небезпеки - прийняття і дотримання правових норм, виконання екологічних і сейсмічних захисних правил і вимог, а також виконання комплексу організаційних, прогнозних, інженерних, технічних, сейсмічних захисних і спеціальних заходів, що спрямовані на забезпечення захисту от дії факторів ураження внаслідок землетрусу людей, об'єктів господарської діяльності і навколишнього природного середовища.
Сейсмічне районування - виділення областей, районів або окремих ділянок місцевості на поверхні Землі за ступенем потенційної сейсмічної небезпеки, що проводиться на базі комплексного аналізу геологічних і геофізичних даних.
|
|
Сейсмічна область - гірська складчаста область або активна платформа, в межах якої можуть пройти землетруси, ступінь потенційної небезпеки яких-характеризується макросейсмічною інтенсивністю і максимально можливим прискоренням коливання фунту при землетрусу.
Сейсмічна хвиля — пружні коливання, що розповсюджуються в Землі від осередків землетрусів і вибухів.
Сейсмічна шкала - шкала для оцінки інтенсивності землетрусу на поверхні Землі.
Землетрус - підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів в земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у виді пружних коливань.
Осередок землетрусу - область виникнення підземного удару в товщі земної поверхні або верхньої мантії, що є причиною землетрусу.
Прогноз землетрусу - визначення або уточнення місця або району можливого землетрусу, інтервалів часу і енергії або магнітуди, в межах яких очікується землетрус.
Провісник землетрусу - один з ознак майбутнього або вірогідного землетрусу, що виражається у виді форшоків, деформації земної поверхні, змінами параметрів геофізичних полів, складу і режиму підземних вод, стану і властивостей речовини в зоні осередку вірогідного землетрусу.
Вулкан - геологічне утворення, що виникає над каналами і тріщинами в земній корі, по яким на земну поверхню виливається лава, попіл, гарячі гази, пари води і уламки гірських порід.
|
|
Обвал - відрив і падіння великих мас гірських порід на крутих і обри-вистих схилах гір, річних долин і морському побережжю, які виникають головним чином за рахунок послаблення зв'язування гірських порід під впливом процесів вивітрювання, діяльності поверхневих і підземних вод.
Зсув - переміщення мас гірських порід по схилу під дією власної ваги і додаткового навантаження внаслідок підмиву схилу, перезволожування, сейсмічних поштовхів та інших процесів.
Протизсувний захист - комплекс охоронних, обмежувальних і інже-нерно-технічних заходів, направлених на запобігання виникнення і роз-витку зсувного процесу, захисту людей і територій від зсувів, а також своє-часне інформування органів виконавчої влади або місцевого самовряду-вання і населення про загрозу виникнення зсуву.
Небезпечне гідрологічне явище - подія гідрологічного походження або результат гідрологічних процесів, що виникають під дією різних природ-них або гідродинамічних факторів або їх комбінацій, які оказують або можуть сказати дію ураження на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об'єкти економіки і довкілля.
Повінь - щорічне затоплення від тривалого підйому рівня води території місцевості, що прилягає до ріки, озера або водосховища, яке повторюється в один і той же період сезону.
Паводок - фаза водного режиму ріки, яка може багатократно повто-рюватися в різні сезони року, що характеризується інтенсивним, корот-кочасним збільшенням витрат і рівнів води, які викликаються дощем або інтенсивним таненням снігу під час відлиги.
Підтоплення - підвищення рівня фунтових вод, що порушують норма-льне використання території, будівництво і експлуатацію розташованих на ній об'єктів.
Зона затоплення - територія, що покривається водою в результаті перевищення притоку води у порівнянні з пропускною можливістю русла.
Зона вірогідного затоплення - територія, в межах якої можливо або прогнозується виникнення зони затоплення.
Зона катастрофічного затоплення - зона затоплення, на якій сталася загибель людей, сільськогосподарських тварин і рослин, пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також причинена шкода навко-лишньому природному середовищу.
Зона вірогідного катастрофічного затоплення -зона вірогідного затоп-лення, на якій очікується або можлива загибель людей, сільськогоспо-дарських тварин і рослин, пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також спричинення шкоди довкіллю.
Сель (селевий потік) - стрімкий русловий потік, який виникає раптово, складається із води, піску, грязі та уламків гірських порід і характери-зується різким підйомом рівня води, хвильовим рухом, коротким терміном дії, значним ерозійним і кумулятивним ефектом, що створює загрозу жит-тю і здоров'ю людей, шкоду об'єктам господарської діяльності і довкіллю.
Селенебезпечна територія - територія, що характеризується інтенсив-ністю розвитку селевих процесів, які створюють небезпеку для людей, об'єктів економіки і довкілля.
Захист проти селю - комплекс охоронних, обмежувальних і інженерно-технічних заходів, направлених на запобігання виникнення і розвитку селевих процесів, захисту людей і територій від зсувів, а також своєчас-ного інформування органів виконавчої влади або місцевого самовря-дування і населення про загрозу виникнення селів.
Лавина - швидкий, що раптово виникає рух снігу і (або) льоду вниз по крутим схилам гір, який представляє загрозу життю і здоров'ю людей та спричиняє шкоду об'єктам економіки і довкіллю.
Лавинонебезпечна територія - гірська місцевість, на якій є реальна потенційна небезпека сходу лавин, які приводять або можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей та завдати шкоду об'єктам економіки і навколишньому природному середовищу.
|
|
Протилавинний захист - комплекс охоронних, обмежувальних і інженерно-технічних заходів, направлених на запобігання виникненню процесів, що утворюють лавини, а також своєчасне інформування органів виконавчої влади або місцевого самоврядування і населення про загрозу виникнення лавин.
Небезпечне метеорологічне явище - природні процеси і явища, що виникають в атмосфері під дією різних природних факторів і їх комбінацій, які приводять або можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей та завдати шкоду об'єктам економіки і довкілля.
Сильний вітер - рух повітря відносно земної поверхні з швидкістю або горизонтальною складовою більше 14 м/с.
Вихор - атмосферне утворення з обертальним рухом повітря навколо вертикальної або нахиленої осі.
Ураган - вітер руйнівної сили і великої тривалості, швидкість якого більше 32 м/с.
Циклон - атмосферне утворення з зниженим тиском повітря і ураганними швидкостями вітру, що виникає в тропічних широтах і викликає великі руйнування і загибель людей.
Шторм - тривалий дуже сильний вітер з швидкістю більше 20 м/с, який викликає сильне хвилювання на морі і руйнування на суші.
Смерч - сильний малий за масштабами атмосферний вихор діаметром до 1000 м, в якому повітря обертається з швидкістю до 100 м/с, що має велику руйнівну силу.
Шквал - різке не тривале посилення вітру до 20-30 м/с і більше, що супроводжується зміною його напрямку, яке поєднано з конвективними процесами.
Протяжний дощ - рідкі атмосферні опади, що випадають безперервно або почти безперервно на протязі декілька діб, які можуть визвати повені, затоплення і підтоплення.
Гроза - атмосферне явище, що пов'язано з розвитком сильних купчастих дощових хмар, що супроводжується багатократними електричними розря-дами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом.
Град - атмосферні осадки, що випадають в теплу пору року, у виді часток щільного льоду діаметром от 5 мм до 15 см, звичайно разом з зливовим дощем при грозі.
|
|
Сніг - тверді атмосферні опади, що складаються з льодяних кристаликів або сніжинок різної форми, які випадають з хмар при температурі повітря нижче 0 ° С.
Ожеледь - шар щільного льоду, що утворюється на земній поверхні і на предметах при намерзанні переохолоджених капель дощу або туману.
Сильний снігопад - тривале інтенсивне випадання снігу із хмар, що приводить до значного погіршення видимості і перешкоджує руху транспорту.
Сильна завірюха - переніс снігу над поверхнею землі сильним вітром, можливо в сполуці з випаданням снігу, що приводить до значного погіршення видимості і заносу транспортних засобів.
Туман - скупчення продуктів конденсації в виді капель або кристалів в повітрі безпосередньо над поверхнею землі, що супроводиться значним погіршенням видимості.
Пильна буря - переніс великої кількості пилі або піску сильним вітром, що супроводжується погіршенням видимості, видуванням верхнього шару фунту разом з насінням і молодими рослинами, засипанням посівів і транспортних магістралей.
Засуха - комплекс метеорологічних факторів в виді тривалої відсутності опадів в поєднанні з високою температурою і пониженням вологості повітря, що приводить до порушення водного балансу рослин і викликає їх пригноблення або загибель.
Природна пожежа - неконтрольований процес горіння, що стихійно виникає і розповсюджується в довкіллі, який супроводжується інтенсив-ним виділенням тепла, диму та світловим випромінюванням, що створює небезпеку для людей і завдає шкоду об'єктам господарської діяльності та навколишньому середовищу.
Лісна пожежа - неконтрольований процес горіння в лісах, що виникає стихійно або внаслідок зневажливого поводження людей з вогнем і розповсюджується по території лісу.
Степова пожежа - неконтрольований процес горіння, що виникає стихійно або внаслідок штучного палу в степу.
Торф'яна пожежа - загорання торф'яного болота, осушеного або природного, при перегріві його поверхні променями сонця або внаслідок зневажливого поводження людей з вогнем.
Зона пожежі — територія, в межах якої в.результаті стихійного лиха аварій, катастроф або необережної дії людей виникають і розповсюд-жуються пожежі.
Біологічно-соціальна надзвичайна ситуація - стан, при якому в результаті виникнення джерела біологічно-соціальної надзвичайної ситуа-ції на визначеній території порушуються нормальні умови життя і здоров'я людей, існування сільськогосподарських тварин і рослин, виникає -загроза життю і здоров'ю людей, широкого розповсюдження інфекційних захворю-вань, втрати сільськогосподарських тварин і рослин.
Джерело біологічно-соціальної надзвичайної ситуації - особливо небезпечна або широко розповсюджена інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин і рослин, в результаті яких на визначеній території виникла або може виникнути біологічно-соціальна надзвичайна ситуація.
Біологічна безпека - стан захисту людей, сільськогосподарських тварин і рослин, навколишнього природного середовища від небезпеки, що викли-кана або буде викликана джерелом біологічно-соціальної надзвичайної ситуації.
Особливо небезпечна інфекція - стан зараження організму людей або тварин, що проявляється в виді інфекційних захворювань, прогресуючий за часом і в просторі, що викликає тяжкі наслідки для здоров'я людей і сільськогосподарських тварин або їх загибель.
Збудник інфекційного захворювання - патогенний мікроорганізм, що має еволюційне пристосування до паразитування в організмі людини або тварини і потенційно здатний викликати захворювання інфекційною хворобою.
Джерело збудника інфекційної хвороби - організм зараженої людини або тварини, в якому іде природний процес зберігання, розмноження і виділення в зовнішнє середовище збудника інфекційної хвороби.
Карантин - система тимчасових організаційних, режимних, обмежувальних, адміністративних, господарських, санітарних, епідемічних, гігієнічних, лікувальних, і профілактичних заходів, які спрямовані на попередження розповсюдження інфекційної хвороби і забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичних осередків і наступну їх ліквідацію.
Обсервація режимні і обмежувальні заходи, які передбачають разом з посиленням медичного і ветеринарного нагляду і проведення протиепі-демічних, лікувальних, профілактичних, ветеринарних і санітарних захо-дів, обмеження пересування і переміщення людей або сільськогоспо-дарських тварин в усіх прилеглих з зоною карантину адміністративно-територіальних утвореннях, які створюють зону обсервації.
Епідемія - масове, прогресуюче за часом і в просторі в межах виз-наченого регіону розповсюдження інфекційної хвороби людей, яке значно перевищує звичайно зареєстрований на даній території рівень захворю-ваності.
Епідемічний осередок - місце зараження і перебування людей, що захворіли інфекційною хворобою або територія, в межах якої за певний відрізок часу можливо зараження людей і сільськогосподарських тварин збудниками інфекційної хвороби.
Епізоотія - одночасне прогресуюче за часом і в просторі в межах визначеного регіону розповсюдження інфекційної хвороби серед великої кількості одного або значних видів сільськогосподарських тварин, що значно перевищує звичайно зареєстрований на даній території рівень захворюваності.
Панзоотія - масове одночасне розповсюдження інфекційної хвороби сільськогосподарських тварин з високим рівнем захворюваності на великій території з охоплюванням цілих регіонів, декілька держав або материків.
Ензоотія - одночасне розповсюдження інфекційної хвороби серед сільськогосподарських тварин в визначеній місцевості, населеному пункті або на об'єкті господарської діяльності, природні і господарсько-економічні умови яких виключають повсюди розповсюдження даної хвороби.
Епізоотичний осередок - місце знаходження джерела збудника інфекційної хвороби сільськогосподарських тварин, який ізольовано таким чином, що становиться неможливим передача збудника тваринам, які мають до неї сприйняття.
Епіфітотія - масове, прогресуюче за часом і в просторі інфекційне захворювання сільськогосподарських рослин і (або) різке підвищення чисельності шкідників рослин, що супроводжується масовою гибеллю сільськогосподарських культур і зниженням їх продуктивності.
Енфітотія - одночасне розповсюдження інфекційної захворюваності серед сільськогосподарських рослин у визначеній місцевості, населеному пункті, або на об'єкті господарської діяльності, природні і господарсько-економічні умови яких виключають повсюди розповсюдження даної хвороби.