Зміст агрегатного планування,основні стратегії та методи агрегатного планування
Починається планування з визначення попиту, потім визначення можливих заходів, які забезпечують необхідну для задоволення попиту потужність,підраховуються витрати кожного заходу, складаються альтернативні плани і обирається той план, який має найменші витрати.
Агрегатне планування - це визначення рівнів запасів виробництва, субконтракту, чисельності працюючих на підприємстві протягом планового періоду від 3 до 18 місяців, тобто в середньостроковому періоді з урахуванням даних прогнозованого попиту, виробничої потужності, загального стану запасу, чисельності робітників, відносної кількості одиниць матеріального потоку, які використовуються розробником плану.
Основна ідея агрегатного плану полягає в досягненні приблизного балансу між попитом і операційними можливостями організації. Для цього визначаються стратегії, які бувають:
- пасивними, (не передбачають впливу, який змінює попит на товари і послуги);
- активними (намагаються впливати).
Пасивні
| |||||
Стратегія | Переваги | Недоліки | Особливості | ||
1 | 2 | 3 | 4 | ||
1 Зміна рівня запасу залежно від попиту | Зміна рівня працюючих відбувається постійно або відсутня | Зростання витрат на утримання запасів при підвищенні попиту, через що виникає дефіцит і втрачається обсяг продажу | Використовується у виробництві, але не в сервісі | ||
2 Варіювання чисельності працюючих шляхом найму і звільнення відповідно до попиту | Дозволяє уникати витрат на інші альтернативні варіанти | Підвищення витрат на навчання знов прийнятих працівників | Використовується там, де потрібна некваліфікована праця, що дає додатковий дохід | ||
3 Варіювання темпів виробництва шляхом використання наднормових робіт або тимчасового простою обладнання | Дозволяє пристосовуватися до сезонних коливань | Виплата за наднормову роботу; зниження продуктивності праці | Додає елементи гнучкості до агрегатного плану |
4 Субпідряд | Забезпечує гнучкість і вирівнювання випуску | Втрата контролю за якістю; зменшення виручки; імовірність втратити клієнта | Використовується у виробничій сфері |
5 Використання тимчасових робітників (обладнання) | Вимагає менших витрат і більш гнучке порівняно з постійними робітниками | Витрати на прийом, звільнення, навчання, що послаблює оперативне планування | Застосовується для низькокваліфікованих робіт і територій з надлишковою робочою силою |
Активні | |||
6 Варіювання попиту за допомогою реклами і цін | Відсутній простій устаткування і постійно є покупці | Складність узгодження попиту і забезпечення його задоволення | Чисто ринкова стратегія: попит - пропозиція |
7 Затримка виконання замовлень протягом періоду високого попиту | Дозволяє уникати наднормових робіт і тримати потужності на постійному рівні | Покупець може звернутися до іншого виробника | Непридатна для споживчих товарів, використовується в автосервісі |
8 Виробництво різносезонних продуктів | Уникнення монотонності в роботі; повне використання ресурсів | Важко знайти працівників, які володіють усіма навиками і знаннями | Ризик незнаходження ринків збуту для продуктів |
|
|
Методи агрегатного планування: 1) інтиїтивні методи; 2) математичні методи; 3) графічний і табличний методи.
Поняття,цілі створення запасів в операційній системі. Витрати організації на формування та зберігання запасів.
Запаси - це будь-який ресурс або предмет, який використовується в операційній системі організації для того, щоб задовольнити поточну чи майбутню потребу.
Управління запасами- це діяльність по формуванню та підтримці оптимального рівня, кількості та типів фізичних ресурсів для реалізації стратегічного плану організації.
Запаси створюються з метою: 1)забезпечення незалежності виробничої діяльності системи;2)для врахування коливань попиту на продукцію;3)для забезпечення захисту від коливань періоду поставки;4)для використання переваг економічного розміру замовлення на закупку матеріалів.
У виробничій сфері до запасів відносить: сировину,готову продукцію,комплектуючі,допоміжні матеріали,незавершене виробництво.
При формуванні і зберіганні запасів необхідно враховувати наступні витрати: на закупку, на зберігання, на розміщення замовлення, повязані з дифіцитом запасу,переналагодження при зміні виду продукції.
Попит на запаси та системи управління запасами.
Розрізняють залежний і незалежний попит. За залежного попиту управління запасами полягає в плануванні потреби матеріалів.
За незалежного попиту управління запасами з метою мінімізації загальнихвитрат передбачає декілька різних систем: 1) система з фіксованим обсягом замовлення (в ній контролюється рівень запасів і робиться замовлення фіксованої величини запасу); 2) система з фіксованим періодом часу (тут замовлення на поповнення запасу розміщується через визначений період часу, а розмір замовлення залежить від наявного залишку); 3)система АВС аналізу(побудована на поділі всіх запасів на 3 класи в залежності від річної вартості цих запасів); 5) система управління запасами точно в строк ( чітко визначена кількість одиниць запасу повинно надходити в той момент, коли він потрібен).
Основні моделі управління запасами модель з фіксованим обсягом замовлення та модель з фіксованим періодом часу.
Найбільш поширеними моделями управління запасами є моделі, що базуються на певних двох системах: 1)модель з фіксованим обсягом замовлення; 2)модель з фіксованим періодом часу.
Характеристики моделей | Модель за фіксованим обсягом замовлення | Модель з фіксованим періодом часу |
1.обсяг замовлення | 1.постійний | 1.змінний |
2.момент розміщення замовлення | 2.коли рівень запасу знижується до фіксованого рівня.Точки чергового замовлення | 2.Коли спливає попередньо обумовлений контрольний період часу |
3.ведення обліку | 3.Кожного разу,коли вилучаються або додаються запаси | 3.Тільки після спливу контрольного періоду часу |
4.величина запасу | 4.менша ніж в іншій | 4.більше ніж в більшій |
5.тип запасу | 5.більш дорогі і важливі запаси | 5.менш важливі запаси |