Відповіді на тестові завдання

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ

Відповіді на запитання

1) Дихання через ніс забезпечує аналіз вдихуваного повітря, сприяє його очищенню від пилу, зволоженню та зігріванню.

2) Дихання припиниться, бо курареподібні речовини блокують Н-холінорецептори міоневральних синапсів, отже нервові імпульси не дійдуть до дихальних м'язів і екскурсія грудної клітки припиниться.

3) Тиск у плевральній порожнині можна виміряти за допомогою манометра, з'єднаного трубкою з голкою, яку вводять між парієтальною та вісцеральною плеврою. У тому коліні манометра, яке сполучається з атмосферним повітрям, рідина опуститься, а в то­му, яке сполучається з плевральною порожниною,— підніметься.

4) У легенях залишилося 2500—2700 мл повітря. Цей показник називають функціональною залишковою ємкістю (Ф8Є). Він скла­дається з резервного об'єму видиху і залишкового об'єму легень.

5) У легенях містяться такі об'єми повітря: резервний вдиху, ди­хальний, резервний видиху і залишковий. Всі разом вони скла­дають загальну ємкість легень.

6) Потрібно зробити однобічний пневмоторакс, тобто з'єднати плевральну порожнину з зовнішнім середовищем.

Відповіді на тестові завдання

1. С

2. D

3. C

4. C

5. B

6. E

7. D

8. D

9. E

10. B

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2

ГАЗООБМІН, ТРАНСПОРТУВАННЯ ГАЗІВ КРОВ'Ю

Відповіді на запитання

1) Призначення переливання крові цілком обгрунтоване, оскільки під час вдихання чадного газу, утворюється карбоксигемоглобін. Це дуже міцна.сполука і еритроцити не здатні переносити кисень. Тому и треба ввести свіжу кров, щоб гемоглобін, який у ній мі­ститься, міг приєднати та перенести кисень.

2) Збільшення парціальної напруги СО₂, зниження рН крові (аци­доз), збільшення рівня 2,3-дифосфогліцерату.

3) Нам відомо, що 1 г НЬ може. приєднати Ґ,34 мл О₂, а 11 г Нв — X. Отже,

X = 11. х 1,34. = 14,7 об %.

   Киснева ємність крові у нормі становить 19—20 об%.

4) Гідрокарбонати — близько 70%, карбогемоглобін—близько 20 %. Фізичне розчинення і в зв'язку з білками—10%.

5) На геми еритроцитів припадає близько 99,7 %; на фізичне розчинення в плазмі — 0,3%.

740 мм рт. ст. — 47 мм рт. ст.=693 мм рт. ст.; Х= (693 х 15): 100 =105, 96 мм рт.ст.:
Показник відповідає такому у стані спокою

                                                       

6) 19 – 13 = 6 мл О₂; (6: 19) х 100 = 31%. Показник відповідає такому у стані спокою.

 

Відповіді на тестові завдання

1. E

2. C

3. B

4. B

5. D

6. C

7. D

8. A

9. B

10. B

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГУЛЯЦІЇ ДИХАННЯ

Відповіді на запитання

1) Після перерізування блукаючих нервів дихання стане рідшим і глибшим, бо не надходитимуть аферентні імпульси від рецепторів розтягнення легень до інспіраторних нейронів дорзальної респіраторної групи нейронів довгастого мозку, які пригнічують їх активність під час вдиху. Отже, недостатньою мірою загальмовуватимуться інспіраторні нейрони, що призведе до подовження і поглибшення вдиху.

2) Сприяють збільшенню вентиляції рефлекси від пропріорецепторів кінцівок.

3) Іритантні рецептори містяться у сизовій оболонці повітроносних шляхів. Спо­стерігатиметься кашльовий рефлекс.

4) Бо можуть виникнути судоми, зв'язані з токсичною дією кисню на ЦНС.

5) При однобічному пневмотораксі відповідна легеня не запов­нюватиметься повітрям під час вдиху, а щоб забезпечити той же рівень газообміну всього організму, який був досі, дихальний центр, отримавши інформацію від хеморецепторів про гіпоксію і гіперкапнію, збільшить вентиляцію легені, яка залишилася.

6) Диспное — це задишка. Вона спостерігатиметься в усіх ви­падках, коли порушуватиметься газообмін організму із зовнішнім середовищем (за нестачі О₂ у вдихувальному повітрі, або надмір­ній кількості в ньому СО₂, у разі крововтрати, під час фізичної праці, у разі порушення кровообігу, зміни властивостей НЬ).

7) Рефлекс Герінга—Брейєра розпочинається від рецепторів роз­тягнення легенів під час вдиху, що призводить до гальмування інспіратор них нейронів, наслідком чого є прискорення видиху. У людини цей рефлекс виникає тільки при глибоку диханні, коли дихальний об’єм досягає 1,5 л.

8) Навіть у разі пасивних скорочень м'язів від пропріорецепторів іде інформація і збуджує дихальний центр, збільшуючи легенеау вентиляцію.

Відповіді на тестові завдання

1. В

2. D

3. A

4. E

5. D

6. D

7. B

8. A

9. B

10. B

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН ТА МЕТОДИ ЙОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Відповіді на запитання

1) За таблицями визначаємо, що основний обмін у цього чоловіка повинен становити 1912 ккал (1194+718). Тобто основний обмін у нього відповідає нормі (різниця менша від 10%).

2) За таблицями: 1029+691 = 1720 (ккал/добу); за масою тіла:70 х 24 =1680 (ккал/добу); за площею поверхні:38 х 1 х 24-= 1732,8 (ккал/добу). Отримані результати свідчать про те, що всі способи можуть бути використані для визначення стандартного основного обміну. Найпростішим є спосіб розрахунку за масою тіла, найточнішим — за таблицями.

3) Величина основного обміну дорівнює 21 — 16,3=4,7% О₂. VО₂₌ (6000 х 4,7): 100 = 282 мл/хв..

ДК = 3,7: 4,7 = 0,79,

ККО₂ = 4789 ккал.

00= 0,282 • 4,789 • 1440 = 1994 (ккал/добу).

Стандартний основний обмін—1477 ккал. Основний обмін пе­ревищує норму, що свідчить про підвищення інтенсивності метабо­лізму і може бути пов'язане з гіперфункцією щитовидної залози, збільшенням секреції адреналіну.

4. Енерговитрати за 1 хв вираховують так. ДК = 240 х 250 = 0,96

ККО₂ = 4,997 ккал. Таким чином, енерговитрати за 1 хв. складають 0,250-4,997=1,25 ккал.

Відповіді на тестові завдання

1. C
2. D
3. C
4. A
5. A
6. D
7. D
8. A
9. B
10. D

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ЛЮДИНИ ТА ЇЇ РЕГУЛЯЦІЯ

Відповіді на запитання

1) Осередками теплотворення є м'язові тканини, печінка, нирки.

2) Тепловіддача шляхом теплопровідності може здійснюватися за безпосереднього дотику поверхні тіла до.предметів, які мають нижчу температуру, ніж шкіра.

3) Тепловипромінювання — віддача тепла або нагрівання навко­лишнього холоднішого повітря тим більшою мірою, чим більше оголене тіло і розширені судини шкіри.

4) Тепловіддача за рахунок випаровування відбувається у разі підвищення температури зовнішнього середовища до 35 °С при сухому повітрі.

5) Тепловіддача забезпечується: тепловипромінюванням; кон­векцією; теплопровідністю; випаровуванням води з поверхні шкіри і легень.

6) Найбільшу тепловіддачу забезпечують шкіра, потові залози, легені.

7) Щитовидна залоза завдяки своїм гормонам різко активізує окислювальні процеси в мітохондріях, що зумовлює підсилення енергетичного обміну клітин і підвищення температури тіла. Отже, щитовидна залоза бере участь у теплотворенні.

8) Симпатична нервова система є частиною симпато-адреналової системи. Отже, під час дії холоду на організм вона підвищує енергетичний обмін, спричинює гіперглікемію, прискорює і поси­лює роботу серця, звужує судини шкіри, тобто сприяє підвищен­ню температури тіла. З другого боку, під час дії на організм спеки симпатична нервова система керує процесом потоутворення, беручи участь у тепловіддачі.

9) Доказом впливу кори великих півкуль на терморегуляцію є умовні рефлекси і навіювання під час гіпнозу, коли спостерігаю­ться відповідні зміни або теплоутворення, або тепловіддачі згідно зі змістом навіювання.

10) Потові залози підкоряються симпатичним холінергічним нервам, медіатором яких є ацетилхолін. Атропін є блокатором М-холінорецепторів. У разі його введення гальмуватиметься процес. Утворення поту, тобто блокуватиметься шлях віддачі тепла через випаровування. В умовах підвищеної температури зовнішнього середовища організм може перегрітися.

Відповіді на тестові завдання

1. А

2. B

3. C

4. B

5. E

6. A

7. D

8. B

9. A

10. B

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6