Інженерні мережі для будівництва

Тимчасовий водопровід улаштовують з труб розрахункового діаметра, прокладаючи їх у землі чи на її поверхні, захистивши від механічних пошкоджень. Водопостачання може бути організоване за тупиковою, кільцевою або змішаною схемами.

Для електропостачання використовують діючі мережі й постійні споруди енергетичного господарства. Пересувні електростанції та інші тимчасові джерела енергопостачання застосовують у початковий період будівництва. Тимчасові мережі високої і низької напруги на території будівництва влаштовують з повітряною підвіскою проводів на стовпах.

Тепло і пар подають від котельних установок.

Стиснене повітря від компресорних установок розподіляють по сталевим трубам чи гумовим шлангам.    

Улаштування тимчасових доріг

 

Як тимчасові внутрішньобудівельні дороги на будівельних майданчиках використовують автомобільні дороги і залізниці. Залізничний транспорт застосовують головним чином при спорудженні великих об'єктів промислового й енергетичного будівництва. Будівництво тимчасових залізниць виконують спеціалізовані організації. а тимчасових автодоріг, як правило, загальнобудівельні організації.

Дороги тимчасового призначення слід прокладати по трасах майбутніх постійних шляхів.

Дорога складається з нижньої  і  верхньої будівлі.  Нижня  будівля – це

земляна полотнина. Дорожній одяг проїзної частини, що складається з покриття і основи в автомобільній дорозі, баластового шару, шпал і рейок у залізничній

колії, представляє верхня будівля дороги.

Дорожнє покриття тимчасових внутрішньобудівельних автодоріг може бути полегшеним (наприклад, гравійне або щебеневе). До більш сучасних і часто застосовуваних варто віднести тимчасове покриття із збірних залізобетонних плит.

До основних параметрів тимчасових автомобільних доріг відносяться: число смуг руху; ширина полотна і проїзної частини; радіуси заокруглень; найбільший поздовжній ухил (до 9%). Ширину тимчасових доріг слід приймати при однобічному русі автотранспорту не менше 3,5 м, при двосторонньому русі – не менше 6 м. Параметри доріг визначають відповідно до вимог ДБН.

При визначенні схеми руху транспорту (кільцева, наскрізна, тупикова) і розташування доріг у плані необхідно забезпечити під'їзд транспортних засобів у зону дії кранів та інших засобів вертикального транспорту, до площадок укрупнювального складання, складів і т.д.

 

Розміщення тимчасових будівель

За призначенням тимчасові будівлі поділяють на: виробничі (майстерні, об'єкти енергетичного призначення і т.п.); адміністративно-господарські (контори виконробів, прохідні і т.п.); санітарно-побутові (гардеробні, душові і т.п.).

Залежно від конструктивних рішень розрізняють тимчасові будинки неінвентарні (розраховані на  одноразове  використання)  та  інвентарні.  Останні,  в

свою чергу, можуть бути збірно-розбірні, контейнерні й пересувні.     

При розміщенні санітарно-побутових і адміністративних будинків необхідно забезпечити безпеку і зручність підходів до них, не заважати будівництву, забезпечити максимальне блокування будинків між собою. На майданчику з великим числом працюючих побутові приміщення слід розосередити, наблизивши їх, по можливості, до місця роботи.

 

Розміщення складів

Залежно від вимог до фізико-хімічних властивостей матеріалів, що зберігаються, розрізняють приоб’єктні склади: відкриті (збірний залізобетон, цегла і т.д.); напівзакриті (навіси, столярні вироби, руберойд і т.п.); закриті утеплені і неутеплені (цемент, паркет і т.п.).                

Відкриті склади слід розташовувати поблизу споруджуваних об'єктів у зоні дії монтажних кранів уздовж фронту їхнього  переміщення.  Навіси  розмі-

щують у зоні дії крана або в безпосередній близькості.

Закриті склади розміщують поблизу тимчасових будівельних доріг поза небезпечною зоною.

 

Контрольні ЗАпитання

1. Які роботи виконують при розчищенні території?

2. Як здійснюється відведення поверхневих вод?

3. Що таке відкритий і закритий дренаж?

4. Як здійснюється винос на місцевість будівельної сітки?

5. Наведіть схему внутрішньобудівельних автомобільних доріг.

6. Як конструктивно влаштовані автомобільна і залізна дороги?

7. Наведіть класифікацію тимчасових будинків за призначенням.

8. Які види приоб’єктних складів Ви знаєте?

 

 

Земляні роботи

Види земляних споруд

Земляними спорудами називають виїмки і насипи, що виникають в результаті розробки, переміщення та ущільнення ґрунту. Такі інженерні споруди влаштовують у ґрунтовому масиві або зводять на поверхні землі і поділяють на: котловани – виїмки шириною понад 3 м і довжиною не менше ширини; траншеї – виїмки з невеликою шириною і довжиною, що багаторазово перевищує ширину; насипи – споруди, які зводять з насипного й ущільненого ґрунту; резерв – виїмка, з якої ґрунт використовують для зведення насипу; кавальєр – насип, що відсипається із зайвого ґрунту, а також з метою його тимчасового розміщення.

Залежно від функціонального призначення розрізняють такі земляні споруди: котловани, траншеї, ями, канали, відвали, греблі, дамби, дорожні полотна, планувальні площадки, тунелі й виробки.

За терміном служби такі об'єкти поділяють на постійні й тимчасові. Постійні – це дамби, греблі, насипи доріг, канали, водойми і планувальні площадки різного призначення. Тимчасові – котловани, траншеї, підземні виробки, ями, свердловини, а також тимчасові насипи ґрунту. Всі види земляних споруд повинні бути: міцними, стійкими, здатними сприймати навантаження, протистояти впливу атмосферних опадів, негативних температур, вивітрюванню, а також не змінювати форму і розміри в період експлуатації.

Найважливішими вимогами до постійних і тимчасових земляних споруд є стійкість їхніх бічних поверхонь – укосів. Це досягається проектуванням оптимальної крутості укосів, що визначається відношенням висоти h до закладання l,   h / l = 1 / m,  де m – коефіцієнт укосу. Крутість укосів обумовлена нормативними документами і залежить від: виду земляної споруди, ґрунту і його характеристик, а також глибини розробки або висоти насипу.