Індексологічний етап. Для виявлення кількісних характеристик відношень в групі використовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи індексів – персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси.
До персональних соціометричних індексів відносяться індекси позитивного і негативного соціометричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.
Індекс позитивного статусу визначається за формулою:
= де – індекс позитивного статусу;
– кількість позитивних виборів, отриманих досліджуваним;
– число членів групи.
Індекс негативного статусу визначається за формулою:
=
де – індекс негативного статусу;
– кількість негативних виборів, отриманих досліджуваним;
– число членів групи.
Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу, і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почуває себе у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу буде свідчити про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.
Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:
де – коефіцієнт взаємності;
– кількість взаємних позитивних виборів;
– загальна кількість позитивних виборів у групі.
Значення індексу групової згуртованості | Рівень групової згуртованості |
0 – 0,49 | Низький |
0,5 – 0,59 | Нижче середнього |
0,6 – 0,69 | Середній |
0,7 – 0,85 | Вище середнього |
0, 85 – 1 | Високий |
ІІ Етап дослідження міжособистісних стосунків (ретест)
Ретест проводиться після первинного дослідження через 6-7 тижнів з тими ж досліджуваними. Ретест передбачає проведення соціометрії у сфері навчальної діяльності та дозвілля та аутосоціометрії. Він дозволяє перевірити первинну інформацію, а також прослідкувати динаміку міжособистісних стосунків у групі.
На основі даних тесту та ретесту будується характеристика групи та характеристика досліджуваного.
Схема написання соціально-психологічної характеристики міжособистісних стосунків у групі
Характеристика групи є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Вона повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між членами групи, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування. Оскільки соціометричний тест проводився у сфері спільної навчальної діяльності та дозвілля, то у характеристиці необхідно глибоко проаналізувати не лише характер взаємостосунків у кожній з них, а й з’ясувати, наскільки вони відповідають одна одній.
У характеристиці досліджуваної групи повинні міститися відповіді на такі питання:
1. Виявлення «соціометричних зірок» у групі:
- Чи співпадають «соціометричні зірки» у сфері навчальної діяльності у тесті та ретесті, хто вони?
- Чи співпадають «соціометричні зірки» у сфері дозвілля у тесті та ретесті, хто вони?
- Чи існує відповідність між «соціометричними зірками» у сфері навчальної діяльності та у сфері дозвілля?
- Чи зберігається відповідність між «зірками» у різних сферах у тесті та ретесті?
- Чи є у групі такі діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали статус «соціометричної» зірки?
- Якщо у групі є діти, які були «соціометричною зіркою» за результатами 1-3 досліджень, то який груповий статус вони отримали за результатом інших досліджень?
- Який груповий статус за результатами кожного з 4 досліджень отримав офіційний лідер групи?
2. Аналіз особливостей міжособистісних стосунків досліджуваних зі статусом «знехтуваний» та «ізольований»:
- Чи співпадають «знехтувані» та «ізольовані» у сфері навчальної діяльності у тесті та ретесті, хто вони?
- Чи співпадають «знехтувані» та «ізольовані» у сфері дозвілля у тесті та ретесті, хто вони?
- Чи існує відповідність між «знехтуваними» та «ізольованими» у сфері навчальної діяльності та у сфері дозвілля?
- Чи зберігається відповідність між «знехтуваними» та «ізольованими» у різних сферах у тесті та ретесті?
- Чи є у групі такі діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали статус «знехтуваного» та «ізольованого»?
- Якщо у групі є діти, які отримали статус «знехтуваного» та «ізольованого» за результатами 1-3 досліджень, то який груповий статус вони отримали за результатом інших досліджень? Чи покращилося їх положення у групі при ретесті? Якщо так, то в якій сфері?
- На представників яких статусних груп спрямовують свій позитивний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваних» та «ізольованих»? Чи повторюються ці вибори у всіх серіях дослідження?
- На представників яких статусних груп спрямовують свій негативний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваних» та «ізольованих»? Чи повторюються ці вибори у всіх серіях дослідження?
- Чи є діти, які відмовилися зробити позитивний чи негативний вибори? Яке положення вони займають у системі внутрішньо групових стосунків?
3. Аналіз рівня групової згуртованості:
- Скільки дітей у кожному з досліджень отримали лише позитивні; позитивні та негативні вибори; лише негативні вибори?
- Чи є діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали лише позитивні вибори?
- Чи є діти, які в усіх чотирьох дослідженнях отримали лише негативні вибори?
- Чи є зв’язок між офіційним і неофіційним лідерами? Який цей зв’язок (позитивний – негативний; взаємний – односторонній).У яких сферах він простежується, у скількох дослідженнях повторюється?
- Чи є зв’язки між неофіційними лідерами? Які ці зв’язки?
- Чи є у групі мікрогрупи? Хто до них входить?
- Чи є зв’язки між членами мікрогруп та? Які ці зв’язки?
- У якій зі сфер (навчальної діяльності чи дозвілля) група отримала вищий показник групової згуртованості?
- Чи змінилися показники групової згуртованості у різних сферах при ретесті?
- Чи є у групі відсутність збігу позитивних та негативних виборів (коли один досліджуваний вибирає іншого позитивно, а отримує від нього негативний вибір)? Як багато таких випадків?
- Як у загальному можна оцінити рівень згуртованості групи?
Схема написання соціально-психологічної характеристики досліджуваної дитини
Характеристика положення досліджуваного у системі міжособистісних стосунків має базуватися на характеристиці міжособистісних стосунків в групі в цілому і містити відповіді на такі питання:
1. Аналіз положення досліджуваного у групі:
- Який груповий статус отримала досліджувана дитина у кожному із чотирьох досліджень?
- Які у неї індекси позитивного і негативного статусу за результатами кожного дослідження?
- У якій сфері (навчальної діяльності чи дозвілля) вона має вищий статус?
- Чи змінилося положення дитини у групі за результатами ретесту? Якщо є зміни, то у якій сфері і які?
2. Аналіз особливостей стосунків досліджуваного у групі:
- Чи співпадають позитивні і негативні вибори досліджуваної дитини у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті?
- Чи є досліджувані, які у кількох дослідженнях продемонстрували до дитини симпатію?
- Чи є досліджувані, які у кількох дослідженнях продемонстрували до дитини антипатію?
- Чи є досліджувані, які у різних випадках демонстрували протилежне ставлення до дитини?
- Чи є досліджувані, які отримали від дитини позитивні вибори у кількох дослідженнях (у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті)?
- Чи є досліджувані, які отримали від дитини негативні вибори у кількох дослідженнях (у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті)?
- Чи є досліджувані, по відношенню до яких дитина продемонструвала протилежне ставлення у різних випадках?
- Представники яких статусних груп спрямували на дитину позитивні вибори?
- Представники яких статусних груп спрямували на дитину негативні вибори?
- На представників яких статусних груп спрямувала дитина свої позитивні вибори?
- На представників яких статусних груп спрямувала дитина свої негативні вибори?
- З ким має дитина позитивні і негативні взаємні вибори? У яких сферах? Чи змінилися вони при ретесті?
- Чи має дитина зв’язок з офіційним лідером? Який цей зв’язок (позитивний - негативний; взаємний – односторонній; у яких сферах простежується; у скількох дослідженнях повторюється)?
- Чи має дитина зв’язки з неофіційним лідером? Які?
- Чи простежуються «напружені» зв’язки дитини з членами групи (вона робить позитивний вибір іншого досліджуваного, а отримує від нього негативний або навпаки, сама робить негативний вибір, а отримує позитивний)? Як багато таких випадків у кожному з досліджень? У якій сфері їх більше? Чи збільшилася кількість таких зв’язків при ретесті? (повторному дослідженні)
- Чи входить дитина до мікрогруп? Якщо так, то до яких?
3. Визначення напрямків подальшої дослідницької та корекційної роботи з дитиною:
- Можливі напрямки дослідження та корекції статусу досліджуваного у групі.
- Можливі напрямки дослідження та корекції системи міжособистісних стосунків досліджуваного у групі.
Література:
1. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХ-РАХ-М», 2000. – 248 с.
2. Немов Р.С., Кирпичник А.Г. Путь к коллективу. Книга для учителей о психологии ученического коллектива. – М.: Педагогика, 1988. – 144 с.
3. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: ЗАО «Издательство «Питер», 1999. – 416 с.