Вимоги до технічного оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна бути надрукована за допомогою комп’ютерної техніки, без помилок та виправлень, з одного боку білого паперу формату А4 (210х297).

Загальний обсяг курсової роботи, включаючи список використаних літературних джерел, не повинен перевищувати 30-35 сторінок, надрукованих чорним шрифтом Times New Roman, розмір – 14, через 1,5 інтервали (60 знаків у рядку, враховуючи знаки пунктуації та проміжки між словами; підрядкові зноски друкують через один інтервал).

Аркуш курсової роботи (розташування книжне) повинен мати поля: ліве –     30 мм; верхнє – 15 мм; праве – 10 мм; нижнє – 20 мм (правила оформлення розміщення основних структурних елементів курсової роботи наведено у       додатку 3).

Заголовки структурних частин: ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ друкуються великими літерами симетрично до тексту без крапки в кінці.

Кожну структурну частину роботи необхідно розпочинати з нової сторінки, крім підрозділів та пунктів у межах розділу.

Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами крім першої великої з абзацного відступу без крапки в кінці.

Текстова частина має бути надрукована тільки чорним кольором.

Сторінки курсової роботи нумеруються таким чином: першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра “1” не ставиться. Після титульної сторінки розташовується сторінка із завданням викладача на виконання курсової роботи, яка теж не нумерується. Отже, загальна нумерація роботи починається на наступній сторінці (зміст курсової роботи) з цифри “2”. Нумеруються всі сторінки роботи до останньої без пропусків, повторів і літерних додатків. Порядковий номер сторінки проставляється у правому куті її верхнього поля.

Блок додатків до курсової роботи не входить до її обсягу, тому на сторінках додатків не проставляється загальна нумерація.

Текст курсової роботи може ілюструватися схемами, фотографіями, графіками, таблицями, які також виконуються на стандартних аркушах паперу формату А4. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту зрозумілості та конкретності. Всі ілюстрації, фотографії, схеми тощо називають рисунками і нумерують послідовно. Номер і назву рисунку пишуть під графічним зображенням. (див. додаток 5). Таблиці підписують та нумерують послідовно над заголовком таблиці з правого боку після слова «Таблиця» (див. додаток 6). Ілюстративний матеріал розміщують у тексті одразу після посилання на нього.

На запозичену з інших джерел інформацію, а також на цитати, що наводяться в тексті, мають бути зроблені посилання. Їх наводять одразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідні сторінки джерела (наприклад: [14, с.31-48]) або під текстом тієї ж сторінки у вигляді зноски, де вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання та сторінку. Одну зноску не нумерують. Декілька зносок слід нумерувати порядковою нумерацією арабськими цифрами з крапкою.

Формули, які використані в курсовій роботі, нумерують арабськими цифрами.

Порядковий номер формули вказують у круглих дужках з правого боку напроти нижнього рядка формули, до якої він належить (див. приклад нижче).

При посиланні в тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках (наприклад: “у формулі (3)”). Після формули ставлять кому, з нового рядка пишуть слово “де” і розшифровують позначення словами в такій послідовності, як вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться.

Наприклад:

Кількість місцевих пороків зовнішнього виду лляних тканин на умовну площу 30м² (ny) розраховують за формулою:

ny = nф ^х (3  ^х 10³ /L ^х S),                                         (1)

де nф  – це фактична кількість пороків на вимірюваному куску тканини;

  L – довжина тканини, м;

  S – ширина тканини, см.

Розрахунок проводиться до першого десятинного знаку з послідуючим округленням до цілого числа. А потім, по тексту роботи, за необхідності провести розрахунок за допомогою цієї формули, необхідно вказати так:

“розрахунок кількості місцевих пороків лляної білизняної тканини проведено згідно формули (1)”. А після, без розшифровування формули, необхідно підставити визначені цифрові дані та підрахувати результат.