2018-02-14
340
1. Підбір літератури, збір, вивчення та обробка матеріалів.
Після вибору студентом тем контрольної роботи необхідно знайти наукову літературу за обраними темами. Список основної та допоміжної навчальної літератури наведений нижче. Також допомогти з вибором навчальної та наукової літератури можуть працівники методичного кабінету кафедри філософії (906 ауд. корпусу У1). При необхідності Ви можете звернутися до бібліотеки НТУ «ХПІ» (та інших наукових бібліотек), а також знайти літературу на наукових ресурсах глобальній мережі Інтернет.
Добір літератури в бібліотеці здійснюється за допомогою алфавітного та систематичного каталогів і за спеціальними пошуковим сайтам в мережі Інтернет. Вивчаючи літературу, слід робити виписування, фіксувати на папері власні думки, складати конспекти того, що прочитали і формулювати тези розділів контрольної роботи. У процесі написання контрольної роботи студент має використати не менше 3-х найменувань навчальної літератури і не менше 3-х найменувань наукової літератури, слід також користуватися допоміжною дітературою: словниками та хрестоматіями.
Після накопичення достатнього матеріалу, можна приступати до його осмислення і систематизації матеріалу. Автор роботи, спираючись на накопичений матеріал, повинен висловити свій інтерес до даної теми.
Після осмислення і систематизації літератури, студент може приступити до наукової обробці матеріалу і складання плану відповіді на кожне з питань контрольної роботи.
Звичайна структура плану включає в себе:
1. Введення, в якому містяться обгрунтування теми та її значущості, пояснення причин, чому вибрана саме ця тема, чим зумовлений інтерес до неї. Потім дається огляд літератури з обраної теми. У вступі повинна бути чітко сформульована мета, яку автор ставить перед собою, і за допомогою яких завдань вона буде реалізуватися.
2. Основна частина, в якій розв’язується проблема у відповідності з поставленими завданнями. Основна частина зазвичай розділяється на декілька параграфів (підрозділів). Обов'язковими є посилання в тексті на цитовані джерела. Цитати обов'язково беруться в лапки й робляться виноски (або в тексті в дужках після цитати, або внизу сторінки).
3. Висновок містить результати осмислення проблеми, висновки, до яких приходить автор контрольної роботи, а також оцінку значущості цих висновків для практики або для подальшого вивчення проблеми. Висновки повинні відповідати поставленим завданням.
4. Список літератури. Він складається в алфавітному порядку в такій послідовності: документи, енциклопедії, словники, довідники, монографії, навчальні посібники, журнальні та газетні статті, сайти мережі Інтернет.
Оформлення контрольної роботи повинно відповідати вимогам державного стандарту.
ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ РОБОТИ - 25-30 сторінок рукописного або машинописного тексту.
КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ, що не відповідають даним вимогам, не будуть зараховані!
Виконана контрольна робота передається до заочного факультету НТУ «ХПІ».
Якщо робота «зарахована», але рецензент зробив зауваження з окремих питань, то студент повинен врахувати їх при підготовці до іспиту.
Якщо контрольна робота «не зарахована», студент повинен переписати контрольну роботу з урахуванням зауважень рецензента і, приклавши до неї перший варіант з рецензією, передати її для повторної перевірки.
З усіх питань, що виникають в процесі виконання контрольної роботи необхідно звертатися до викладача в дні встановлених консультацій. Графік консультацій можна знайти на кафедрі філософії – ауд. 904 У1.
До іспиту допускаються тільки студенти, чия контрольна робота зарахована.
Тематика контрольних робіт
Навч. рр.
Питання першого модулю
1. Історичні типи світогляду: філософський аналіз
2. Основні питання філософії у історико-філософській традиції
3. Предмет філософії та особливості філософського знання.
4. Філософія та її функції. Філософія як вимір людського буття.
5. Місце філософії в культурі: релігія - філософія - наука.
6. Взаємозв'язок науки і філософії: різноманітність інтерпретацій.
7. Філософія і життя: протистояння чи єдність?
8. Філософія і ідеологія: консенсус або конфронтація?
9. Матеріалізм та ідеалізм у давньогрецькій філософії
10. Атомізм в античній філософії
11. Проблема людини у вченні Сократа та її подальша трансформація в античній філософії
12. Ідеалізм Платона та його розвиток в античній філософії
13. Філософія Аристотеля та її значення
14. Основні риси та етапи розвитку середньовічної філософії
15. Філософія Фоми Аквінського
16. Натурфілософська проблематика часів Відродження (М. Копернік, Дж. Бруно, Г. Галилей та ін.)
17. Концепція пантеїзму в епоху Відродження (М. Кузанський, Дж. Бруно)
18. Емпіризм Ф. Бекона та його еволюція у Новий час
19. Метод і система філософії Р. Декарта
20. Основні ідеї епохи Просвітництва та їх значення
21. Теорія пізнання І. Канта
22. Етичне вчення І. Канта
23. Діалектика Г. Гегеля
24. Зміст та особливості філософії марксизму
25. Філософський ірраціоналізм ХІХ ст.
26. Розвиток філософської думки в культурі Київської Русі
27. Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України (XV - XVII ст.)
28. Роль Києво-Могилянської Академії у розвитку філософської думки України.
29. Гармонізація великого і малого світу в творчій спадщині Г. Сковороди.
30. Духовно-академічна та університетська філософія (XIX - поч. XX ст.)
31. Проблема вибору історичного шляху Росії: західники і слов'янофіли
32. Соціально-філософські ідеї філософів революційно-демократичного напряму (О. Герцен, М. Чернишевський, В. Бєлінський, Д. Писарєв, Н. Добролюбов)
33. Російська релігійна філософія кінця ХІХ - початку ХХ ст. (Вол. Соловйов, М. Бердяєв, В. Розанов, С. Булгаков).
34. Філософські ідеї у творчості українських письменників (кінець XIX - поч. XX ст.).
35. Вчення про ноосферу і розвиток ідей російського і українського космізму.
36. Класичне і некласична розуміння буття.
37. Проблема небуття у філософії.
38. Людський вимір проблеми буття.
39. Буття в сучасній науковій картині світу.
40. Матерія та її атрибути.
41. Реальність і дійсність: філософський аналіз
42. Простір і час: філософський аналіз
43. Проблема походження свідомості: філософський аналіз
44. Взаємозв'язок свідомості і мови або Мова як втілена свідомість.
45. Структура свідомості
46. Діалектико-матеріалістичне розуміння свідомості
47. Психофізична проблема і її рішення
48. Проблема несвідомого у філософії
49. Основні принципи діалектики, їх методологічне значення для науки.
50. Категорії діалектики та їхнє значення для світосприйняття.
51. Історичні форми діалектики.
52. Сінергетика як сучасна форма діалектики
53. Метафізика і діалектика як альтернативні методи світорозуміння
54. Пошуки універсальних законів світу. Закони діалектики.
Питання другого модулю
55. Пізнання як предмет філософського дослідження.
56. Раціональне та чуттєве у пізнанні.
57. Інтуїція як єдність чуттєвого і раціонального.
58. Особливості пізнання абстрактного та загального
59. Проблема істини в історії філософії
60. Пошуки універсального критерію істини.
61. Наукова картина світу: генезис, еволюція і різновиди.
62. Філософські проблеми методу і методології.
63. Новітні методології в сучасній філософії.
64. Наукове і псевдонаукове знання в сучасній культурі.
65. Гіпотеза і теорія як форми наукового пізнання.
66. Наука, техніка і технологія як об'єкти філософського дослідження.
67. Особливості та суперечливий характер історичного розвитку науки і техніки.
68. Проблема стилю мислення в філософії та науці.
69. Логічна практика та теоретична логіка. Основна мета і завдання логічного теоретизування.
70. Взаємозв'язок мислення і мови. Мова як система знаків.
71. Формальні та змістовні правила міркування.
72. Основні формально-логічні закони.
73. Істинність і формальна правильність міркування.
74. Зміст і обсяг понять. Закон зворотного звязку між змістом та обсягом понять.
76. Логічні відносини між поняттями.
76. Логічні операції над поняттями.
77. Судження як форма думки. Загальна характеристика суджень.
78. Основні характеристики атрибутивних суджень. Логічні відносини між атрибутивними судженнями.
79. Основні характеристики релятивних суджень і суджень існування.
80. Особливості модальних суджень.
81 Види складних суджень. Правила аналізу логічної форми складних суджень.
82. Логічні відносини між складними судженнями.
83. Умовивід як форма думки. Основні елементи структури умовиводу.
84. Основні логічні правила виводу.
85. Структура умовиводу у формі простого категоричного силогізму.
86. Основні напрямки сучасного аналізу теорії силогізму. Полісилогізм, ентимема.
87. Індуктивні умовиводи. Класифікація видів індуктивних умовиводів.
88. Умовиводи за аналогією. Класифікація основних видів умовиводів за аналогією: аналогія властивостей, аналогія відносин, аналогія предметів.
89. Значення індуктивних міркувань та міркувань за аналогією в різних інтелектуальних сферах.
90. Доказ і спростування. Логічна структура доказу: теза, аргументи, форми демонстрації.
91. Логічні і позалогічні форми демонстрації (в доказі).
92. Логічні помилки: причини виникнення, основні види логічних помилок.
93. Проблема людини у філософсько-антропологічному вченні.
94. Схід і Захід: відмінності в баченні людини.
95. Особливості середньовічного образу людини.
96. Раціональне та ірраціональне розуміння сутності людини.
97. Свобода як фактор формування людської особистості.
98. Проблеми співвідношення свободи і відповідальності на сучасному етапі розвитку цивілізації.
99. Питання національної ідентичності та державності в сучасному світі.
100. Соціальні функції і соціальний статус особистості.
101. Філософські пошуки закономірностей історичного розвитку суспільства.
102. Проблема єдності та множинності історії.
103. Проблема сенсу історії як філософська проблема.
104. Циклічні та лінійні моделі історії: подібності та відмінності.
105. Майбутнє світу, що глобалізується: зіткнення цивілізацій?
106. Альтернативні моделі свободи і громадянського суспільства: філософський аналіз.
107. Феномен духовного у розвитку цивілізації.
108. Духовний розвиток особистості, його критерії.
109. Духовні потреби і духовне споживання в інформаційному суспільстві.
110. Духовні цінності, їх роль в житті людини і суспільства.
111. Духовні суперечності суспільства масової культури.
112. Творчість, її роль у духовному розвитку суспільства і цивілізації.
113. Наука як духовний феномен і чинник духовного розвитку.
114. Духовна культура постіндустріального суспільства.
115. Творчість і її специфіка в області технічної діяльності.
116. Етичне та естетичне в розвитку особистості.
117. Філософія позитивізму: сутність і еволюція.
118. Екзистенційно-феноменологічна стратегія в сучасній філософії.
119. Основні ідеї фрейдизму та неофрейдизму, їхній вплив на духовне життя ХХ століття.
120. Основні напрямки релігійної філософії ХХ століття.
121. Структуралізм і постструктуралізм. Філософія постмодернізму.
122. Анатілитична філософія як стиль мислення та як напрямок сучасної філософії.
123. Основні методи сучасної філософії.
124. Основні напрямки та особливості неопозитивізму.
125. Лінгвістичний поворот у сучасній філософії.
Рекомендована література
I. Підручники, навчальні посібникита загальні праці:
