Загальні принципи аналізу небезпек і оцінки ризику

♦. Для кожного об'єкта аналізу розглядається:

– виникнення і розвиток аварій, пов'язаних з впливом зовнішніх сил (факторів) природного, техногенного й антропогенного походження.

– виникнення і розвиток аварій у результаті відхилень під час експлуатації.

♦. Зовнішні впливи та їх імовірність не залежать від умов експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки. Тому робиться тільки оцінка можливих масштабів наслідків у випадку руйнування об'єкта під впливом зовнішніх сил і визначається достатність заходів для забезпечення стійкості об'єкта до зовнішніх впливів і зменшення наслідків. Кількісна оцінка ризику при цьому не виконується.

♦. Аналіз і оцінка ризику експлуатаційної небезпеки є найбільш важливим етапом досліджень, завданням якого є виявлення всіх можливих небезпек, що виникають під час експлуатації та здатних призвести до виникнення та розвитку аварій. У кожному конкретному випадку, залежно від мети (завдання) аналізу ризику, складності об'єкта, особливостей його розташування і масштабів небезпеки, виконуються ті етапи, які необхідні та достатні для прийняття рішень. Рішення можуть прийматися на будь-якому етапі аналізу з поверненням до попереднього.

♦. Оцінка ризику здійснюється через визначення ймовірності небажаних наслідків аварій на основі сценаріїв їх виникнення та розвитку. Подія, що є вершиною подій, які призводять до виникнення аварій, одночасно є початком її розвитку.

 

Оцінка ризику (імовірності) виникнення аварій

 

2.5.1. Для кожної ініціюючої аварію події на потенційному джерелі аварії виконується оцінка ймовірності її реалізації протягом одного року. Оцінка може виконуватися побудовою й аналізом логіко-ймовірносної схеми виникнення (ініціювання) аварії («дерева відмов»).

2.5.2. «Дерево відмов» є форма упорядкованого графічного зображення логіко-ймовірносного зв'язку випадкових подій (порушень, відмовлень, помилок тощо), що призводять до реалізації небажаної кінцевої події («верхня подія»).

2.5.3. Побудова «дерева відмов» виконується з використанням стандартизованого графічного представлення подій і логічних символів зв'язку між подіями. (Додаток А)

2.5.4. Для побудови «дерева відмов» послідовно розглядаються:

– можливі відхилення параметрів (порушення режимів) процесу;

– причини цих відхилень;

– механічні поломки та відмови елементів устаткування;

– відмови систем КВП і А, сигналізації, автоматичних систем управління (АСУ) і систем протиаварійного захисту (ПАЗ);

– помилки персоналу.

2.5.5. Під час розгляду причин відхилень розглядаються відмови устаткування, арматури, поломки, а також можливі технологічні причини, обумовлені порушенням режимів роботи функціонально пов'язаних систем.

Для кожного процесу чи технологічної системи, що розглядається, після розгляду можливих відхилень і причин цих відхилень проводиться аналіз контрольно-вимірювальних приладів, систем сигналізації, автоматичного управління та протиаварійного захисту, інших систем, що забезпечують контроль і захист від небезпечних відхилень параметрів. Це робиться послідовно для кожного аналізованого відхилення.

2.5.6. Проводиться аналіз взаємодії людини й аналізованої системи. Перед визначенням можливих помилок людини необхідно визначити її функції у створенні технологічної системи, контролі та управлінні процесом, у тому числі:

– помилки в розробці та проектуванні системи;

– помилки під час виготовлення, монтажу та будівництва;

– помилки під час ремонту та реконструкції;

– помилки під час експлуатації.

2.5.7. У процесі аналізу можливих відхилень і помилок поряд з виявленням кожної з цих подій установлюється логічний зв'язок між ними («І», «АБО», що виключає «АБО», «ЗА УМОВИ»). Приклад логіко-ймовірносної схеми у вигляді «дерева відмов» наведений в додатку Б У кожному конкретному випадку «дерево відмов» будується з урахуванням особливостей аналізованої системи відмов, що виникають в ній.

2.5.8. Для початкових (елементарних або складних нерозкритих) подій у «дерева відмов» необхідно визначити імовірність їх реалізації (імовірність відмовлення або помилки). Для цих цілей може використовуватися інформація, що міститься в технічній документації, у довідковій чи нормативній літературі, у комп'ютерних базах даних. Імовірність відмови може бути визначена на основі статистичних даних про відмови в процесі експлуатації (експлуатаційна надійність). Орієнтовні значення імовірності наведені в додатку В На основі зібраних даних про імовірність реалізації елементарних подій у «дереві відмов» для логіко-імовірносної моделі відмов, отриманої в процесі аналізу, розраховується ймовірність виникнення аварії (небажаної «верхньої» події) Р_bij.

2.5.9. Якщо імовірність виникнення аварії є неприйнятною величиною, то виконується аналіз «дерева відмов» і відшукуються рішення щодо її зниження. У кожному конкретному випадку «дерево подій» будується з урахуванням особливостей системи, що аналізується, і відмов, що виникають у ній, систем захисту та умов розвитку аварій.

2.5.10. Оскільки одна і та ж речовина може мати декілька небезпечних властивостей і відноситися до декількох категорій і груп речовин, то при кожному наслідку в «дереві подій» можуть виникнути різні види аварій (пожежа, вибух, викид і розсіювання шкідливих і токсичних речовин, інші), що мають свою ймовірність Р_{а г}.

 

 

Структура та об’єм роботи:

Титульний лист – 1 стор.

Завдання і мета виконання роботи - 1 стор.

Визначення базисних подій та аналіз їх впливу на небажану подію – 1 стор. Визначення імовірності базисних подій, розрахунки та побудова «Дерева відмов» – 3 – 7 стор.

Розрахунок людського чинника та побудова «дерева помилок». – 2 – 3 стор.

Висновок – 1 стор.

Загальний об’єм роботи 9 – 14 стор. ф.А4

 

Приклад виконання розрахунково – графічної роботи наведений в додатку Г