Юридичні визначення, правила та терміни

1. Omnis obligatio vel ex contractu vel ex delicto nascitur (ОМНІС ОБЛІГАЦІО ВЕЛ ЕКС КОНТРАКТУ ВЕЛ ЕКС ДЕЛІКТО НАСЦІТУР) — будь-яке зобов’язання виникає або з договору,або з правопорушення.

2. Contractus (КОНТРАКТУС) — договір.

3. Lex contractus (ЛЕКС КОНТРАКТУС) — договірне право.

4. Contractus est ultro citroque olligatio (КОНТРАКТУС ЕСТ УЛТРО ЦІТРОКВЕ ОБЛІГАЦІО) — контракт є взаємним зобов’язанням (тобто угодою сторін).

5. Creditores accipiendos esse eos, quibus debentur in actione (КРЕДІТОРЕС АКЦІПІЕНДОС ЕССЕ ЕОС, КВІБУ ДЕБЕНТУР ІН АКЦІОНЕ) — кредитори — це ті, кому повинні на підставі позову.

6. Debere (ДЕБЕРЕ) — бути зобов’язаним, боржником.

7. Debitor (ДЕБІТОР) — боржник.

8. Debitor intellegitur is, a quo invito exigi pecunia potest (ДЕБІТОР ІНЛЕЛЛЕГІТУР ІС, А КВО ІНВІТО ЕКСГІ ПЕКУНІО ПОТЕСТ) — під боржником розуміється той, з кого можна витребувати гроші проти його волі.

 

ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

1. Поняття зобов’язання ніби з договорів.

2. Деліктні зобов’язання: поняття та види.

3. Поняття зобов’язань ніби з деліктів.

Теми рефератів:

1. Поняття позадоговірних зобов’язань.

2. Делікти як джерела зобов’язань.

Запитання для самостійної роботи, самоконтролю та співбесід

1. Дайте поняття виникнення приватних деліктів.

2. Що таке елементи приватних деліктів?

3. Визначте окремі види деліктів.

4. Які Ви знаєте види позадоговірних зобов’язань?

5. З’ясуйте зобов’язання із безпідставного збагачення.

6. У чому полягають зобов’язання ніби з деліктів (квазіделіктів)?

7. Яка відмінність деліктів від квазіделіктів?

 

ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ

1. Nemo delictis exuitur (НЕМО ДЕЛІКТІС ЕКСУІТУР) —нікого не можна звільнити від відповідальності за правопорушення.

2. Et delicta et noxae caput sequuntur (ЕТ ДЕЛІКТА ЕТ НОКСАЕ КАПУТ СЕКВУНТОР) — за правопорушення і шкоду відповідає особисто правопорушник.

3. Jnjuria ex affectu facientis consistit (ІНЮРІА ЕКС АФФЕКТУ ФАЦІЕНТІС КОНСІСТІТ) — образа коріниться в душевному стані того, хто ображає.

4. Furtum est contrectatio rei fraudulosa lucri faciendi gratia vel ipsius rei vel etiam usus eius possessionisve (ФУРТУМ ЕСТ КОНТРЕСТАЦІО РЕІ ФРАУДУЛОСА ЛУКРІ ФАЦІЕНДІ ГРАЦІА ВЕЛ ІПСІУС РЕІ ВЕЛ ЕТІАМ УЗУС ЕІУС ПОССЕСІОНІСВЕ) — крадіжка є зловмисним відчуженням речі з метою наживи — самої речі, користування нею, володіння нею.

5. Animo felonico (АНІМО ФЕЛОНІКО) — зі злочинним наміром.

 

Тема 7 Право спадкування

1. Поняття та види спадкування.

2. Спадкування за заповітом.

3. Спадкування за законом.

4. Відкриття та прийняття спадщини.

5. Легати і федеікоміси.

6. Захист спадкових прав.

Теми рефератів:

1. Рецепція римського спадкового права в сучасному спадковому праві України.

2. Порядок укладання заповіту та його форма.

 

Запитання для самостійної роботи,самоконтролю та співбесід

1. Що таке універсальне і сингулярне спадкоємство?

2. Визначте умови дійсності заповіту.

3. Хто може бути спадкоємцем за заповітом?

4. Коли настає спадкування за законом?

5. У чому полягає спадкування з правом представлення?

6. Які дії слід вчинити для відкриття спадщини?

7. Які наслідки прийняття спадщини?

8. Дайте поняття фідеікомісу.

ЮРИДИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ, ПРАВИЛА ТА ТЕРМІНИ

1. Hereditas est succession in universam jus quod defunctus habuit (ХЕРЕДІТАС ЕСТ СИКЦЕСІО ІН УНІВЕРСУМ ЮС КВОД ДЕФЕНКТУС ХАБУІТ) — спадкування є наступництво в усіх правах, якими володіє померлий.

2. Nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest (НЕМО ПРО ПАРТЕ ТЕСТАТУС, ПРО ПАРТЕ ІНТЕСТАТУС ДЕЦЕДЕРЕ ПОТЕСТ) — не можна одночасно спадкувати одну й ту ж саму спадщину і за заповітом, і за законом.

3. Testamentum posterior derogat testamenti priori (ТЕСТАМЕНТУМ ПОСТЕРІОР ДЕРОГАТ ТЕСТАМЕНТІ ПРІОРІ) — пізніше складений заповіт відміняє попередній.

4. Heredis institutio — caput et fundamentum intellegitum totius testamenti (ХЕРЕДІС ІНСТИТУЦІО — КАПУТ ЕТ ФУНДАМЕНТУМ ІНТЕЛЛЕГІТУР ТОТІУС ТЕСТАМЕНТІ) — встановлення спадкоємця — суть і основа заповіту.

5. Hereditas aditio (ХЕРЕДІТАС АДІЦІО) — вступ і прийняття спадщини.

6. Hereditas personam defuncti sustinet (ХЕРЕДІТАС ПЕРСАНАМ ДЕФУНКТІ СУСТІНЕТ) — спадщина продовжує особистість померлого, тобто спадкоємець зобов’язаний виконати зобов’язання особи, яка залишила спадщину.