Свято першого дзвоника для першокласників

2 3 4 5 6 7 8

Частина перша

Урочисті позивні. До мікрофонів виходить вокальна група, яка виконує пісню.

Пісня «Я люблю тебе, життя»

В чому цінність життя?

У теплі й материнській любові,

У батьківських руках,

Що несуть тобі силу й здоров'я,

У великій меті,

В розв'язанні складної задачі,

В справі і здобутті,

У бажанні, у мрії, у вдачі.

В чому радість життя?

В колі друзів разом заспівати,

Чути серця биття,

Погляд милих очей упіймати.

У житті треба всі

Подолати вершини й дороги,

І відчути в путі

Справжній смак слави і перемоги.

В чому складність життя?

Честь і гідність завжди поважати

І свій шлях пройти так,

Щоб не зрадити і не продати.

Хай новим здобуттям

Світового мистецтва й науки

Служить ціле життя,

Твоє серце, твій розум і руки.

На сцену до мікрофонів виходять ведучі.

Ведучий 1. Шановні друзі! Ми вітаємо вас зі святом Першого дзвоника. З цим дзвоником перегорнеться ще одна сторінка вашого життя, - непередбачуваного, але прекрасного...

Ведучий 2....романтичного та водночас прозаїчного...

Ведучий 1....швидкоплинного та вічного, як Всесвіт...

Ведучий 2....цінного неповторністю кожної людини. У цьому і є найвищий сенс життя!

Ведучий 1. Сьогодні головною справою нашого життя є навчання. А це - нелегка справа.

Ведучий 2. У цій справі нам допомагають наші шановні вчителі, які прагнуть відкрити для нас чудовий світ знань.

Ведучий 1. Допомагають нам і батьки. Для них головне в житті - діти, їх успіхи, сподівання, турботи, радощі.

Ведучий 2. Ми вітаємо вас, шановні вчителі, дорогі батьки. Ми вітаємо вас, ліцеїсти!

Ведучий 1. Ми вітаємо всіх, хто прийшов відзначити з нами День знань.

Ведучий 2. Отже, свято першого дзвоника у Київському природничо-науковому ліцеї № 145 оголошується відкритим!

Звучить Гімн України

Ведучий 1. Почесне право сповістити дзвоником про початок нового навчального року надається кращим учням ліцею: _______________________________________________________________

____________________________________________________________________________________-

Лунає дзвоник.

Ведучий 2. Слово надається директору ліцею Прищепі Олександру Івановичу.

Директор оголошує гостей, вони займають свої місця у президії.

Частина друга

Урочистий музичний вступ. Виходять ведучі.

Ведучий 1. Доброго ранку, ліцею!

Ведучий 2. Доброго і ласкавого!

Ведучий. Доброго і плідного!

Ведучи й. Доброго і світлого!

Ведучий. Ми раді вітати всіх присутніх на нашій презентації Золотих сторінок книги Гіннеса ліцею.

Ведучий. Сторінка перша. «Герої і шанувальники».

Ведучий. На цю сторінку книги Гіннеса потрапили ті, хто гідно тримає марку ліцею, а вона завжди була найвищого ґатунку.

Ведучий. Їх небагато, але вони помітні. Вони геніальні, і тим вони своєрідні.

Ведучий. А нам з ними завжди тепло і затишно.

Ведучий. Здогадалися, про кого йде мова?

Ведучий. Звісно, про наших найпрекрасніших у світі вчителів.

Ведучий. А за що їм така шана?

Ведучий. Судіть самі: їхня вага - 4000 кг. Це не аристократично, але престижно.

Ведучий. Загальний зріст - 1 км - досконалий для того, щоб усіх дістати.

Ведучий. Наші вчителі мають 96 рук, це допомагає виліпити з кожного учня генія.

Ведучий. Якого генія?

Ведучий. Якого спіймають, такого і зліплять.

Ведучий. Серед учителів є небожителі. Це - адміністрація ліцею. Спускаючись з Олімпу, вони нагадують усім, що «не боги горшки ліплять».

Ведучий. Зеленими чорнилами на сторінці записані імена відчайдушних, які наважились пройти сім кіл пекла. Це... (називаються молоді вчителі, які вперше цього року прийшли до школи).

Ведучий. Золотими літерами викарбувані імена найшановніших:... (називаються вчителі-ветерани).

___________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Вони присвятили ліцею найкращі дні свого життя.

Ведучий. Наші любі вчителі, ми висловлюємо вам щиру вдячність за турботу, за розуміння й увагу!

Ведучий. Ми даруємо вам серця, сповнені любові.

Під фонограму мелодії Дунаєвського «Сердце, тебе не хочется покоя» учні вручають учителям символічні подарунки - серця.

Ведучий. Сторінка друга, особлива - «Пташенята гнізда ліцейного».

Ведучий. Присвячується окремим рекордам наших колишніх випускників - тепер учителів.

Ведучий. Фізика і магія: що може бути більш загадковим, ніж прості фізичні закони. Про це вам розкажуть _____________________________________________________________.

Ведучий. Вони запропонують вам неповторний метод, за допомогою якого ви навчитесь нехтувати дрібницями в повсякденному житті.

Презентація кафедри фізики

Ведучий. Перегортаючи книгу, ми потрапляємо на сторінку досягнень учителів математики. На відміну від фізиків вони надзвичайно захоплюються всілякими дрібничками, з яких можуть виліпити навіть слона. На сцену запрошуються математичні скульптори: _______________________

___________________________________________________________________________________.

Презентація кафедри математики

Ведучий. Наступна сторінка «Хімічний най...най...» - експериментальна. У нашому ліцеї є унікальні вчителі, які здатні створити еліксир щастя та насолоди від самого процесу навчання. Це _________

____________________________________________________________________________________.

Презентація кафедри хімії

Ведучий. А хто ці юні таланти, щось я не помічала їх раніше?

Ведучий. Ти ж знаєш, що в нашому ліцеї святе місце порожнім не буває. Кожний рік шалена любов до фізики та математики притягує нових геніїв. У них є всі шанси прикрасити своїми біографіями наступну сторінку книги рекордів Гіннеса, яка називається «Удалий старт».

Ведучий. Дорогенькі новачки, познайомтеся з тим, куди ви потрапили...

На честь ліцеїстів-новачків демонструється уривок з мультфільму «Вінні-Пух». Учні озвучують фільм. Закадровий текст:

Ліцей Entertainment Presents

Давно-давно, здається, у минулу п'ятницю, жив в одному місці допитливий та наполегливий учень. А чому наполегливий? А тому, що хотів здобути найкращу в країні освіту.

Одного разу цей учень пішов до фізмат-ліцею, щоб трошки повчитися. Він завжди був не проти повчитися. Крім того, він був поетом і у вільний від навчання час складав вірші й навіть пісеньки. Він знав, що за це також цінують у ліцеї.