Оптимальна тривалість використання технічних засобів навчання на уроках

Класи

 

 

Трив алість перегляду хв.

Діапозитив, діафільм Кінофільм, кінофрагмент Телепередача, відеофільм
1-2 7-15 15-20 15
3-5 15-20 15-20 20
6-8 20-25 20-25 20-25
9-11 25-30 25-30 25-30

Це найменш стомливі уроки, і за правильного чергування їх з уроками предметів гуманітарного та природничо-математичного циклу вони знімають втому,,що виникла на попередніх заняттях. Таке переключення діяльності є своєрідним відпочинком і забезпечує високу працездатність як протягом навчального дня, так і всього навчального тижня.

І ще слід зупинитися на використанні технічних засобів навчання в навчальному процесі, їх застосування, з одного боку, сприяє підвищенню працездатності учнів, оскільки руйнує монотонність уроку, надає заняттям емоційності; з іншого боку. сприяє втомлюваності учнів, позаяк створює підвищене навантаження на центральну нервову систему та викликає часту преадаптацію учнів до умов зовнішнього середовища, що змінюються.

У зв'язку з цим науковими дослідженнями встановлена оптимальна тривалість використання ТЗН на уроках відповідно до віку учнів (таблиця З].

Також велике значення для зниження рівня втомлюваності учнів і створення комфортних умов для їх навчання має раціонально організований режим навчального дня. Так, приміром, працездатність учнів на уроці, що проводиться після великої, перерви, дещо зростає.

Рекомендується починати навчальний день зі спортивно-оздоровчої зарядки протягом 10—15 хвилин (комплекс вправ розробляється викладачем фізичної культури, а проводиться фізкерівником класу під керівництвом учителя. який проводить перший урок у даному класі).

Як показує практика роботи освітніх закладів з невеликою кількістю класів (один-два клас-комплекти) малої та середньої наповнюваності, харчування учнів початкової школи відбувається на другій перерві, а решти — на третій перерві.

Відповідно до цього тривалість другої перерви повинна бути не менше 15 хвилин, виходячи з конкретних умов освітнього закладу. В цьому варіанті розклад дзвінків виглядає так:

Урок Початок уроку Закінчення уроку Тривалість перерв, хв. Здійснюється харчування
Фізична зарядка 8.15 8.25 5    
1 8.30 9.15 10    
2 9.25 10.10 15 1-3[4)кл.
3 10.25 11.10 25 5-11 кл.
4 11.35 12.20 10    
5 12.30 13.15 10    
6 13.25 14.10 10    
7 14.20.-. 15.05 10    

 

Якщо освітній заклад має більшу кількість класів зі значною наповнюваністю, то харчування учнів початкової школи, як правило, здійснюється на першій перерві, учнів 5—8 класів — на другій, а учнів 9—11 класів — на третій перерві.

У цьому випадку розклад дзвінків має такий вигляд: __

Урок Початок уроку Закінчення уроку Тривалість перерв, хв. Здійснюється харчування
фізична зарядка 8.15 8.25 5    
1 8.30 9.15 10    
2 9.25 10.10 15 1-3(4]кл.
3 10.25 11.10 25 5-8 кл.
4 11.35 12.20 10 9-11 кл.
.5 12.30 13.15 10    
6 13.25 14.10 10    
7 14.20 15.05 10    

 

Варто зазначити, що тривалість перерви менше 10 хвилин не доцільна та не виправдовує себе. Це, по-перше, викликає складність реалізації кабінетної системи освітнього закладу, а, по-друге, не дає учням відпочити, що, звичайно, сприяє підвищенню рівня втомлюваності та зниженню якості навчання.

Треба сказати, що виправдовує себе практика використання великих перерв для активного відпочинку учнів [тих паралелей "класів, які на даній перерві не харчуються): спортивні перерви, прогулянки та ігри на свіжому повітрі та ін. Це в значній мірі сприяє зниженню рівня втомлюваності учнів.

Крім цього, велике значення для зниження рівня втомлюваності має виконання санітарних норм. Сюди відносяться: відповідність наповнюваності класів кубатурі класного приміщення, дотримання норм освітлення, своєчасне провітрювання навчальних класів, відповідність типорозмірів меблів зросту учнів та ін.

І ще одне зауваження. Дуже велике значення для зниження рівня втомлюваності учнів має правильно організований домашній режим: нормальне харчування, необхідне число годин сну, певний час для приготування домашніх уроків, обмеження часу перегляду телепередач тощо. У зв'язку з цим абсолютно необхідне проведення роз'яснювально-організаційної роботи з учнями та їхніми батьками в зазначеному напрямі.

Слід зазначити, що під час складання розкладу уроків, виключно важливу роль відіграє можливість вільного маневрування чинниками, що впливають на працездатність учнів. Виходячи з конкретних умов освітнього закладу можна так їх сполучати, щоб у підсумку отримати позитивний ефект. Так, наприклад. уроки вчителя-початківця доцільно поставити в більш сприятливі умови, ніж уроки досвідченого вчителя. І в будь-якому випадку при стиканні різних мотивів перевагу слід надати тому, хто має більше значення для нормальної організації навчально-виховного процесу в освітньому закладі. Розклад занять повинен забезпечити виконання таких вимог:

1. Необхідно створити найкращі умови для забезпечення високоефективної праці учнів, для чого потрібно:

забезпечити суворий облік гігієни розумової праці учнів різних вікових груп, денної та тижневої динаміки їхньої працездатності;

врахувати складність навчальних предметів для сприйняття учнями з одночасним обліком ефективності їхньої працездатності протягом кожного окремого робочого дня та робочого тижня в цілому.

2. Необхідно створити оптимальні умови для забезпечення єдності урочної, позаурочної та позашкільної діяльності учнів.

3. Необхідно забезпечити високий рівень ефективності праці вчителя, недопущення зниження його працездатності як у межах одного робочого дня, так і протягам робочого тижня, для чого потрібно:

передбачати в розкладі "вікна” для раціонального використання сил педагогів, організації взаємовідвідування уроків викладачами з метою обміну педагогічним досвідом, для роботи вчителя в якості класного керівника, на випадок заміни захворілого колеги (в той же час створення оптимальних умов для навчально-виховної роботи в освітньому закладі вимагає обмеження кількості "вікон" у розкладі до мінімуму);

надавати за можливості вчителю методичний день для підвищення його педагогічної майстерності;

враховувати психологічну настроєність учителя під час чергування паралелей і класів протягом дня та всього робочого тижня;

забезпечити єдність роботи вчителя-предметника та вчителя — класного керівника, вчителя-предметника та вихователя ГПД.

4. Необхідно врахувати матеріально-технічні умови:

надати всім учням і вчителям рівні можливості для занять у відповідних навчальних кабінетах освітнього закладу, спортивному залі, навчальних май стернях, кабінеті музики тощо;

створити умови для активного використання на заняттях технічних засобів навчання, в тому числі навчального телебачення та ЕОМ.

5. Необхідна врахувати вимоги нормативних документів, що регулюють роботу освітнього закладу (як власних, так і вищестоящих організацій), особливо стосовно норм регулювання навчального навантаження, позаяк завищення часових норм веде до невиправданого перевантаження учнів як уроками, так і домашніми завданнями.

Під час складання розкладу уроків в освітньому закладі неприпустимо враховувати не стільки інтереси учнів, скільки інтереси вчителів.

Вирішення кожного окремого питання в ході роботи над розкладом не обхідно розглядати з точки зору доцільності організації навчально-виховного процесу. З точки зору цього ж критерію треба оцінювати й побажання, й пропозиції вчителів до розкладу занять.

В кінцевому підсумку, складач розкладу повинен пам'ятати, що розклад уроків переслідує перш за все мету оптимізації умов навчання та створення комфортних умов для учня й вчителя і складається тільки виходячи з вимог організації нормального режиму роботи освітнього закладу.

Додаток 9

Про один із способів оцінки розкладу уроків (за книгою "Гігієна дітей та підлітків. Посібник для санітарних лікарів". — М.: Медицина, 1986}

Як один з можливих способів оцінки уроків можна використати рангову шкалу трудності ("важкості"):

Математика, українська мова (для національних шкіл] - 11

Іноземна мова - 10

Фізика, хімія - 9

Історія - 8


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow