2018-02-20
673
Податок на додану вартість (ПДВ) сплачується при придбанні товарів (матеріалів, робіт, послуг).
Додана вартість — це вартість, додана підприємством до вартості вхідних матеріалів у результаті їх певної переробки, доробки або іншого господарського застосування. Платником податку виступає покупець продукції, її продавець виступає як стягувач податку — посередник між платником та державою.
Об'єктом оподаткування є операції з продажу товарів (робіт, послуг).
ПДВ не включається до ціни реалізації, а встановлюється понад ціну реалізації.
Ставки ПДВ:
20 % — основна ставка;
0 % — при експорті товарів.
Від ПДВ звільнено (п. 5 Закону про ПДВ) операції продажу деяких лікарських засобів, продуктів дитячого харчування, надання послуг з освіти, з перевезення пасажирів міським та приміським пасажирським транспортом та ін.
Ставка 0 % і звільнення від ПДВ розрізняються тим, що при ставці 0 % підприємство має право на податковий кредит, а в разі звільнення від ПДВ податок, сплачений постачальникам, включається до первинної вартості придбаних запасів.
Податковий кредит — це сума, на яку платники мають право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Податкове зобов'язання — це загальна сума податку, отримана платником податку у звітному податковому періоді.
Сплата ПДВ здійснюється таким чином:
— підприємство сплачує постачальникам ПДВ при придбанні запасів — податковий кредит;
— підприємство отримує ПДВ від покупців при реалізації своєї продукції (товарів, робіт, послуг) — податкове зобов'язання;
— за підсумками місяця (або кварталу) підприємство перераховує до бюджету різницю між отриманим і сплаченим ПДВ.
Облік ПДВ ведеться на рахунку 641 "Розрахунки за податками", на окремому субрахунку. За дебетом цього субрахунку відображають податковий кредит, за кредитом — податкове зобзобов'язання:
Визнання в обліку доходів майбутніх періодів та їх характеристика.
Доходи майбутніх періодів – це надходження грошових коштів та інших активів, що одержані в звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів (орендна плата, комунальні послуги та ін.) До доходів майбутніх періодів, зокрема, відносять: - авансові платежі за здані в оренду основні засоби й інші необоротні активи; - передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання; - для підприємств зв'язку - абонентну плату за користування засобами зв'язку тощо. Облік доходів майбутніх періодів ведеться на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів". Підставою для відображення операцій на цьому рахунку є такі первинні документи як виписка банку, довідка бухгалтерії, ПКО. Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду.
Оскільки доходи майбутніх періодів належать до зобов’язань підприємства та мають
відношення до доходів діяльності (списуються на доходи звітного періоду) наведемо ознаки
визнання зобов’язань і доходів згідно з П(С)БО 11 „Зобов’язання” [9] та П(С)БО 15 „Дохід” [10]
відповідно.
Умови визнання зобов’язань і доходів:
1) Зобов’язання: оцінка може бути достовірно визначена, існує ймовірність зменшення економічних
вигод у майбутньому внаслідок його
погашення
2)Доходи: оцінка може бути достовірно визначена, визнається під час збільшення активу або зменшення
зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу
(за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства)
