2018-02-20
131
· зменшення або недопущення скидання чи викидів забруднюючих речовин у НС;
· проектування продукції таким чином, щоб мінімізувати її негативний вплив на НС при виготовленні, експлуатації, використанні і утилізації;
· мінімізації кожних значних несприятливих впливів нових розробок або проектів на НС.
До показників екологічних характеристик відносять;
· використану кількість сировини, матеріалів, енергії;
· кількість викидів в атмосферу (СО2; NOx; SO2 та інших);
· ефективність використання сировини, матеріалів енергії;
· кількість екологічно небезпечних ситуацій;
· процентна доля рециркуляції відходів;
· процентна доля рециркуляції матеріалів, що використовують для упаковки;
· кількість кілометрів пробігу транспортних засобів на одиницю продукції;
· доля інвестицій, що призначені для охорони НС;
· кількість позивів, що пред’явлені та інше;
Додаток 4
Управління охороною праці на підприємстві [4]
Відповідно до ст. 13 закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці, які відповідають нормативно-правовим актам, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
· створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
· розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
· забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
· впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
· забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
· забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
Продовження додатка 4
· організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;
· розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
· здійснює контроль за додержанням технологічних процесів, правил поводження з механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
· організовує пропаганду безпечних методів роботи та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
· вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Додаток 5
Витяги з типового Положення про службу охорони праці
Служба охорони праці вирішує задачі:
· забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
· забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;
· професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;
· вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;
· професійного відбору виконавців для певних видів робіт.
Служба охорони праці залежно від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ так і у вигляді групи фахівців або одного фахівця, в тому числі і за сумісництвом.
Служба охорони праці комплектується фахівцями, що мають вищу освіту і стаж роботи за профілем виробництва не менше трьох років. Фахівці з середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках.
Перевірка знань працівників служби охорони праці проводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов’язків, а потім періодично, один раз в три роки.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства.
Додаток 6
Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою [12]
Довибухопожежонебезпечних категорії А віднесені приміщення, де застосовуються горючі гази, легкозаймисті рідини, які мають температуру спалаху до 28 о С, в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху, що перевищує 5 кПа; а також приміщення, де застосовуються речовини, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою.
Довибухопожежонебезпечних категорії Б віднесені приміщення, де обертаються горючий пил або волокна; легкозаймисті рідини із температурою спалаху більше 28 о С; горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається надлишковий тиск вибуху, що перевищує 5 кПа.
Допожежонебезпечних категорії В віднесені приміщення, де обертаються пальні і важкогорючі рідини; тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали (у тому числі пил і волокна); речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони наявні або обертаються, не відносяться до категорій А і Б.
Допожежонебезпечних категорії Г віднесені приміщення, де обертаються негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскри і полум’я; горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
До категорії Д віднесені приміщення, де обертаються негорючі речовини і матеріали у холодному стані.
Додаток 7
