ІІ. Ситуаційні задачі

Методична вказівка для студентів

(медичний факультет)

ЗАНЯТТЯ № 1 (практичне – 6 год.)

Теми. 1. Способи вираження концентрації розчинів (3 год.).

          2. Колігативні властивості розчинів (3 год.).

 

Мета: Засвоїти основні правила роботи в хімічній лабораторії і правила техніки безпеки. Навчитись розраховувати необхідні кількості компонентів і виготовляти розчини із заданою масовою часткою та молярною концентрацією. Вивчити колігативні властивості розчинів.

Професійна орієнтація студентів.  Розчини відіграють важливу роль у життєдіяльності організмів, у техніці і побуті. В медичній практиці розчини використовують при діагностиці, лікуванні, для заміни втраченої крові, для наукових досліджень. Основною характеристикою розчинів є їх кількісний склад (концентрація). Тому лікарю необхідні знання про концентрації розчинів і вміння виготовляти розчини для практичного використання.

Явище осмосу відіграє важливу роль як в рослинному, так і в тваринному світі, сприяє обміну води між клітиною і міжклітинними структурами живого організму. Осмотичний тиск зумовлює своєрідну пружність і еластичність тканин, зберігає визначену форму органів. Вода в клітинах і тканинах необхідна для нормального перебігу фізичних і хімічних процесів в організмі: гідратація, дисоціація, гідроліз, омилення, тощо.

Програма самопідготовки студентів

І. Тема №1. Міри концентрації розчинів.

1. Роль розчинів в життєдіяльності. Класифікація розчинів.

2. Кількісний склад розчинів. Вираження концентрації розчину в масовій частці (відсоткова концентрація, %). Виготовлення розчину з певною масовою часткою (або в %). Фізіологічний розчин.

4. Вираження концентрації розчину через його об’єм (молярна концентрація ( молярність ), молярна концентрація еквівалента (нормальність), масова концентрація (титр).

5. Вираження концентрації розчину через масу розчинника (моляльна концентрація). Мольна частка речовини в розчині.

ІІ Тема № 2. Колігативні властивості розчинів.

1. Суть фізичної, хімічної та фізико-хімічної теорій розчинів.

2. Розчинність газів в рідинах. Закон Генрі. Газова емболія.

3. Розчинність твердих речовин і рідин в рідинах. Критична температура розчинення.

4. Суть явища осмосу. Закон Вант-Гоффа. Явища гемолізу і плазмолізу.

5. Тиск пари розчину. Закон Рауля.

6. Кипіння і замерзання розчинів. Ізотонічний коефіцієнт.

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

І. Тестові завдання.

1. Фізична теорія розчинів розглядає розчини, як:

А. нестійкі хімічні сполуки, що перебувають у стані часткової дисоціації

В. стійкі хімічні сполуки

С. системи, утворені внаслідок розподілу частинок розчиненої речовини в розчиннику

D. системи, які безперервно змінюється

Е. системи, які перебувають у стані спокою

2. Виберіть явище, яке характерне для еритроцитів у гіпотонічному розчині?

А. Ніяких змін. В. Гемоліз. С. Плазмоліз. Д. Діаліз. Е. Електрофорез.

ІІ. Ситуаційні задачі

1. До 4 г NаОН додали 2ОО мл води. Розрахувати масову частку натрію гідроксиду.

2. 4 г NаОН перенесли в мірну колбу на 200 мл, розчинили і розбавили водою до мітки. Розрахувати молярну концентрацію речовини натрій гідроксид в розчині.

3. Який об’єм розчину NаС1 з масовою часткою 0,1 (10%) і густиною 1,02 г/см³ потрібно для приготування 200 мл фізіологічного розчину (0,9%)?

Відповіді на тести і ситуаційні задачі:

І.Тестові завдання.

1. С. 2. В

ІІ. Ситуаційні задачі

1. М аса розчину 4 + 200 = 204 г, w= 4 / 204 =0,0196, w(%) = 4 х 100 /204 = 1,96 %;

2. М_NаОН = 40 г/моль; n_NаОН = 4/40=0,1 моль, V = 200 мл = 0,2 л, С_м= 0,1/0,2 = 0,5 моль/л

3. Розрахуємо, скільки сухого NаСl потрібно для виготов­лення 200 г фізіологічного розчину: m_реч. = 0,009 х 200 = 1,8 г.

Оскільки вихідним розчином є розчин з масовою часткою 0,1 (10 %), розрахуємо масу цього розчину, в якому міститься 1,8 г хлориду натрію:

 m_р-ну = 1,8/0,1= 18 г

Знаючи густину цього розчину, розраховуємо його об’єм:

   V = 18/ 1,02 =17,6 мл

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ практичної РОБОТИ (9⁰⁰ – 11¹⁵)

І. Тема №. Способи вираження концентрації розчинів.

Робота 1. Приготування розчину з відомою масовою часткою і відсотковою концентрацією.

Завдання. Приготувати 200 г (150 г, 250 г) розчину з масовою часткою хлориду натрію 0,01 (1 %).

1.  Обчисліть, яку масу солі і води треба взяти для виготовлення розчину. Масу солі (m_p) розраховують за формулою m_p = m_р-ну w або m_p = m w(%) /100,

де m_р-ну – маса розчину, w – масова частка розчиненої речовини в розчині

2.  Зважте на технічних терезах сіль, тобто, зробіть наважку.

3.  Висипте зважену сіль у хімічну склянку або плоскодонну колбу.

4.  Відміряйте мірним циліндром потрібний об’єм дистильованої води і вилийте в склянку або колбу з наважкою солі.

5.  Перемішайте вміст склянки або колби скляною паличкою до повного розчинення солі.

6.  Вилийте розчин у підготовлену посудину для зберігання і зробіть етикетку..

Робота 2. Приготування фізіологічного розчину натрію хлориду з гіпертонічного розчину.

Завдання. Приготувати 200 мл фізіологічного розчину (w = 0,9%; 1,00 г/см³) з гіпертонічного розчину (w =10 %; 1,02 г/см³).

Отримайте у викладача завдання для виготовлення фізіологічного розчину. Проведіть розрахунок об’єму гіпертонічного розчину з масовою часткою 10 % і густиною 1,02 г/см³, який необхідно взяти для виготовлення заданого об’єму фізіологічного розчину. Мірною пробіркою або піпеткою відберіть вирахуваний об’єм гіпертонічного розчину, перенесіть його в колбу або хімічну склянку і додайте розраховану кількість води. У протокол внесіть всі розрахунки з приготування фізіологічного розчину.

Робота 3. Виготовле ння розчину з відомою молярною концентрацією.

Завдання. Приготуйте 200 мл (0.2 л) розчину з молярною концентрацією хлориду натрію 0,1 моль/л (0,1 М).

1. Обчисліть, яку масу солі треба взяти для виготовлення розчину. Масу солі (m) розраховують за формулою m = С_м М V,

де  С_м - молярна концентрація речовини, моль/л; V – об’єм  розчину, л; М  – молярна маса розчиненої речовини г/моль.

2. Зважте на терезах відповідно до зроблених обчислень сіль, тобто зробіть наважку.

3. Внесіть зважену сіль у мірну  колбу відповідного об’єму.

4. В колбу налийте дистильованої води менше половини її об’єму і перемішайте горизонтальними рухами колби до повного розчинення солі.

5. Долийте дистильованої води до кільцевої мітки (нижній меніск), закрийте колбу корком і перемішайте вміст колби, перевертаючи її вверх дном 10 - 12 разів.