2018-02-20
1516
Мета: розглянути сутність показників та шляхів визначення ефективності прийнятих управлінських рішень.
1. Ефективність рішень та потреба в їх оцінюванні.
2. Економічна оцінка управлінських рішень.
1. Ефективність рішень та потреба в їх оцінюванні
Кінцевою метою будь-яких управлінських рішень є, як правило, збільшення прибутку за рахунок підвищення конкурентоспроможності товарів (продукції, робіт, послуг), розширення ринку збуту та забезпечення стійкого функціонування організації (підприємства). Іншими словами, покращення фінансового стану підприємства можна досягти за рахунок підвищення якості (чим вона вища, тим вища ціна), реалізації політики ресурсозбереження, збільшення або оптимізації програми випуску конкурентоспроможних товарів, послуг, організаційно-технічного та соціального розвитку. У споживача товарів головними критеріями придбання є якість, ціна та експлуатаційні витрати під час використання товарів.
Ці особливості формування ефекту від розроблення і впровадження управлінських рішень, що проявляється як у сфері виробництва, так і у сфері споживання товарів, вимагають застосування різних підходів до його оцінювання.
Загалом під ефектом розуміють результат зіставлення нового стану явища після досягнення продиктованих потребами суб'єкта цілей з якістю його вихідного стану. Залежно від сфери виникнення розрізняють такі види ефекту від проектних рішень: економічний, фінансово-економічний, науковий, науково-технічний, соціальний (соціально-політичний), екологічний.
Економічний ефект відображає результат перевищення доходів від пропонованого рішення над видатками на його розроблення та впровадження.
Фінансово-економічний ефект поряд із економічним передбачає покращання кінцевого стану організації з погляду її фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності (поліпшення структури активів і пасивів, підвищення спроможності розрахуватися із зобов'язаннями, приріст власного капіталу тощо).
Науковий ефект означає приріст кількості та якості інформації або суми знань у певній галузі науки.
Науково-технічний ефект пов'язаний із аналогічним приростом науково-технічної інформації як результату виконання комплексу робіт із СОНТ (створення та освоєння нової техніки). У тих управлінських рішеннях, в яких розробляють технічні заходи, виділяють технічний ефект, коли відбувається розвиток виробництва на базі науково-технічної інформації, що проявляється у освоєнні значень технічних параметрів і характеристик виробів або засобів виробництва.
Соціальний ефект відображає покращання якості життя людей, що є адекватним до зростання доходів персоналу, забезпечення їх зайнятості, підвищення кваліфікації, поліпшення умов праці, скорочення кількості травм та професійних захворювань, поліпшення умов соціальної захищеності (оплата комунальних послуг, санаторного лікування, відпочинку, освіти членів сім'ї, проїзду тощо).
Екологічний ефект означає зменшення шкідливих впливів на довкілля, впровадження безвідхідних технологій на базі замкнутого технологічного циклу обробки ресурсів або переробки відходів, наближення до біосумісних типів технологій та підвищення рівня екологічної безпеки.
Своєрідною комбінацією економічного, фінансового, науково-технічного ефектів, які у сукупності можуть забезпечувати ще один особливий синергетичного типу ефект, є так званий ринковий, який проявляється у зміцненні конкурентоспроможної позиції фірми на ринку та одержанні конкурентних переваг за рахунок підвищення якості продукту, цінової політики, маркетингової програми, ефективного менеджменту, раціональної організаційної структури управління, корпоративної культури тощо.
Залежно від сфери (виробництво, експлуатація) та часу появи (отримання) ефект може бути фактичним, тобто отриманим у поточному році, та очікуваним, який проявляється впродовж 1-2 років у виробника і першого споживача, а також потенційним - при відповідному вирішенні поставлених задач в межах 3-4 років.
Оцінка ефекту може мати кількісно-вартісну та якісну форму. Для економічного ефекту, який визначають за допомогою вартісного вимірювання результатів, характерна вартісна форма оцінювання, а для фінансово-економічного ефекту, щодо можливих показників, можлива кількісна форма оцінювання результату, наприклад, коефіцієнт абсолютної ліквідності, показник довгострокової заборгованості; для інвестиційних розрахунків - строк окупності інвестицій в роках, індекс прибутковості інвестицій. Кількісна форма оцінювання характерна також для показників ефективності використання ресурсів, маркетингових характеристик проекту; для ринкових параметрів - кількості контрольованих сегментів відносної частки підприємства, рівня конкуренції.
Враховуючи вищенаведені особливості системного та комплексного підходів до різних видів управлінських рішень та їх взаємозв'язку із видами ефекту та специфікою оцінок цих ефектів, необхідно здійснити й вибір методу оцінювання, до складу якого можуть входити:
—розрахункові методи, які забезпечують точність результатів для відповідних видів заходів, що піддаються кількісно-вартісній оцінці;
—методи прогнозування та моделювання для визначення потенційних ефектів;
—експертні методи;
—методи аналогій для суто якісних видів ефекту.
Для оцінювання ефекту рішення будь-яким методом необхідно сформувати систему показників, за якими здійснюється сам розрахунок або визначення ефекту іншим способом.
2. Економічна оцінка управлінських рішень
Загальний методологічний підхід до оцінювання ефекту у вартісній формі відображається формулою:
Е= 
, (10)
де, Е - сумарний ефект від розроблення та впровадження управлінського рішення, грн.;
Рt - результати від впровадження управлінського рішення в t-му періоді, грн.;
Вt - видатки на створення (розроблення) і реалізацію управлінського рішення в t -му періоді, грн.;
Т - строк дії управлінського рішення.
Специфічною є економічна оцінка управлінських інвестиційних проектних рішень та рішень, що не потребують залучення додаткових джерел фінансування, тобто можуть бути реалізовані на безінвестиційній основі. Для безінвестиційних управлінських рішень у виробничій сфері ефективність виробництва (без додаткових капіталовкладень) може оцінюватись за показником умовно-річної економії або зміни потрібних та використовуваних ресурсів, наприклад, економії матеріальних ресурсів, підвищення продуктивності праці, збільшення фондовіддачі, зменшення матеріаломісткості чи трудомісткості продукції, підвищення рівня використання виробничих потужностей, економії фонду оплати праці через зменшення трудомісткості управлінських процесів, збільшення маси прибутку за рахунок мінімізації податкових платежів. Для невиробничої сфери це може бути економія на трансакційних витратах, пов'язаних із процедурами укладання договорів, проведенням переговорів, пошуком партнерів, здійсненням фінансових операцій тощо, а також і на логістичних витратах (транспортних, складських) пов'язаних із матеріально-технічним забезпеченням та збутом продукції, наданням послуг.
До припливів грошових коштів належать, насамперед, надходження виручки від реалізації продукції (послуг); позареалізаційні (інші звичайні) доходи, збільшення основного акціонерного капіталу за рахунок додаткової емісії акцій, залучення грошових коштів на засадах повернення (кредити та облігації).
Відповідно відпливом грошових коштів є: інвестиційні видатки, зокрема всі видатки на формування оборотного капіталу, поточні витрати, платежі у бюджет (податки, збори, відрахування), обслуговування зовнішньої заборгованості (відсотки за кредит і сплачення позик), дивідендні виплати.
Управлінське проектне рішення може вважатися фінансово привабливим, якщо його реалізація дає можливість організації краще забезпечити досягнення двох цілей: одержання прийнятного прибутку на вкладений капітал і підтримку її стабільного фінансового стану. Водночас не виключаються інші пріоритети.
Література: 2, 12, 24
Тема 8. ОРГАНІЗАЦІЯ І КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, СИСТЕМА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Мета: дослідити значення контролю в процесі прийнятті рішень та його вплив на кінцеві результати процесу взаємодії управлінського процесу.
1. Організація виконання прийнятих рішень.
2. Значення, функції, види та методи контролю.
3. Управлінські рішення і відповідальність.
1. Організація виконання прийнятих рішень
Реалізовуючи організацію виконання рішення, перш за все керівник повинен розділити загальну програму дій виконання прийнятого управлінського рішення на окремі ділянки для конкретних виконавців і встановити терміни їх виконання при використанні встановлених ресурсів. Після цього процес виконання рішення включає такі етапи:
1. Доведення задач до виконавців.
2. Підготовку виконавців до виконання задач.
3. Спонукання виконавців до ефективного виконання задач.
При доведенні задач до виконавців потрібно чітко роз’яснити: що, коли, яким чином, в яких умовах, якими засобами, до якого часу, з якими кількісними та якісними показниками потрібно зробити.
Для кращого сприйняття завдання спочатку роз’яснюється загальний задум рішення проблеми, що стоїть перед виконавцями. Глибоке й однозначне його розуміння - вихідна умова засвоєння індивідуальної задачі. Далі варто показати місце кожної задачі в загальній роботі, взаємні зв’язки з іншими завданнями. Потім роз’яснюється мета, тобто передбачуваний результат праці, надані в розпорядження виконавця засоби праці, вказуються терміни завершення етапів рішення та критерії оцінки результатів. Особлива увага звертається на можливі труднощі, шляхи їхнього подолання, правила безпеки праці.
Для доведення задач до виконавця застосовуються різні форми і методи: наради і збори, бесіди, інструктажі, показ зразків виконання, вивчення документів та інше. На зборах і нарадах з доповіддю зазвичай виступає той керівник, що прийняв рішення, але це не завжди доцільно.
Ціль бесіди - уточнити думку виконавця з приводу майбутньої роботи, зрозуміти причини його заперечень і сумнівів, відповісти на всі питання, перевірити глибину розуміння поставленої задачі й способів її рішення. Попередньо необхідно встановити психологічний контакт із підлеглим, створити умови для вільного, розкутого висловлення ним своїх думок. Встановленню контакту сприяють: доброзичлива реакція керівника на сумніви підлеглого, вираження йому повної довіри, відмова від докорів щодо нерозуміння задачі або небажання її виконати, зосередження уваги винятково на діловій стороні.
Інструктаж проводиться напередодні практичних робіт. Керівник заздалегідь продумує процес виконання робіт за підлеглого. У період інструктажу він може запропонувати переказати або письмово викласти, у якій послідовності й яким чином працівник має намір виконувати поставлену задачу. Часто недоліки виконання робіт пов’язані з недооцінкою інструктажу. Погане як його ігнорування, так і занадто детальне роз’яснення. Останнє навіть небезпечніше, тому що виконавець плутається у вимогах до нього.
Загальне правило при інструктажі: повідомляти найнеобхідніше, без чого не можна почати роботу. Іншу інформацію потрібно повідомляти в міру наближення термінів виконання відповідних видів робіт шляхом проведення додаткового інструктажу.
Показ зразків виконання як метод доведення задачі використовується, коли словесні пояснення недостатньо ефективні. Форми реалізації даного методу різні:
— спостереження за роботою досвідченої людини;
— кінофільм, ділові ігри, відеозапис гри;
— тренування та вправи по виконанню робіт.
Вивчення документів відноситься до числа основних методів доведення задачі. Він не такий простий, як здається. Точність сприйняття та передачі змісту по документу залежить від численних факторів: як він складений, у якому контексті пред’являється, яке самопочуття працівника і т. ін.
Розрізняють аферентнийіефекторний образ майбутньої діяльності. Перший - означає створення у виконавця образу майбутньої роботи, отриманого у результаті зазначених вище методів доведення завдання. Еффекторний - це оперативний образ, тобто власний план дій.
До еффекторних образів, з якими виконавці приступають до роботи, пред’являються вимоги повноти, точності, глибини, їх врівноваженості.
Повнота образу означає відображення у ньому всієї майбутньої роботи від початку до кінця. Це важливо знати для коригування уявлень працівника про те, що йому виконувати на окремих етапах роботи.
Точність образу свідчить про ясність уявлення особливостей виконання запланованої роботи.
Глибина образу характеризує, наскільки образ віддалений у часі від початку дій, що у ньому (в образі) відображені.
Гнучкість образу означає, що при зміні обстановки вихідні представлення виконавця можуть швидко перебудовуватися.
Врівноваженість образу є мірою його міцності при несподіваних труднощах. Це особливо важливо на таких видах робіт, де умови праці можуть бути екстремальними (дефіцит часу, небезпека для життя недолік інформації й інше). Погодженість еффекторних оперативних образів усіх виконавців завдання означає, що враховано не тільки індивідуальні завдання, а й зв’язки з усіма задіяними особами (підрозділами).
2. Значення, функції, види та методи контролю
Контроль у менеджменті розглядається в трьох аспектах: контроль як діяльність апарату управління, як одна з його загальних функцій; контроль як принцип управління; контроль як завершальний процес процедури прийняття управлінських рішень. У даному випадку контроль характеризується як заключний етап розробки і реалізації рішення.
Необхідність контролю за реалізацією прийнятих рішень очевидна. Господарська практика свідчить, що нерідко і якісно розроблені рішення виявляються невиконаними через відсутність добре налагодженої системи контролю. Керівник змушений реагувати на ситуацію після одержання тривожного сигналу, коли доля рішення вже знаходиться в критичній точці. Проблема може оцінюватися за критеріями, що не відбиває дійсний стан справ. (Наприклад, у будівництві як критерій використовується показник - освоєння засобів замість кількості та якості виконаної роботи). Причинами відхилень у реалізації рішень можуть бути безвідповідальне відношення виконавців, поява нових обставин, що неможливо було врахувати на стадії розробки рішення, але необхідно на завершальному етапі його реалізації.
Правильно організований контроль орієнтує колектив на якісну роботу, мотивує працю, дозволяє виявити резерви, поліпшити діючу систему прийняття рішень, сприяє підвищенню ефективності керування та діяльності підприємства в цілому.
Процес контролю - це діяльність суб’єктів контролю, спрямована на виконання прийнятих рішень шляхом реалізації визначених задач, принципів, методів, застосування технічних засобів і технології контролю.
Процес контролю характеризують три складові: змістовна (що виконується в процесі контролю), організаційна (ким і в якій послідовності здійснюється), технологічна (як здійснюється).
Ціль контролю - забезпечення єдності рішення та виконання, попередження можливих помилок і недоробок, своєчасне виявлення відхилень від заданої програми, поставлених задач і встановлених термінів.
Зміст контролю виявляється у виконуваних ним функціях: діагностики стану справ, орієнтування, стимулювання, коригування дій, поширення передового досвіду, здійснення авторського нагляду, а також педагогічної та правоохоронної.
Діагностична функціяконтролю полягає у виявленні фактичного стану справ по виконанні прийнятого рішення; орієнтуючаспрямована на вказівку орієнтирів, тобто тих проблем, які в даний момент заслуговують на найбільшу увагу; стимулююча функція контролю виявляється у виявленні та залученні в роботу всіх невикористаних резервів, особливо людського фактора.
Керівникам потрібно враховувати той факт, що значні санкції за недоробки в роботі не призводять до покращання її виконання. Часто це спонукає до більш витончених форм приховання недоліків. Контроль важливо націлювати на виявлення не тільки недоліків, а й резервів, на спонукання працівників вишукувати потенційні можливості.
Коригувальна функція контролю полягає в уточненні самого рішення, якщо обставини змінились. Зробити це слід відразу, не відкладаючи в часі. Керівник повинний усвідомлювати, що фактичне становище є результат перевірки прийнятих ним рішень. З’являється парадоксальна ситуація: керівник вважає, що перевіряє працівника, а останній уже перевірив своєю роботою керівника.
Такий підхід, можливо, зачіпає честолюбство керівника, проте корисний для рішення проблеми. Керівник повинний вибрати, що йому дорожче: доля прийнятого рішення або ілюзорне задоволення честолюбних амбіцій (часто такий вибір, на жаль, буває не на користь справи).
Авторський нагляд - одна з функцій контролю, у ході якого автор не тільки виявляє увагу до втілення задуму, а й критично оцінює промахи, обговорює з зацікавленими особами сумніви, вчиться, підвищує свою кваліфікацію. Контроль виконує в цьому випадку й педагогічну функцію.
Контролю властива і правоохоронна функція, тому що керівник повинний стояти на позиції дотримання та захисту існуючих норм права.
При організації контролю необхідно враховувати наступне:
— виконання контрольних функцій повинно доручатися особам, досить компетентним у питаннях, що підлягають контролю, щоб оцінити причини та наслідки можливих відхилень, отримати пропозиції щодо їх усунення;
— працівники, що здійснюють контроль, не повинні бути зв’язані єдиними матеріальними інтересами з підконтрольними підрозділами, щоб забезпечити об’єктивність і принциповість оцінок.
У залежності від виконуваних функцій і особливостей проведення виділяють контроль попередній, направляючий, фільтруючий і кінцевий. Методи попереднього контролю використовуються до початку виконання рішення, що дозволяє визначити якісні, кількісні та структурні характеристики оптимального варіанта його реалізації. Задача попереднього контролю - встановити, чи правильно сформульована мета, визначені передумови й стратегія.
Направляючий контроль застосовується від початку практичного здійснення рішення до завершального його етапу. Він включає вимір, порівняння, оцінку об’єкта, вироблення та виконання коригувальних дій, спрямованих на досягнення кінцевих результатів.
Метод фільтруючого контролюзастосовується в разовому порядку в ході реалізації рішення. У його зміст входить призупинення виконання рішення на якій-небудь ділянці при різких відхиленнях фактичних результатів від запланованих.
Метод контролю за результатами (кінцевий контроль) застосовується по виконанню рішення й корисний для врахування нюансів роботи, її результатів на майбутнє. Матеріали кінцевого контролю повинні розглядатися на нарадах (зборах) незалежно від ступеня досягнення мети рішення. При цьому аналізуються всі етапи підготовки, прийняття та виконання рішення, оцінюються успіхи і недоліки виконавців, що з урахуванням обговорення націлюються на рішення нових проблем.
На підприємствах може здійснюватися безперервний контроль за реалізацією прийнятих рішень в умовах застосування відповідної електронно-обчислювальної техніки і математичного забезпечення. Це стає можливим при наявності постійного зворотного зв’язку на базі автоматизованої системи зв’язку між контролюючими органами і виконавцями. Інформаційне забезпечення такої системи містить у банку даних інформацію про стан діяльності об’єкта, рішення, прийняті керівництвом, результати їхнього виконання. Порівняння можуть проводитися за значні відрізки часу і сприяти підвищенню об’єктивності контролю. Крім цього, автоматизована система контролю може забезпечувати його раптовість, комплексність, оперативність виявлення відхилень і внесення коригувань, не порушуючи ритму роботи підприємства й окремих підрозділів.
Порівняння й оцінка фактичного й очікуваного результатів повинна здійснюватися на основі якісної інформації (точної, достатньої). Матеріали аналізу негайно направляються керівникові, чия ділянка роботи контролювалася.
Розробка коригувальних дій здійснюється на основі сигнальної (індикаторної) інформації. При цьому розкриваються причини відхилень, пропонуються альтернативні варіанти їхнього подолання. Причинами коригування можуть бути:
— помилки, допущені при розробці рішень;
— зміни, що відбулися під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів;
— недоліки в організації виконання рішень;
— поява додаткових можливостей для підвищення ефективності рішень.
Для керівників внесення змін при реалізації рішень нерідко пов’язано з психологічними труднощами. Однак це краще, ніж відмова від них, тому що наслідками відмови від внесення змін може бути погіршення морально-психологічного клімату, створення видимості роботи, нервозність у колективі, недбалість і безконтрольність. З огляду на небажані наслідки керівник повинен передбачати можливість внесення коректив у рішення, особливо якщо воно приймається в умовах неповної інформаційної визначеності.
3. Управлінські рішення і відповідальність
Відповідальність - це категорія етики і права, що виражає особливе соціальне та морально-правове відношення особистості до суспільства. Це міра відповідності дій окремої людини, групи людей чи суспільства взаємним вимогам, історичним соціальним нормам, загальним інтересам.
В залежності від сфери діяльності відповідальність має ряд форм:
• юридична;
• економічна;
• моральна;
• громадянська;
• дисциплінарна;
• матеріальна;
• адміністративна;
• кримінальна.
За рівнем суб’єкта розрізняють відповідальність:
• держави, суспільства;
• соціальної групи, класу, колективу;
• особисту відповідальність.
Відповідальність правова (юридична) полягає у необхідності дотримання прийнятих державних законів і норм державного регулювання.
Відповідальність громадянська полягає у накладенні невигідних матеріальних наслідків на особу, що допустила неправомірну поведінку (повернення збитків, виплата штрафу).
Відповідальність дисциплінарна - це форма впливу на порушника трудової дисципліни шляхом накладення на нього дисциплінарного стягнення (догана, сувора догана, переведення на нижче оплачувану роботу тощо).
Відповідальність матеріальна зобов’язує працівника повернути матеріальний збиток, що утворився по його вині.
Відповідальність кримінальна означає, що особа, яка вчинила злочин, обов’язково повинна відповідати за нього перед судом і бути покарана згідно з законом.
Адміністративна відповідальність регулюється нормами адміністративного права, головна задача якого полягає в організації функції порядку.
Економічна відповідальність виражається в двох формах - економічні санкції і відшкодування заподіяної шкоди.
Економічні санкції являють собою примусові заходи, які використовуються при порушенні встановленого порядку господарської діяльності.
3. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Тема 1. ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ І УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ
Теоретична частина:
1. Теоретичні основи розробки, прийняття та реалізації рішень.
2. Природа управлінських рішень.
3. Класифікація і типологія рішень.
4. Графічне зображення проблемної ситуації.
Практична частина:
1. Скласти кросворд до теми «Процес управління та управлінські рішення».
2. Відповісти на тестові запитання:
2.1. За масштабами об’єкта рішення поділяють на:
а. Індивідуальні, колективні, колегіальні;
б. Глобальні і локальні;
в. Стратегічні і тактичні;
г. Традиційні і новаторські.
2.2. За якою ознакою рішення поділяються на традиційні і новаторські?
а. За характером мети;
б. За методами розробки;
в. За наявності інформації;
г. За ступенем новизни.
2.3. За творчим внеском рішення бувають?
а. Економічні, технічні, політичні, організаційні;
б. Стандартні і нестандартні;
в. Рутинні, селективні, адаптивні, інноваційні;
г. Глобальні і локальні.
2.4. В залежності від характеру мети рішення поділяють на стратегічні, тактичні:
а. За масштабами об’єкта, за характером мети, за методами розробки;
б. За використаними методами, за творчим внеском, та ступенем формалізації;
в. Всі відповіді правильні.
2.5. За ступенем формалізації проблеми рішення поділяються на?
а. Детерміновані, імовірні, невизначені;
б. Індивідуальні і колективні;
в. Добре структуровані, слабо структуровані, неструктуровані;
г. Програмовані і не програмовані.
2.6. Внутрішню структуру проблеми складають?
а. Об’єкти і суб’єкти;
б. Предмет, об’єкт, суб’єкт, зв’язки, мета рішення;
в. Дія в реальних умовах, предмет, мета рішення;
г. Об’єкт, суб’єкт, зв’язки.
2.7. За періодом дії рішення бувають?
а. Довготривалі та оперативні;
б. Стандартні і нестандартні;
в. Рутинні, селективні, адаптивні, інноваційні;
г. Глобальні і локальні.
2.8. Способи продумування проблеми включають?
а. Усунення факторів, що спричинили проблем, пошук винних;
б. Розділення проблеми на частини, встановлення причинно-наслідкових зв’язків по всіх можливих варіантах вирішення проблеми, розробка рекомендацій до дії;
в. Правильні варіанти Б і Г;
г. Виділення основних і другорядних характеристик проблеми, прогнозування і аналіз необхідних дій.
2.9. У вигляді риб’ячого кістяка проблему запропонував відобразити?
а. А. Сміт;
б. Д. Рікардо;
в. Ішікава;
г. Маркс і Енгельс.
2.10. На місце голови кістяка поміщається?
а. Проблема;
б. Фактори, що зумовили проблему;
в. Суб’єкт, який бере участь у вирішенні проблеми;
г. Правильні відповіді А і Б.
2.11. За способом доведення рішення бувають?
а. Економічні, технічні, політичні, організаційні;
б. Стандартні і нестандартні;
в. Рутинні, селективні, адаптивні, інноваційні;
г. Усні і письмові.
2.12. Прикладом графічного відображення проблеми є
а. Кругова діаграма;
б. Риб’ячий кістяк;
в. Контрольні карти;
г. Усі відповіді правильні.
2.13. До питань, які варто продумати для розв’язку проблеми, відносять такі:
а. Чи можливо зменшити обсяг проблеми, спростити її;
б. Чи були аналогічні проблеми і як вони вирішувалися;
в. Які можливі варіанти розв'язання проблеми;
г. Усі відповіді правильні.
2.14. Рішення, які приймаються для вдосконалення технічної політики і технології виробництва, відносяться до:
а. Оперативних;
б. Рутинних;
в. Стандартних;
г. Технічних.
2.15. Управлінське рішення - це:
а. Вибір однієї з можливих альтернатив, тобто це модель, в якій з певного числа варіантів вибирається кращий;
б. Це той пункт, у якому вибір робиться між альтернативними і конкуруючими можливостями;
в. Це модель, в якій з певного числа варіантів вибирається декілька кращих;
г. Процес, завдяки якому обирається лінія поведінки, як вирішення певної виробничої проблеми.
2.16. За прийняте рішення несе відповідальність
а. Керівник вищої ланки управління;
б. Керівник, який прийняв рішення;
в. Ніхто не несе відповідальність;
г. Відповідальність несуть всі працівники підприємства.
2.17. Основна мета управлінських рішень:
а. Забезпечити координуючий вплив на систему керування, що реалізує рішення управлінських задач персоналом по досягненню цілей організації;
б. Створення інформаційної бази для прийняття своєчасних рішень;
в. Створення системи керування, що забезпечує реалізацію складної системної діяльності;
г. Створення вибору для зміни певного існуючого стану.
2.18. Керівники в своїй діяльності при прийнятті рішень покладаються на:
а. Думку експертів;
б. Наукові дослідження;
в. Власний досвід, інтуїцію, почуття;
г. Усі відповіді правильні.
2.19. До якостей кращого менеджера відносять:
а. Вміння вчасно приймати рішення;
б. Здатність «видавати» ідеї, мислити та узгоджувати свою думку з керівництвом і колегами, досягати позитивного її впровадження в дію;
в. Вміння приймати ефективні рішення;
г. Усі відповіді правильні.
2.20. Вміння відступати від улюблених випробуваних стереотипів рішення, вміння оригінально мислити - це:
а. Широта мислення;
б. Гнучкість мислення;
в. Швидкість мислення;
г. Глибина мислення.
3. Розв’язати графічний диктант:
- Чи вірне твердження, що відправним моментом рішення є мить, коли дія вже робиться у певному напрямку, а решта можливостей відкидається?
- Чи вірним є твердження, що суть розробки прийняття рішень полягає в операційній діяльності машини, комп’ютера?
- Управлінське рішення на підприємстві – це конкретно затверджений у встановленому порядку акт суб’єкта управління?
- Чи вірно, що координуюча функція управлінського рішення полягає в необхідності узгодження дій виконавців при реалізації рішень?
- Чи вірно, що теорія налічує 2 основних аспекти управлінських рішень?
- Чи можна стверджувати, що керівники в своїй діяльності при прийнятті рішень покладаються на своїх підлеглих?
- Чи вірно, що формальна теорія прийняття рішень аналізує як повинні прийматися рішення і за яких умов вони будуть більш раціональними?
- Чи можна стверджувати, що повторення успіхів формує майстерність чи мистецтво прийняття рішень?
- Чи можна віднести до найважливіших властивостей управлінського мислення вміння керувати людьми?
- Чи вірно, що швидкість мислення характеризується вмінням передбачати найбільш віддалені від поверхні причинно-наслідкові зв’язки?
- Чи правильним є те, що рішення бувають усними та письмовими за способом їх доведення?
- Чи вірно, що за функціональною ознакою рішення поділяються на одно цільові та багатоцільові?
- Чи можна стверджувати, що евристичні рішення засновані на здобутому досвіді, логіці та інтуїції?
- Чи відносять до адаптаційного рівня прийняття рішень поєднання використання творчого підходу на основі нових ідей з відпрацьованими раніше можливостями?
- Чи вірно, що структуризація – це можливість якісного вираження взаємопов’язаних елементів?
4. Контрольні запитання до теми:
1. Що таке управлінське рішення?
2. У чому полягає суть розробки управлінського рішення?
3. У чому полягає основна мета управлінського рішення?
4. Які основні задачі управлінського рішення?
5. Які основні аспекти прийняття рішень?
6. У чому полягає суть формальної теорії прийняття рішень?
7. Які особливості має мислення керівників?
8. Що таке глибина мислення?
9. Що таке широта мислення?
10. Що таке гнучкість мислення?
11. Що таке швидкість мислення?
12. Як класифікуються управлінські рішення?
13. Які є типи управлінських рішень?
14. Що таке проблема?
15. Що складає внутрішню структуру проблеми?
16. Що дає графічне відображення проблеми?
Тема 2. ТЕХНОЛОГІЯ І МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ РОЗРОБКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
1. Технологія розробки рішень.
2. Моделювання процесу розробки рішень.
3. Підходи в прийнятті рішень різними школами управління.
4. Умови і фактори якості рішень.
Практична частина:
1. Скласти кросворд до теми «Технологія і моделі процесу розробки управлінських рішень».
2. Відповісти на тестові запитання:
2.1. Необхідною умовою призначення кандидата на керівну посаду є:
а. Наявність управлінських потреб
б. Велике бажання працювати
в. Володіння теоретичними знаннями і практичними навиками
г. Усі відповіді правильні
2.2. Управлінське рішення - це:
а. Вибір однієї з можливих альтернатив з метою зміни стану керованої системи
б. Інструмент пізнання внутрішніх закономірностей, властивий явищам та процесам
в. Модель, в якій із певного числа варіантів вибирається кращий
г. Відповіді А і В
2.3. До основних аспектів рішень відносять:
а. Організаційний, психологічний, соціальний, економічний, інформаційний, технологічний і правовий
б. Інформаційний, економічний, демографічний, законодавчий, організаційний, логічний
в. Інформаційний, соціальний, логічний, технологічний, правовий
г. Усі відповіді неправильні
2.4. Рівень використовуваних технологій при прийнятті рішень визначає:
а. Правовий аспект прийняття рішень
б. Технологічний аспект прийняття рішень
в. Психологічний аспект прийняття рішень
г. Економічний аспект прийняття рішень
2.5. «В конфлікті почуття та розуму завжди перемагає почуття». Так стверджував:
а. Німецький філософ Кант
б. Анрі Файоль
в. Генрі Форд
г. Енкельман
2.6. Мислення керівників має такі особливості:
а. Глибина мислення
б. Гнучкість мислення
в. Широта мислення і швидкість
г. Усі відповіді правильні
2.7. Вміння відступати від встановлених стереотипів та оригінально мислити - це:
а. Глибина мислення
б. Гнучкість мислення
в. Швидкість мислення
г. Широта мислення
2.8. Глибина мислення - це:
а. Вміння бачити багатогранність взаємопов’язаних явиш в цілому
б. Вміння передбачити найбільш віддалені результати і причинно-наслідкові зв’язки
в. Вміння прогнозувати розвиток проблемної ситуації в умовах невизначеності
г. Вміння складати стратегічні і тактичні плани розвитку підприємства
2.9. Широта мислення - це:
а. Вміння бачити багатогранність взаємопов’язаних явищ в цілому
б. Мислення, яке передбачає творчі і організаторські здібності керівників
в. Мислення, яке враховує управлінські задуми, стандартні та звичні для керівника способи розв’язання проблеми
г. Вміння мислити та узгоджувати свою думку з керівництвом і колегами, досягати позитивного її впровадження в дію
2.10. Творчий акт суб’єкта управління, який визначає програму діяльності колективу по ефективному рішенню проблеми на основі знань об'єктивних законів функціонування керованої системи та аналізу інформації про її стан - це:
а. Концепція управлінського рішення
б. Управлінське рішення в організації
в. Принцип керування
г. Метод прийняття управлінських рішень
2.11. Американська школа прийняття управлінських рішень передбачає наступну технологію:
а. Діагноз проблеми, формування критеріїв і обмежень, виявлення альтернатив, оцінка альтернатив, кінцевий вибір
б. Постановка проблеми, пошук та обробка інформації, прийняття рішення
в. Постановка задачі, розробка альтернативних рішень, відбір та реалізація кращих
г. Усі відповіді неправильні
2.12. Німецька технологія прийняття рішень не включає:
а. Постановку проблеми
б. Пошук інформації
в. Оцінку прийняття рішення
г. Аналіз ринку
2.13. До якісних сторін управлінських рішень відносять:
а. Обґрунтованість і своєчасність
б. Ефективність і несуперечливість
в. Конкретність, простоту, повноважність
г. Усі відповіді правильні
2.14. Для того, щоб рішення було правомірним і повноважним, воно повинно бути прийняте:
а. Особою, що має відповідні повноваження, тобто займає відповідну посаду
б. Особою, незалежно від посади та повноваження
в. Допоміжним працівником
г. Усі відповіді неправильні
2.15. 3 точки зору діловодства констатуюча частина рішення відображає:
а. Суть проблеми, її характеристику та особливості
б. Цілі рішення та засоби їх досягнення
в. Встановлення осіб, закріплених за виконанням рішення, терміни і форми виконання
г. Усі відповіді неправильні
2.16. Основними причинами невиконання рішень є:
а. Непередбачувані обставини
б. Вина виконавців
в. Неякісні рішення
г. Усі відповіді правильні
2.17. Найбільш складна психологічна ситуація складається при:
а. Забороняючому рішенні
б. Дозволяючому рішенні
в. Конструктивному рішенні
г. Усі відповіді правильні
2.18. Контурні рішення – це:
а. Приблизно окреслюють схему дій підлеглих і дають право вибору методів досягнення цілей
б. Жорстко закріплені основні параметри, але по другорядних питаннях допускається проявлення ініціативи
в. Практично виключають ініціативу виконавців і жорстко регламентують їх діяльність
г. Усі відповіді правильні
2.19. Алгоритмічні рішення - це:
а. Приблизно окреслюють схему дій підлеглих і дають право вибору методів досягнення цілей
б. Жорстко закріплені основні параметри, але по другорядних питаннях допускається проявлення ініціативи
в. Практично виключають ініціативу виконавців і жорстко регламентують їх діяльність
г. Усі відповіді правильні
2.20. Який з етапів включений до «типового» процесу розробки рішень?
а. Розробка можливих варіантів рішення задачі
б. Визначення виконавців рішення
в. Вибір методу розв’язання проблеми
г. Прийняття коректив на майбутнє
2.21. Який з варіантів належить до основних підходів побудови математичних моделей?
а. Теорія корисності
б. Рівняння Дельфі
в. Теорія імовірності
г. Усі відповіді правильні
2.22. Математичні моделі є:
а. Ускладненим відображенням реальності
б. Спрощеним відображенням реальності
в. Викривленим відображенням реальності
г. Усі відповіді неправильні
2.23. Моделі використовують з наступних причин:
а. Моделі дешевші і вимагають менших затрат часу, ніж експериментування з реальними системами
б. Дозволяють менеджерам змоделювати малу кількість альтернатив
в. Дозволяють вводити дані, якими можна маніпулювати
г. Правильні відповіді А і Б
2.24. Перші моделі базувалися на нормативних теоріях і називались:
а. Операційними
б. Дескриптивними
в. Нормативними
г. Статистичними
2.25. Сукупність властивостей, що забезпечують отримання ефекту, це:
а. Якість управлінських рішень
б. Ефективність управлінських рішень
в. Корисність управлінських рішень
г. Гнучкість управлінських рішень
2.26. Основними причинами невиконання рішень є:
а. Непередбачувані обставини
б. Вина виконавців
в. Неякісні рішення
г. Усі представлені відповіді
2.27. До якісних сторін управлінських рішень не відносять:
а. Обґрунтованість
б. Конкретність
в. Абстрактність
г. Несуперечливість
3. Розв’язати графічний диктант:
- Чи можна віднести до характерних особливостей проблеми невизначеність наслідків прийнятого рішення?
- Чи вірно, що структура проблеми включає в себе 3 елементи: предмет, об’єкт, суб’єкт?
- Чи правильним є те, що спосіб вирішення проблеми включає такий етап як: попросити допомоги у близьких?
- Чи повинен керівник розглядаючи проблему встановити термін її вирішення?
- Чи можна стверджувати, що запровадження вирішення проблеми за допомогою риб’ячого кістяка здійснили українські науковці?
- Чи вірно, що у чітко сформульованій задачі має бути відображена її значущість?
- Чи необхідно для формулювання задачі з’ясувати коло винних осіб?
- Чи потрібно для формулювання задачі з’ясувати фактори, що впливають на ситуацію?
- Чи вірно, що суть математичного моделювання полягає в підборі математичних схем, що максимально відображають реальні виробничі процеси?
- Чи відносять до причин використання моделей у процесі прийняття рішень можливість зекономити гроші і час?
- Чи вірно, що до позитивної характеристики моделювання відносять зменшення ролі факторів, які математично не відображаються?
- Чи відноситься теорія граничної корисності до одного із основних підходів у процесі побудови моделей?
- Чи вірно, що до основних підходів при побудові моделей рішення відносять: теорії статистичних рішень, корисності?
- Чи відноситься до якісних сторін управлінських рішень їх неупередженість?
- Чи можна стверджувати, що значний обсяг прийнятих рішень може впливати на якість рішення?
4. Контрольні запитання до теми:
1.У чому полягає суть традиційної схеми розробки управлінських рішень?
2.Які етапи містить «типовий» процес розробки управлінських рішень?
3.У чому полягає суть математичного моделювання?
4.Чому використовують моделі?
5.Які негативні та позитивні сторони моделей?
6.Які види робіт виконуються при побудові математичної моделі?
7.Розкрийте суть нормативних моделей.
8.Які Ви знаєте дескриптивні моделі розробки рішень?
9.У чому полягає суть американської технології прийняття рішень?
10. У чому полягає суть німецької технології прийняття рішень?
11. У чому полягає суть японської технології прийняття рішень?
12. У чому полягає суть української технології прийняття рішень?
13. Що відносять до якісних сторін управлінських рішень?
14. Які об’єктивні економічні умови розробки грамотних управлінських рішень?
15. Що впливає на якість реалізації рішень?
16. Які Ви знаєте психологічні аспекти прийняття якісних управлінських рішень?
ТЕМА 3. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОГО І ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЇХ ВПЛИВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ АЛЬТЕРНАТИВ
1. Стратегічні і тактичні рішення, їх особливості та взаємозв’язок.
2. Вплив факторів зовнішнього середовища на прийняття управлінських рішень.
3. Вплив факторів внутрішнього середовища на функціонування підприємства.
4. Прогнозування стану зовнішнього середовища.
Практична частина:
1. Скласти кросворд до теми «Аналіз зовнішнього середовища та їх вплив на реалізацію альтернатив».
2. Відповісти на тестові запитання:
2.1. Рішення, в яких жорстко закріплені основні параметри, але є ініціатива по другорядних, це:
а. Контурні рішення
б. Структуровані
в. Неякісні рішення
г. Алгоритмічні рішення
2.2. Твердження, згідно з яким рішення повинно бути узгоджене з раніше прийнятими рішеннями, стосується:
а. Обґрунтованості
б. Ефективності
в. Несуперечливість
г. Конкретності
2.3. Яка із ланок керівництва визначає стратегію компаній?
а. Вища
б. Середня
в. Нижча
г. Структурні відділи
2.4. Що належить до основних функцій стратегічного управління?
а. Виробнича (операційна)
б. Маркетингова
в. Фінансова
г. Правильні відповіді А, Б і В
2.5. Які фактори відносяться до зовнішнього середовища?
а. Соціальні
б. Конкурентні
в. Політичні
г. Правильні відповіді А, Б і В
2.6. Що не включає в себе зовнішнє середовище?
а. Цілі організації
б. Споживачів
в. Конкурентів
г. Державні інститути
2.7. Яка основна мета вивчення факторів зовнішнього середовища?
а. Виграш часу для подолання неминучих загроз
б. Прямий вплив на проблему
в. Усунення побічних наслідків
г. Рангування проблеми за ступенем складності
2.8. Внутрішні фактори не включають в себе?
а. Цілі
б. Завдання
в. Структуру
г. Рівень науково-технічного прогресу
2.9. Мистецтво і наука передбачення майбутніх подій - це?
а. Проектування
б. Прогнозування
в. Планування
г. Контроль
2.10. Градація підвищення чи пониження даних за певний період часу називається?
а. Трендом
б. Сезонністю
в. Циклом
г. Випадковими подіями
2.11. Методи прогнозування в основному поділяються на:
а. Неформальні, формальні
б. Неформальні і кількісні
в. Неформальні, якісні, кількісні
г. Усі відповіді правильні
2.12. Яке із рівнянь використовується для встановлення природи взаємозв’язку між двома змінними?
а. Лінійне
б. Квадратичне
в. Регресії
г. Прогресії
2.13. До основних функцій стратегічного управління належить:
а. Управління людськими ресурсами
б. Виробнича і маркетингова
в. Фінансова і розвитку
г. Усі відповіді правильні
2.14. Для чого приймають стратегічні рішення?
а. Для реалізації розроблених стратегій та досягнення цілей
б. Для боротьби з конкурентами
в. Для прийняття управлінських рішень
г. Усі відповіді неправильні
2.15. Які зовнішні фактори впливають на прийняття управлінських рішень?
а. Економічні, політичні, інформаційні
б. Соціальні, конкурентні, технологічні
в. Виробничі, управлінські, політичні
г. Економічні, політичні, технологічні, соціальні, конкурентні, ринкові, міжнародні
2.16. Мистецтво і наука передбачення майбутніх подій – це:
а. Прогнозування збуту
б. Прогнозування виробництва
в. Прогнозування
г. Усі відповіді неправильні
2.17. Прогнозування - це мистецтво і передбачення:
а. Теперішніх подій
б. Майбутніх подій
в. Минулих подій
г. Надзвичайних подій
2.18. Які є якісні методи прогнозування?
а. Метод колективної експертної оцінки, метод продаж, метод Дельфі
б. Метод сенетики
в. Метод Дельфі, метод продаж
г. Індивідуальний, колективний
2.19. Які компоненти є в часових серіях?
а. Тренд і сезонність
б. Сезонність і цикл
в. Тренд, сезонність, цикл, випадкові варіації
г. Усі відповіді правильні
2.20. Способи продумування проблеми включають?
а. Усунення факторів, що спричинили проблем, пошук винних;
б. Розділення проблеми на частини, встановлення причинно-наслідкових зв’язків по всіх можливих варіантах вирішення проблеми, розробка рекомендацій до дії;
в. Правильні варіанти Б і Г;
г. Виділення основних і другорядних характеристик проблеми, прогнозування і аналіз необхідних дій.
3. Контрольні запитання до теми:
1.Що відносять до основних функцій стратегічного управління?
2.Як у структурно-стратегічному плані повинні бути представлені управлінські рішення?
3.Коли проводиться розробка стратегічних управлінських рішень?
4.У чому полягає суть тактичних управлінських рішень?
5.Які особливості стратегічних і тактичних рішень?
6.Які зовнішні фактори впливають на управлінські рішення?
7.У чому полягає суть зовнішніх факторів впливу на управлінські рішення?
8.У чому полягає суть внутрішніх факторів впливу на управлінські рішення?
9.У чому полягає суть прогнозування?
10. Для чого здійснюють і використовують прогнози?
11. Які методи прогнозування Ви знаєте?
12. У чому полягає суть неформальних методів прогнозування?
13. У чому полягає суть якісних методів прогнозування?
14. У чому полягає суть кількісних методів прогнозування?
Тема 4. ЕВРИСТИЧНІ МЕТОДИ РОЗРОБКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
1. Методологія процесу розробки рішень.
2. Організація розробки рішень.
3. Евристичні методи розробки та прийняття рішень.
4. Організація та ефективність використання експертних оцінок.
Практична частина:
1. Скласти кросворд до теми «Евристичні методи розробки управлінських рішень».
2. Відповісти на тестові запитання:
2.1. Який з методів був заснований вченими Хелмером і Делкі?
а. Метод «635»
б. Метод інверсії
в. Метод Дельфі
г. Усі відповіді правильні
2.2. Що передбачає метод інверсії?
а. Заміну досліджуваного об’єкта на аналогічний
б. Багаторівневу процедуру анкетування експертів
в. Не генерацію ідей, а критику існуючих
г. Пошук рішень у зворотному напрямку
2.3. На чому базуються евристичні методи?
а. На принципах, які визначають стратегію і тактику управління у слабо визначених або невизначених проблемах
б. На управлінні трудовими ресурсами
в. На законах інерційності людських систем
г. Усі відповіді правильні
2.4. Який з напрямів не відноситься до основних в застосуванні експертних оцінок?
а. Визначення цілей
б. Визначення рейтингів
в. Контроль за виконанням рішень
г. Експертний прогноз
2.5. Що передбачає метод комісії?
а. Поділ учасників на дві команди, одна з яких захищає ідею, а інша критикує
б. Відкриту дискусію по вирішенню проблеми
в. Залучення добре підготовлених експертів до генерації ідей та їх обдумування
г. Не генерацію ідей, а критику існуючих
2.6. Який період називають офіційним початком становлення та розвитку експертних оцінок?
а. 50-60-ті роки XX ст.
б. Кінець XIX ст.
в. X ст.
г. 90-ті роки XX ст.
2.7. Що відносять до однієї з типових помилок експертних оцінок?
а. Визначення цілей
б. Генерування альтернативних варіантів
в. Конформізм експертів
г. Визначення середнього значення прогнозованої величини
2.8. На які види поділяються методи експертних оцінок?
а. Експертний прогноз, сценарії очікуваного розвитку ситуації, прийняття колективних рішень
б. Індивідуальні, колективні
в. Прогнозовані, непрогнозовані
г. Одноосібні, колективні, колегіальні
2.9. Який метод є професійною «мозковою атакою»?
а. Метод Дельфі
б. Метод «635»
в. Метод експертизи по методу суду
г. Метод синетики
2.10. Методологія - це:
а. Навчання про структуру, логічну організацію, методи і засоби планування
б. Навчання про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності
в. Управління структурою, логічною операцією, методи і засоби діяльності
г. Усі відповіді правильні
2.11. Які закони впливають при прийнятті рішень на людину, яка приймає рішення?
а. Закони зв’язку між соціально-психологічним та біопсихологічним станом людини
б. Закони зв’язку із зовнішнім середовищем
в. Загальні закони управління людиною
г. Усі відповіді правильні
2.12. Які із перелічених груп методів вирішення проблеми є правильними?
а. Методи, засновані на інтуїції керівників
б. Методи, засновані на «здоровому глузді»
в. Методи, засновані на науково-практичному підході
г. Усі відповіді правильні
2.13. Який з принципів має за мету координацію діяльності та посилення централізації з дотриманням підлеглості в розробці рішень по виконавцях?
а. Принцип використання цільових міжфункціональних груп
б. Принцип ієрархії
в. Принцип використання прямих горизонтальних зв’язків
г. Принцип розробки планів
2.14. Евретика - це:
а. Сукупність прийомів дослідження, методики, постановки питань та їх рішення
б. Система прийомів дослідження питань
в. Наука про методику та вирішення питань
г. Постановка питань та їх рішення
2.15. Евристичні методи базуються на принципах, що визначають:
а. Методику і прийоми управління в слабо визначених проблемах
б. Методику управління в невизначених проблемах
в. Правильні відповіді А і Б
г. Стратегію і тактику управління в слабо визначених чи невизначених проблемах
2.16. Головною метою методу «мозкової атаки» є:
а. Координація великої кількості ідей
б. Генерування якомога більшої кількості ідей
в. Задавання великої кількості питань
г. Усі відповіді правильні
2.17. Основними напрямками застосування експертних оцінок є:
а. Визначення цілей і експертний прогноз
б. Сценарії очікуваного розвитку ситуації та генерація альтернативних варіантів
в. Визначення рейтингів, розробка оцінювальних системи
г. Усі відповіді правильні
2.18. Вчення про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності, це:
а. Методологія
б. Евретика
в. «Мозкова атака»
г. Немає правильної відповіді
2.19. Які із законів не впливають на людину, яка приймає рішення?
а. Загальні закони управління людиною
б. Закони зв’язку із зовнішнім середовищем
в. Соціально-психологічні і біопсихологічні закони
г. Спеціальні закони
2.20. Які методи використовуються людиною, яка приймає рішення при розробці управлінських рішень?
а. Методи, засновані на інтуїції керівників
б. Методи, засновані на здоровому глузді
в. Методи, засновані на науково-практичному підході
г. Усі відповіді правильні
2.21. Який із законів не належить до соціально-психологічних та біопсихологічних законів?
а. Закон традиції і звичаїв
б. Закон економії сил
в. Універсальний закон інерції
г. Закон впливу норм
2.22. Виберіть принцип, який не поширений в організації розробки рішення:
а. Принцип ієрархії
б. Розробка планів
в. Створення матричних структур
г. Принцип обачності
2.23. Який з етапів не включається в процес виконання рішення?
а. Збір інформації для розробки задач
б. Підготовка виконавців до виконання задач
в. Ознайомлення виконавців із змістом роботи
г. Спонукання виконавців до ефективного виконання задач
3. Контрольні запитання до теми:
1. Які принципи організації розробки рішень поширені?
2. Які функції виконуються керівником по організації розробки рішення?
3. Що таке евристичні методи?
4. Охарактеризуйте метод «прямої мозкової атаки».
5. Охарактеризуйте метод «зворотної мозкової атаки».
6. У чому полягає суть методу «635»?
7. Розкрийте суть методу «ключових питань».
8. Розкрийте суть методу «вільних асоціацій».
9. Розкрийте суть методу інверсії.
10. Розкрийте суть методу власної аналогії.
11. Розкрийте суть методу номінальної групи.
12. Розкрийте суть методу синетики.
13. Розкрийте суть методу Дельфі.
14. Розкрийте суть методу комісії.
15. Розкрийте суть методу очікування рішення.
16. Розкрийте суть методу Меттчета.
17. Розкрийте суть методу ліквідації безвихідних ситуацій.
18. Розкрийте суть методу сценарію.
19. Розкрийте суть методів експертних оцінок.
20. Які основні напрямки застосування експертних оцінок?
ТЕМА 5. АНАЛІТИЧНІ МЕТОДИ ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
1. Системний аналіз в теорії прийняття рішень.
2. Традиційні методи економічного аналізу.
3. Математичні методи в економічному аналізі.
4. Багатопланові аналітичні методи.
Практична частина:
1. Скласти кросворд до теми «Аналітичні методи обґрунтування управлінських рішень».
2. Відповісти на тестові запитання:
2.1. Який з методів не відносять до методів економічного аналізу?
а. Метод абсолютних величин
б. Метод порівняння
в. Дослідження операцій
г. Метод аналізу ефективності інвестицій
2.2. До математичних методів відносять:
а. Методи елементарної математики, класичні методи математичного аналізу
б. Статистичні методи, методи математичного програмування
в. Дослідження операцій
г. Усі відповіді правильні
2.3. Позитивними характеристиками методу імітаційного моделювання є
а. Можливість побудови алгоритму будь-яких ситуацій
б. Виключення експериментів у виробничих умовах
в. Рішення задач виробництва, що піддаються формалізації
г. Правильні відповіді А і Б
2.4. На скільки груп поділяються задачі за принципом Ейзенхауера?
а. 4
б. 3
в. 2
г. 5
2.5. За допомогою чого оцінюють поточний стан фірми?
а. SWОТ-аналіз
б. АВС-аналіз
в. ХYZ-аналіз
г. Усі, відповіді неправильні
2.6. До математичних методів не відносять:
а. Методи елементарної математики
б. Дослідження операцій
в. Графічний метод
г. Статистичний метод
2.7. Вибір найкращого з різних варіантів рішення - це:
а. Оптимізація
б. Моделювання
в. Планування
г. Немає правильної відповіді
2.8. Кореляційний аналіз, варіаційний ряд, вибірковий метод, регресійний аналіз - це:
а. Методи математичного програмування
б. Методи дослідження операцій
в. Методи економічної кібернетики
г. Статистичні методи
2.9. Імітаційне моделювання – це:
а. Складна ділянка інтелектуальної діяльності, націлена на розв'язання виробничих проблем із застосуванням людино-машинних процесів
б. Поєднання інтелектуальних властивостей з наочним відображенням взаємозв’язку розділів плану підприємства
в. Система динамічних зв’язків і кількісні їх вираження
г. Моделювання, яке описує процес на основі середньозважених значень параметрів моделі
2.10. До багатопланових аналітичних методів відносять:
а. Аналіз Парето (АВС- аналіз), метод аналізу ієрархії
б. Функціонально-вартісний аналіз, SWОТ-аналіз, причинно-наслідкові діаграми, метод морфологічного аналізу
в. Принцип Ейзенхауера, визначення еталона
г. Всі відповіді правильні
2.11. За допомогою SWОТ-аналізу оцінюють:
а. Кадровий склад підприємства
б. Поточний стан фірми
в. Зовнішньоекономічну діяльність фірми
г. Доходи населення
2.12. Метод техніко-економічного дослідження, який направлений на зниження витрат управління чи зниження собівартості продукції, - це:
а. Балансовий метод
б. Індексний метод
в. Функціонально-вартісний аналіз
г. Метод ланцюгових підстановок
2.13. Метод, який передбачає створення багатомірної таблиці, що дозволяє оцінити можливі комбінації рішення задачі:
а. Метод АВС-аналізу
б. Метод блок-схем
в. Метод абсолютних величин
г. Метод морфологічного аналізу
2.14. Показник ефективності розраховується як:
а. Відношення прибутку до витрат
б. Сума прибутку і витрат
в. Відношення витрат до прибутку
г. Різниця прибутку і витрат
2.15. Метод блок-схем передбачає:
а. Поділ задач за важливістю
б. Групування окремих проблем, розподіляючи їх за складністю
в. Схематичне відображення альтернатив
г. Визначення коефіцієнта значущості
3. Контрольні запитання до теми:
1. У чому полягає особливість системного підходу?
2. Які характерні ознаки системного аналізу?
3. У чому полягає суть методів дослідження операцій?
4. Що таке аналіз?
5. Які є традиційні методи економічного аналізу?
6. Розкрийте суть методу абсолютних величин.
7. Розкрийте суть методу відносних величин.
8. Розкрийте суть методу середніх величин.
9. Розкрийте суть методу порівняння.
10. Розкрийте суть методу групування.
11. Розкрийте суть методу ланцюгових підстановок.
12. Розкрийте суть балансового методу.
13. Розкрийте суть графічного методу.
14. Розкрийте суть методу аналізу ефективності інвестицій.
15. Яка суть математичних методів проведення економічного аналізу?
16. Які існують математичні методи?
17. Розкрийте суть оптимізації.
18. Розкрийте суть аналізу Парето.
19. Розкрийте суть методу аналізу ієрархії.
20. Розкрийте суть принципу Ейзенхауера.
