До контрольних робіт з дисципліни

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені Володимира Даля

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До контрольних робіт з дисципліни

«Кримінально-виконавче право»

(для студентів заочного відділення, що навчаються

За спеціальністю 7.060.101)

 

 

«До друку, в світ дозволяю»

 

 

Проректор ______________

 

Протокол №___ від «___»_________2011р.

 

 

Укладачі                                                       Л.І. Лазор

                                                                      В.В.Лазор

Ю.Ю. Івчук

                                                                                             

 

 

Весь цифровий і фактичний матеріал,

бібліографічні відомості перевірені.

Написання одиниць відповідає стандартам

 

 

Луганськ 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені Володимира Даля

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До контрольних робіт з дисципліни

«Кримінально-виконавче право»

(для студентів заочного відділення, що навчаються

За спеціальністю 7.060.101)

 

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

на засіданні кафедри

правознавство

Протокол №___ від ________2011р.

 

 

Луганськ 2011

 

УДК 340 (075.8)

М 545

 

 

   Методичні вказівки до написання контрольних робіт з дисципліни Кримінально-виконавче право» для студентів заочного відділення, що навчаються за спеціальністю 7.060101 – «Правознавство»). / Укл.: Л.І. Лазор, В.В. Лазор, Ю.Ю. Івчук. – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2011. – 23с.

 

Укладачі:                                                 Л.І. Лазор, проф.

                                                                      В.В.Лазор, проф.

Ю.Ю. Івчук, доц.

 

Відп. за випуск:                                            Г.А.Капліна, доц.

 

Рецензент                                                      Л.В.Котова, доц.

 

Загальні положення

 

Кримінально-виконавче право – одна з найважливіших галузей права, засіб протидії злочинності. Це єдина галузь права, що регулює виконання всіх кримінальних покарань, передбачених Кримінальним Кодексом України. Саме тому держава надає особливу увагу напряму своєї діяльності, яка націлена на виконання кримінальних покарань.

Важливою формою навчального процесу є написання контрольної роботи. Згідно з навчальним планом спеціальності студенти заочного відділення спеціальності 7.060101 виконують її на ІІІ курсі.

Метою виконання контрольної роботи є набуття студентами поглиблених знань з предмету, навичок тлумачення чинного законодавства, вміння аналізувати джерела, на підставі чого навчитися самостійно знаходити відповіді на питання, що стоять перед юридичною практикою. У зв'язку з цим контрольна робота складається з двох самостійних частин: теоретичного питання і задачі.

Висвітлення теоретичного питання має відбуватися відповідно до плану, що містить вступ, основну частину (не менше 3-х пунктів) і висновки.

У вступі студент повинен обґрунтувати важливість і актуальність запропонованої теми, її місце і значення у системі виконання кримінальних покарань.

Основна частина роботи повинна містити розділи, що відповідатимуть пунктам плану.

Наприкінці роботи студент повинен зробити висновок про ефективність правового регулювання поданої проблеми.

При вирішенні практичного завдання студент має дати аргументовану і чітку відповідь чи вирішення заданої ситуації відповідно до поставленого питання, при цьому необхідні посилання на чинні правові норми з вказівкою повної назви нормативного акту, конкретної статті або пункту.

У списку використаної літератури повинні бути вказані джерела у тому порядку, в якому вони згадувалися в тексті роботи. Джерел має бути не менше 5.

Обсяг контрольної роботи повинен складати 20-25 сторінок учнівського зошита або 20 сторінок комп'ютерного тексту (Times New Roman №14, при полуторному інтервалі). Сторінки мають бути пронумеровані.

У кінці роботи ставиться підпис студента і дата виконання.

Номер завдання контрольної роботи повинен відповідати номеру студента в журналі академічної групи.

 

Завдання 1

Теоретичне питання

Кримінально-виконавча політика України.

Поняття кримінально-виконавчої політики України та її місце у політиці держави у сфері боротьби зі злочинністю. Основні принципи кримінально-виконавчої політики держави, їх характеристика. Суб'єкти формування і реалізації кримінально-виконавчої політики.

Задача

Згідно зі статтею 107 КВК України засуджені мають право звертатися зі скаргами, заявами і листами до державних органів, громадських організацій і до посадовців. Скарги, заяви і листи прямують відповідно до Правил внутрішнього розпорядку ВТЗ за приналежністю й вирішуються у встановленому законом порядку.

Дайте аналіз цієї норми з погляду її структури. Обґрунтуйте зроблені Вами висновки.

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х., 2005.

3. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

4. Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України. – Харків: Право, 2001.

5. Іваньков І.В. Хрестоматія з курсу кримінально-виконавчого права. – Донецьк: Донецький меморіал, 2000.

6. Преступность, уголовная политика, места заключения в постсоветском пространстве. – М., 1996.

7. Система исполнения наказаний в Украине и стандарты Совета Европы. – материалы регионального семинара 26-27 апреля 2000 года. – Донецк, 2000.

8. Зубеов А.А. Карательная политика России на рубеже тысячелетий. – М., 2000.

9. Калюжный Р.А., Шкарупа В.К., Горобець Г.Г. Пенітенціарна політики: історико-правовий огляд виникнення і розвитку // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. – К., 1996. - №1.

10. Радов Г.О. Першочергові проблеми сучасної пенітенціарної політики України на сучасному етапі // Актуальні проблеми сучасної пенітенціарної політики України. – К., 1996.

11. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

Завдання 2

Теоретичне питання

Поняття, цілі і задачі кримінально-виконавчого права.

Поняття кримінально-виконавчого права. Цілі, задачі і функції кримінально-виконавчого права. Основні принципи кримінально-виконавчого права, їх співвідношення з конституційними гарантіями захисту прав громадян України. Коротка характеристика засобів виправлення і перевиховання засуджених.

Задача

За порушення встановленого порядку відбування покарання засуджені чоловіки, що містяться у виправних колоніях, можуть бути направлені до дисциплінарного ізолятора з виводом або без виводу на роботу або навчання терміном до 15 діб, а засуджені жінки – терміном до 10 діб (ст. 132 КВК України).

Дайте аналіз структури цієї норми.

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х., 2005.

3. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

4. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

5. Міжнародні стандартні правила поводження з ув’язненими: Прийняті на 1 Конгресі ООН у 1955 р. // Кримінально-виконавче законодавство України. – Х., 1993.

6. Городинец В.Б., Малинин Л.Б., Смирнов В.Б. Уголовно-исполнительное право: Учебн. пособие / Под общ. ред. В.П. Сальникова. – СПб, 2000.

7. Стручков Н.А. Курс исправительно-трудового права. Проблемы Общей части. – М., 1985.

8. Мелентьєв М.П. та ін. Радянське виправно-трудове право. Загальна частина. – Рязань, 1987.

9. Мелентьев М.П., Корчинский В.А. Реализация принципа социальной справедливости в правоприменительной деятельности ИТУ: Учебн. пособие. – К, 1991.

10. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

 

Завдання 3

Теоретичне питання

Наука кримінально-виконавчого права.

Формування і становлення науки кримінально-виконавчого права. Предмет, метод і задачі науки кримінально-виконавчого права. Місце кримінально-виконавчого права в системі наук.

Задача

Ст. 7 КВК України встановлено, що засуджені, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, несуть обов'язки і користуються правами громадян України з обмеженнями, передбаченими законодавством для засуджених, а також з обмеженнями, що випливають з вироку суду.

Яка функція кримінально-виконавчого права знайшла віддзеркалення у вказаній статті? Яке місце вона займає у системі функцій кримінально-виконавчого права?

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Міжнародні стандартні правила поводження з ув’язненими: Прийняті на 1 Конгресі ООН у 1955 р. // Кримінально-виконавче законодавство України. – Х., 1993.

6. Доктринальна модель закону “Про пенітенціарну систему України” // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К., 1996. - №2.

7. Детков М.Г., Зубков А.И., Кузьмин С.И. Уголовно-исполнительное право России: теория, законодательство, международные стандарты, отечественная практика XX века. – М., 1997.

8. Хрестоматія з історії пенітенціарної системи України / Упор. Г.О. Радов, І.І. Рєзник. – К., 1998.

9. Фролов Ю.О. Розвиток виправно-трудового права на Україні в перші роки радянської влади. – К., 1960.

10. Утевский Б.С. Развитие советской исправительно-трудовой науки. – Труды высшей школы МООИ СССР, 1967.

11. Познышев С.В. Основы пенитенциарной науки. – М., 1923.

12. Кримінально-виконавче прво україни: Загальна та Особлива частини. Навч. посібник / Під ред. О.М. Джужи. – К., 2002.

13. Крімнально-виконавче право україни /Під ред. проф. В.М. Трубнікова. – Х., 2001.

14. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

 

Завдання 4

Теоретичне питання

Правове регулювання виконання покарань і застосування заходів виховної дії.

 Поняття і загальні ознаки покарань, виконання яких пов'язане з виховною дією на засуджених. Процес каральної і виховної дії. Основні методи виховної дії на засуджених. Критерії виправлення осуджених.

Задача

Караєв К.Г., відбуваючи покарання у виправній колонії середнього рівня безпеки, звернувся до начальника колонії із заявою, в якій було прохання про надання йому дозволу короткострокового виїзду за межі колонії для похоронів матері. До заяви прикладена телеграма, завірена адміністрацією лікарні.

Якою має бути відповідь адміністрації колонії?

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Гальперин И.М. наказание и социальные функции, практика применения. – М., 1983.

6. Бердников В.М. К вопросу о критериях исправления и практике их применения к осужденным // Тр, Киев. ВШ МВД ССР. – Китев, 1973.Вып 7. – с.252.

7. Шмаров И.В. Социологические проблемы исполнения уголовного наказания. – Рязань, 1990.

8. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник / Під заг. ред. О.М. Джужи. – К., 2002.

9. Сизый А.Ф., Васильев А.И. Оценка степени исправления и перевоспттания осужденных. – Рязань, 1986. – с.26-27.

10. Уткин В.А. Наказание и исправительно-трудовое воздействие. – Томск, 1984.

11. Филонов В.П., Фролов А.И. Уголовно-исполнительное законодательство Украины. – Донецк, 1998.

12. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

Завдання 5

1. Теоретичне питання:

Установи й органи держави, що виконують кримінальні покарання.

Види і система установ і органів держави, що виконують кримінальні покарання. Основні принципи організації і діяльності установ виконання покарань. Управління діяльністю установ виконання покарання. Поняття і критерії оцінки ефективності діяльності установи виконання покарання.

2. Задача:

Засуджений Гладков Л.В. звернувся до начальника виправної колонії мінімального рівня безпеки зі скаргою на дії контролерів, які під час обшуку в житловому приміщенні вилучили з його тумбочки саморобний ніж, п'ятдесят гривень, переданих йому дружиною під час побачення, альбом власних віршів і листи від дружини і товаришів.

Чи обґрунтована скарга засудженого Гладкова? Чи правомірні дії контролерів?

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Закон України від 22 квітня 1998 р. №344/98 “Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань”.

6. Указ Президента України №827/98 від 31.07.98р. “Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань”.

7. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань та МВС України №3/4 від 03.01.02 “Про затвердження інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань”.

8. Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань” зареєстрована в МЮ України 20.02.02 за №168/6456.

9. Закон України “Про державну виконавчу службу” № 202/98 від 24.03.98р. // Відомості Верховної ради України. – 1998. - №36-37.

10. Закон України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.99р. // відомості Верховної ради України. – 1999. - №24.

11. Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. – Харків, 1998.

12. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник./ Під ред. О.М. Джужи. – К., 2000.

13. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

Завдання 6

Теоретичне питання

Контроль за діяльністю кримінально-виконавчої системи.

Способи забезпечення законності в діяльності установ і органів держави, що виконують кримінальні покарання. Соціально-правове призначення і поняття контролю за діяльністю установ виконання покарання. Права і обов'язки органів, що здійснюють контроль за виконанням покарань. Взаємодія органів держави, що виконують кримінальні покарання, з іншими органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю.

Задача

Вироком Жовтневого суду м. Харкова Баранов П.М. за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, засуджений до позбавлення волі терміном на 7 років.

На які органи держави покладене виконання покарання у вигляді позбавлення волі? З яких видів установ складається система цих державних органів?

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Закон України “Про прокуратуру” від 5.11.91р. // відомості Верховної ради України. – 1991. - №53.

6. Закон України від 23.12.1997 “Про уповноваженого Верховної Ради з прав людини”.

7. Уголовно-исполнительный кодекс Украины. – Х., 2003.

14. Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. – Харків, 2001.

8. Филонов В.П., Фролов А.И. Уголовно-исполнительное законодательство Украины. – Донецк, 1998.

15. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник./ Під ред. О.М. Джужи. – К., 2002.

9. Правила ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених волі. Резолюція 40/33 Генеральної асамблеї від 14.01.1990 // Права людини і професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій. - Амстердам – Київ, 1996.

10. Інформаційний бюлетень №1 // Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність установ кримінально-виконавчої системи України. – К, 1999.

11. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

Завдання 7

Теоретичне питання

Правове положення засуджених до позбавлення волі.

Різновиди правового статусу особи. Поняття і зміст правового статусу засуджених до позбавлення волі. Відмітні особливості правового статусу засуджених. Спеціальні права й обов'язки осіб, позбавлених свободи. Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна відповідальність засуджених до позбавлення волі. Правовий і соціальний захист засуджених.

Задача

Засуджений Петров В.А. відправив своїй дружині листа, в якому повідомив докладні дані про місце розташування колонії, склад і кількість засуджених, характер виробництва, а також переписав прізвища начальницького складу колонії. Вказаний лист не був відправлений адресату, про що було оголошено засудженому. Петров написав скаргу прокурору на дії адміністрації ВК.

Чи обґрунтована скарга засудженого?

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. – Харків, 2001.

7. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник./ Під ред. О.М. Джужи. – К., 2002.

8. Ткачевский Ю.М. Советское исправительно-трудовое право. Учебное пособие. – М., 1971.

9. Кирилюк А.В. Обмеження в правах засуджених до позбавлення волі у контексті цілей пенітенціарної діяльності. // Актуальні проблеми сучасної пенітенціарної політики України. – К., 1996.

10. Осауленко О. Підзаконне регулювання права та свобод осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі // Кримінально-виконавча система України: теорія, практика, законодавство. – К., 1994.

11. Маркова М.Г. Гражданско-правовое положение осужденных к лишению свободы // Правоведение. – 1971. - №4. – с.87-94.

12. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

Завдання 8

Теоретичне питання

Виправна колонія як основний вид кримінально-виконавчих установ.

Історія створення виправно-трудових колоній. Різновиди виправних колоній. Відмітні особливості виправної колонії максимального рівня безпеки від колоній мінімального і середнього рівнів безпеки. Загальні вимоги до обладнання колоній, структура виправних колоній.

Задача

10 лютого 2003 року у виправній колонії мінімального рівня безпеки відбулося виїзне засідання місцевого суду з розгляду питань дострокового звільнення осуджених.

Розглянувши подання про умовно-дострокове звільнення Панкратова І.Б., суд ухвалив: термін позбавлення волі, що залишився, замінити виправними роботами з утриманням із з/п коштів у розмірі 15%.

На який орган держави покладене виконання покарання у вигляді виправних робіт? Чи дозволяється заміна позбавлення волі виправними роботами?

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Інструкція про порядок розподілу і направлення осіб засуджених до позбавлення волі, з СИЗО до виправно-трудових установ. Наказ ДДУ ПВП від 30.08.2001 №157.

7. Городинец В.Б., Малинин Л.Б., Смирнов В.Б. Уголовно-исполнительное право: Учебн. пособие / Под ред. В.П. Сальникова. – СПб, 2000.

8. Стручков Н.А. Курс исправительно-трудового права. – М., 1985.

9. Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. – Харків, 2001.

10. Фролов Ю.О. Розвиток виправно-трудового права на України в перші роки радянської влади. – К., 1960.

11. Даньшин И.Н. Из истории криминологических учреждений в Украиской ССР в 20-30-е годы // Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 32. – М., 1980. – с.63-70.

12. Кузьмин С., Гылязутдынов Р. Гулаг в годы войны // Преступление и наказание. – 1998. - №5.

13. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

 

Завдання 9

Теоретичне питання

Правовий статус працівників кримінально-виконавчої системи.

Персонал установ кримінально-виконавчої системи. Права та обов'язки співробітників установ виконання покарань. Дисциплінарна, адміністративна і кримінальна відповідальність співробітників. Правовий і соціальний захист співробітника кримінально-виконавчої системи.

2. Задача:

 Стаття 143 КВК України встановлює, що засудженим, які відбувають покарання у ВК, при добросовісній поведінці і ставленні до праці і навчання після відбуття не менше 1/4 частині терміну покарання можуть бути покращені умови утримання. У цьому випадку засудженим дозволяється додатково витрачати на придбання продуктів харчування і предмети першої необхідності гроші в сумі 60% мінімальною з/п.

Який характер цієї норми за формою виразу розпорядження? Обґрунтуйте свої висновки.

До яких суб'єктів кримінально-виконавчого права звернені ці норми?

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Міжнародні стандартні правила поводження з ув’язненими: Прийняті на I конгресі ООН у 1955р. // Кримінально-виконавче законодавство. – Х., 1993.

7. Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ у документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.

8. Уголовно-исполнительное право: Учебник /Под ред. д.ю.н. И.В. Шмарова. – М., 1996.

9. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник./ Під ред. О.М. Джужи. – К., 2002.

10. Левочкин В.А. Международные стандарты содержания заключенных и пенитенциарная система Украины // Система исполнения наказания в Украине и стандарты Совета Европы. Материалы регионального семинара 26-27 апреля 2002. – Донецк, 2000.

11. Кодекс поведения должностных лиц при поддержании правопорядка, 1979. – Сборник документов. – 70-А., 1990.

12. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

Завдання 10

Теоретичне питання

Особливості участі органів і служб у справах неповнолітніх у діяльності кримінально-виконавчої системи.

Основні принципи діяльності органів і служб у справах неповнолітніх. Задачі і функції служб у справах неповнолітніх. Межі компетенції служб у справах неповнолітніх. Повноваження, надані службам у справах неповнолітніх. Нормативні акти, що регулюють діяльність органів і служб у справах неповнолітніх у процесі виправлення і перевиховання засуджених притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх.

Задача

У виправну колонію мінімального рівня безпеки із загальними умовами утримання із слідчого ізолятора був доставлений для відбування покарання Пісарєв І.П., засуджений за ч. 1 ст.152 КК України до 5-ти років позбавлення волі. Під час прийому в ВК Пісарєв заявив начальнику спеціальної частини, що він чотири дні тому подав апеляційну скаргу. При ознайомленні з особистою справою Пісарєва встановлено, що у ній відсутні документи, що свідчать про вступ вироку до законної сили.

Як слід вчинити адміністрації виправної колонії у цьому випадку? Які документи є підставою для прийому \засудженого до виправної установи?

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №6.

7. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” // Вісник Верховної Ради УРСР. – 1991. - №25.

8. Филонов В.П., Фролов А.И. Уголовно-исполнительное законодательство Украины. – Донецк, 1998.

9. Збірник нормативних актів / Укладач В.М. Трубніков - Х., 1998.

10. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник./ Під ред. О.М. Джужи. – К., 2002.

11. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

Завдання 11

Теоретичне питання

Правовий статус засуджених, які відбувають кримінальне покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Правове положення засуджених до виправних робіт. Правове положення засуджених до громадських робіт. Правовий статус засуджених, направлених до дисциплінарного батальйону. Правовий і соціальний захист засуджених. Теоретичні і практичні проблеми вдосконалення правового положення, які відбувають покарання, не пов'язані з позбавленням волі.

Задача

Засуджений Охлопков С.А. направив скаргу прокурору у запечатаному конверті. Через два дні начальник колонії викликав засудженого і заявив йому, що його скарга прокурору не відправлена, оскільки питання про отримання передач вирішує адміністрація колонії і раніше йому це було роз'яснено. Охлопков, вважаючи дії начальника колонії неправомірними, звернувся зі скаргою до наглядової комісії.

Чи обґрунтованою є скарга засудженого, що направлена до наглядової комісії?

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Положення про порядок і умови виконання в Україні кримінальних покарань, не пов’язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених // ВВР України. – 1984. - №27.

7. Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затверджена наказом державного департаменту України з питань виконання покарань від 3.01.02 №3/4.

8. Селиверстов В.Н. Правовое положение лиц, отбывающих наказание, связанное с исправительно-трудовым воздействием без изоляции от общества. – М.: Академия МВД, 1987.

9. Сперанский И.А., Шишов О.Ф. Советское исправительно-трудовое право. – М., 1965.

10. Филонов В.П., Фролов А.И. Уголовно-исполнительное законодательство Украины. – Донецк, 1998.

11. Кримінально-виконавче право України. – Х., 2001.

12. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

 

Завдання 12

Теоретичне питання

Наглядові комісії – одна з форм участі громадськості у виправленні осуджених. Задачі, права й організація діяльності наглядових комісій. Склад наглядових комісій. Повноваження наглядових комісій.

Проблеми правового регулювання діяльності наглядових комісій і перспективи розвитку цієї форми участі громадськості у перевихованні засуджених.

Задача

Бєлов П.В., після відбуття покарання у виховній колонії, будучи вже повнолітнім, знову скоїв злочин і був засуджений судом за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі. Призначаючи вид ВТК і виходячи з того, що Бєлов раніше вже відбував покарання в місцях позбавлення волі, управління Державного департаменту з питань виконання покарання призначає вид виправної колонії – ВК середнього рівня безпеки.

Чи правильно вирішене питання про призначення виду виправно-трудової колонії Бєлову?

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Положение о наблюдательной комиссии // Ведомости ВС УССР. – 1985. – 32. – с.29.

7. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // Вісник Верховної Ради України. – 1997. – №24.

8. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” // Вісник ВР УРСР. – 1991. – №25.

9. Исправительно-трудовое право / Под ред. В. Тикунова. – М., 1966.

10. Міжнародні стандартні правила поводження з ув’язненнями: Прийняті на I конгресі ООН у 1955р.// Кримінально-виконавче законодавство України. – Х., 1993.

11. Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. – Харків, 1998.

12. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

 

 

Завдання 13

Теоретичне питання

Особливості правового регулювання виконання покарання у зарубіжних країнах.

Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права у зарубіжних країнах. Пенітенціарні системи США, Великобританії, Франції, Німеччини та Японії. Міжнародні акти, регулюючі поводження з осудженими. Загальні проблеми вдосконалення виконання покарань у зарубіжних країнах.

Задача

Під час відвідування прокурором з нагляду за виконанням законності у місцях позбавлення волі однієї з колоній засуджені заявили, що у зимовий час у колонії вранці й увечері перевірки засуджених тривають близько години. Весь цей час засуджені знаходяться у строю на відкритому повітрі.

Чи обгрунтовані скарги засуджених на дії адміністрації виправної колонії? Назвіть засоби забезпечення законності в діяльності органів, виконуючих кримінальні покарання.

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Загальна декларація прав людини. Документ ООН А/РЕ 2/7А. Прийнятий 12.10.1948р.// Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992.

7. Минимальные стандартные правила обращения с заключенными // Уголовно-исправительное законодательство Украины. Сборник нормативных актов. – Х., 1993.

8. Пенітенціарні системи зарубіжних країн: Навчально-практичний посібник / Під. Ред. М.П. Мелентьєва. – К., 1993.

9. Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. – Харків, 2001.

10. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник /Під заг. ред. О.М. Джужи. – К., 2002.

11. Чухин И. В тюрьмах Германии // Преступление и наказание. – 1997. - №5. – с.33-36.

12. Бриллиантов А. Система исполнения уголовных наказаний в Швейцарии // Преступление и наказание. – 1997. - №9. – с.33-35.

13. Романов А. Детский вариант // Воспитание и правопорядок. – 1991. – 35. – с.29-31.

14. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

 

Завдання 14

Теоретичне питання

Класифікація засуджених до позбавлення волі.

Поняття, значення і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі. Органи, що визначають засудженим вид установи виконання покарання. Призначення виду установи виконання покарання жінкам, неповнолітнім, засудженим чоловічої статі. Принципи диференціації й індивідуалізації при визначенні виду виправної установи.

 

Задача

Семенов В.А. засуджений судом Жовтневим району м. Луганська за ч.1 ст.308 КК України до позбавлення волі строком на 6 років. Керуючись вироком суду, визначивши громадську небезпеку скоєного злочину, комісія із питань розподілу і направлення осіб, осуджених до позбавлення волі, визначила відбування покарання у виправній колонії середнього рівня безпеки. Батьки Семенова хочуть знати умови відбування покарання в колонії середнього рівня безпеки.

До норм якого законодавства необхідно звернутися? Чому до норм саме цього законодавства, а не іншого?

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Положення про комісію з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ, затверджене наказом ДДУПВП від 30 серпня 2001р. №157.

7. Інструкція про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ, затверджена наказом ДДУПВП від 30 серпня 2001р. №157.

8. Уголовно-исполнительное право: Учебник /Под ред. д.ю.н. И.В. Шмарова. – М., 1996.

9. Стручков Н.А., Брызгалов В.Н. Классификация осужденных к лишению свободы и определение им вида исправительно-трудовой колонии. – К., 1967.

10. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник /Під заг. ред. О.М. Джужи. – К., 2002.

11.  Ліненко М.О., Рудник В.І. Взаємозумовленість причин пенітенціарної злочинності та негативних кримінологічних наслідків застосування покарання у вигляді позбавлення волі // УАВС. Науковий вісник. Вип. 2. – К., 1996.

12. Інформаційний бюлетень Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність установ \кримінально-виконавчої системи України. – К., 1999.

13. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

 

Завдання 15

Теоретичне питання

Прийом і облік засуджених в установах виконання покарання.

Органи і посадовці, на яких покладається обов'язок прийому осуджених в установах виконання покарання. Підстави прийому і документи, необхідні для прийому в КВЗ. Реєстрація й облік засуджених. Особиста справа засудженого.

 

Задача

Громадянину Івлєву А.І. адміністрацією колонії було надано тривале побачення із засудженим, який є його близьким родичем. Перед початком побачення Івлєву було оголошено, що побачення буде надано лише при його згоді на огляд речей і одягу, що належать йому. Івлєв на це згоди не дав. У зв'язку з цим тривале побачення з родичем йому не було дозволене. Івлєв написав скаргу прокурору району, на території якого розташована колонія.

Чи правомірне рішення адміністрації виправної колонії? Обгрунтуйте свої висновки.

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Закон України від 22 квітня 1998р. №344/98 “Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань”.

7. Указ Президента України № 827/98 від 31.07.98р. “Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань”.

8. Положення про Комісію з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ, затверджене наказом ДДУПВП від 30 серпня 2001р. №157.

9. Інструкція про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ, затверджена наказом ДДУПВП від 30 серпня 2001р. №157.

10. Інформаційний бюлетень №1 // Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність установ кримінально-виконавчої системи України. – К., 1999.

11. Игнатьев А.А. Уголовно-исполнительное право: Учебник. – М.: Новый юрист, 1997.

15.  Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. – Харків, 2001.

16. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

 

 

 

Завдання 16

Теоретичне питання

Режим виконання і відбування покарання, його каральне і виховне значення.

Поняття і зміст режиму у виправних установах. Функції і основні вимоги режиму. Характеристика елементів режиму. Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі.

 

Задача

Засуджений Попов Т.Є., який відбуває покарання у виправній колонії мінімального рівня безпеки, вирішив продати свій автомобіль, у зв'язку з чим звернувся до начальника колонії з проханням про дозвіл відповідно до ст.111 КВК України виїхати на сім діб до свого місцепроживання.

Чи може начальник колонії задовольнити прохання засудженого Попова? Обгрунтуйте свій висновок.

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Гальперин М.М. Наказание и социальные функции, практика применения. – М., 1983.

7. Говорухин З.А. Организация режима в ИТУ. – Рязань, 1987.

8. Кирилюк А.В., Джужа О.М. Пенітенціарна кримінологія та спеціально-попереджувальна діяльність: Навч. посібник. – К., 1997.

9. Рудник В.І. Позбавлення волі: негативні наслідки та заходи їхньої нейтралізації: Монографія. – К., 1999.

10. Карнец И.И. Проблемы исполнения уголовных наказаний, исправление и перевоспитание осужденных. – М.: Юрид. лит., 1986.

11.  Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. – Харків, 2001.

12. Филонов В.П., Фролов А.И. Уголовно-исполнительное законодательство Украины. – Донецк, 1998.

13.  Шмаров И.В. Социологические проблемы исполнения уголовного наказания. – Рязань, 1990.

14. Линенко Н.А. Предупредительные средства режима в ИТК. Организационно-правовой аспект: Учебн. пособие. – К., 1991.

15. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

Завдання 17

Теоретичне питання

Прогресивна система відбування покарання.

Поняття прогресивної системи відбування покарання. Форми, види й елементи прогресивної системи відбування покарання. Роль прогресивної системи відбування покарання у виправленні і перевихованні осуджених.

 

2. Задача:

Снєгірьов В.В. 2 квітня 1992р. був засуджений за ч.2 ст.305 КК України до 10 років позбавлення волі з відбуванням покарання у ВК середнього рівня безпеки. Протягом усього терміну відбування покарання Снєгірьов наполегливо не бажав ставати на шлях виправлення. Після звільнення Снєгірьова з місць позбавлення волі за ним за поданням адміністрації ВК постановою судді був встановлений адміністративний нагляд терміном на 2 роки.

Дайте аналіз кримінально-виконавчих правовідносин, зазаначених у задачі.

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Бажанов О.М. Прогрессивная система исполнила наказания. – Минск, 1981.

7. Наташев А.Е. Непримиримость «прогрессивной системы» отбывания лишения свободы. – Саратов, 1961.

8. Ткачевский М.И. Проблемы совершенствования прогрессивной системы исполнения уголовного наказания. – М.: Вестник МНУ. Серия II. Право, 1981. - №6. – с.45.

9. Стручков Н.А. Курс исправительно–трудового права. – М., 1985.

10. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник /Під заг. ред. О.М. Джужи. – К., 2002.

11.  Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. – Харків, 2001.

12. Уголовно-исполнительное право: Учебник / Под ред. И.В. Шмарова. – М., 1996.

13. Игнатьев А.А. Уголовно-исполнительное право: Учебник. – М.: Новый юрист, 1997.

14. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

Завдання 18

Теоретичне питання

Короткострокові виїзди за межі місць позбавлення волі.

Поняття і нормативне регулювання короткострокових виїздів засуджених. Порядок оформлення короткострокових виїздів. Кримінальна відповідальність за ухилення від відбування покарання засудженого, якому дозволений короткочасний виїзд за межі місць позбавлення волі.

 

Задача

Шарапов В.В., засуджений за ч.3 ст.190 КК України до семи років позбавлення волі, за клопотанням родичів був переведений для подальшого відбування покарання з ВК середнього рівня безпеки Кіровоградської області до ВК середнього рівня безпеки Луганської області (за місцем народження і проживання засудженого).

Як відображається переведення засудженого Шарапова у місцевому і централізованому обліку?

 

Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Говорухин З.А. Организация режима в ИТУ. – Рязань, 1987.

7. Карнец И.И. Проблемы исполнения уголовных наказаний, исправление и перевоспитание осужденных. – М.: Юрид. лит., 1986.

8. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник /Під заг. ред. О.М. Джужи. – К., 2002.

9.  Трубніков В.М. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник. – Харків, 2001.

10. Інформаційний бюлетень №1 // Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність установ кримінально-виконавчої системи України. – К., 1999.

11. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

Завдання 19

Теоретичне питання

Проживання засуджених жінок поза колонією.

Правовий статус засуджених жінок, вагітних і тих, хто має дітей віком до 3-х років. Порядок надання засудженим жінкам права проживання поза колонією. Відповідальність за систематичне або злісне порушення встановлених правил проживання поза колонією.

 

Задача

Засуджений Петров І.М. при прийомі його до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами утримання заявив, що він не Петров Іван Михайлович, а Семенов Іван Михайлович. Решта даних відповідає особистій справі. Під час бесіди засуджений Семенов повідомив, що у зв'язку із загрозою з боку засудженого Петрова він погодився замість нього етапуватися в колонію. В особистій справі засудженого відсутні пізнавальні картки і дактилоскопічна карта.

Яке рішення повинна ухвалити адміністрація ВК?

 

  Література:

1. Конституція України: Офіційне видання. – Київ, 1996.

2. Кримінально-виконавче законодавство. Збірник нормативних актів. – Харків, 2005.

3. Кримінальний кодекс України. – К., 2003.

4. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар. – К., 2004.

5. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. – К., 2003.

6. Линенко Н.А. Предупредительные средства режима в ИТК. Организационно-правовой аспект. Учебное пособие. – К., 1991.

7. Шмаров И.В. Социологические проблемы исполнения уголовного наказания. – Рязань, 1990.

8. Говорухин З.А. Организация режима в ИТУ. – Рязань, 1987.

9. Филонов В.П., Фролов А.И. Уголовно-исполнительное законодательство Украины. – Донецк, 1998.

10. Інформаційний бюлетень №1 // Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність установ кримінально-виконавчої системи України. – К., 1999.

11. Кримінально-виконавче право: підручник / В.В.Голіна, А.Х.Степанюк, О.В.Лисодєд та ін.; за ред. В.В.Голіни і А.Х.Степанюка. - Х.: Право,2011.- 328с.

 

Навчальне видання

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до контрольних робіт з дисципліни

«Кримінально-виконавче право»

(для студентів заочного відділення, що навчаються