Сьогоднішня ситуація на ринку

 

Точний розмір та структуру українського ринку комп’ютерів важко визначити, оскільки офіційна статистика ігнорує такі важливі його фактори, як місцеве виробництва та тіньовий ринок. Проте, саме ці дані можуть дати уяву про те, які сили впливають на цей ринок. Згідно оцінок спеціалістів галузі, обсяг імпорту зібраних комп’ютерів відомих виробників в Україну зменшується на 10% щорічно. Що стосується продукції маловідомих виробників, динаміка їх імпорту ще гірша – обсяги імпорту зменшуються на 15% щороку. Така динаміка пояснюється суттєвими відмінностями в митному регулюванні імпорту готової продукції та компонентів. Разом з тим, попит на техніку, вироблену в Україні з імпортованих компонентів, постійно зростає і досягла 75% ринку в 2000 році.   

 

За оцінками експертів, тільки 10-15 відсотків потенційного ринку комп’ютерного обладнання охоплено операторами на ринку. Головною проблемою є економічна ситуація в країні та нестача фінансування. Обсяг продажу комп’ютерів залишається незмінним протягом 1997-1999 і становила приблизно 130000 – 150000 одиниць. Характерною ознакою ринку є те, що спостерігається зростання інтересу до обладнання з обмеженою пам’яттю (64 мбит та менше) та процесорів AMD.

 

В 2000-2001 очікувалось певне зростання попиту на комп’ютерну техніку в зв’язку з тим, що в ці роки державні установи та пов’язані з ними агенції відчуватимуть потребу у заміні старого обладнання на нове. Деякі експерти прогнозували на ці роки зростання попиту до 350000 одиниць комп’ютерної техніки на рік. 

 

 

Можна виділити наступні явні тенденції розвитку ринку:

 

1. Нерівномірний попит на техніку.

2. Падіння цін на дорогу комп’ютерну техніку супроводжується 10-20 відсотковим зростанням цін на найдешевше обладнання.

3. Очевидна зміна пріоритетів українських виробників в обслуговуванні клієнтів, що виявляється в переорієнтації з продажу обладнання на продаж системних рішень.

4. Збереження перешкод для імпортерів комп’ютерної техніки в наслідок ускладнених митних процедур, корупції, та недосконалості виконавчої влади.

5. Зовсім незначна частина користувачів працюють з комп’ютером вдома (10-15%)

 

Приблизно 20-25 відсотків комп’ютерного ринку належить таким торговим маркам, як IBM, HEWLETT PACKARD, DELL, COMPAQ. Ще тридцять відсотків контролюються п’ятьма-сімома українськими виробниками, такими, як Квазар-Мікро, ICS, та NOOS UKRAINE. 12 провідних виробників комп’ютерів в Україні виробили 145000 комп’ютерів в 1999 році. Близько 40-50% проданих в Україна комп’ютерів є або імпортованими, або зібраними з комбінації українських та імпортованих комплектуючих. Місцеві компанії продають приблизно 10000-20000 комп’ютерів на рік.

 

В даний час на ринку оперує близько 700 компаній. З них тільки 66 займаються виробництвом або збиранням комп’ютерів. Решта 634 компаній фокусують свою увагу на дистрибуції, перепродажу, системній інтеграції, вдосконаленню (upgrades) комп’ютерів та продажу периферійного обладнання.  

 

Розмір ринку комп’ютерної техніки України

 

  1998 1999 2000 2001 2002
Загальний розмір ринку (млн. дол.) 119 160 169 209 260
Загальний розмір ринку (тис. од.) 102 142 155 196 251
Загальне місцеве виробництво (тис. од.) 79 96 117 143 180
Загальний імпорт (тис. од.) 23.3 28.5 38.5 53.1 70.7

 

Джерело: Компъютерное обозрение, No. 4, 2000 та No. 49, 2000)

Примітки: 1. Дані для 2001 та 2002 років – прогноз за умов 4-6% економічного росту та ринкових реформ

2. Дані за 2000 рік не є остаточними

3. Дані про імпорт включають не тільки імпорт готових комп’ютерів, але і комп’ютери імпортовані, як компоненти.

 

 

Популярне видання „Компъютерное обозрение” таким чином оцінювало структуру та динаміку попиту на комп’ютерну техніку у 2000 році:

 

Продуктова категорія

Дійсний/прогнозований обсяг продажу (тисячі одиниць)

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003
ПК 90 96 117 145 183 235 305
ноутбук 2.8 2.4 2.9 3.8 4.9 6.4 8.5
сервер 2.2 3.6 4.6 5.9 7.5 9.8 12.8
Відомі бренди (імпорт) 7.9 7.8 8.1 9.8 11.2 12.3 13.7
Відомі бренди (місцеве виробництво) 7.9 7.8 8.1 9.8 11.2 12.3 13.7
Всього 95.2 102 125 155 196 251 326

 

Ринок комп’ютерного програмного забезпечення.

 

Зростаючий бізнес вимагає адекватних пакетів програмного забезпечення. Проте, слабкий захист авторських прав та інтелектуальної власності в Україні залишається суттєвим фактором розвитку галузі. За деякими оцінками, нелегальне програмне забезпечення сягає 10% в урядових установах, 10-30% у корпорацій та 50-100% в середньому та малому бізнесі. 

 

Продукція зарубіжних виробників є основною серед програмного забезпечення, що використовується українськими користувачами. І хоча значна її частина має піратське походження, українські компанії та уряд роблять кроки, націлені на цивілізацію ринку. Зокрема, ділери почали продавати комп’ютерне обладнання з встановленим базовим програмним забезпеченням, що має законне походження. В квітні 1999 року український уряд пішов на вражаючу акцію, націлену на легалізацію ринку програмного забезпечення, виділивши 13,8 млн. дол. на заміну піратського програмного забезпечення в 54000 комп’ютерах, що використовуються урядовими установами, легально придбаними продуктами MICROSOFT. Щоправда, зусилля, націлені на посилення прозорості ринку, підриваються низьким рівнем доходів середніх українців.

 

 

Аналіз проблеми

Квазар-Мікро виступає авторизованим дистриб’ютором продукції Intel та розробник програмного забезпечення. Відповідно до цього, а також за історичними традиціями компанії її структура переважно визначається не продуктами або сегментами ринку споживачів, а методами продажу і територією дистрибуції. Організаційна структура компанії складається з чотирьох значною мірою відокремлених бізнесів або напрямків діяльності.

Перший бізнес – Дистриб’юторський Центр - зосереджений на пан-європейській дистрибуції. Головними особливостями цього бізнесу є те, що

§ переважно розповсюджується продукція Intel і ще невеликої кількості виробників,

§ існує вузька спеціалізація,

§ невелика (не більше 40) кількість клієнтів,

§ досить обмежене коло споживачів.

Такі особливості не можуть не впливати на організацію цього бізнесу. Наприклад, ще починаючи з 1995 року КМ відмовилася від реклами як безперспективного інструменту в такому сегменті.

Другий бізнес – Управління Дистрибуції - сфокусований на українській дистрибуції. Особливості цього напрямку можна визначити такими параметрами, як

§ оптові партії товару

§ продаж окремих комплектуючих (монітори, принтери, блоки безперебійного живлення)

§ переважно – продукція Intel і декілька інших виробників.

Два бізнеси – перший і другий – часто-густо мають однакових клієнтів, в деяких випадках їх діяльність перетинається. Сучасна ситуація є історичною спадщиною і можливо ці два напрямки слід об’єднати.

Третій бізнес пов’язаний з виробництвом і продажем комп’ютерів та після продажним обслуговуванням. Домінуючим сегментом споживачів на цьому ринку є українські компанії-представники середнього та малого бізнесу.

Четвертий бізнес – Квазар-Мікро Солюшинз - забезпечує надання послуг для корпоративних клієнтів. Це відносно тривалі і масштабні за обсягом проекти, що виконуються на замовлення великих компаній або урядових організацій. Тут готуються корпоративні рішення відносно і програмного, і технічного забезпечення. Як приклад діяльності цього бізнесу можна навести проект комп’ютерного забезпечення щорічної зустрічі EBRD у Києві навесні 1999 року. Іншими замовниками були: Пенсійний Фонд, Митна Служба, тощо. Існують цілий ряд специфічних ознак в цьому напрямі. Так, головною особливістю є те, що реалізація послуг здійснюється за умови тендерів, що проводить замовник. Слід додати, що для забезпечення просування корпоративних проектів ми застосували в нашій компанії ERP - систему від Oracle Application. Між іншим, це було першою і найбільш вдалою пробою впровадження цієї системи в країнах СНД, тому спеціалісти КМ, які були залучені до цього проекту, користуються попитом у інших компаній України і Росії.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: