Створення «Дерева мови»

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 22-23

 

Тема заняття:	Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Тренувальні вправи.
Мета заняття:
Дидактична	Навчити дотримуватися словотворчих норм української літературної мови; використовувати доречно фонетичні, лексичні, фразеологічні, словотворчі засоби у власному усному і писемному мовленні; правильно писати слова з орфограмами в коренях, префіксах і суфіксах;
Виховна -	Виховувати грамотну особистість
Розвиваюча -	розвивати зв'язне мовлення, виразність читання, пам'ять, логічне мислення, самостійність, творчі нахили, естетичні смаки, вміння аналізувати, робити висновки, здібності до самовираження, самомоніторингу, самопрезентації
Вид заняття:	Практичне заняття
Форма проведення заняття:		Виконання вправ
Методичне забезпечення:		картки, опорні конспекти
Література:
Обов’язкова:	Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997. Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995 Український правопис.-К.,1994.
Додаткова:	Збірник диктантів.-Д.,1999. Беляєв О.М. Українська мова/Підручник для 10-11 кл.-К.,1998. Орфографічний словник української мови. - К., 1999.
Технічні засоби навчання		комп’ютер

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Організаційний момент

1.1 Привітання студентів. Перекличка.

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття

Якщо забрати у людини здатність мріяти,

то відпаде одна з найпотужніших

збудних причин, які породжують культуру,

мистецтво, науку і бажання боротися

в ім'я прекрасного майбутнього.

К. Паустовський

Аутотренінг

Я — носій української культури.

Я — знавець милозвучної мови, що є для мене рідною.

Я можу творити.

Я хочу і можу зробити свій проект та презентувати його.

Я міркую, замислююся, аналізую.

Я хочу знати і поділитися тим, що знаю.

Люблю читати поезію про рідний край, творити поезії і при свячувати їх рідному краєві.

3. Мотивація навчання

Бесіда «Незавершені речення».

• Словотвір — це...

• Частина слова —...

• Корінь —...

• Суфікс —...

• Префікс —...

• Закінчення —...

• Спільнокореневі слова —...

· Різні форми одного і того слова —...

• Способи творення —...

• Орфограма —...

• Орфографія + Словотвір —...

Бесіда «Карусель».

• Чому важливо знати про значущі частини слова:

• Яку роль у мові відіграють словотворчі засоби стилістики?

• Що означає «стилістичне забарвлення морфем»?

• Чи можуть морфеми бути синонімічними? Доведіть.

• Як утворилися слова: визнання, пізнання, вимова, дробовий, занести, чорнозем, живопис, виразно, молодий?

4. Актуалізація опорних знань (повторення вивченого)

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ № 5

СЛОВОТВІР

Рівень 1

1. Що означає «словотвір»?

2. Яка морфема стоїть після кореня?

3. Яка морфема може вживатися у дієсловах після суфікса, кореня?

4. Чим відрізняється морфемний і словотвірний аналіз слів?

5. Перерахуйте неморфологічні способи творення слів.

6. Наведіть 3 приклади слів, утворених безафіксним способом та 3 слова — основоскладанням.

7. Як називають частину слова без закінчення?

Рівень 2

1. Розберіть за будовою, визначте способи творення.

Краєвид, зорепад, ВНЗ, власноруч, заходити, праліс, вітерець, безмежний, митися, перехід, переходити, Ткач — ткач, добридень, черговий, блакить, синьо-жовтий, присадибний, юннат, молода, командуючий, полонений, медсестра, спортзал, голіруч, молодь.

2. Виконайте словотвірний аналіз слова придунайський.

Рівень З

Створіть невеликий твір-опис «Весна», використовуючи слова різних способів творення. Способи творення вказати у дужках одразу після використаного слова.

5. Коментар відповідей та робіт студентів

6. Виконання практичної роботи

Морфема — найменша неподільна значуща частина слова.

Корінь — частина слова без префікса і суфікса, спільна для споріднених слів (стрижнева морфема, виражає загальне лексичне значення слова).

Префікс - морфема, що стоїть перед коренем (-я).

Суфікс ^ після

Закінчення (флексія) — афікс, займає кінцеву позицію в змінюваному слові, виступає показником синтаксичних зв'язків між словами у словосполученні й реченні.

Основа — частина змінюваного слова без закінчення (виражає лексичне значення слова).

Афікси є носіями словотвірного і граматичного значень слова (уточнюють значення кореня).

• Л •, постфікс (сь, -ся), інтерфікс (V — о, є, и, і — голосна, що поєднує корені складних слів: лісостеп, трикутник, перекотиполе, фотоелемент).

2. Розбір за будовою (морфемний аналіз).

Словотвір — розділ мовознавства, щовивчає лексичні одиниці (слова) за структурою, способом їх творення.

Спосіб словотворення — це певний шлях утворення нового слова (за допомогою мовних ресурсів чи переосмислення слова).

Словотворчий аналіз — встановлення способу словотворення аналізованого слова (визначення творчої основи та словотворчих афіксів). Різниця з морфемним аналізом: поділ на морфеми відбувається (при морфемному аналізі) безвідносно до способу творення і з'ясування, за допомогою яких словотворчих засобів виникло аналізоване слово.

Додаткові матеріали

Словотворчі засоби відіграють важливу роль у стилістичному забарвленні слів і в стилетворенні. Стилістична виразність тексту посилюється, якщо в ньому використано слова, що завдяки словотворчим засобам виділяються своїми стилістичними функ ціями. Наприклад, правда — неправда, воля — неволя, рука — ручище, рученька, ручечка...

Стилістичні можливості словотвору виявляються, насамперед, у синонімії словотвірних афіксів. Одні суфікси використовуються для творення від якоїсь основи слів з відмінними значеннями — рука — ручний, рушник, рукав; воля — вільний, вольовий, воліти.

Вони сприяють збагаченню словникового складу мови, використовуються як засіб значеннєвого розрізнення лексичних одиниць, що розвиваються з одного кореня. Це суфікси з лексико-семантичним значенням. Інші суфікси (з лексико-граматичним значенням), приєднуючись до кореня, не змінюють семантики слова, а вносять додаткові відтінки означально-обставинного й експресивного характеру (сестра — сестричка, сестронька; кіт — котик, котичок, котяка, котяра, котюча). Ці суфікси, як правило, надають словам і висловлюванню взагалі певного стилістичного забарвлення, тому частіше використовуються зі стилістичною метою. Стилістичні властивості слів, утворених певним способом, виявляються при зіставленні лексем, що мають один корінь і значення, але різне словотвірне оформлення. (За О. Пономарівим) орфограма префікс суфікс

Суфікси: -ння, -ття, -зтв(о), -цтв(о), -ість, -ств(о).

Інші іменникові суфікси з лексико-семантичним значенням е мають виразного стилістичного забарвлення, їхні стилістичні можливості залежать від семантики основи, від місця слова в історії розвитку мови, від належності його до певної лексико-семантичної групи: до термінологічної лексики, поетичної, розмовної тощо. За наявності паралельних суфіксальних утворень часто одне з них є нейтральним, друге — стилістично маркованим: висота, глибина, ширина (нейтральні) — височінь, глибінь (глибочінь), широчінь (уживані переважно в художньому, рідше в публіцистичному стилі).

(За О. Пономарівим)

Суфікси з лексико-семантичним значенням: -юх-, -л-, -ил-,-есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-.

Збірно-зневажливі суфікси: -юг-, -ищ-, -н(я), -в(а). (їжачня, татарва, ручище, катюга...).

Щодо стилістичних можливостей префікси поступаються суфіксам.

Префікси, префіксоїди: па-, про-, анти-, архі-, екстра-, контр-, псевдо-, ультра-... надають словам книжного відтінку.

Публіцистика використовує утворення з такими префіксами для надання викладові гумористичного, іронічного чи сатиричного спрямування.

Основоскладання — це поєднання компонентів з відмінною семантикою, часто належних до різних частин мови. Такий засіб словотвору властивий усім функціональним стилям мови, але найбільше поширений він в офіційно-ділових, наукових і публіцистичних текстах: гідроканал, демократія, макросистема...

Компоненти: само-, мало-, багато-, -лог, -філ, -фоб, -ман, -зна- вство.

Стилістичне забарвлення утворених цим способом слів пов'язане здебільшого з новим значенням.

Словоскладання (поєднання синонімічних пар) використовується в мові не стільки, як словотворчий, скільки як стилістичний засіб. Адже поєднання двох синонімів є першим ступенем їх ампліфікації (стилістичної фігури). Через те майже всі слова, сконструйовані в такий спосіб, зберігають образність та експресивність. Виняток становлять терміни типу ампер-виток, кіловат-година, інженер-економіст, інженер-технолог, лікар-терапевт, мовознавець-лексикограф, технік-механік.

Наприклад: цар-жайворонок, цариця-миша, голубчику-братику, смуток-жаль, обнімала-пригортала, молила-просила (За О. Пономарівим).

Додаток

• Суфікси з абстрактним, узагальнювальним значенням: -анн, -енн, -от, -ість, -ізн, -ізм, -ств, -утв.

• Професійні слова та їх суфікси: -ник, -щик, -чик, -льник, -тель.

• Суфікси для утворення слів книжних стилів: -альн (увальн, -ювальн), -арн (ярн), -ичн (ічн-, -їчн).

• Творення слів-термінів: -ист, -уват, -атист.

• Науковий стиль: -ння, -ття.

• Суфікси пестливості, зменшення, згрубілості: -есеньк-, -юсіньк-,-ісіньк-, -н-, -в-, -щ-, -ущ- (-ЮЩ-), -ськ-, -юх-, -ил-.

Створення «Дерева мови»

Кожний отримує аркуш паперу, на якому написана одна літера з абетки (у всіх, відповідно, літери різні). На ньому слід записати всі наймелодійніші слова на цю літеру (можна додавати префікси, суфікси, основоскладання тощо).

Робота з картками

• Вказати стилістичні засоби словотвору.

• Розкрити стилістичне забарвлення значущих частин слова.

• Чи є у названих морфем синоніми? Доведіть.

• Поясніть орфограми, вжиті у поезіях.

Картка № 1

Розвійтеся з вітром, листочки зів'яли,

Розвійтесь, як тихе зітхання!

Незгоєні рани, невтішені жалі,

Завмерле є в серці кохання.

(І. Франко)

Який докір, яке страждання,

Яке несповнене бажання

На них, мов зарево червоне,

Займається і знову тоне...

(І. Франко)

Картка № 2

Втім — цить!

Яке ж то тихеньке ридання

В повітрі, мов тужне зітхання,

Тремтить?

(І. Франко)

В чарах кохання має дівування

Хочу я вільно, як пташка, прожить:

Вільне кохання і вільне обрання,

Серденьку воля, як хоче любить!

(К. Білиловський)

їжачком сонце золотаве

Заповзає в темну гущину...

(І. Доценко)

Картка № З

Я часто йшов крізь тьму глуху по бездоріжжю,

Я кидав світ легкої суєти,

Я кидав виклик мимобіжжю,

Ішов туди, де віщувалась ти.

(О. Булига)

Вертаю у рожевий ясен-світ.

Отут колись у лободу лапасту

Скотилося моє дитинство з віт...

Сюди прийдімо, друзі, рано-рано,

Коли ще видно на траві сліди.

Десь соловей витьохкує піано,

Йде пара від студеної води...

(П. Ребро)

Картка № 4

Ця земля й зелена кураїна,

Що покотиться аж до села,

Кажуть, завтра буде Україна

Так, як з віку-правіку була...

(М. Лиходід)

Було колись, і я ставав навшпиньки,

Щоб дотягтись до медовичок-груш.

Сміялись тато: «Ну попробуй, синку!

Дістанеш їх, а чи іще не дуж?»

(М. Буряк)

Картка № 5

Цей вечір повен смутку й доброти,

І ніжності, й роздумливості повен.

Душі моєї занімілий човен

Переплива в немріяні світи.

Вода тонка, ясна прикаламутлість...

І тиха синь... І жовклий верболіз...

Уранці був бездумний оптимізм,

А нині — смуток, доброта і мудрість...

(С. Тельнюк)

Картка № 6

З якого ти саду, чудовая рожа?

Тебе й морозище зв'ялити не може!

(А. Кримський)

Кують громи на Хортиці підкову,

В копита б'ють Славуту-скакуна —

Аж іскри в рань багряно-волошкову!

Аж сивим степом котиться луна!

(В. Чабаненко)

Златоглаво над світом звелись

Ваші сонячні храми-собори...

(В. Чабаненко)

Картка № 7

Душа під срібними снігами

Поворухнулась на весну.

А січень білими хрестами

Вкриває тишу мовчазну.

І самота,

Немов черниця,

Зачаєно мовчить в кутку.

Береться кригою криниця

У спорожнілому садку.

(О. Абліцов)

Колишні мої яворята

Уже зовсім явори.

І мамами стали дівчата

В сусідчиному дворі.

(А. Рекубрацький)

Картка № 8

В мені моя маленька «батьківщина»

Перероста крізь миті і роки

В вітчизну, неосяжне і глибинне,

І словокорінь спільний в них — батьки!

(О. Шостак).

Я любив тебе

На заздрість голубам,

Голубу мою голубоньку голубив!

(О. Шостак).

Мамо, спочиньте, присядьте на стільчик,

Можете й сад прилучить до розмови...

(О. Шостак)

Картка № 9

За вікнами у травах така дзвінколунність,

Що землю свою у труді молодім

Обнімем з тобою й покотимо в юність...

(М. Вінграновський)

Тут всякі були прогнози.

Перекупки і шмаровози...

Були там чесні пустомолки...

Ласощохлисти походжали...

(І. Котляревський)

Не убивай себе днів павутинням, бджілонько.

Зглянься, без тебе світ вже не воскресне, жінонько.

Наче з душі сльоза, вийди ходою тихою.

Я не люблю тебе. Я вже тобою дихаю...

(Г. Лютий)

Картка № 10

Там сонце, як серце, дзвенить-виграє,

Кленовий листочку, дівчатко моє!

Злотава доріжка од сонця вій...

Кленочок-листочок танцює на ній.

Там Лади-Ладусі співають пісень,

Там ночі блакитні й фіалковий день,

Там срібні ковалики квіти кують

Там зорі-комарики в небі снують.

Ой тіні рожеві, ой сон золотий,

Ой стежка-мережка й дівчатко на ній —

Дівчатко-кленчатко, золотава струна...

Ой пісня блакитна, ой срібна луна...

(С. Тельнюк)

Гуманний будь, і хай твоя гуманність

Пливе з криниці чистої любові,

Якої не мутить тиха й захланність.

(І. Франко)

Творча лабораторія

Продовжіть рядки:

1) Ріднесенький краю мій,

Тепла сторінонька.

2) Зроду-віку милуюся

На дивовижну красу,

На мою Батьківщину,

Яку я безмежно люблю...

• Дібрати з виставки книг, журналів, картин, фотоілюстрацію до власної поезії.

• Презентувати роботу «Ти вкрала серце моє, Українонько...»

• Вказати використані словотвірні засоби стилістики.

Виразно прочитайте

О, любі судді грішного мого життя,

І пам'ятливо, й непомильні, й невблаганні,

До вас у слові озиваюся останнім,

Аби сказати коротко і до пуття:

Не ждать од мене ні на йоту каяття

І не моє не сподівайтесь виправдання:

Я лиш собі — аж до останнього зітхання —

Належу вам, як є, своїм земним буттям.

Прийму ваш присуд без обурення і болю...

(За О. Шостаком)

• Вкажіть стилістичні особливості словотворчих засобів, вжитих у поезії.

• Виконайте морфемний і словотворчий аналіз слів невблаганні, сподівайтесь, виправдання, зітхання, обурення, прийму, присуд.

• Доберіть спільнокореневі слова до біль, сподівання, життя.

• Доберіть форми слова від суддя, обурення.

• Підкресліть орфограми, вжиті у тексті.

Обґрунтуйте їх уживання.

«Брейн-ринг» (брейнрайтинг)

1. Продовжте ряд.

Правдивість <— правдивий <—...

Преніжний <—...

2. Заповніть таблицю.

Способи словотворення	Приклади
Морфологічний
префіксальний
Суфіксальний
Префіксально-суфіксальний
Постфіксальний
Безафіксний
Основоскладення
Лексико-синтаксичний
Злиття
Абревіація
Морфолого-синтаксичний (перехід.)	Поранений, військовий
Лексико-синтаксичний (багато слів не на позначення одного поняття)	Сього дня (сьогодні), втридорога, чимдуж, одинадцять, сімсот, горілиць
Лексико-семантичний(багатозначне слово +омонім)	Завод, титан, мир, світ. Дніпро (річка) — «Дніпро» (готель), Таврія (край) — «Таврія» (автомобіль)

3. Визначити способи творення слів. Пояснити орфограми у словах.

Степовик, ніженька, піддашник, дит'ясла, запорізький, піднебесся, Полісся, піднісся, розрісся, відтепер, медсестра, телемережа, зелень, приписати, надпис, захист, черговий, придунайський, як-небудь, молодь, добре, набагато, історнко-математнчний, салон-магазин, тяжкохворий, військовий, перший, хмарочос, підмосковний, жовтизна, суспільно-політичний, ЗНУ, ПІП, одні, спасибі, супутник, фотоапарат, галуззя, галузь, сьогодні, мир, марево, прикручувати, світ, кисломолочний, вариво, прикордонний.

4. З'ясувати стилістичні засоби словотвору та орфограми у поданих текстах.

ПАПОРОТЬ РОЗКВІТНЕ!

Тут луки наші тліють і щити,

Тут шрами віковічної руїни.

Мені здається, Хортиця, що ти —

Завмерле серце рідної Вкраїни.

Вампіри кров гарячу попили,

У холод жил пустили трути — гною,—

І ти від мук, розпуки і хули

Суціллю стала дико-кам'яною...

(В. Чабаненко).

Кують громи на Хортиці підкову,

В копита б'ють Славуту-скакуна —

Аж іскри в рань багряно-волошкову!

Аж сивим степом котиться луна!

Гудуть-двигтять потужні Дніпростани,

А кінь летить нестримно, наче птах!

Несе він славу нашу в океани —

Нехай гуля по зоряних світах...

(В. Чабаненко)

Хоч чайки дрібку рідної землиці

З маленьких ніжок обтрусіть,

Бодай на мить, ласкаві птиці,

Велику тугу заберіть...

(Яр Славутич)

5. Доберіть однокореневі слова: тривога, небо, кошти, дар, порив, вітер.

6. У поданих словах виділіть основу та флексію. Вкажіть частиномовну приналежність слів. Визначте похідні, непохідні, чисті основи. Об'єднайте слова певного ряду за їх значеннями.

1) Дорога, дорожній, дорогий, подорож, подорожник, дорогоцінний, дорожчати, дороговказ, подорожні.

2) Міст, мостити, мощений, мостопоїзд, мостіння, мостовики, мостильний, місточок, замощена.

3)Круг, круглий, кругом, кружляти, округлити, окружність, круговий, кругозір, кругосвітній.

7. Поясніть, як творяться складноскорочені слова. АТС, ЛЕП, академмістечко, медсестра, держстрах, ветлікарня, завгосп.

8. Запишіть правильно.

Просто/сердечний, слабо/силий, дрібно/зернистий, кисло/молочний, російсько/український, ліжко/диван, темно/гнідий, газо/освітлювальний, слабко/розвинений, жовто/гарячий, жовто/сірий, чотири/тижневий, п'яти/мільйонний, санітарно/ветеринарний, північно/східний, не/пробудний, не/добрий, а поганий; не/угавний, не/похитний, не/в/даха, свіжо/спечений.

9. З'ясуйте різницю між морфемним і словотвірним аналізом: життєдайний, промовець, госпрозрахунок, піднебесний, змилосердитися, переклад, перерозподіл, самозбереження, Академія НАН України, колообіг, кароокий, владноможний, садово-городний.

10. Доберіть якнайбільше спільнокореневих слів до дієслова творити.

Перевірка: творець, творчий, творчість, творіння, витвір, витворений, створення, твір, співтворчість, створити, перетворити, відтворити, новотвір.

11. Дайте відповіді на запитання:

• Чи є слова мама, мамуся, мамочка, мамчик, матінка, матіночка, мамулечка спільнокореневими?

• Що називається «формою слова»? Наведіть приклади.

• Що таке «похідне слово»?

• Які слова (похідні чи непохідні) є предметом вивчення словотвору? Чому?

• Чи однакові поняття «твірна основа» й «основа слова»?

• Які способи творення слів існують? Розкажіть, використовуючи приклади.

• Що означає «зробити словотвірний аналіз слова»?

• Який спосіб словотворення найпродуктивніший в українській мові?

• Що нового дізналися на уроці? Чим збагатилися?

• Чи задоволені результатами власної роботи?

Узагальнювальний блок.

Рефлексійна анкета (учні обирають тільки ті твердження, які хотіли б продовжити)

Під час практикуму я... Дізнався/дізналась... Повторив (-ла)... Навчився (-лась)... Зрозумів (-ла)... Зробив (-ла) успіхи в... Навчив (-ла) інших... Труднощі я відчув (-ла)... Я не вмів (-ла), а тепер... Я змінив (-ла) погляд... Мене захопило... Творити на уроці... Бажаю продовжити... Було цікаво... Можу презентувати...