Організаційно-виробнича структура аграрних підприємств та вплив оточуючого середовища на їх діяльність

Аграрне підприємство – це юридична особа, основним видом діяльності якої є виробництво та переробка с/г-ї продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 50 % загальної суми виручки.

Підприємства працюють в умовах конкуренції, яка є необхідною властивістю ринкової економіки. Конкуренція між підприємствами ведеться за споживача, тобто за утримання своєї позиції на ринку.

Роль підприємств в економіці полягає насамперед у тому, що в них здійснюється поєднання засобів виробництва з робочою силою.

Як юридична особа підприємство має право самостійно від свого імені укладати угоди, мати майнові й особисті немайнові права, мати обов’язки.

Підприємство має право на здійснення будь яких видів господарської діяльності.

Організаційно-виробнича структура аграрних підприємств – це склад, кількісне співвідношення, розділи внутрішніх підрозділів, форми їх побудови і взаємозв’язку.

Визначальні фактори структури підприємства:

1. юридично-правовий статус.

2. спеціалізація господарства.

3. концентрація виробництва (розміри).

4. загальні природноекономічні умови.

5. наявність і використання трудових ресурсів.

Основні виробничі та економічні показники діяльності аграрних підприємств.

Діяльність с/г-х підприємств характеризується системою виробничих та економічних показників.

Виробничі показники:

1. розмір посівних площ господарства.

2. структура земельних угідь господарства

3. урожайність с\г-х культур

4. валовий збір продукції рослинництва, який розраховується множенням посівної площі на середню урожайність з 1 га.

5. продуктивність худоби

6. поголів’я худоби в господарстві

7. структура стада.

Економічні показники:

1. валова продукція – вся продукція, яку виготовило с/г-ке підприємство на протязі року.

2. товарна продукція – це частина валової продукції, яка реалізується в середині господарства і за його межами.

Рівень товарності можна розрахувати за формулою Р_т= ТП / ВП *100%

ТП – товарна продукція. ВП – валова продукція.

3. собівартість продукції (с/в) – це затрати понесені на виробництво с/г продукції і виражені в грошовій формі.

с/в = С+V

4. прибуток (Р) – різниця між виручкою отриманою від реалізації продукції і затратами, які понесені на виробництво цієї продукції.

5. Рівень рентабельності (Р_р).

Р_р = П / с/в * 100% П – прибуток.

Реструктуризація підприємств

Кризові явища в економіці, викликані зниженням купівельної спроможності населення і падінням виробництва, зумовлюють необхідність докорінної перебудови існуючої системи виробництва. Вона може бути практично реалізована шляхом проведення реструктуризації і санації підприємств, які потенційно є конкурентноспроможними.

У ЗУ «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його боржником» процес реструктуризації підприємства визначено, як здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів спрямованих на реалізацію підприємства, сприятиме його фінансовому оздоровленню.

Метою проведення реструктуризації є створення таких господарських суб’єктів, які здатні виготовляти конкурентноспроможну продукцію, бути фінансово-дієздатними.

Реструктуризація на рівні підприємства стосується перебудови всіх сфер його діяльності.

Реструктуризацію можна проводити і на макрорівні.

Будь-яка реструктуризація в кінцевому підсумку має забезпечувати платоспроможність підприємств.

Види реструктуризації:

1. повнота розв’язуваних проблем – часткова. Комплексна.

2. мета змін – санаційна, адаптаційна, випереджаюча.

3. об’єкт змін – управлінська, технічна, економічна. Фінансова. Реструктуризація власності.

4. тривалість періоду – оперативна, стратегічна.

Етапи процесу реструктуризації:

1. усвідомлення необхідності змін.

2. формування команди

3. діагностика стану підприємства, виявлення існуючих проблем.