Розглянемо декілька технічних розробок, що несуть сособою мету збору та збереження певних метеопоказників.
1. Система „ІОН”, російського виробника „ООО Прома” (2001р). Метеорологічний комплекс являє собою прилад збору метеопоказників, у який вбудовані певний набір датчиків, та мікроконтролер з досить великим об’ємом внутрішньої пам’яті для збереження результатів вимірювання.
Його структурну схему можна уомвно представити так (рис. 1.1):
Рисунок 1.1. Система збору метеорологічних даних „ІОН” російського виробника „ООО Прома”.
Алгоритм роботи даного пристрою можна представити так:
- задається план вимірів за допомогою текстового файла та при підключенні пристрою до Пкзаноситься план вимірів;
- людина (оператор) пересувається з пристроєм до точки заміру та натискаючи кнопку „Пуск” робить запит до датчиків на вимірювання відповідних показників;
- щойно виміряні дані зберігаються у внутрішній пам’яті мікроконтролера пристрою;
- робиться замір у наступній контрольній точці, і так доти, доки не буде виконаний план, внесений у началі маршруту;
|
|
- після завершення маршруту, дані, що буди збережені, переносяться до персонального комп’ютера для їх подальшої обробки.
Недоліки такої системи є очевидними: неможливість працювати у реальному часі даних, необхідність пересування з приладом по контрольних точках, жорстка прив’язка до плану вимірів, незручність користування та.ін.
2. Стандартна система моніторінгу за погодою. У стандартної метеорологічної станції є також недоліки у роботі: збирання метеорологічних даних (тих або інших метеопоказників) є узагальнюючим; по-друге, вони є стаціонарними, тобто розташовані на певних ділянках місцевості; по третє, не всі ділянки земної поверхні знаходяться у зонах дії метеорологічних станцій, витрата великої кількості коштів при експлуатації, через залучення великої кількості працівників-метеорологів.
Ці системи не можуть бути застосованими у тих випадках, коли необхідна можливість збору інформації у реальному часі, для збору метеопоказників може залучатися лише одна особа, є необхідність збору метеоінформації у місцях, що не входять до зони дії стаціонарних метеостан-цій, можливість легкого та швидкого оперування з отриманими даними.
Для вирішення усіх цих проблем необхідна розробка нового метеокомплекса.
Структурна схема приладу та її опис