2020-01-15
122
| Ґрунти | Рік | Варіант | Глибина, см | Вміст елементів, мг/100г ґрунту | ||||||
| N-NO3 | N-NH4 | Мінеральний азот | P2O5 | K2O | ||||||
| Солонці каштанові
| 2003 | плантаж | 0-30 | 3,5 | 0,4 | 3,9 | 3,1 | 38,6 | ||
| 30-40 | 2,3 | 0,1 | 2,9 | 2,1 | 31,6 | |||||
| 40-60 | 3,0 | 0,1 | 3,1 | 2,3 | 22,4 | |||||
| контроль | 0-30 | 2,2 | 0,6 | 2,8 | 2,5 | 23,6 | ||||
| 30-40 | 2,7 | 0,6 | 3,3 | 1,6 | 33,6 | |||||
| 40-60 | 1,3 | 0,8 | 2,1 | 1,0 | 21,2 | |||||
| 2005 | плантаж | 0-30 | 4,0 | 0,5 | 4,5 | 3,5 | 42,2 | |||
| 30-40 | 2,4 | 0,1 | 2,5 | 2,2 | 35,4 | |||||
| 40-60 | 2,3 | 0,1 | 2,4 | 2,7 | 20,3 | |||||
| контроль | 0-30 | 2,0 | 0,2 | 2,2 | 3,0 | 26,5 | ||||
| 30-40 | 2,2 | 0,1 | 2,4 | 1,8 | 29,8 | |||||
| 40-60 | 1,3 | 0,8 | 2,1 | 0,8 | 23,9 | |||||
| Темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти (зрошувані прісною водою)
| 2003 | плантаж | 0-30 | 3,5 | 0,9 | 4,4 | 3,3 | 47,6 | ||
| 30-40 | 2,2 | 0,3 | 2,5 | 3,3 | 41,6 | |||||
| 40-60 | 2,1 | 0,2 | 2,3 | 1,8 | 40,6 | |||||
| контроль | 0-30 | 3,6 | 0,4 | 4,0 | 3,1 | 40,6 | ||||
| 30-40 | 3,1 | 0,3 | 3,4 | 3,0 | 39,6 | |||||
| 40-60 | 1,7 | 0,1 | 1,8 | 1,0 | 40,4 | |||||
| 2005 | плантаж | 0-30 | 3,9 | 0,7 | 4,6 | 3,3 | 47,4 | |||
| 30-40 | 2,7 | 0,2 | 2,9 | 3,3 | 37,4 | |||||
| 40-60 | 2,0 | 0,2 | 2,2 | 1,6 | 37,4 | |||||
| контроль | 0-30 | 3,9 | 0,4 | 4,3 | 3,0 | 49,4 | ||||
| 30-40 | 2,8 | 0,2 | 3,0 | 3,0 | 37,4 | |||||
| 40-60 | 1,7 | 0,1 | 1,8 | 0,7 | 38,4 | |||||
| Темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти (зрошувані слабомінералізованою водою)
| 2003
| плантаж | 0-30 | 4,1 | 0,7 | 3,8 | 2,6 | 34,6 | ||
| 30-40 | 3,8 | 0,3 | 3,1 | 2,3 | 22,0 | |||||
| 40-60 | 4,4 | 0,2 | 3,6 | 2,2 | 21,2 | |||||
| контроль | 0-30 | 3,7 | 0,5 | 2,7 | 2,5 | 31,6 | ||||
| 30-40 | 3,1 | 0,6 | 2,4 | 1,5 | 19,2 | |||||
| 40-60 | 3,2 | 0,1 | 2,4 | 0,7 | 16,6 | |||||
| 2005 | плантаж | 0-30 | 3,9 | 0,8 | 3,9 | 2,5 | 46,7 | |||
| 30-40 | 3,5 | 0,3 | 3,8 | 2,2 | 29,4 | |||||
| 40-60 | 3,7 | 0,2 | 3,9 | 2,0 | 20,8 | |||||
| контроль | 0-30 | 3,4 | 0,5 | 2,8 | 2,3 | 35,7 | ||||
| 30-40 | 3,2 | 0,6 | 2,6 | 1,6 | 22,1 | |||||
| 40-60 | 3,0 | 0,2 | 2,6 | 0,9 | 20,4 | |||||
Нашими дослідженнями встановлено, що в тривалій післядії плантажної оранки темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти відрізняються дещо вищим вмістом валових форм азоту фосфору та калію у меліорованому шарі. Так, вміст валового азоту в орному шарі ґрунтів плантажованого варіанту складає 0,16 % при 0,13 % на контролі, вміст валового фосфору – 0,14 % на плантажі при 0,12 % на контролі, вміст валового калію істотно не відрізняється. При цьому, порівняно з солонцями каштановими незрошуваними вміст валового азоту у темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах на обох варіантах є дещо вищим.
Вміст рухомих сполук азоту в цілому на плантажованому варіанті є дещо вищим порівняно з контролем. Вочевидь це пов’язано з різким посиленням процесів трансформації азотовмісних органічних сполук під впливом мікроорганізмів при окультурюванні [94].
Рухомого фосфору в орному шарі плантажованих ґрунтів 3,3 мг/100г ґрунту. З глибиною його кількість дещо зменшується, складаючи у шарі 40-60 1,8-1,6 мг/100г ґрунту, однак залишається вищою, порівняно з тим же шаром неплантажованих ґрунтів (1,0-0,7 мг/100г ґрунту). Вміст рухомого калію К2О в орному шарі темно-каштанових ґрунтів обох варіантів дуже високий, адже складає 47 мг/100г ґрунту.
Відомо, що зрошення мінералізованими водами, викликаючи осолонцювання ґрунтів, суттєво впливає на їх поживний режим [86,95]. К.К.Гедройць підкреслював, що вже невеликі кількості одновалентних катіонів, особливо натрію і калію, роблять ґрунтові сполуки більш рухомими [32]. В.Д.Кисіль і Г.М.Кривоносова вказують на збільшення вмісту рухомих форм фосфору під впливом зрошення [113]. Дослідженнями Ю.Є. Кізякова виявлено високу рухомість фосфатів у шарі 0-40 см і її збільшення з підвищенням мінералізації зрошувальних вод [86,95].
|
|
|
Нашими дослідженнями встановлено, що на 30 рік післядії меліоративної плантажної після припинення зрошення слабомінералізованими водами вміст валового азоту в орному шарі ґрунтів плантажованого варіанту складає 0,15 % при 0,13 % на контролі, валового фосфору 0,13 % при 0,12 % на контролі, валового калію 1,9% на обох варіантах. Профільний розподіл елементів на плантажованому варіанті є рівномірним, а на контрольному – типовим для досліджуваних ґрунтів.
Вміст мінерального азоту в профілі плантажованих ґрунтів коливається в межах 3,7-3,9 мг/100г ґрунту, при 2,8-2,6 мг/100г ґрунту на контролі. Рухомого фосфору в орному шарі плантажованих ґрунтів 2,5 мг/100 г ґрунту. З глибиною його кількість дещо зменшується, складаючи у шарі 40-60 2,3 мг/100г ґрунту, однак залишається вищою, порівняно з тим же шаром неплантажованих ґрунтів (0,9 - 0,7 мг/100г ґрунту). Вміст рухомого фосфору в орному шарі ґрунтів контрольного варіанту при цьому складає 2,3 мг/100г. Не досить істотна різниця за варіантами у даному випадку вочевидь пов’язана з майже однаковим вмістом гумусу в орному шарі плантажованих і неплантажованих ґрунтів. Вміст рухомого калію К2О в орному шарі темно-каштанових ґрунтів обох варіантів дуже високий, адже коливається в межах 34,6-46,7 мг/100 г ґрунту.
Коротко підсумовуючі отримані результати вивчення поживного режиму досліджуваних ґрунтів, можна зробити наступні висновки.
1. Профільний розподіл валових форм азоту, фосфору та калію у 0-60 см шарі плантажованих ґрунтів є рівномірним і відповідає профільному розподілу гумусу у цих ґрунтах. Профільний розподіл елементів на контрольному варіанті є типовим для досліджуваних ґрунтів.
2. Рівень забезпеченості рухомими формами поживних речовин в цілому за досліджуваними варіантами істотно не відрізняється.
