Методика визначення економічної ефективності впровадження заходів з удосконалення управління

Заходи щодо удосконалення управління виробництвом дозволяють скоротити апарат управління шляхом поліпшення його організаційної структури, збільшити обсяг виробництва. За цими напрямками варто визначати основні показники економічної ефективності раціоналізації систем управління виробництвом: річний економічний ефект; зростання продуктивності праці; строк окупності додаткових витрат капітальних вкладень.

При скороченні апарату управління заощаджується фонд зарплати з урахуванням відрахувань на соціальне страхування. А це, у свою, чергу приведе до зниження собівартості продукції:

де Е _зп — економія заробітної плати;

Ч_ско — число одиниць управлінського апарату, що скорочується;

З — середньорічна зарплата на одного працівника апарату управління;

П_с — відсоток відрахування на соціальне страхування.

Річний економічний ефект розраховується на основі приведених витрат:

де Е н — нормативний економічний ефект (при впровадженні нової техніки 0,15).

Зростання продуктивності праці:

де ПП₁, ПП₂ - продуктивність праці до і після впровадження заходу.

де В₁— обсяг виробництва до впровадження заходу;

Ч₁ - чисельність працюючих до впровадження заходу;

Ч_е — чисельність апарата управління після впровадження заходу (економія).

Строк окупності додаткових капітальних вкладень:

де К₁, К₂ — капітальні витрати до і після впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом;

S₁ — собівартість усієї продукції, що випускається, до впровадження заходів, перерахованої на обсяг виробництва після удосконалення управління.

Собівартість усієї продукції, що випускається, після впровадження заходу:

При збільшенні обсягу виробництва в умовах впровадження заходів щодо удосконалення управління виробництвом річна економія розраховується за формулою:

де а₁ і а₂ — умовно-змінні витрати в собівартості одиниці продукції до і після впровадження заходу;

У— річна сума умовно-постійних витрат у загальній собівартості всієї продукції, що випускається;

B₁ і В₂ — обсяг виробництва до і після впровадження заходів;

Кдкв — додаткові капітальні вкладення для впровадження заходу.

Якщо заходи щодо удосконалення управління одночасно скорочують чисельність і збільшують обсяг виробництва, то сума ефекту по обох напрямках сумується. Показники зростання продуктивності праці і строку окупності визначаються за приведеною вище формулою. Якщо для впровадження заходів щодо раціоналізації управління виробництвом розробляються кілька варіантів, то найбільш раціональний вибирається по мінімуму приведених витрат:

Удосконалення управління виробництвом дозволяє також підняти якісний рівень прийняття управлінських рішень, підвищити оперативність у вирішенні виробничо-господарських питань, що важко оцінити кількісно. Тому іноді в цих випадках використовуються експертні оцінки.