Нова структура: місто як екосистема

Зміст

1. Концепція сталого розвитку……………………………………………….3

2. Нова структура: місто як екосистема……………………………………..4

3. Список цілей та індикаторів сталого міста, запропонований ООН…….5

4. Результати  досліджень в Україні…………………………………………7

5. Приклади екологічної забудови на містобудівному рівні………………….11

6.  Стале місто – місто майбутнього………………………………….….…15

7.  Список літератури………..………………………………………….….. 15

 

 

Концепція сталого розвитку

     Поняття «сталий розвиток» (sustainable development) або, кажучи коротше, «сталість» (sustainability), - у загальних рисах пояснити доволі просто. Воно означає, що в глобальному контексті будь-який економічний чи соціальний розвиток повинен приносити покращення навколишньому середовищу, а не шкодити. На протязі трьох останніх десятиліть ХХ століття це поняття значно еволюціонувало. Будучи спочатку вживаним в більшій мірі до визначення глобальних політичних процесів, сьогодні воно стосується кожної сфери суспільства.

     Тим не менш, для вчених та спеціалістів поняття сталості – одне з найбільш многозначних понять в дискусіях про наше майбутнє. Воно внесло свої корективи практично ц всі дисципліни та професії, а також стало причиною багатьох складнощів.

     Перша поява цього поняття на глобальному рівні фіксується в матеріалах Конференції ООН по проблемам навколишнього середовища 1972 року. На цій конференції 113 націй визнали важливість проблеми очищення навколишнього середовища на глобальному рівні, та зобов’язались розпочати роботу по їх рішенню локально, оскільки хімічне забруднення, забруднення повітря, водних ресурсів – не визнають державних кордонів.

     Характеристики поняття сталого розвитку можуть бути представлені як чотири направлення, чотири політики, ставши основою багатьох дій глобального масштабу.

 

     Принципи сталого розвитку:  

1) Необхідність ліквідації бідності, особливо в країнах третього світу, продиктована не тільки гуманними спонуканнями, але й тим, що це серйозна екологічна проблема.

2) Заможні нації повинні зменшити своє вживання ресурсів та виробництво відходів.

3) Глобальна співпраця по екологічним проблемам втратило статус «легкого шляху», маючи на увазі його слабку ефективність.

4) Змінення світу по шляху до його сталості можливо виключно при допомозі доходів, заснованих на принципах співтовариства, серйозно сприймаючого локальні культури.

                             

     Течія за впровадження принципів сталого розвитку стало першою і найбільш масштабною інновацією, яка, зокрема, змусила економістів і захисників і захисників навколишнього середовища сумісно шукати взаємовигідні вирішення проблеми. Такий підхід часто називають «зеленою економікою», «зеленою технологією» чи «зеленим плануванням». Важливо пам’ятати, що принцип сталості не може бути якимось статичним станом, якого можна досягти, а представляє собою дещо, до чого потрібно постійно прагнути. Це оцінка і процес, а не продукт.

Нова структура: місто як екосистема

          Одна з найбільш сильних тем літератури по сталому розвитку міста, є думка, що якщо ми хочемо вирішити наша проблеми, то повинні розглядати місто як екосистему. Подібно іншим екосистемам, місто – відкрита система, споживаюча енергію та ресурси. Його головні екологічні проблеми (і економічні затрати) зв’язані з компенсацією збільшення споживання за рахунок управління відходами життедіяльності міста, які, відповідно, також збільшуються.

     Вивчення міста як цілісності та аналіз траєкторії руху енергії, споживаємих ресурсів та відходів, дають привід замислитись над системами управління, а також технологіями, які б сприяли реінтеграції природих процесів, збільшуючи ефективність використання ресурсів та переробці відходів як цінного матеріала для збереження (чи навіть виробництва) енергії.

     Які ж цілі міста на шляху до здійснення принципу сталого розвитку? Головними з них будуть скорочення використання природних ресурсів та виробітку відходів, з одночасним вживанням заходів для відповідності міста місцевій, регіональній та глобальній екосистемі. Таке уявлення про діяльність міста закладено у «Розширеній моделі міського метаболізму»

     

Рис.1. Розширена метаболічна модель міських поселень

     Фізичні і біологічні процеси переробки ресурсів в корисні продукти та відпочинок виробництва проходять по тій же схемі, по якій протікають метаболічні процеси в людському організмі чи іншій екосистемі. Вони засновуються на законах термодинаміки, обґрунтованих, що усі потрапляючи в біологічну систему, повинно пройти свій цикл, в якому кількість відходів напряму залежить від кількості потребуючих  для їх переробки ресурсів.