Стан і перспективи розвитку страхування врожаю

Сільськогосподарських культур в Україні

Сільське господарство — одна з найдавніших, найважливіших і найбільш ризикованих галузей економіки. В Україні на нього по­кладено завдання дедалі повніше забезпечувати внутрішні потре­би країни в сировині і продовольстві та нарощувати відповідні експортні можливості. За належних інвестицій аграрний потенці­ал України може досягти рівня, достатнього для того, щоб наго­дувати більш як половину населення Європи. Фактичні показни­ки — на порядок нижчі.

АПК нашої країни вже давно зазнає дефіциту фінансових ре­сурсів, який був і певною мірою лишається наслідком низької врожайності сільськогосподарських культур, нееквівалентного міжгалузевого обміну, недосконалої податкової та митної полі­тики. Ціни на сільськогосподарську продукцію нерідко занижую­ться через погану організацію її закупівлі, монопольне становище деяких заготівельників. Матеріально-технічні засоби продаються селу за цінами, не завжди адекватними якості добрив, машин, обладнання. Останніми роками багатократно зросла вартість енергоносіїв. Триває відплив із села найактивнішої частини трудових ресурсів. Вельми низькою лишається платоспромо­жність більшості населення — споживача продукції. Ось ті головні чинники, які зумовили відчутне зниження темпів роз­витку вітчизняного аграрного сектору порівняно не лише з іншими державами, а й із середніми макроекономічними пока­зниками України.

Нині в Україні прискорюється аграрна реформа, стратегічна мета якої — забезпечити повне й надійне продовольче постачан­ня населення, досягти високого експортного потенціалу галузі, відродивши господаря землі й створивши багатоукладний конку­рентоспроможний аграрний сектор економіки.

Залучення інвестицій у розвиток сільськогосподарського ви­робництва безпосередньо залежить і від того, як вирішується проблема зменшення та розподілу ризику товаровиробників.

З початку 1990-х років страховий захист сільськогосподарсь­ких товаровиробників значно послабився. Різко скоротилася ре­альна бюджетна допомога господарствам. Комерційні банки не можуть покривати збитки, спричинювані природними катаклізмами, дається взнаки інфляція грошової одиниці. За цих умов годі було й сподіватися на високу страхову активність. Аграрна ре­форма має докорінно змінити ситуацію. Приватизація землі, де­далі інтенсивніше її використання, зміна стосунків із банками, перехід до сплати єдиного податку — ці та багато інших чинни­ків спонукають до організації страхового захисту сільських това­ровиробників на нових засадах. Ідеться, насамперед, про впрова­дження системи комерційного та взаємного страхування за відчутної державної підтримки.

Такий захист здатні здійснювати лише ті страховики, котрі мають достатні страхові резерви, розгалужену мережу філій та представництв, а також фахівців, добре ознайомлених з особливо­стями аграрного виробництва. Раніше понад 95 % усіх застрахова­них сільськогосподарських об'єктів припадало на НАСК «Оранта» та компанії, що виокремилися з її складу. Інші компанії, які мають ліцензії на ці види страхування, тривалий час утримували­ся від прийняття на себе значних ризиків. Ситуація може зміни­тися, якщо провідні страховики об'єднають свої зусилля в цьому напрямку (шляхом створення страхових пулів), а також наладять ринок перестрахування сільськогосподарських ризиків.

Список використаної літератури

1. Заруба О. Страхова справа: Підручник.-К.:Тов. «Знання», КОО, 1998. -321с

2. Осадець С.С. Страхування: Підручник..-Вид. 2-ге, перероб і доп. –К.:КНЕУ, 2002. -599с