Сучасний стан економіки України її вплив на банкрутства підприємств та заходи щодо її реформування

 

Основне завдання структурної перебудови економіки України - формування сучасної, ефективної, раціональної, екологічно безпечної структури економіки та створення конкурентноздатного вітчизняного виробництва на основі реалізації абсолютних та відносних переваг країни.

Для удосконалення відтворювальних пропорцій потрібні: модернізація виробництва, його технічне та технологічне оновлення

– зниження ресурсомісткості (фондо-, матеріало-, енерго-, працемісткості) виробництва

– зміна співвідношення між виробництвом засобів виробництва та предметів споживання на користь останнього

– створення умов для розширеного відтворення (інвестування)

– посилення технологічної цілісності підприємств та галузей, забезпечення закінченого (замкненого) циклу виробництва. Формування ефективної галузевої структури економіки передбачає: усунення гіпертрофованих диспропорцій між реальним та фінансовим секторами економіки, а також всередині кожного з них

– переважний розвиток галузей, що задовольняють потреби людей

– широкий розвиток сфери послуг

– створення та розвиток наукомістких та високотехнологічних галузей і виробництв

– розвиток переробних галузей економіки на новій технічній та технологічній базі

– конверсія військового виробництва і - розвиток експортних та імпортозамінних виробництв

– розвиток пріоритетних (ключових) галузей національної економіки.

Оптимізація територіальної структури економіки передбачає:

– забезпечення комплексного і пропорційного розвитку всіх районів та регіонів країни на основі раціонального використання конкретних умов, наявних ресурсів (трудових, земельних, водних, енергетичних тощо)

– усунення диспропорцій у розвитку окремих територій, забезпечення вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку

– гармонізація загальнодержавних та регіональних інтересів. Зовнішньоекономічна структура економіки потребує: збільшення експортного потенціалу країни

– зменшення в експорті частки сировини та матеріалів і збільшення частки продукції переробних галузей

– збільшення в імпорті частки прогресивного обладнання та машин і зменшення продуктів харчування і продукції, що може вироблятися на вітчизняних підприємствах.

Соціальна структура економіки потребує:

– подальших змін у системі власності (роздержавлення, приватизація, вдосконалення функціонування державного сектору, розвиток малого і середнього бізнесу) та формування ефективного власника регулювання доходів населення,

– створення ефективного мотиваційного механізму високопродуктивної праці, усунення великої диференціації доходів та соціальний захист вразливих верств населення.

Заходи держави щодо структурного реформування економіки: вдосконалення нормативно-правового забезпечення структурної перебудови

– створення сприятливих умов для реалізації конкурентних переваг, формування реального національного капіталу

– виділення пріоритетних галузей і виробництв, їх державна підтримка

– макроекономічна стабілізація, стимулювання прогресивних структурних зрушень в економіці

– ефективна державна інвестиційна та інноваційна політика

– розробка макроекономічних прогнозів щодо формування сучасної структури економіки

– розробка загальнонаціональних та галузевих програм структурних перетворень

– раціональне залучення іноземного капіталу, здатного забезпечити реформування структури економіки

– інформатизація суспільства, оволодіння сучасними інформаційними технологіями. Конкурентні переваги - наявність специфічних ресурсів, використання яких за відповідних умов забезпечує додатковий ефект завдяки нижчим витратам на одиницю продукції.

Конкурентні переваги України: кваліфіковані трудові ресурси

– значні запаси чорнозему, вигідно розташовані сільськогосподарські угіддя та сприятливі природно-кліматичні умови

– значні вільні виробничі площі, використання яких дає можливість нарощувати виробництво з відносно невеликими витратами

– вигідне географічне положення та транспортна інфраструктура

– значний науково-технологічний потенціал (наукові школи, унікальні сучасні технології виробництва).

Метод ключових галузей - визначення галузей із сильними зворотними зв'язками, здатних викликати відповідну ланцюгову реакцію економічного розвитку, обумовити позитивні зрушення в економіці і забезпечити реалізацію цілей економічної політики держави.

Пріоритетна галузь - галузь, розвиткові якої держава надає перевагу, враховуючи її роль і важливість для економіки країни. Пріоритети структурної політики України (за використанням конкурентних переваг) 1 група - наукомісткі та технологічні галузі (ракетно-космічна техніка, літако- та моторобудування, електрозварювання, порошкова металургія, біотехнологія, мікроелектроніка, робототехніка, машинобудування, окремі виробництва ВПК)

2 група - галузі та підгалузі агропромислового комплексу (зокрема переробні), що мають унікальні природні основи, традиції виробництва та експорту різноманітних продуктів харчування (харчова, борошномельно-круп'яна, кондитерська, овочево-консервна, комбікормова, галузі легкої промисловості, які спеціалізуються на первинній переробці сільськогосподарської сировини тощо)

3 група - транзитні перевезення вантажів, транспортування нафти, газу, електроенергії, надання міжнародних послуг у галузі транспорту, зв'язку, телекомунікацій

4 група - рекреаційно-туристичний та оздоровчо-лікувальний комплекси Карпат, Причорномор'я, Приазов'я, інших регіонів країни

5 група - види діяльності, пов'язані із забезпеченням здоров'я людини і охороною навколишнього середовища.

 

Розділ 2. Аналіз фінансово-економічного стану підприємства на прикладі ВАТ „Білоцерківський молочний завод”