Про колосальних астрономічних знаннях древніх єгиптян сьогодні, через тисячоліття, ми можемо судити з розрізненим ієрогліфічним текстів, виписаним рукою писаря на папірусі. У Астрономії Єгиптяни створили наступне:
Склали сонячний календар, що складається з 365 днів і поділяється на періоди: "повені", "виходження " і "сухість".
Винайшли водяні годин з градуюванням часу на внутрішній стінці судини. "Прив'язали " календарний новий рік до астрономічного явища (поява Сіріуса на ранковому небі) і початку розливу Нілу 19 липня.Угруповали зіроки у сузір'я, що отримали найменування за твариною, контури яких вони нагадували ("бика", "скорпіона", "крокодила" і т.п.)
Встановили денний час по сонячному годиннику. Створили зоряні таблиці, за допомогою яких визначався час вночі.
Визначали нічний час за зірками за допомогою візирного інструменту. Створили довідник з коментарями до зображених на стелях гробниць, палаців і храмів небесним картками.
|
|
Особливим шануванням у Єгипті користувалися п'ять основних планет, три з яких вважалися небесними втіленнями бога Хору. П'ять планет були відомі єгиптянам з глибокої давнини. Так, наприклад, перші згадки і зображення Себа ресі Ен Пет (Юпітер) зустрічаються вже на кришці саркофага вельможі Хені XXI ст. до н. е.. Подібні зоряні таблиці повинні були повідомляти покійному нічний час, з тим щоб він знав, в якому місці підземного світу він знаходиться в той чи інший момент. Зображення планет в контексті <зоряних таблиць> є на стелях багатьох гробниць царів і вельмож, на стелях заупокійних храмів.
Набагато менше значення, ніж астрономія, у світогляді єгиптян мала астрологія. Єгипетські гороскопи, найбільш стародавній з яких датується всього лише 38 роком до н. е., виконувалися на остраконах і були своєрідним синтезом греко-єгипетської та вавілонської релігійно-астрономічної думки. У давньоєгипетській традиції майбутнє людини впізнавалось перш за все не з астрологічного розрахунку, а з прогнозів богів - Семи Хатхор, що приходять до новонародженого і передрікали його долю, оракулів богів і богинь. Крім того, існували спеціальні календарі щасливих і нещасливих днів, що з тими або іншими подіями з життя богів, колись відбулися в ці дні.
Географічні знання
Древній єгипет культура природничий наука
Про географію в стародавньому Египті дізналися по ієрогліфічним написам на різних спорудах, табличках з слонової кістки та папірусах. Велике місце в цих написах займають повідомлення про місцевості і народи, які стали відомі єгиптянам в ті далекі часи.
|
|
У XXVIII ст. до н.е. в пустелі була виявлена мережа тимчасових водотоків, а також поклади будівельного каменю і родовища міді, малахіту та бірюзи. Вони успішно розроблялися єгиптянами протягом багатьох століть
Знайомство стародавніх єгиптян з оточуючими їх землями розтягнулося на віки. Причиною тому - тривалі перерви між походами у віддалені країни. За цей час географічні знання втрачалися, і багато території неодноразово відкривалися заново.
Глиняні таблички, які нині зберігаються в Британському музеї, дають уявлення про Землеописання, що проводяться чиновниками за часів Саргона з метою оподаткування. Відомі великомасштабні плани месопотамських міст.
Середньомасштабня карта Месопотамії, знайдена в Нузі, вважається однією з найдавніших карт у світі. На ній зображені села, річки і гори Північної Месопотамії. Вавилонського походження та інша давня карта світу: Земля представлена тут у вигляді круглого плоского диска, який пересічений річкою Євфрат. Тече вона з гір, а впадає в океан, з усіх боків оточує Землю. За околиці океану лежать сім «островів», що мають трикутну форму. Написами позначені Вавилон (у центрі), Ассирія і Урарту.
Висновок
Стародавній Єгипет – дуже розвинена цивілізація,порівняно з тим часом. Це доводить їхні досягнення в галузях природничого циклу,особливо в медицині.Хоча також великого розвитку набули науки такі, як географія,хімія,астрономія і навіть астрологія.
Додатки
Список використаної літератури
1. Нариси з історії техніки Стародавнього Сходу, під ред. В. В. Струве, М. - Л., 1940;
2. Лукас А., Матеріали й ремісничі виробництва Стародавнього Єгипту, пров. з англ., М., 1958;
3. Черезов Є. В., Техніка сільського господарства Стародавнього Єгипту (Конспект лекцій), Чернівці, 1968;
4. Кинк Х. А., Як будувалися єгипетські піраміди, М., 1967;
5. Лауер Ж. Ф., Загадки єгипетських пірамід, пров. з франц., М., 1966;
6. Нейгебауєр О., Точні науки в давнину, пров. з англ., М., 1968;
7. Веселовський І. М., Єгипетська наука і Греція. З історії стародавньої математіики і астрономії, в кн.: Праці інституту історії природознавства АН СРСР, т.2, М. - Л., 1948;
8. Матьє М., Давньоєгипетські міфи, М. - Л., 1956;
9. Франк-Каменецький І. Г., пам'ятники єгипетської релігії в Фіванський період, т. 1-2, М., 1917-18;
10. Струве В. В., Соціальна проблема в заупокійному культі стародавнього Єгипту, в кн.: Релігія і суспільство, Л., 1926, с.5-28;
11. Коростовцев М. А., Писарі Стародавнього Єгипту., М., 1962;
12. Лірика Стародавнього Єгипту. [Вступ. ст. і прим. І. Кацнельсона, М., 1965];
13. Масперо Г., Єгипет. Пер. [З франц.], М., 1915;
14. Павлов В. В. Скульптурний портрет Стародавнього Єгипту., М., 1957