Позначення елементів і зображення схеми автоматизованого пуску двигуна

 

Електричні машини, апарати й пристрої керування ними на схемах зображуються умовними позначками (ДЕРЖСТАНДАРТ 2.756-76). У таблиці 3 наведені позначення релейно-контакторних елементів керування електроприводами, які використовуються на схемі пуску двигунів паралельного порушення у функції швидкості.

 

Таблиця 3. Позначення релейно-контактних елементів керування електроприводом

Найменування	Позначення за ДСТ 2.756 – 76
Обмотка контактора, магнітного пускача або реле
Кнопки із замикаючим і спорогенезом контактами
Контакт замикаючий з витримкою часу при замиканні
Контакт спорогенез із витримкою часу при замиканні

Автоматизація пуску двигуна у функції часу

 

Схема реостатного пуску двигуна постійного струму у функції часу наведена на малюнок 13. Витримка часу для виведення щаблів пускового реостата забезпечується реле часу 1РВ і 2РВ.

Натискання кнопки «Пуск» викликає підключення контактором Л Ланцюга якоря до мережі й відключення реле 1РВ, що розмикає свій контакт 1РВ, відключаючи котушки контакторів прискорення 1У и 2У. Виникає пусковий струм, обмежений опором реостата R₁+R₂. Спадання напруги на резисторі R₁ від пускового струму приводить до спрацьовування реле часу 2РВ, що розмикає свій контакт 2РВ.

З певною витримкою часу замикається контакт 1РВ, що включає контактор прискорення 1В, що замикає щабель Реостата разом з реле 2РВ. При відпадінні якоря 2РВ його контакт 2РВ із витримкою часу замикається, включаючи контактор прискорення 2У. Контакт 2У замикає щабель реостата R₂ — двигун виходить на природну механічну характеристику.

Електричні реле

 

Реле - пристрій, у якому при досягненні певного значення вхідної величини вихідна величина змінюється стрибком - вихідні контактори або замикаються - у керованому ланцюзі з'являється струм (напруга), або розмикається. Реле застосовують у ланцюгах керування зі струмом менш 1А. Вхідною величиною реле можуть бути механічні, теплові, електричні й інші зовнішні впливи.

Широке поширення одержали електричні реле (електромагнітні, магнітоелектричні, електродинамічні, індукційні). Які реагують на зміну струму (напруги) в обмотці керування.

Електронні реле виконують безліч функцій, пов'язаних з контролем режимів роботи важливих елементів електричного кола - генераторів, трансформаторів, ліній передач, різних приймачів.

При порушенні нормального режиму того або іншого елемента відповідне реле пускає в хід апаратуру, що або відновлює нормальний режим роботи, або відключає ушкоджена ділянка. Такі реле - реле захисту - можуть «спостерігати» за струмом у ланцюзі (фотополяриметр захист), напругою на окремих ділянках (захист по напрузі), зміною потужності (реле потужності), зміною частоти струму й т.д. Залежно від значення або напрямку вхідної величини, що приводить до спрацьовування реле, розрізняють реле: максимальні, мінімальні, спрямовані дії, диференціальні й ін.

Теплове реле складається з біметалічної пластини, що перебуває в тепловому полі нагрівача, включеного послідовно з контрольованим об'єктом (приймачем), і контактів. Якщо контрольований струм більше припустимого, то через якийсь час біметалічна пластина під дією надлишкової теплоти нагрівача зігнеться, тому що її нижній шар розширюється (подовжується) більше, ніж верхній. Пластина звільняє засувку, що під дією пружини повертається, і контакти розмикаються.

Важливим параметром реле є чутливість, тобто потужність Ру в ланцюзі керування, при якій спрацьовує реле. У високочутливих реле 10 мВт, реле нормальної чутливості спрацьовують при Ру =1...5…5 Вт, реле низької чутливості - при Ру =10...20 Вт.

Висновок

 

У даній курсовій роботі із призначення привода визначається тип двигуна. Обраний двигун працює в тривалому режимі зі змінним навантаженням відповідно до навантажувальної діаграми. Вибір двигуна здійснюється по середній потужності навантаження без перевірки його по нагріванню, що дорівнює 23.6 кВт, напруга на якорі - 440У, КПД - 83%, чистота обертання - 1400 про/хв.

Література

 

1. Зайдель Х. Э., Коген-Далин В. В., Кримов В.В. і ін. Електротехніка. – К., 2003

2. Справочник по электрическим машинам. Под. ред. Копылова. – М., 1997

3. Семенов Н. Н. Про деякі проблеми хімічної кінетики й реакційної здатності. – К., 1958.

4. Райзер Ю. П. Фізика газового розряду. – К., 1987