2020-04-20
86
Концептуальна схема програми соціологічних досліджень складається з чотирьох основних структурних блоків: 1) вихідна методологічна парадигма; 2) система цілеспрямування дослідження; 3) понятійно-категорійний апарат; 4) принципи реалізації. Згідно з формулою 1+2+3+4=10, яка моделює процес розв'язання пізнавальних проблем на основі багатознакової логіки, поняття «програма» також складається з вищенаведених компонентів за цією ж формулою. Це невипадково, бо кожен з основних структурних блоків програми також має структуру, яка розкривається за формулою піфагорійців.
Перший блок програми становить поняття «методологічна парадигма». Щоб розкрити його зміст, слід враховувати такі принципово важливі моменти:
1) індивідуальний рівень виконавців, особливості їх професійної компетентності;
2) соціально-економічні, соціально-етнографічні, наукові та культурні особливості держави щодо науки і соціуму;
3) предметна специфіка окремої наукової галузі, у даному разі соціології;
4) рівень розвитку людської цивілізації.
Зміст вихідної методологічної парадигми соціологічного дослідження можна розкрити таким чином: парадигма (10) = рівень наукових кадрів (1) + особливості держави (2) + особливості галузі (3) + рівень розвитку цивілізації (4).
Другий блок – цілеспрямування дослідження – становлять категорії «мета» (1), «проблема» (2), «завдання» (3). Четвертим елементом цього блоку є поняття «координація» (4), Кожен елемент програми пов'язаний з іншими завдяки прямим та зворотним зв'язкам. Тобто у соціологічному дослідженні категорія «зв'язок» виконує багато функцій, у тому числі інформаційного забезпечення, координації зусиль дослідників, замовників у вирішенні теоретичних і практичним проблем; корекції засобів та напрямів пізнання, контролю за процесом дослідження на всіх його етапах. Таким чином, одна й та сама категорія зв'язку має різну форму певному етапі робіт.
Складовими частинами третього блоку є: понятійно-категорійний апарат, або «система понять» (1), процес моделювання (2), вироблення гіпотез (3), корекція засобів (4). Таким чином, згідно з цією ж формулою може бути розкритий зміст третього блоку компонентів програми соціологічних досліджень. А структура останнього блоку може бути розкрита так. реалізація (10) = план (1) + методики (2) + звіт (3) + контроль (4). Отже, згідно з формулою пізнання піфагорійців можна розкрити змістову структуру як програми соціологічного дослідження загалом, так і кожного з її основних блоків [6].
Наведені принципи логічного упорядкування вихідних понять значно полегшують процес інтелектуальної систематизації масиву інформації. Водночас кожен спеціаліст повинен розуміти, що запропонована схема є дуже спрощеним варіантом програми, бо залишає поза увагою напів чи підсвідомі, ірраціональні механізми інтуїції та особливості стилів мислення дослідників, різні можливості груп виконавців тощо.
Аби дещо компенсувати певну спрощеність моделі про грами дослідження, звернемо увагу на закон роздвоєння єдиного. Відомий він ще з часів Платона і конкретизувався у законах діалектики – переходу кількості в якість, єдності й боротьби протиріч та заперечення. Щодо програми дослідження цей закон має такий зміст: кожен з компонентів програми роздвоюється на протиріччя, які, об'єднуючись, розкривають зміст та сутність самого цього компонента.
Щоб краще зрозуміти смисл цього дуже важливого принципу діалектичної логіки, зауважимо, що кожен з уже перелічених компонентів роздвоюється, розпадається на протиріччя. Мета, наприклад, носить характер стратегічних устремлінь і тактичних, близьких цілей; завдання теж розпадаються на основні та допоміжні; в основі процесів моделювання – суперечність між уявленнями про деякі ідеальні за своєю суттю процеси і явища та можливістю їх реалізації у зв'язку з існуючими нормами, традиціями; підготовка звіту за підсумками дослідження теж складається з урахування формальних вимог та бажання дослідників детально розкрити змістові моменти одержаної інформації. Не дуже складно перенести можливості цього логічного принципу на інші компоненти, що дасть змогу значно розширити пізнавальні можливості програми дослідження. Бо, оперуючи діалектичним ключем, значно легше врахувати безліч явищ, які залишались поза увагою [1].
Таким чином, взаємозв'язки між компонентами програми соціологічного дослідження формуються за такими принципами:
а) всі компоненти об'єднані в чотири основні блоки – методологічної парадигми; цілеспрямування; понятійно-категорійний; реалізації;
б) структура кожного з них розкривається згідно з універсальним принципом пізнання за формулою 1+2+3+4=10;
в) структуру блоків становлять:
I – методологічна парадигма (10) = рівень наукових кадрів (1) + особливості держави (2) + особливості галузі (3) + рівень розвитку цивілізації (4);
II – цілеспрямування (10) = мета (1) + проблема (2) + завдання (3) + координація діяльності (4);
III – понятійно-категорійний (10) = система понять (1) + моделювання (2) + гіпотези (3) + корекція засобів (4);
IV – реалізації (10) = план (1) + методики (2) + звіт (3) + контроль (4);
г) кожен із складових елементів програми соціологічного дослідження підлягає роздвоєнню на протиріччя, що відповідає загально діалектичному закону роздвоєння єдиного.
