2020-04-20
153
Методика №1
"Піктограма"
Мета: Дослідження особливостей опосередкованого запам’ятову-вання і його продуктивності, а також характеру мислительної діяльності.
Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір.
Хід проведення: Учням роздаються чисті аркуші паперу, олівці. Інструкцією є слова: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я назву вам слова і словосполучення, а ви до кожного слова намалюєте картинку, по якій ви зможете згадати потім це слово“.
Для запам’ятання було дано такі слова: велике свято; тяжка робота; смачна вечеря; хвороба; печаль; щастя; розлука; дружба; ворожість; подвиг; перемога.
Через 40 хв. учні відтворювали матеріал, підписуючи малюнки.
Методика №2
"Асоціації"
Мета: Досліджують опосередковане запам’ятання та особливості мислення.
Необхідний матеріал: Набори з 30ти карточок з зображенням предметів та 15 карточок зі словами, чисті аркуші паперу.
Хід проведення: Кожному досліджуваному дають набір із 30 карточок, на яких зображено різні предмети і набір карточок із 15 слів. На столі потрібно розкласти карточки в будь – якому порядку і дати таку інструкцію: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я буду називати слова, а ви до кожного слова виберіть і відложіть таку карточку, яка допоможе згодом тобі його відгадати”.
|
|
|
Таким чином, досліджувані підбирають до кожного слова якусь карточку. Через 40 хвилин учні запишуть слова до яких вибирали карточки.
На карточках було зображено такі предмети: умивальник, стіл, міст, гривня, ліс, дуб, рій, годинник, гвіздок, олівець, корова, ключ, ліжко, зошити, дерева, поле, кішка, географічна карта, хліб, телеграфний стовп, квітка, гра, пташка, кінь, дорога, ніч, вікна, лійка.
Слова давались такі: вода, обід, річка, копійка, ведмідь, жолудь, бджола, час, долина, папір, молоко, двері, простирадло, учень, гілка.
Методика №3
"Запам‘ятання геометричних фігур"
Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.
Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 9 карточок із зображенням геометричних фігур.
Хід проведення: Учням роздають чисті аркуші паперу і дається така інструкція: “Зараз я вам буду показувати фігури і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше”.
Після проведення дослідження було визначено продуктивність пам‘яті (В) та об‘єм короткочасної пам‘яті (А) за такими формулами:
Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках математики.
Методика №4
"Запам‘ятовування слів"
Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.
Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 10 карточок з різними словами.
|
|
|
Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Зараз я вам буду показувати слова і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше”.
Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках української мови.
Методика №5
"Запам‘ятання чисел"
Мета: Дослідження короткочасної зорової пам’яті.
Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, таблиця на якій записано 12 різних двоцифрових чисел.
Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Я вам покажу таблицю з числами, а ви за 30 секунд повинні їх запам‘ятати і після демонстрації записати”.
Дослідження проводилось з учнями 2-Б класу на уроці математики Результати психодіагностичного дослідження вікових особливостей пам‘яті молодших школярів.
2.4 Результати дослідження опосередкованої пам‘яті учнів початкових класів
За методикою "Піктограма" досліджувались класи учнів – 2-В (25 учнів) та 4-В (26 учнів).
Інтерпретуючи результати дослідження у другому класі слід наголосити, що учні в основному використовують конкретні та сюжетні види зображення малюнків. Тобто у учнів переважає конкретно образне мислення.
Про рівень сформованості розумового мислення свідчить те, наскільки вільно досліджені встановлюють зв’язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів за малюнками.
У малюнках часто зображаються люди, це свідчить про те, що діти люблять спілкування.
В загальному можна сказати, що учні цього класу мають середній рівень розвитку опосередкованої пам’яті.
Результати подано в таблиці 1:
Таблиця 1
| № п/п | Кількість відтворених слів | № п/п | Кількість відтворених слів | № п/п | Кількість відтворених слів |
| 1. | 3 | 11. | 6 | 21. | - |
| 2. | - | 12. | 2 | 22. | 8 |
| 3. | 2 | 13. | 3 | 23. | - |
| 4. | - | 14. | 3 | 24. | 7 |
| 5. | - | 15. | - | 25. | 8 |
| 6. | 6 | 16. | - | ||
| 7. | - | 17. | 3 | ||
| № п/п | Кількість відтворених слів | № п/п | Кількість відтворених слів | № п/п | Кількість відтворених слів |
| 8. | 1 | 18. | 5 | ||
| 9. | 6 | 19. | 3 | ||
| 10. | 10 | 20. | 6 |
В учнів 4 – го класу також високо розвинене конкретно–образне мислення і тому можна сказати, що малюнки в основному сюжетні та конкретні. Але в основному діти малювали людей, тобто в них також на першому місці стоїть спілкування.
Кількість відтворених слів учнями 4 – го класу подано у таблиці 2.
Таблиця 2
| № п/п | Кількість відтворених слів | № п/п | Кількість відтворених слів |
| 1. | 11 | 13. | 10 |
| 2. | 9 | 14. | 11 |
| 3. | 4 | 15. | 7 |
| 4. | 9 | 16. | 11 |
| 5. | 11 | 17. | 10 |
| 6. | 11 | 18. | 10 |
| 7. | 11 | 19. | 9 |
| 8. | 5 | 20. | 10 |
| 9. | - | 21. | 10 |
| 10. | 10 | 22. | 7 |
| 11. | 11 | 23. | 11 |
| 12. | 11 | 24. | 10 |
Методика “Асоціація” була проведена в 3 –“А” класі (16 учнів).
В таблиці 3 дано кількість підібраних карточок, до слів і відтворених слів через 40 хвилин.
Таблиця 3
| № п/п | Кількість підібраних карточок | Кількість відтворених слів | № п/п | Кількість підібраних карточок | Кількість відтворених слів |
| 1. | 12 | 7 | 9. | 10 | 9 |
| 2. | 14 | 9 | 10. | 11 | 6 |
| 3. | 11 | 11 | 11. | 8 | 7 |
| 4. | 15 | 9 | 12. | 12 | 7 |
| 5. | 10 | 10 | 13. | 15 | 7 |
| 6. | 10 | 8 | 14. | 14 | 7 |
| 7. | 12 | 6 | 15. | 7 | 7 |
| 8. | 14 | 9 | 16. | 6 | 6 |
З даної таблиці 3 видно, що учні в більшості могли підібрати до карточок відповідні слова, але всі відтворити змогли лише 4ро чоловік з 16ти.
Отже, опосередкована пам‘ять у учнів цього класу за даною методикою має середній рівень.
Слід визначити, що за даними методиками видно, що опосередковане запам‘ятовування має середній рівень. В учнів в більшості розвинене конкретно-образне мислення і досить легко встановлюють зв‘язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів. В учнів висока комунікабельність.
2.5 Результати дослідження короткочасної пам‘яті учнів початкових класів
|
|
|
При дослідженні короткочасної пам’яті використано методику “Запам’ятовування геометричних фігур”, а також методику “Запам’ятовування слів”. Дослідження з використанням цих методик проводились в 3 – “В” класі (22 учні) і в 3 – “Б” класі (24 учні).
З проведеної методики у 3 – “В” класі “Запам’ятання геометричних фігур” складено протокол.(Додаток №1).
Потім було визначено продуктивність пам’яті (В) та об’єм корткочасної пам’яті (А) за такими формулами:
(Додаток №2)
Аналогічно було складено протокол по методиці "Запам‘ятання геометричних фігур" (Додаток №4). І було проведено розрахунки для визначення продуктивності пам’яті та об’єму короткочасної пам’яті учнів 3 – “Б” класу за тими ж формулами. (Додаток №5).
Інтерпритуючи результат даного дослідження можна сказати, що в обох класах учні мають середній рівень розвитку короткочасного зорового запам‘ятання. В час при відтворенні фігур вкладається менша половина учнів з обох класів.
З даних обчислень видно, що у учнів 3 – х класів продуктивність короткочасної пам’яті займає в середньому 66,6 %, тобто має середній рівень, а з цього – об’єм короткочасної пам'яті також стоїть на середньому рівні.
З цих двох класів ні один учень не відтворив усі дев’ять фігур. Найбільша кількість відтворених фігур – 7. А з 12 слів найбільша кількість відтворених – 9.
Порівнюючи ці два класи можна сказати, що у учнів 3– “В” класу вищі показники розвитку короткочасної пам’яті ніж в учнів 3 – “Б”. Це видно з даних у таблицях обчислень. В учнів 3 – “В” класу короткочасна пам’ять має 66,6% в середньому, а в 3 – “Б” класі – 55,5 %.
Провівши методику "Запам‘ятання слів" можна також зробити висновок, що в обох класах учні мають середній рівень короткочасного запам‘ятання. Але як і в першому дослідженні даного виду пам‘яті за методикою " запам‘ятання геометричних фігур" так і за цією ж методикою видно, що у учнів 3-В класу рівень короткочасного запам‘ятання вищий ніж у учнів 3-Б класу. При відтворенні слів в час вклалось лише 21 чоловік з обох класів, враховуючи те, що в 3-В класі 22 учні, а в 3-Б – 24 учні. Результати відтворення можна розглянути в протоколах дослідження (Додатки №3, №6).
|
|
|
Досліджуючи короткочасну пам'ять було також проведено методику “Запам’ятання чисел” у 2 – “Б” класі (24 учні).
Щоб обговорити дане дослідження слід записати дане дослідження до таблиці №4.
Таблиця №4
| № п/п | Правильно відтворені | Неправильно відтворені |
| 1. | 6 | 0 |
| 2. | 4 | 4 |
| 3. | 2 | 0 |
| 4. | 5 | 2 |
| 5. | 5 | 3 |
| 6. | 6 | 2 |
| 7. | 6 | 0 |
| 8. | 5 | 3 |
| 9. | 4 | 2 |
| 10 | 5 | 0 |
| 11. | 4 | 2 |
| 12. | 5 | 0 |
| 13. | 3 | 2 |
| 14. | 5 | 1 |
| 15. | 5 | 4 |
| 16. | 7 | 1 |
| 17. | 5 | 2 |
| 18. | 3 | 1 |
| 19. | 4 | 0 |
| 20. | 5 | 2 |
| 21. | 5 | 1 |
| 22. | 2 | 4 |
| 23. | 5 | 4 |
| 24. | 3 | 3 |
Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам'яті, - 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6 – 7 одиниць.
Тоді можна зробити такий висновок щодо даного 2-го класу учнів – у них короткочасна зорова пам’ять має нижчий від середнього рівень. Найбільша кількість запам’ятовуваних учнями чисел – 7, а найменша – 2. Лише один учень відтворив правильно 7 чисел. Більшість учнів відтворило числа не правильно, або не всі. Чотири учні з класу відтворили числа правильно, але їх кількість не перевищує 6 одиниць матеріалу.
Висновки
Пам’ять – це основа психічної діяльності. Щоб піднятися на вищий ступінь розвитку, людина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. Усе, що людина безпосередньо відображає за допомогою процесів відчуття і сприймання, фіксується, упорядковується, зберігається в її мозку, утворюючи індивідуальний досвід, і за потреби використовується в подальшій діяльності. Досвід є раціональним елементом пізнання, який забезпечує цілісне сприймання об'єктів дійсності та надає процесові відображення динамічної характеристики. Пам'ять - це відображення предметів і явищ дійсності у психіці людини в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на органи чуття. Вона являє собою ряд складних психічних процесів, активне оволодіння якими надає людині здатності засвоювати й використовувати потрібну інформацію. Пам'ять включає такі процеси: запам'ятовування, зберігання, забування та відтворення. Запам'ятовування пов'язане із засвоєнням і накопиченням індивідуального досвіду. Його використання вимагає відтворення запам'ятованого, регулярне використання досвіду в діяльності суб'єкта сприяє його збереженню, а невикористання — забуванню. Проблема пам’яті є однією з центральних в навчанні. В учбовій діяльності студента пам’ять є також результатом процесу засвоєння матеріалу (матеріал проробляється для того, щоб бути запам’ятованим) і як умовою для наступної переробки нового матеріалу (осмислення спирається на актуалізацію та використання збережених в пам’яті знань). Часто саме погана пам’ять є причиною неуспішності. Для підвищення показників пам’яті необхідно вивчати причини її зниження та фактори її мають вплив на результативність пам’яті особистості. Сфера діяльності людини, яку вона обирає впливає на всю структуру її особистості, зокрема на психічні процеси і пам’ять. Якщо діяльність пов’язана з постійним спілкуванням з людьми, роботою з документацією, то розвивається більше один вид пам’яті, а всі інші є допоміжними, при постійній роботі за комп’ютером, станком, машиною – використовуються більше інші види пам’яті. Ми спробували дослідити наявність відмінностей у рівні розвитку словесно-логічної та образної пам’яті у студентів соціально-гуманітарного та економічного профілю. В результаті аналізу наукової літератури з даної проблематики та проведеного експериментального дослідження ми можемо зробити наступні узагальнені висновки: 1. Рівень розвитку пам’яті у студентів ІІ курсу є високим. 2. У студентів економічного профілю більш розвинена словесно-логічна пам’ять, у студентів соціально-гуманітарного профілю – образна. Отже, дана проблема потребує подальшого розроблення та дослідження з метою виявлення впливу виду діяльності на розвиток різних видів пам’яті особистості.
У курсовій роботі було проаналізовано наукову літературу з питань розвитку пам‘яті у молодшому шкільному віці. Також коротко розглянуто види, типи, форми та процеси пам‘яті. Визначено вплив пам‘яті на учнів в процесі навчання. І за допомогою методик вивчено опосередковану та короткочасну пам‘ять учнів 2-4 класів. Тобто, поставлені завдання курсової роботи виконані. Гіпотеза поставлена мною підтвердилася.
У дітей молодшого шкільного віку краще запам’ятовується при застосуванні наочності. Продуктивність запам’ятовування при цьому вища ніж словниковий матеріал. Краще запам’ятовується слова, які позначають предмет ніж абстрактність.
На мою думку слід більше використовувати вправи, які б розвивали психічні процеси у дітей – пам’ять і мислення.
Проінтерпретувавши усі методики можна зробити такі висновки. За методикою “Піктограма“, яка проводилась у 2-му і 4-му класі і яка досліджує опосередковану пам’ять, видно, що у обох класах учні мають середні результати. Але у учнів 4-го класу вищі середніх. Методика “Асоціації” проводилась в 3-му класі, дає змогу показати, що не всі учні змогли відтворити усі слова до яких підбирали карточки.
При дослідженні короткочасної пам’яті використовувались методики – “Запам’ятовування геометричних фігур“, “Запам’ятовування чисел“. З цих методик видно, що в учнів молодших класів короткочасна пам’ять у більшості займає середній рівень розвитку.
Список використаної літератури:
1. Г.О. Люблінська “Дитяча психологія“ видавниче об’єднання “Вища школа“ головне видавництво. К.-1974 р. -354 с.
2. О.О. Барташніков, І.А. Барташнікова. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті у дітей 5–7 років. Тернопіль “Богдан”, 1998 р.- 72 с.
3. Практические задания по психологии. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. Под редакцией професора А.В. Петровского. М.: “Просвещение“ 1992 г.- 167 с.
4. Практическая психология в тестах, или Как научится понимать себя и других. – М.: АСТ- ПРЕСС. 2000 г. – 376 с.: ил. (“Педагогика, психология, медицина“).
5. Данилова Н.Н. Психофизиология. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 373 с.
6. Клименко В.В. Механізм психомотирики людини. – К., 1999. – 192 с.
7. Кпэйг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. – 992 с.
8. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. – СПб.: Питер, 2002. – 640 с.
9. Алфимов В.Н., Пономаренко В.Н. «Развитие личности школьника»// Советская педагогика, 1998
10. Алексеева Л. Ф. Психология активности личности. - Новосибирск, 2000
11. Бех І.Д. «Спадкові передумови розвитку особистості»// Рідна школа, 1996
12. Боришевський М.И. “Психологічні механізми розвитку особистості”// Педагогіка і психологія, 1999
13. Веретенко Т.Г. Загальна психологія. Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 128 с.
14. Вишневський Омелян. Теоретичні основи сучасної психології. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Дрогобич: Коло, 2003. - 528 с.
15. Данилова Н.Н. Психофизиология. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 373 с.
16. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. “Соціальна психологія”//Київ, 1999.
17. Боришевський М.І. “Психологічні механізми розвитку особистості”// Педагогіка і психологія. - 1996.
18. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В.Петровского. - М.:Наука, 1999
19. Власова О.І. Загальна психологія: Навч. посібник. -К.: Либідь, 2005. - 400 с.
20. Глуханюк Н.С. Практикум по психодиагностике. – М.-Воронеж, 2003
21. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – СПб.: Речь, 2003.
22. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В.А.Роменця. -К.: Либідь, 1999. -632с.
23. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. - М., 1990.
24. Степанов О. М., Фібула М. М. «Основи психології і педагогіки». – К.: Академвидав. – 2003
25. Клименко В.В. Механізм психомотирики людини. – К., 1999. – 192 с.
26. Мачинський О.В. До проблеми індентифікації особистості // Практична психологія та соціальна робота. – 2000
27. Макарова Л.Л., Синельникове В.М. Загальна психологія: Навч. посібник для студентів ВНЗ. – Київ: Центр. навч. літ-ри, 2005
28. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. – СПб.: Питер, 2002. – 640 с.
29. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2000
30. Психология саморазвития: задачи для подростков и их педагогов. - М., 1999
31. Фопель К. “Психологія особистості”. – К.: Генезис, 2003.
Додатки
Додаток 1
«Запам‘ятовування геометричних фігур»
| № п/п | Час відтворення в секундах | Поправка на час | Якість відтворення |
| 1. | 10 | 0 | 5 |
| 2. | 4 | +1 | 4 |
| 3. | 7 | 0 | 6 |
| 4. | 4 | +1 | 6 |
| 5. | 13 | 0 | 6 |
| 6. | 9 | 0 | 5 |
| 7. | 14 | 0 | 6 |
| 8. | 19 | 0 | 6 |
| 9. | 20 | 0 | 6 |
| 10. | 30 | -1 | 6 |
| 11. | 22 | 0 | 6 |
| 12. | 31 | -1 | 7 |
| 13. | 25 | 0 | 5 |
| 14. | 28 | -1 | 6 |
| 15. | 16 | 0 | 4 |
| 16. | 36 | -2 | 6 |
| 17. | 41 | -2 | 6 |
| 18. | 19 | 0 | 6 |
| 19. | 40 | -2 | 7 |
| 20. | 12 | 0 | 7 |
| 21. | 31 | -1 | 4 |
| 22. | 27 | -1 | 4 |
Додаток 2
«Запам‘ятовування геометричних фігур"
| № п/п | В | А |
| 1. | 55,5 | 65,5 |
| 2. | 44,4 | 48,4 |
| 3. | 66,6 | 73,6 |
| 4. | 66,6 | 70,6 |
| 5. | 66,6 | 79,6 |
| 6. | 55,5 | 64,5 |
| 7. | 66,6 | 80,6 |
| 8. | 66,6 | 85,6 |
| 9. | 66,6 | 86,6 |
| 10. | 66,6 | 96,6 |
| 11. | 66,6 | 88,6 |
| 12. | 77,7 | 108,7 |
| 13. | 55,5 | 80,5 |
| 14. | 66,6 | 94,6 |
| 15. | 44,4 | 60,4 |
| 16. | 66,6 | 102,6 |
| 17. | 66,6 | 107,6 |
| 18. | 66,6 | 85,6 |
| 19. | 77,7 | 117,7 |
| 20. | 77,7 | 89,7 |
| 21. | 44,4 | 75,4 |
| 22. | 44,4 | 71,4 |
Додаток 3
«Запам‘ятовування слів»
| № п/п | Час відтворення в секундах | Поправка на час | Якість відтворення |
| 1. | 22 | -2 | 7 |
| 2. | 29 | -2 | 5 |
| 3. | 19 | -2 | 6 |
| 4. | 26 | -2 | 7 |
| 5. | 20 | -2 | 5 |
| 6. | 10 | 0 | 6 |
| 7. | 14 | -1 | 7 |
| 8. | 19 | -2 | 7 |
| 9. | 33 | -2 | 6 |
| 10. | 38 | -2 | 9 |
| 11. | 16 | -1 | 6 |
| 12. | 21 | -2 | 6 |
| 13. | 35 | -2 | 6 |
| 14. | 29 | -2 | 8 |
| 15. | 40 | -2 | 7 |
| 16. | 22 | -2 | 8 |
| 17. | 29 | -2 | 7 |
| 18. | 24 | -2 | 6 |
| 19. | 36 | -2 | 7 |
| 20. | 16 | -1 | 6 |
| 21. | 33 | -2 | 8 |
| 22. | 39 | -2 | 8 |
Додаток 4
«Запам‘ятовування геометричних фігур»
| № п/п | Час відтворення в секундах | Поправка на час | Якість відтворення |
| 1. | 20 | 0 | 5 |
| 2. | 33 | -1 | 5 |
| 3. | 15 | 0 | 4 |
| 4. | 26 | -1 | 5 |
| 5. | 12 | 0 | 4 |
| 6. | 9 | 0 | 5 |
| 7. | 11 | 0 | 4 |
| 8. | 22 | 0 | 4 |
| 9. | 30 | -1 | 5 |
| 10. | 10 | 0 | 6 |
| 11. | 29 | -2 | 5 |
| 12. | 35 | -1 | 5 |
| 13. | 40 | -2 | 6 |
| 14. | 30 | -1 | 6 |
| 15. | 20 | 0 | 5 |
| 16. | 35 | -1 | 5 |
| 17. | 30 | -1 | 6 |
| 18. | 19 | 0 | 6 |
| 19. | 14 | 0 | 3 |
| 20. | 5 | +1 | 2 |
| 21. | 22 | -1 | 3 |
| 22. | 36 | -2 | 5 |
| 23. | 11 | 0 | 4 |
| 24. | 13 | 0 | 5 |
Додаток 5
«Запам‘ятовування геометричних фігур»
| № п/п | В | А |
| 1. | 55,5 | 75,5 |
| 2. | 55,5 | 88,5 |
| 3. | 44,4 | 59,4 |
| 4. | 55,5 | 81,5 |
| 5. | 44,4 | 56,4 |
| 6. | 55,5 | 64,5 |
| 7. | 44,4 | 55,4 |
| 8. | 44,4 | 66,4 |
| 9. | 55,5 | 80,4 |
| 10. | 66,6 | 70,6 |
| 11. | 55,5 | 84,5 |
| 12. | 55,5 | 90,5 |
| 13. | 66,6 | 106,6 |
| 14. | 66,6 | 96,6 |
| 15. | 55,5 | 75,5 |
| 16. | 55,5 | 90,5 |
| 17. | 66,6 | 96,6 |
| 18. | 66,6 | 85,6 |
| 19. | 33,3 | 47,3 |
| 20. | 22,2 | 27,2 |
| 21. | 33,3 | 55,3 |
| 22. | 55,5 | 91,5 |
| 23. | 44,4 | 55,4 |
| 24. | 55,5 | 68,5 |
Додаток 6
«Запам‘ятовування слів»
| № п/п | Час відтворення в секундах | Поправка на час | Якість відтворення |
| 1. | 25 | -2 | 6 |
| 2. | 45 | -2 | 9 |
| 3. | 30 | -2 | 7 |
| 4. | 20 | -2 | 7 |
| 5. | 16 | -1 | 5 |
| 6. | 34 | -2 | 7 |
| 7. | 12 | 0 | 4 |
| 8. | 10 | 0 | 4 |
| 9. | 30 | -2 | 6 |
| 10. | 15 | -1 | 6 |
| 11. | 19 | -2 | 5 |
| 12. | 10 | 0 | 6 |
| 13. | 36 | -2 | 7 |
| 14. | 14 | -1 | 6 |
| 15. | 10 | 0 | 5 |
| 16. | 22 | -2 | 6 |
| 17. | 15 | -1 | 5 |
| 18. | 10 | 0 | 6 |
| 19. | 38 | -2 | 5 |
| 20. | 20 | -2 | 4 |
| 21. | 12 | 0 | 4 |
| 22. | 30 | -2 | 7 |
| 23. | 10 | 0 | 4 |
| 24. | 6 | 0 | 3 |
Размещено на
