2020-04-20
117
Дані для проведення кореляційного дослідження представлені у таблиці 1.3.1.
Таблиця 1.3.1 Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції
| Роки | Економічно активне населення, тис. у віці 15-70 років (Х) | Зайняте населення, тис. у віці 15-70 років (Y) | Розрахункові дані | |||
| xy | x2 | y2 | Yx | |||
| 2007 | 22322,3 | 20904,7 | 466640984,8 | 498285077 | 437006482 | 20811,5 |
| 2008 | 22397,4 | 20972,3 | 469724992 | 501643527 | 439837367 | 20977,5 |
| 2009 | 22150,3 | 20191,5 | 447247782,5 | 490635790 | 407696672 | 20431,4 |
| 2010 | 22051,6 | 20266,0 | 446897725,6 | 486273063 | 410710756 | 20213,3 |
| 2011 | 22056,9 | 20324,2 | 448288847 | 486506838 | 413073106 | 20225,7 |
| Разом | 110978,5 | 102658,7 | 2278800332 | 2463344294 | 2108324383 | 102659,4 |
| Середні | 22195,7 | 20531,74 | 455760066 | 492668859 | 421664877 | 20531,88 |
Параметрами рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів, виходячи з системи двох рівнянь з двома невідомими:
Розв’язавши систему отримуємо такі параметри:
Параметри а0 та а1 можна розрахувати і за формулами:
Тоді лінійне рівняння зв’язку між економічно активним населенням і зайнятим населенням буде мати наступний вигляд:
|
|
|
Послідовно підставивши в дане рівняння значення факторної ознаки x, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Y:
Тепер зобразимо залежність наочно, скориставшись графіком
Рис.1.3.1 Графічне зображення залежності (Ряд 1 - емпіричні рівні; ряд 2 - теоретичні рівні ряду).
Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:
Потрібні нам дані є в таблиці:
Скористаємося іншою формулою:
Це означає, що між економічно активним населенням (у віці 15-70 років) та зайнятим населенням(у віці 15-70 років) існує прямий (r>0) тісний (
) зв’язок.
Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:
Отже, зміни зайнятого населення (у віці 15-70 років) на 85,9% залежать від економічно активного населення (у віці 15-70 років).
Практична частина
Завдання 1
Вихідні дані:
Таблиця 2.1.1 Дані про автотранспортні підприємства
| № автопідприємства | Кількість вантажних автомобілів | Коефіцієнт використання вантажівок | Виробіток на 100 машинотон, т/км |
| 1 | 39 | 67 | 152 |
| 2 | 41 | 68 | 149 |
| 3 | 35 | 67 | 154 |
| 4 | 60 | 73 | 175 |
| 5 | 41 | 72 | 182 |
| 6 | 80 | 61 | 142 |
| 7 | 34 | 66 | 170 |
| 8 | 67 | 77 | 198 |
| 9 | 46 | 69 | 156 |
| 10 | 20 | 64 | 138 |
| 11 | 70 | 68 | 162 |
| 12 | 23 | 72 | 167 |
| 13 | 48 | 65 | 124 |
| 14 | 36 | 67 | 145 |
| 15 | 59 | 78 | 162 |
| 16 | 39 | 78 | 159 |
| 17 | 49 | 71 | 148 |
| 18 | 76 | 70 | 132 |
| 19 | 41 | 64 | 144 |
| 20 | 79 | 70 | 182 |
| 21 | 67 | 62 | 139 |
| 22 | 25 | 61 | 145 |
| 23 | 29 | 69 | 140 |
| 24 | 22 | 72 | 159 |
| 25 | 29 | 61 | 148 |
Рішення:
Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів):
h = 
= 
= 15
де: хmax, xmin - максимальне і мінімальне значення ознаки;
|
|
|
n - кількість груп.
I група - [20-35) =34,20,23,25,29,22,29.група - [35-50) =39,41,35,41,46,48,36,39,49,41.група - [50-65) =60,59.група - [65-80] =80,67,70,76,79,67.
Число АТП для кожної групи:- 7;- 10;- 2;- 6.
Питома вага групи в загальному числі АТП:
I 100% - 25 II 100% - 25
- 7 
- 10
= 
= 28% = 
= 40%
III 100% - 25 IV 100% - 25
- 2 
- 6
= 
= 8% = 
= 24%
Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
= 
= 26;
= 
= 41,5;
= 
= 59,5;
= 
= 73,2.
Середня продуктивність використання ватажних автомобілів для кожної групи:
= 
=152,4;
= 
= 151,3;
= 
= 168,5;
= 
= 159,2.
Середній процент використання ватажних автомобілів для кожної групи:
= 
= 66,4;
= 
= 68,8;
= 
= 75,5;
= 
=68.
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2 Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів
| Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів | Кількість АТП | Питома вага% | Середня кількість на 1 АТП | Середня продуктивність | Середній процент використання |
| [20-35) | 7 | 28 | 26 | 152,4 | 66,4 |
| [35-50) | 10 | 40 | 41,5 | 151,3 | 68,8 |
| [50-65) | 2 | 8 | 59,5 | 168,5 | 75,5 |
| [65-80] | 6 | 24 | 73,2 | 159,2 | 68 |
Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів):
h = 
= 
= 4,25
[61-65,25) =61, 64, 65, 64, 62, 61,61.
[65,25-69,5) =67, 68, 67, 66, 69, 68, 67, 69.
[69,5-73,75) =73, 72,72,71, 70, 70,72.
[73,75-78] =77, 78, 78.
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений у таблиці 2.1.3.
Таблиця 2.1.3 Комбінаційний розподіл АТП
| Кількість вантажних автомобілів | Коефіцієнт використання автомобілів | Разом | |||
| [61-65,25) | [65,25-69,5) | [69,5-73,75) | [73,75-78] | ||
| [20-35) | 3 | 2 | 2 | - | 7 |
| [35-50) | 2 | 5 | 2 | 1 | 10 |
| [50-65) | - | - | 1 | 1 | 2 |
| [65-80] | 2 | 1 | 2 | 1 | 6 |
| Разом | 7 | 8 | 7 | 3 | 25 |
Висновок:
Згідно комбінаційного розподілу ми можемо зробити висновок, що більшим попитом користуються АТП з кількістю 35-50 машин, а найбільш розповсюджений коефіцієнт використання 65,25-69,5.
Завдання 2
Таблиця 2.2.1 Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації
| Групи АТП за кількістю автомобілів | Кількість авто | Розрахункові величини | ||||
| Середина інтервалу | xf |   
| ||||
| 20-35 | 7 | 27,5 | 192,5 | -19,5 | 136,5 | 2661,75 |
| 35-50 | 10 | 42,5 | 425 | -4,5 | 45 | 202,5 |
| 50-65 | 2 | 57,5 | 115 | 10,5 | 21 | 220,5 |
| 65-80 | 6 | 72,5 | 435 | 25,5 | 153 | 3901,5 |
| Разом | 25 | - | 1167,5 | - | 355,5 | 6986,25 |
Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:
; де:
х - середина інтервалу,- кількість АТП.
Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:
= 
= 26;
= 
= 41,5;
= 
= 59,5;
= = 73,2.
Таблиця 2.2.2 Дані для обчислення характеристик центру розподілу
| Групи АТП за кількістю вантажівок | Кількість АТП | Накопичена частота |
| 20-35 | 7 | 7 |
| 35-50 | 10 | 17 |
| 50-65 | 2 | 19 |
| 65-80 | 6 | 25 |
| Всього | 25 | - |
Мода:
Модальний інтервал: (35-50]
Рис.2.2.1 Графічне зображення моди.
Медіана:
Медіанний інтервал: [35-50)
Рис. 2.2.2 Графічне зображення медіани
Показники варіації кількості вантажних автомобілів:
Розмах варіації:
Середнє лінійне відхилення:
, де:
х - індивідуальне значення ознаки,
- середнє значення ознаки,- частота ознаки.
Середнє квадратичне відхилення:
Визначаємо дисперсію:
А) Як квадрат квадратичного відхилення:
Б) Як різницю квадратів:
В) За методом моментів:
,
де 
, 
За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду,
і - ширина інтервалу.
і=15
А=(42,5+57,5)/2=50
Коефіцієнт осциляції:
де:
- розмах варіації,
- середнє значення ознаки.
Квадратичний коефіцієнт варіації:
Оскільки 
> 33%, то статистична сукупність є неоднорідною.
Групування АТП за виробітком на 100 машинотон:
Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):
|
|
|
[124-142,5) = 142,138,124,132,139,140. (разом 6)
[142,5-161) = 152,149,154,156,145,159,148,144,145,159,148. (разом 11)
[161-179,5) = 175,170,162,167,162. (разом 5)
[179,5-198] = 182,198,182. (разом 3)
Таблиця 2.2.3 Комбінаційний розподіл АТП за кількістю автомобілів та за виробітком на сто машинотон.
| АТП за кількістю автомобілів | за виробітком на 100 машинотон, т/км | Разом | |||
| [124-142,5) | [142,5-161) | [161-179,5) | [179,5-198] | ||
| [20-35) | 2 | 3 | 2 | - | 7 |
| [35-50) | 1 | 8 | - | 1 | 10 |
| [50-65) | - | - | 2 | - | 2 |
| [65-80] | 3 | - | 1 | 2 | 6 |
| Разом | 6 | 11 | 5 | 3 | 25 |
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:
т/км
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:
Таблиця 2.2.4 Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій
| Кількість вантажних автомобілів | Виробіток на 100 машино-тон | Кількість АТП, f | Розрахункові дані | |||
| x | xf | x-xi | 
| |||
| 20-35 | [124-142,5) | 2 | 133,25 | 266,5 | -18,5 | 684,5 |
| [142,5-161) | 3 | 151,75 | 455,25 | 0 | 0 | |
| [161-179,5) | 2 | 170,25 | 340,5 | 18,5 | 684,5 | |
| [179,5-198] | 0 | 188,75 | 0 | 37 | 0 | |
| разом | - | 7 | - | 1062,25 | - | 1369 |
| 35-50 | [124-142,5) | 1 | 133,25 | 133,25 | -20,35 | 414,12 |
| [142,5-161) | 8 | 151,75 | 1214 | -1,85 | 27,38 | |
| [161-179,5) | 0 | 170,25 | 0 | 16,65 | 0 | |
| [179,5-198] | 1 | 188,75 | 188,75 | 35,15 | 1235,52 | |
| разом | - | 10 | - | 1536 | - | 1677,02 |
| 50-65 | [124-142,5) | 0 | 133,25 | 0 | -36,75 | 0 |
| [142,5-161) | 0 | 151,75 | 0 | -18,25 | 0 | |
| [161-179,5) | 2 | 170,25 | 340,5 | 0,25 | 0,13 | |
| [179,5-198] | 0 | 188,75 | 0 | 18,75 | 0 | |
| разом | - | 2 | - | 340,5 | - | 0,13 |
| 65-80 | [124-142,5) | 3 | 133,25 | 399,75 | -24,67 | 1825,83 |
| [142,5-161) | 0 | 151,75 | 0 | -6,17 | 0 | |
| [161-179,5) | 1 | 170,25 | 170,25 | 12,33 | 152,03 | |
| [179,5-198] | 2 | 188,75 | 377,5 | 30,83 | 1900,98 | |
| разом | - | 6 | - | 947,5 | - | 3878,84 |
| всього | - | - | 3886,25 | - | 6924,99 | |
Обчислимо внутрішньо групові дисперсії:
, де:
- значення ознак окремих елементів сукупності,- кількість АТП.
Середня з внутрішньо групових дисперсій:
Міжгрупова дисперсія:
де: 
- групові середні
х- загальна середня для всієї сукупності
- чисельність окремих груп
Перевіримо отриманий результат:
Результати майже збіглися, відхилення виникло за рахунок заокруглень.
Обчислимо коефіцієнт детермінації:
,
це означає що 8,5% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлене кількістю вантажних автомобілів, а решта зумовлене іншим фактором.
|
|
|
Емпіричне кореляційне відношення:
,
тобто залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 29%.
Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.
Частка підприємств третьої групи складає:
Тоді дисперсія:
Висновок:
Згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є неоднорідною.
Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 46,7. Мода встановилась на рівні 39,1, а медіана 43,25. Обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 29%.
Завдання 3
Виробництво продовольчих товарів в Україні
| № | Вид умовної продукції | n-4 | n-3 | n-2 | n-1 | n |
| 1 | Д9 | 5,3 | 6,6 | 5,0 | 4,8 | 4,5 |
Середнє значення рівня ряду:
, де:
- досліджувані рівні динамічного ряду;- число рівнів ряду.
Таблиця 2.3.1 Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим і базисним методом
| Показники | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
| Д9 | 5,3 | 6,6 | 5,0 | 4,8 | 4,5 |
Абсолютний приріст - ланцюговий  -
| 1,3 | -1,6 | -0,2 | -0,3 | |
- базисний   -1,3
| -0,3 | -0,5 | -0,8 | ||
Коефіцієнт зростання - ланцюговий 
| - | 1,25 | 0,76 | 0,96 | 0,94 |
- базисний 
| - | 1,25 | 0,94 | 0,9 | 0,85 |
Темп зростання  - ланцюговий
| - | 125 | 76 | 96 | 94 |
| - базисний | - | 125 | 94 | 90 | 85 |
Темп приросту  - ланцюговий
| - | 25 | -24 | -4 | -6 |
| - базисний | - | 25 | -6 | -10 | -15 |
Абсолютне значення 1% приросту 
| - | 0,053 | 0,066 | 0,05 | 0,048 |
| Середній абсолютний приріст | = 1,3 - 1,6 - 0,2 - 0,3 / 4= - 0,2 | ||||
| Середній коефіцієнт зростання | 0,93 | ||||
| Середній темп зростання | 93% | ||||
| Середнє значення 1% приросту | (0,053+0,066+0,05+0,048)/4=0,054 | ||||
Динаміку виробництва умовної продукції Д9 представимо графічно:
Рис.2.3.1. Графічне зображення динаміки виробництва продукції Д9.
Таблиця 2.3.2 Дані про витрати на рекламу підприємства „Авіс”
| Період | Базовий | Минулий | Звітний |
| I квартал | 148 | 150 | 153 |
| II квартал | 148 | 151 | 154 |
| III квартал | 149 | 152 | 155 |
| IV квартал | 150 | 153 | 156 |
На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки проведемо аналіз сезонних коливань витрат на рекламу трьома методами:
. Середньої арифметичної. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами.
. Плинної середньої. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами при поступовому переміщенні інтервалу на один крок.
. Методом аналітичного вирівнювання. Вирівнювання здійснюється за рівнянням прямої.
Таблиця 2.3.3 Вирівнювання динамічного ряду
| Періоди | Витрати на рекламу | Плинна середня | Середня арифметична | Аналітичне вирівнювання | ||||
|
| t | t² | yt | yt | ||||
| Базовий | I квартал | 148 | - | - | -11 | 121 | -1628 | 147,51 |
| II квартал | 148 | 148,3 | 148,3 | -9 | 81 | -1332 | 148,25 | |
| III квартал | 149 | 149 | - | -7 | 49 | -1043 | 148,99 | |
| IV квартал | 150 | 149,7 | - | -5 | 25 | -750 | 149,73 | |
| Минулий | I квартал | 150 | 150,3 | 150,3 | -3 | 9 | -450 | 150,47 |
| II квартал | 151 | 151 | - | -1 | 1 | -151 | 151,21 | |
| III квартал | 152 | 152 | - | 1 | 1 | 152 | 151,95 | |
| IV квартал | 153 | 152,7 | 152,7 | 3 | 9 | 459 | 152,69 | |
| Звітний | I квартал | 153 | 153,3 | - | 5 | 25 | 765 | 153,43 |
| II квартал | 154 | 154 | - | 7 | 49 | 1078 | 154,17 | |
| III квартал | 155 | 155 | 155 | 9 | 81 | 1395 | 154,91 | |
| IV квартал | 156 | - | - | 11 | 121 | 1716 | 155,65 | |
| разом | 1819 | - | - | - | 572 | 211 | 1819 | |
Параметри рівняння прямої визначаємо методом найменших квадратів за допомогою системи рівнянь.
Звідси: 
Поступово підставляючи в рівняння прямої значення порядкового номеру періоду, ми отримали новий вирівняний ряд значень.
Представимо графічно отримані ряди:
Рис. 2.3.2. Плинна середня.
Рис. 2.3.3. Середня арифметична
Рис. 2.3.4. Аналітичне вирівнювання
Виявити і виміряти ступінь сезонних коливань можна за допомогою індексу сезонності:
Аналіз сезонних коливань витрат на рекламу за допомогою індексу сезонності представлено в наступній таблиці.
Таблиця 2.3.4 Аналіз сезонних коливань
| Періоди | Фактичні витрати | Теоретичні витрати | Індекси сезонності | ||
|
| Для Для 
| ||||
| базовий | I квартал | 148 | 147,51 | 0,995 | 0,997 |
| II квартал | 148 | 148,25 | 0,995 | 1,002 | |
| III квартал | 149 | 148,99 | 1,002 | 1,000 | |
| IV квартал | 150 | 149,73 | 1,008 | 0,998 | |
| минулий | I квартал | 150 | 150,47 | 0,99 | 1,003 |
| II квартал | 151 | 151,21 | 0,997 | 1,001 | |
| III квартал | 152 | 151,95 | 1,003 | 1,000 | |
| IV квартал | 153 | 152,69 | 1,01 | 0,998 | |
| звітний | I квартал | 153 | 153,43 | 0,99 | 1,003 |
| II квартал | 154 | 154,17 | 0,997 | 1,001 | |
| III квартал | 155 | 154,91 | 1,003 | 0,999 | |
| IV квартал | 156 | 155,65 | 1,01 | 0,998 | |
Визначаємо середні витрати на рекламу для кожного року:
Базовий (148+148+149+150)/4=148,75
Минулий (150+151+152+153)/4=151,5
Звітний (153+154+155+156)/4=154,5
Рис.2.3.5 Сезонна хвиля
Для розрахунків характеристик сезонності побудуємо допоміжну таблицю.
Таблиця 2.3.5 Дані для обчислення характеристик сезонності
| Квартал | Індекс сезонності |  
| |
| I | 0,995 | 0,005 | 0,000025 |
| II | 0,995 | 0,005 | 0,000025 |
| III | 1,002 | 0,002 | 0,000004 |
| IV | 1,008 | 0,008 | 0,000064 |
| I | 0,99 | 0,01 | 0,001 |
| II | 0,997 | 0,003 | 0,000009 |
| III | 1,003 | 0,003 | 0,000009 |
| IV | 1,01 | 0,01 | 0,001 |
| I | 0,99 | 0,01 | 0,001 |
| II | 0,997 | 0,003 | 0,000009 |
| III | 1,003 | 0,003 | 0,000009 |
| IV | 1,01 | 0,01 | 0,001 |
| Разом | 12,000 | 0,072 | 0,004154 |
Сезонне значення індексу сезонності:
І = 12,000/12 = 1
Узагальнюючі характеристики сезонних коливань:
Амплітуда коливань:
= 1,008-0,995 = 0,013
Середнє лінійне відхилення:
= 0,072/12 = 0,006
Середнє квадратичне відхилення:
Дисперсія сезонних коливань:
Коефіцієнт варіації:
Висновок:
На графіку динамічного ряду видно, що протягом 2007-2008 років обсяги випуску продукції Д9 збільшився, а починаючи із 2008 року почав зменшуватися. На графіку витрат на рекламу можна побачити, що витрати на рекламу з кожним роком зростали.
Завдання 4
Дані про реалізацію товарів та цін на них:
Таблиця 2.4.1 Дані про реалізацію товарів
| № | Назва товару | Кількість реалізованого товару(тон) | Середньорічна ціна за тону, тис. грн. | ||
| Базовий | Звітний | Базовий | Звітний | ||
| 1 | Д9 | 5189 | 5708 | 5,39 | 5,93 |
| 2 | Д10 | 4256 | 4682 | 4,46 | 4,90 |
Визначити:
. індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту;
. загальний індекс фізичного обсягу реалізації;
. загальний індекс товарообороту;
. загальний індекс цін та суму економії чи перевитрат від зміни ціни;
. приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару.
Зробити висновок та показати взаємозв’язок між обчисленими індексами.
. Індивідуальні індекси:
індекси зміни ціни:
, де:
- показник за звітний рік,
- показник за базовий рік.
5,93/5,39=1,1
4,90/4,46=1,1
Ціни на товари Д9 та Д10 зросли на 10%
індекс динаміки випуску однорідної продукції:
, де:
- показник за звітний рік,
- показник за базовий рік.
5708/5189 = 1,1
= 4682/4256= 1,1
Обсяг продажу товару Д9 та товару Д10 зріс на 10%.
Зведений індекс товарообороту:
Товарооборот виробів зріс на 21%.
. Індекс цін:
Ціни зросли на 10%.
. Індекс фізичного обсягу реалізації:
Фізичний обсяг реалізації зріс на 10%.
. Загальна абсолютна зміна товарообороту:
56790,24-46950,47=9839,77
. Абсолютна зміна товарообороту за рахунок зміни ціни:
56790,24-51647,84=5142,4
Абсолютна зміна товарообороту за рахунок зміни кількості реалізованого товару:
51647,84-46950,47=4697,37
. Взаємозв’язок:
Ірq = Ip·Iq = 1,1·1,1=1,21
Висновки:
Обчисливши індивідуальні індекси зміни цін, динаміку випуску продукції, загальний індекс фізичного обсягу реалізації, загальний індекс товарообороту, загальний індекс цін, приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару, ми побачили, що ціни, обсяг продажу, товарооборот, фізичний обсяг реалізації на товари Д9 та Д10 зростають.
Дані про зміни в заробітній платі і чисельності працівників малих підприємств по галузях народного господарства:
Таблиця 2.4.2 Дані про середньорічну заробітну плату та чисельність працюючих
| Середньорічна кількість працівників (чол.) | Середньорічна заробітна плата одного працівника, (тис. грн.) | ||
| базовий | звітний | базовий | звітний |
| 139 | 153 | 35 | 38 |
| 154 | 169 | 39 | 42 |
За даними про зміну в заробітній платі й чисельності працівників малих підприємств області по деяких галузях народного господарства визначити:
. на скільки процентів змінилась середньомісячна заробітна плата працівників по двох галузях народного господарства;
. що більшою мірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: зміна її рівня окремо на кожній галузі чи зміни в структурі чисельності працівників галузей.
Для обчислення зміни середньорічної заробітної плати працюючих визначимо індекс змінного складу:
Середньорічна заробітна плата працівників по 2-х галузях народного господарства зросла на 10%.
Для визначення розміру впливу зміни заробітної плати на середню заробітну плату визначимо індекс фіксованого складу:
За рахунок зміни заробітної плати окремо на кожну галузь середня заробітна плата зросла на 10%.
Для визначення розміру впливу зміни чисельності працюючих на середню заробітну плату обчислимо індекс структурних зрушень.
= 37,1:37,1 = 1
За рахунок зміни середньої чисельності працівників середня заробітна плата не змінилася.
Висновок
Всеукраїнський перепис населення 2001 року показав, що демографічна ситуація, яка в останні роки дійшла статусу гострої демографічної кризи, продовжує ускладнюватися і набирати катастрофічного характеру. Свідченням тому є зменшення загальної чисельності населення, а також посилення еміграційних і депопуляційних процесів, які відбуваються за рахунок істотного підвищення смертності, так і різкого зниження народжуваності, що, в свою чергу зумовлюється стрімким спадом життєвого рівня та зубожіння переважної більшості людей.
Жодна країна, жодне суспільство не переживало в мирні часи такої демографічної кризи.
Посилюється тенденція бездітності і однодітності, що є наслідком свідомого та змушеного відкладання народження навіть “первістка” до кращих часів.
Катастрофічне зниження рівня життя переважної більшості населення на фоні погіршення екологічної ситуації викликало значне підвищення смертності і зниження середньої очікуваної тривалості життя.
Демографічна криза спричинила і кризу міграції, оскільки вона є однією із складових відтворення населення.
Зросли обсяги сезонної трудової міграції та трудових поїздок за кордон.
Назріла нагальна необхідність впровадження комплексу заходів, які б могли б запобігти наростаючому погіршенню демографічної ситуації.
Корекція демографічної ситуації, що склалася в Україні, вимагає насамперед, зміни ідеології діяльності законодавчих і виконавчих чинників державної влади.
Подолання негативних демографічних тенденцій вимагає мобілізації зусиль суспільства на здійснення спеціальних заходів соціальної і демографічної політики, спрямованих на створення оптимальних умов для відтворення населення.
Демографічна політика - найвищий критерій оцінки ставлення держави до свого народу, його минулого, сучасного і майбутнього. За її допомогою здійснюється вплив на такі вирішальні й досить тонкі демографічні процеси, як формування сім’ї і сімейних відносин, народжуваність і смертність, кількісні, якісні й структурні зрушення населення, його міграційний рух, фізичне, інтелектуальне й духовне здоров’я нації, середня тривалість і рівень життя населення тощо.
Економічний аспект демографічної проблеми має дві складові: без економічного забезпечення неможлива реалізація демографічних програм; не сприятлива демографічна ситуація призводить до гальмування розвитку економіки, її занепаду.
Мають бути опрацьовані магістральні напрямки якщо не підвищення, то стабілізації народжуваності, зменшення смертності, продовження життя, особливо чоловіків працездатного віку, зменшення дитячої смертності за рахунок удосконалення допологової діагностики антенатальної патології, природжених вад, оздоровлення жінок. Необхідно вжити заходів для зниження захворюваності на серцево-судинні хвороби, для зменшення смертності від злоякісних пухлин, що можливо тільки завдяки завчасному виявленню їх, для зниження травматизму.
Неодмінними складовими демографічної політики мають бути заходи матеріального та морального характеру щодо зміцнення сім’ї, екологічна програма, значимість якої для захисту і збереження здоров’я людини сьогодні майже дорівнює значенню економічного становища в державі.
“Словник занять” містить 9 наступних класифікаційних груп (розділів), 97 підгруп, згідно яких і були розподілені заняття окремих респондентів, названі ними в якості відповідей на відповідне запитання переписного листа:
Перша група (розділ) - “Законодавці, вищі державні службовці, керівники” - містить професії, що пов’язані.
Друга група (розділ) - “Професіонали”.
Третя група (розділ) - “Фахівці”.
Четверта група (розділ) - “Технічні службовці”.
П’ята група (розділ) - “Працівники сфери обслуговування та торгівлі.
Шоста група (розділ) - “Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства”.
Сьома група (розділ) - “Кваліфіковані працівники з інструментом”.
Восьма група (розділ) - “Оператори та складальники устаткування та машин”.
Дев’ята група (розділ)- “Найпростіші професії”.
На підставі відповідей щодо джерел засобів існування, населення було розподілено на такі групи:
зайняте населення (зайняті на підприємствах, в організаціях, установах, селянських (фермерських) господарствах та іншими видами економічної діяльності);
зайняті в особистому підсобному господарстві;
особи, які отримують прибуток від власності;
стипендіати;
пенсіонери, особи, які отримують допомогу (крім допомоги по безробіттю) та особи, які мають інший вид державного забезпечення;
особи, які отримують допомогу по безробіттю;
утриманці окремих осіб;
особи, які мають інше джерело засобів існування та особи, які не вказали джерело.
