Технологічна структура основних виробничих фондів як економічна категорія

Співвідношення різних груп основних фондів у їхній загальній вартості представляє технологічну структуру основних фондів. Чим вище питома вага активних основних фондів, тим більш прогресивною є їхня структура.

Вона змінюється під впливом багатьох факторів. Найбільш суттєві з них такі:

· виробничо-технологічні особливості підприємства;

·   науково-технічний прогрес і зумовлений ним технічний рівень виробництва;

·   ступінь розвитку різних форм організації виробництва;

·   відтворювальна структура капітальних вкладень у створення нових основних фондів;

·   вартість будівництва виробничих об'єктів і рівень цін на технологічне устаткування;

·   територіальне розміщення підприємства.

Технологічна структура основних фондів і її зміна за той або інший відрізок часу дають можливість характеризувати технічний рівень промисловості й ефективність використання капітальних вкладень в основні фонди. Зокрема, чим вище в складі основних фондів питома вага машин, устаткування й інших елементів активної частини основних фондів, тим більше продукції буде зроблено на кожну одиницю основних фондів.

Поліпшення структури основних виробничих фондів можна забезпечити за рахунок відновлення і модернізації устаткування; удосконалення структури устаткування; більш ефективно використання наявних основних фондів; ліквідації застарілого і зайвого устаткування.

Механізм впливу технологічної структури основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства

Активна частина основних засобів впливає на предмет праці, переміщує його у виробничому процесі і здійснює контроль над ходом виробництва.

На обсяг виробництва продукції підприємства впливає безліч факторів, пов’язаних з його організаційно-технічним рівнем, ефективність використання виробничого потенціалу, включаючи засоби праці та предмети праці, трудові ресурси.

Основними факторами, що впливають на рівень і динаміку виробництва продукції, є її праця та продуктивність; основні фонди, їх постійне відновлення і реконструкція на базі сучасних технологій, ступінь використання виробничих потужностей підприємства, предмети праці, що беруть участь у створенні продукту, і ступінь їх використання у виробництві.

Показник фондовіддачі є найбільш загальною характеристикою експлуатації ОВФ, що визначає ступінь використання діючих, і таких, що вводяться на підприємстві основних фондів. Як важлива умова підвищення ефективності виробництва фондовіддача характеризує також економічну ефективність капітальних вкладень в інші напрямки виробничої діяльності підприємства.

Фондовіддача залежить від структури і концентрації виробництва, ступеня кооперування і комбінування, асортименту виготовленої продукції, ступеня механізації робіт, вартості ОВФ та інших факторів. Цим, зокрема, пояснюється різний рівень фондовіддачі навіть на підприємствах однієї галузі. Збільшення фондовіддачі призводить до відносної економії виробничих основних засобів і збільшення обсягу продукції, що випускається.

Як правило, на показник фондовіддачі негативно впливає підвищення вартості технологічного устаткування і будівельно-монтажних робіт. У зв’язку з цим темпи зростання ОВФ можуть обганяти темпи зростання випуску продукції. Тенденція зниження фондовіддачі зумовлюється будівництвом споруд з охорони навколишнього середовища, тобто збільшенням неактивної частини основних фондів.

Якщо на балансі підприємства, що займається виробництвом продукції, більшу частину ОВФ становлять фонди невиробничого призначення, то не слід розраховувати на високу фондовіддачу, і, відповідно, на високі обсяги виробництва.

Якщо ж у підприємства значну частину ОВФ займають машини і устаткування (активна частина), то можна досягти високого рівня фондовіддачі та обсягу виробництва. Така структура ОВФ вважається прогресивною. Тобто, чим прогресивніша структура - тим вищі обсяги виробництва.

Для підвищення ефективності виробництва темпи зростання активної частини основних фондів мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини, а зростання кількості машин і обладнання - темпи зростання інших видів активної частини основних фондів.

З одного боку, здавалося б, чим вища на підприємствах частка активної частини основних фондів, тим вищий рівень їх технічного оснащення та більше можливостей мають підприємства щодо збільшення обсягу випуску продукції при однаковому обсязі основних виробничих фондів. Проте, з іншого боку, якщо нове, найефективніше устаткування поставити просто неба, воно швидко вийде з ладу. Тому недостатня кількість елементів пасивної частини негативно впливає на ефективність використання засобів виробництва, і передусім на їх технічний стан та обслуговування. Тому для найефективнішого використання основних виробничих фондів підприємству необхідно прагнути досягти оптимального співвідношення між активною та пасивною частинами.