Інфраклас Новокрилі – Neoptera

Відділ з неповним перетворенням – Неmimetabola

Надряд Ортоптероїди – Оrthopteroidae

Ротовий апарат гризучий. Задні крила дуже розвинуті і відіграють основну роль у польоті. Передні, як правило, перетворені в надкрила. Розвиток з неповним перетворенням.

Ряд Таргани - Вlattoрteга

Тіло сплющене. Ротовий апарат гризучий. Передні крила перетворені у плоскі шкіряні надкрила. Задні – ніжні, перетинчасті, допомагають при польоті. На кінці черевця церки. Яйця відкладаються в оотеки.

Розвиток триває від 2-3 місяців до 3-4 років. Ведуть, як правило, нічний спосіб життя. Всеїстівні. Окремі види синантропи. Пошкоджують і забруднюють продукти. Можуть бути поширювачами хвороботворних бактерій.

Найдавніші комахи, відомі з кам'яновугільного періоду. 300 видів, переважно зустрічаються в тропіках, у СНД – 55. У наших лісах мешкають Тарган лісовий і Тарган лапландський. Із синантропних видів, мешканців житла людини, добре відомий Тарган-прусак (Blatella germanica). Рідше зустрічається великий Тарган чорний (Blatta orientalis).

Ряд Богомоли - Manteoрteга

Рухлива голова з гризучим ротовим апаратом. Видовжені передньогруди Передні ноги хватального типу. Передні крила перетворені у шкіряні надкрила. Задні – прозорі, з густим сітчастим жилкуванням, літаючі. Хижаки. 2000 видів, переважно в тропіках, у СНД – 20. У лісостеповій зоні України зустрічається Богомол звичайний (Mantis religiosa).

Ряд Терміти - Isoрteга

Гризучий ротовий апарат. Дві пари крил з густим сітчастим жилкуванням. Суспільні комахи з вираженим поліморфізмом. Ведуть підземний спосіб життя. Будують складні термітники. Рослиноїдні. Можуть харчуватись деревиною і, руйнуючи дерев'яні споруди, роблять шкоду. Мешкають переважно в тропіках. Відомо 2500 видів, у СНД – 7. Один вид відомий у південнозахідній Україні і в Молдавії, інші – на Кавказі і особливо в Середній Азії.

Ряд Веснянки - Plecoрteга

Ротовий апарат гризучого типу, але в дорослих сильно редукований. Крила з сітчастим жилкуванням, у спокої лежать на спині плоско. Довгі ниткоподібні церки. Личинки у воді. Розвиток протікає 1-3 роки, з 20-30 линьками. Дихають трахейними зябрами або шкірою. 2000 видів, у СНД – близько 200. Більшість веснянок реофіли, тобто пов’язані в личинковій фазі з швидко протікаючими водоймищами. Тому частіше зустрічаються в гірських районах. У нашій зоні в самих різноманітних водоймищах зустрічається невеликого розміру веснянка Немура сіра.

Ряд Прямокрилі - Orthoрteга

Гризучий ротовий апарат. Передні крила шкірясті, служать надкрилами. Задні – широкі, перетинчасті, складаються віялоподібно. В більшості задні ноги стрибальні. На кінці черевця, як правило, нечленисті церки, у самки – яйцеклад. Є органи слуху і стрекотіння. Складні органи слуху, так звані тим пальні, у коників і цвіркунів розташовані на гомілці передніх ніг, у саранових – на боках першого черевного сегменту. Більшість – небезпечні шкідники сільськогосподарських культур. Це сарана перелітна, марокканська, прус або італійська сарана, сибірська кобилка, капустянка і т. п. Згадані види сарани можуть вести зграйний спосіб життя. Яйця відкладає самка угрунт в особливому мішечку – глечику. Розмножуються в дельтах річок у пустельних і напівпустельних зонах. Інколи виникають великі скопища. Спостерігались зграї сарани (кулиги), проліт яких через даний пункт продовжувався кілька днів. Простір, який займала ця зграя, був рівний 6 тисячам кілометрів, а вага 44 мільйонам тонн. Спустившись на землю, така зграя винищує зелену рослинність на великих просторах. Відомо понад 20 тисяч видів прямокрилих, у СНД – понад 700. Ряд ділиться на два підряди: Довговусі з надродинами Коників та Цвіркунів, і Коротковусі, які поділяються на надродини Саранових та Триперстових. Наводимо деяких представників підрядів і надродин.

І Підряд – Довговусі

Надродина Коникових - Tettigoniodea: Коник зелений, Коник сірий, Онконотус.

Надродина Цвіркунових - Grylloidea: Стеблевий цвіркун, Цвіркун польовий, Цвіркун домовий, Капустянка звичайна.

II Підряд – Коротковусі

Надродина Саранових - Acridoidea: Сарана перелітна (Locusta migratoria), Сарана марокканська, Сарана пустельна (шистоцерка), Прус, або італійська сарана,Блакитнокрила кобилка, Кобилка-вогнівка, Стрибун, Акрида.

Надродина Триперстові - Tridactyloidea: Триперст звичайний.

Ряд Шкірястокрилі, або вуховертки - Dermaрteга

Ротовий апарат гризучий. Передні крила перетворені в скорочені жорсткі надкрила, задні – широкі, перетинчасті, в спокої складаються вздовж і впоперек тіла. Церки перетворені в сильні кліщі – орган захисту і нападу. Ведуть прихований, переважно нічний спосіб життя. Деякі можуть пошкоджувати фрукти абошкодити ввуликах. Відомо близько 1000 видів, у СНД – 26. Представники: Вуховертка городня, Вуховертка прибережна.

Надряд Геміптероїди - Нетіpteroidae

Ротовий апарат гризучий, з ознаками переходу в колючо-сисний. Основну роль у польоті відіграють краще розвинуті передні крила. Розвиток з неповним метаморфозом.

Ряд Сіноїди - Psocoрteга

Дрібні комахи. Голова з ниткоподібними вусиками і гризучим ротовим апаратом, з окремими ознаками колючо-сисного. Дві пари перетинчастих крил. Мешкають на стовбурах і листях дерев і кущів, у лісовій підстилці, в гніздах птахів і комах, деякі – синантропи. Харчуються наземними зеленими водоростями, лишайниками, цвілевими і паразитичними грибами, інколи тканинами вищих рослин. У будинках шкодять харчовим запасам, гербаріям, колекціям комах. Більше 1500 видів, у СНД – близько 60. Представники: Книжкова воша, Псокус.

Ряд Пухоїди - Mallophaga

Безкрилі поверхневі паразити птахів і ссавців. Короткі 3 - 5-членикові вусики. Очі частково або повністю редуковані. Ротовий апарат гризучого типу, але з деякими елементами колючо-сисного. Харчуються шкірним епідермісом і частинами пера, а також кров'ю. 2600 видів, у СНД – не менше 400. Представники ряду: Пухоїд курячий, Пухоїд гусячий, Пухоїд качачий, Пухоїд собачий, Пухоїд котячий, Пухоїд коров'ячий, Пухоїд козлячий, Пухоїд овечий, Пухоїд конячий.

Ряд Воші - Anoplura

Безкрилі паразити ссавців. Короткі 3 - 5-членикові вусики. Очі частково або повністю редуковані. Ротовий апарат колючо-сисний. Харчуються кров'ю хазяїнів. Відомо близько 300 видів, у СНД – до 10. Представники: Людська воша (Pediculus huimanis) –  переносник сипного і зворотного тифу. Свиняча воша – переносник сибірської язви, свинячої лихоманки, чуми свиней.