Організація роботи над виконанням

КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

З моменту отримання студентом завдання він вивчає літературні джерела (книги, брошури, статті). Обов’язково слід вивчити та використати у процесі курсової роботи нормативні акти, що стосуються обраної теми. Вивчення літератури дозволяє студенту визначити теоретичні основи дослідження питань теми і виявити рівень їх розробленості.

Виходячи із загальної спрямованості теми і її розділів, студент складає календарний план виконання роботи.

Кожний розділ ділиться на підрозділи (або етапи роботи) з вказівкою терміну виконання кожного етапу відповідно до кінцевого терміну виконання і представлення роботи на кафедру для перевірки і захисту. Цей термін вказується викладачем.

План роботи також повинен включати і такі елементи роботи як складання переліку літератури, що підлягає вивченню, збір і вивчення джерел, збір необхідних статистичних даних, фактичних матеріалів, їх вивчення і використання для аналізу, і проведення необхідних розрахунків.

Найбільшу цінність курсової роботи представляють аналітична і рекомендаційна частини, що показують уміння студента користуватися теоретичним матеріалом по темі дослідження, уміння застосовувати знання в практичній роботі.

Проведені дослідження і отримані результати повинні бути оформлені у відповідних таблицях або діаграмами, графіками, малюнками нарівні з текстовим матеріалом.

На основі вивченого стану питання, що досліджується, потрібно сформулювати висновки по суті поставленої проблеми, з питань теоретичного та практичного характеру і використання отриманих результатів. Внесені пропозиції потрібно обґрунтувати на основі економічних розрахунків, або, якщо це важко виконати, то вказати на їх соціальну спрямованість, визначити міру реальності, значущості.

Висновки повинні бути сформульовані стисло і точно, не повинні перевантажуватися цифровими даними, повністю відображати зміст теми.

 

6.  ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Основними вимогами по викладу матеріалів курсової роботи є суворо послідовний, логічно взаємопов'язаний і науково-аргументований виклад.

Курсову роботу виконують у вигляді комп’ютерного набору шрифтом на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм).

Текст необхідно писати або друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє і нижнє – 20 мм.

При використанні комп’ютера текст набирається шрифтом текстового редактора Microsoft Word - Times New Roman розміром 14 пунктів з полуторним міжрядковим інтервалом. Шрифт повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору, середньої жирності, щільність тексту повинна бути однаковою.

Всі листи роботи повинні бути скріплені або зброшуровані у твердій обкладинці.

Титульний лист оформляється згідно з встановленими вимогами (додаток А). Текст титульного листа заповнюється стандартним шрифтом або друкується на комп’ютері, підписується студентом і керівником курсової роботи.

Завдання на курсову роботу заповнюється на стандартному бланку. У ньому вказується тема та зміст роботи по розділах, календарний план виконання і терміни виконання. Тут приводиться перелік основних таблиць, графіків. Завдання підписує керівник курсової роботи і студент.

Зміст оформляється відповідно до плану курсової роботи і включає перелік основних розділів роботи: вступ, основна частина (розділи і підрозділи), висновки, список використаних джерел, додатки. По кожному пункту рубрикації в тексті змісту проставляються сторінки. Зміст повинен суворо відповідати розділам і підрозділам (див. додаток Б).

Вступ, назви розділів курсової роботи, висновки, список використаних джерел розміщують симетрично тексту і пишуть великими літерами стандартним шрифтом, висотою букв 7 мм. Заголовки підрозділів пишуть з абзацу малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Перенесення слів в заголовках не допускаються. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Підкреслювати заголовки і виділяти їх кольором не допускається. Відстань між заголовками і текстом зверху і знизу, а також між заголовками розділу і підрозділу, підрозділу і тексту повинна дорівнювати 2 інтервалам (12-15 мм).

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки, а підрозділів - як продовження даної сторінки. Якщо після назви підрозділу на сторінці розміщається менше трьох рядків тексту, то він переноситься на наступну сторінку.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, розділеного крапкою. Наприклад, "2.1." - перший підрозділ другого розділу. Заголовки реферат, ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ оформляються таким же шрифтом, як заголовки розділів, однак не нумеруються.

Першою сторінкою роботи, що включається до загальної нумерації сторінок, є титульний аркуш. На титульному аркуші, листі завдання (він має дві сторінки), номер сторінки не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Скорочення слів в тексті і в підписі над ілюстраціями не допускаються. Виключення складають скорочення, встановлені державними стандартами. Не рекомендується вводити власні скорочення позначень і термінів. Формули і цифри повинні органічно вписуватися в текст викладу, не порушувати граматичної структури тексту курсової роботи.

Цифровий матеріал рекомендується оформляти у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати порядковий номер і заголовок.

Таблиці нумеруються послідовно в межах кожного розділу окремо. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва починається з великої літери, після назви крапка не ставиться. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш (сторінку) і зверху над таблицею пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці.

У тексті обов'язково повинні бути посилання на таблицю. Цифри в графах таблиць розташовуються так, щоб шкала чисел у всій графі були точно одна під іншою.

 

Таблиця 2.4

 

Техніко-економічні показники роботи підприємства

 

Показники	Рік
	2008	2009	2010
1	2	3	4
Обсяг товарної продукції, грн. Собівартість товарної продукції, грн. Прибуток, грн.	3200 2700 500	4200 3800 400	2800 2500 300

 

 

Формули потрібно розташовувати по середині рядка. Формули нумеруються арабськими цифрами в правій частині рядка на рівні формули, номер береться в круглі дужки. Перший рядок в розшифровці формули починають зі слова "де" без двокрапки після нього. Символ відділяють від його розшифровки знаком тире. Приклад:

                                           Вп = Ц + Т + М, грн.,                                       (2.1)                     

де    Ц - ціна обладнання, грн.;

Т - транспортні витрати на його доставку, грн.;

М - витрати на установку і монтаж обладнання, грн.

 

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією симетрично до тексту.

Якщо в роботі одна ілюстрація або одна таблиця, їх нумерують за загальними правилами. Приклад наведення ілюстрацій:

   Рис. 2.1. Динаміка безробіття на Україні, %

Дослівне приведення витримки з якого-небудь джерела для підкріплення думки авторитетним висловлюванням - цитата - виділяється лапками і забезпечується посиланням на джерело. Наприклад, [22, с. 78], тобто у дужках зазначено порядковий номер джерела відповідно до загального списку використаних джерел, а після коми – сторінка, на якій розміщено текст цитати. У роботі не може бути повторень, надмірного цитування. Цитати мають бути короткими й органічно пов’язуватися з основним текстом. На використані у роботі цифрові дані, таблиці, схеми також мають бути посилання із зазначенням джерел.

Список використаних джерел служить складовою частиною курсової роботи і показує міру вивченості проблеми студентом. В нього включаються джерела, на які в роботі є посилання, а також інші використані при підготовці матеріали. Список використаних джерел подається після висновків і пропозицій у такій послідовності: або в порядку появи посилань в тексті, або в алфавітному порядку прізвищ авторів чи заголовків, або в хронологічному порядку.

Наприклад:

1) зведення про книги: