Загальна характеристика роботи

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Когут Ярослав Михайлович

УДК 342.951:352.075:351.743

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ МІЛІЦІЇ

 

 

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

 

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

 

 

Львів – 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена значним науково-теоретичним і практичним значенням процесу реформування галузі внутрішніх справ в Україні. Сучасна модель демократичної, соціальної та правової держави потребує нових концептуальних підходів щодо розв’язання проблем реалізації правоохоронної функції. Забезпечення охорони громадського порядку на відповідній території є не тільки обов’язком державних органів, але й правом територіальних громад та органів, які формуються ними. Наявна державотворча практика вказує на те, що реформування органів внутрішніх справ та становлення інституту місцевого самоврядування в Україні є взаємопов’язаними процесами.

Утворення органів місцевої міліції в Україні призупинено. Органи місцевого самоврядування ще не готові до прийняття рішень про створення місцевої міліції. Вони не зацікавлені у реформах, які не надають їм суттєвих важелів впливу щодо забезпечення громадського порядку на території місцевих громад. Держава також ще не готова до децентралізації правоохоронних функцій. Основними причинами цього є недосконалість та прогалини в адміністративно-правовому регулюванні діяльності органів місцевої міліції.

Необхідність визначення місця і ролі місцевої міліції в системі органів публічної влади, адміністративно-правового статусу її органів та персоналу, формулювання принципів діяльності, завдань та функцій, окреслення структурної побудови зумовлює необхідність проведення наукового дослідження у цьому напрямі.

Актуальність проблеми підтверджується концепцією МВС України щодо реформування системи органів внутрішніх справ. Серед основних її завдань передбачено необхідність продовження напрацювання нормативно-правової бази з метою визначення правового статусу та організації місцевої міліції як структурного елементу в системі МВС України, що має забезпечувати громадський порядок на місцях.

Вітчизняний і світовий досвід побудови ефективної системи державного управління, розвитку місцевого самоврядування, проблем становлення й удосконалення системи органів внутрішніх справ певною мірою розглядалися теоретиками права та іншими вченими, які представляють різні галузі правової науки.

Особливо слід підкреслити науковий внесок таких провідних учених, як В.Б. Авер’янов, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, Л.В. Коваль, І.Б. Коліушко, Л.М. Колодкін, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, М.В. Корнієнко, В.С. Куйбіда, О.В. Негодченко, В.І. Олефір, В.Л. Ортинський, С.В. Пєтков, В.М. Плішкін, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа та інших.

Окремі аспекти адміністративно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ з охорони громадського порядку, процесу формування місцевої міліції в Україні, реалізації функції забезпечення правопорядку органами місцевого самоврядування досліджено у наукових працях А.П. Головіна, О.С. Доценка, Ю.В. Кідрука, Ю.С. Назара, К.В. Сесемка, А.В. Сергєєва, О.М. Солоненка, В.І. Фелика та інших провідних науковців. Їхні праці мають важливе наукове та практичне значення; висновки і рекомендації, що містяться в них, служать подальшому розвитку законодавства в адміністративно-правовій галузі, є загальнотеоретичною основою для досліджень у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ.

Попри це, слід зазначити, що на сьогоднішній день відсутнє цілісне дослідження з обраної нами теми. Для розкриття проблеми застосовано комплексний підхід щодо вирішення актуальних проблем адміністративно-правового регулювання діяльності місцевої міліції як суб’єкта правоохоронної діяльності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергової розробки і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 рр., затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. за № 735) і Львівського державного університету внутрішніх справ (п. 1 перспективного плану НД та ДКР на 2005–2010 рр. за пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергової розробки і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, затвердженого на засіданні Вченої ради Львівського юридичного інституту МВС України від 26 серпня 2005 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у з’ясуванні теоретичних основ і практичних напрацювань адміністративно-правового регулювання діяльності місцевої міліції, визначенні правового статусу її органів і персоналу.

Відповідно до поставленої мети зроблена спроба вирішити такі дослідницькі завдання:

- охарактеризувати історичні передумови формування органів місцевої міліції в Україні;

- проаналізувати процес розвитку органів місцевого самоврядування в Україні;

- визначити зміст адміністративно-правових відносин та механізм їх регулювання органами місцевої міліції;

- узагальнити практику функціонування та сучасні підходи до вдосконалення регулювання діяльності правоохоронних органів на основі позитивного досвіду поліцейських систем зарубіжних держав;

- проаналізувати правове положення органів місцевої міліції в системі МВС України;

- дослідити правову характеристику елементів і рівнів адміністративно-правового регулювання та організації діяльності органів місцевої міліції;

- визначити шляхи подолання проблем взаємодії і координації діяльності органів місцевої міліції та органів внутрішніх справ;

- надати рекомендації щодо ефективності інформаційного забезпечення діяльності місцевої міліції;

- з’ясувати чинники впливу на становлення та підготовку кадрового забезпечення діяльності місцевої міліції;

- здійснити аналіз структури персоналу місцевої міліції та ефективності його діяльності;

- встановити адміністративно-правовий статус керівника органу місцевої міліції та його роль в управлінні персоналом.

Об’єктом дослідження є відносини у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності місцевої міліції з питань забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян.

Предмет дослідження складають сутність та механізм адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевої міліції, їх правовий статус.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, в основі яких лежить системний підхід, що дає можливість досліджувати проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевої міліції в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз взаємовідносин органів внутрішніх справ з органами місцевого самоврядування.

У роботі застосовуються також окремі наукові методи пізнання. Логіко-семантичний метод сприяв узагальненню, систематизації та поглибленню понятійного апарату, зокрема при визначенні змісту та механізму адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевої міліції (підрозділ 1.2.).

Історико-правовий метод застосовано при розгляді нормативно-правової бази органів внутрішніх справ на місцевому рівні (підрозділ 1.1.).

За допомогою системно-структурного методу досліджено правове регулювання діяльності органів місцевої міліції та її структурних елементів, а саме: об’єкта та суб’єкта управління органами місцевої міліції (розділ 2).

Порівняльно-правовий метод дав змогу визначити загальні та особливі риси розвитку місцевої міліції, подальші її перспективи, враховуючи кращий зарубіжний досвід (підрозділ 1.3. та розділ 3).

Статистичний метод використовувався для проведення аналізу якісних та кількісних показників діяльності підрозділів міліції громадської безпеки, виявлення динаміки їх розвитку (підрозділ 3.1.). Цей метод був використаний також для аналізу стану кадрового забезпечення підрозділів міліції громадської безпеки (підрозділ 2.2 та розділ 3).

Для з’ясування деяких питань адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевої міліції застосовувались окремі соціологічні методи (анкетування, інтерв’ю, аналіз документів).

Науково-теоретичне підґрунтя дисертації склали розробки фахівців у галузі адміністративного права, теорії держави і права, теорії управління, конституційного права тощо. Нормативно-правовою основою роботи стали положення Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України й зарубіжних країн, нормативно-правові акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Особлива увага приділялась аналізу змісту відомчих нормативних актів МВС України в частині становлення інституту місцевої міліції в Україні. У роботі використовувалися нормативні та інші документи, що регулюють діяльність поліції зарубіжних держав, досвід реформування та управління поліцією провідних держав світу, узагальнення практики місцевих органів внутрішніх справ, довідкова література. Емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практики застосування адміністративного законодавства та довідково-статистичні матеріали про діяльність міліції громадської безпеки. Поглибленому вивченню проблеми слугували проведені дисертантом опитування 142 працівників служб міліції громадської безпеки (дільничних інспекторів міліції, інспекторів патрульної служби міліції) ГУМВС України у Львівській області та 107 працівників служби дільничних інспекторів міліції підрозділів органів внутрішніх справ західного регіону України, які проходили курси підвищення кваліфікації та спеціалізацію старших дільничних інспекторів міліції та дільничних інспекторів міліції у Львівському державному університеті внутрішніх справ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в українській правовій науці комплексним монографічним дослідженням проблем адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевої міліції.

Найістотнішими результатами дослідження, що містять певні елементи наукової новизни і визначають внесок автора у розроблення зазначеної проблеми, є наступні положення і висновки:

уперше:

- визначено початкові умови формування органів місцевої міліції в Україні та механізм правового регулювання їх діяльності;

- визначено роль місцевої міліції як органу публічної служби шляхом внесення до переліку основних завдань місцевої міліції пункту щодо надання послуг населенню;

- здійснено аналіз європейських стандартів та завдань, що покладено на місцеву міліцію, для оцінювання діяльності її органів;

- звернено увагу на шляхи приведення наявної системи органів внутрішніх справ до структури, яка відображає функції її елементів;

- зроблено спробу визначити завдання і повноваження органів місцевої міліції та міліції громадської безпеки, розмежувати їх компетенцію;

- запропоновано спосіб підвищення ефективності функціонування органів місцевої міліції шляхом раціоналізації їх основних і допоміжних організаційних структур та систем управління ними, оптимізації штатної чисельності, розрахунку нормативного навантаження на працівників служб місцевої міліції;

- створено механізм координації діяльності органів місцевої міліції з іншими правоохоронними органами відповідно до визначеної компетенції;

- розроблено пропозиції щодо вдосконалення системи реагування органів внутрішніх справ на злочини та інші правопорушення на підставі нормативно-визначених, взаємопов’язаних та узгоджених дій;

- на основі аналізу організації управління персоналом міліції в Україні та у поліцейських системах зарубіжних держав запропоновано пріоритети та шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання управління персоналом місцевої міліції;

- обґрунтовано роль керівника в адміністративно-правовому регулюванні діяльності органів місцевої міліції та його адміністративно-правовий статус;

отримало подальшого розвитку:

- з’ясування сутності адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевої міліції з метою визначення більш ефективної структури її механізму;

- напрацювання нормативно-правової бази щодо визначення правового статусу та організації місцевої міліції як структурного елементу в системі МВС України, що має забезпечувати громадський порядок на місцях;

- упорядкування умов та форм організаційно-правового, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення органів місцевої міліції залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних обов’язків;

- визначення способів здійснення «м’якого розатестування» та введення цивільних посад, що сприятимуть ефективному функціонуванню структурних підрозділів органів внутрішніх справ, які безпосередньо не виконують правоохоронні функції;

- дослідження систем та механізмів цивільного демократичного контролю за діяльністю органів місцевої міліції, дотримання ними конституційних прав і свобод людини, підняття на цій основі довіри населення до органів внутрішніх справ, забезпечення їх партнерства і взаємодії.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані й обґрунтовані в дисертації висновки і пропозиції мають науково-теоретичний та практичний інтерес:

- у навчальному процесі – під час викладання у вищих навчальних закладах Міністерства освіти і науки України, МВС України курсів «Адміністративне право України», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Основи управління органами внутрішніх справ», «Професійна психологічна підготовка та особиста безпека працівників органів внутрішніх справ», а також у створенні нового навчального курсу «Органи місцевої міліції в системі органів виконавчої влади в Україні»;

- у науково-дослідній роботі – для подальшого вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ та підготовки керівників органів місцевої міліції;

- у правотворчості – для подальшого розвитку законодавства і забезпечення механізму реалізації нормативно-правової бази, яка регламентує організацію та діяльність органів місцевої міліції МВС України;

- у практичній діяльності – для створення та організації діяльності органів (підрозділів) місцевої міліції ГУМВС України у Львівській області та інших підрозділах МВС України, а також у системі професійної підготовки персоналу органів місцевої міліції.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового пошуку автора.

Апробація результатів дослідження. Підсумки роботи, розробки і вирішення проблеми оприлюднені: на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми протидії економічній злочинності тінізації та корупції в умовах формування ринкової економіки в Україні» (30.09.2005 р., Львівський юридичний інститут МВС України); на міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми підготовки та вдосконалення професійної діяльності працівників міліції громадської безпеки» (19–20.05.2006 р., Прикарпатський юридичний інститут МВС України); на науково-звітній конференції факультету кримінальної міліції у Львівському державному університеті внутрішніх справ (16.02.2007 р.); на науково-практичному семінарі «Проблеми застосування інформаційних технологій, спеціальних технічних засобів у діяльності ОВС, навчальному процесі, взаємодії з іншими службами» (7.12.2007 р., Львівський державний університет внутрішніх справ).

Матеріали дисертації використовувались у навчальному процесі Львівського державного університету внутрішніх справ при викладанні: навчальних курсів «Основи управління органами внутрішніх справ», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Професійна психологічна підготовка та особиста безпека працівників органів внутрішніх справ» (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 19 грудня 2007 р.).

Також матеріали дисертації використовувались при підготовці методичних рекомендацій та проведенні службових занять з працівниками міліції громадської безпеки ГУМВС України у Львівській області (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 19 грудня 2007 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в дев’яти наукових публікаціях автора, у тому числі основні положення і висновки дисертації викладено у п’яти наукових статтях, що опубліковані у фахових виданнях з юридичних наук, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань та предмета дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 264 сторінки, з яких 188 сторінок основного тексту, 45 сторінок додатків, 31 сторінка списку використаних джерел (282 найменування).