Розрахунки по виконанню державного контракту та державного замовлення

Розрахунки між виконавцями державного контракту та підприємствами-постачальниками,                державними               постачальницько- збутовими та іншими посередницькими організаціями по забезпеченню матеріально-технічними ресурсами здійснюються з використанням платіжних доручень, платіжни вимог-доручень, чеків, акредитивів з депонуванням коштів у банку постачальника, векселів.

Керівник органу, що виступає замовником у державному контракті, може приймати рішення про авансову або попередню форми оплати (з використанням платіжних доручень, акредитивів з депонуванням коштів у банку виконавця державного контракту, чеків).

Оплата державних контрактів замовниками провадиться ними за рахунок загальної суми виділених їм коштів з бюджету.

Розрахунки між виконавцями державного замовлення та постачальниками матеріально-технічних ресурсів і споживачами продукції, що виробляється за державними замовленнями, провадяться відповідно до умов, визначених в угодах про постачання матеріально-технічних ресурсів і продукції. При цьому використовуються платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви з депонуванням коштів у банку постачальника, векселі.

У випадках, якшо виконавцям державного замовлення передбачені пільгові банківські кредити і розміри (сума) цих пільг погоджені Мінекономіки з Мінфіном та затверджені Кабінетом Міністрів України, Замовники (міністерства і відомства) перераховують виконавцям державного замовлення відповідні суми для відшкодування частини платежів по процентах за банківські кредити, взяті під виконання державного замовлення. Перерахування здійснюється відповідно до строків сплати процентів по кредитах у межах виділених загальних бюджетних асигнувань по замовниках.

Відповідальність за невиконання державних контрактів на поставку продукції для державних потреб

У разі невиконання або неналежного виконання державного контракту на поставку продукції для державних потреб з винної сторони стягується передбачена контрактом неустойка (штраф, пеня), а також відшкодовуються завдані збитки.

У разі необгрунтованої відмови виконавця державного замовлення від укладення державного контракту на поставку продукції для державних потреб у випадках, коли обов'язковість його укладення встановлена цим Законом та за наявності технічних можливостей його виконання, виконавець сплачує державному замовнику штраф у розмірі вартості державного контракту.

При невиконанні зобов'язань за державним контрактом виконавець, крім сплати неустойки, відшкодовує збитки в повному обсязі, які було завдано неналежним виконанням зобов'язань. Сплата неустойки (штрафу, пені), а також відшкодування збитків у разі неналежного виконання зобов'язань за державним контрактом не звільняють виконавця від виконання державного контракту в натурі.

Державний замовник має право відмовитися повністю або частково від оплати продукції, якщо вона не відповідає вимогам щодо якості продукції, встановленим чинним законодавством України та державним контрактом.

При невиконанні державним замовником зобов'язань за державним контрактом, а також у випадках, зазначених у частині сьомій статті 2 Закону України "Про поставки продукції для державний потреб" від 22 грудня 1999 р. №493, державний замовник відшкодовує виконавцю державного замовлення завдані йому збитки, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток,

У випадках відмови державного замовника від закупівлі продукції, що виготовлена за державним контрактом (крім випадків, зазначених у частині четвертій цієї статті), виконавець державного замовлення реалізує її на свій розсуд, при цьому замовник відшкодовує виконавцю додаткові витрати, пов'язані з реалізацією, а у разі неможливості реалізації продукції - завдані йому збитки, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток.

Спори, що виникають між державним замовником і виконавцем державного замовлення при укладенні державних контрактів на поставку продукції для державних потреб, внесенні змін у процесі їх виконання, а також щодо відшкодування завданих збитків розглядаються згідно з чинним законодавством України господарськими судами. Державні замовники та виконавці державних замовлень звільняються від сплати державного мита при поданні позовів до господарського суду. При розгляді справи господарський суд вирішує питання щодо сплати державного мита у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Висновок

Насамперед варто зазначити, що згідно з міжнародним досвідом та правовою традицією країн Європейського Союзу визначення вартісних обмежень застосування законодавства щодо державних закупівель не передбачено. Такий підхід пов'язаний з необхідністю формування у суспільному (державному) секторі відповідної закупівельної практики, в основі якої лежить належне ставлення службовців до державних коштів, що передбачає їх раціональне та ефективне використання. Тому застосування конкурентних засад при здійсненні державних закупівель є доцільним незалежно від вартості закупівлі, оскільки це сприяє більш раціональному використанню державних коштів, вибору оптимальної пропозиції і поширенню конкуренції на відповідному ринку товарів, послуг або робіт.

Контракти, як форма управління держзамовленнями, широко відомі в світі й апробовані практикою десятиріч. їх застосовують у Великобританії, Франції, Німеччині та інших країнах з ринковою економікою, однак найбільшого поширення вони набули в США, де створена і багато років функціонує Федеральна контрактна система.

В індустріально розвинутих країнах державні контракти поширюються на сфери з обмеженими можливостями освоєння винаходів, новоутворені науко місткі галузі їх також застосовують для державної підтримки інноваційної діяльності підприємств, стимулювання неприбуткових науково-дослідних робіт фундаментально-пошукового характеру.

Зважаючи на важливість та актуальність державних замовлень, Міністерством економіки України підготовлено ряд змін до законодавства у сфері державних закупівель, в тому числі в проекті Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" передбачається встановлення мінімальної межі, з якої потрібно застосовувати тендерні процедури закупівлі. Нині нормативні документи проходять процедуру погодження та доопрацювання з рядом міністерств та відомств.