Проблема в педагогіці та методиці

Зміст

 

Вступ

Розділ І. Теоретичні аспекти вивчення проблеми

1.1 Проблема в педагогіці та методиці

1.2 Сутність базових понять

1.3 Характеристика інтерактивних методів навчання

Розділ ІІ. Методика впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання в початкових класах

2.1 Інтерактивні вправи, завдання, ігри для розвитку читацького інтересу молодших школярів

 

Вступ

 

Духовне відродження українського народу неможливо уявити без живодайного впливу художньої літератури на формування національної самосвідомості, бо саме література є одним із активних чинників суспільного виховання - совісті, моралі загальнолюдських цінностей, інтелігентності.

Зміни в усіх сферах нашого життя безпосередньо впливають і на літературну освіту школярів. Інакше й бути не може, адже література - це відображення в художньому стилі життя людини та суспільства з усіма складнощами і проблемами. Однак, щоб література здійснювала свою виховну роль, треба виробити у людині вміння читати художні твори, належним чином сприймати дійсність, відображену в художній формі, сформувати прагнення брати приклад з позитивних героїв.

Сьогодні стоїть завдання побудувати навчально-виховний процес таким чином, щоб розвивати в учнів пізнавальний інтерес, вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в потоці наукової і політичної інформації. Зрозуміло, що це не може бути досягнуто без правильно організованої і серйозно поставленої роботи учнів з перших днів навчання з книгами із доступного кола читання, без виховання в дітей бажання і звички у вільний час звертатись до книги, читати ті, які підходять саме конкретній дитині, а не комусь іншому. Тільки тоді книга дозволить читачу "доторкнутися" до минулого і майбутнього, прийняти його чи відкинути, трансформувати в особистісне переживання.

Питання ролі інтересу в навчанні і шляхів його формування є предметом педагогічних і психологічних досліджень, які здійснювали Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, С.Л. Рубінштейн, О.І. Киричук, Г.І. Щукіна. Проте, наукових праць, спеціально присвячених проблемі читацьких інтересів майже немає. Тому дана проблема у психолого-педагогічній літературі потребує ще свого розвитку.

читацький інтерес інтерактивна технологія

У методичних пошуках ефективності уроку читання є великі резерви: варіативність його побудови, застосування емоційно привабливих елементів (ігрового сюжету, девізів, оцінка форми уроків), використання музики, образотворчого мистецтва і краєзнавчого матеріалу, заохочення дітей до використання короткочасних проектів та ін. Але особливе місце в наш час належить інтерактивним методам навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня. Мета такого навчання - створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Розкриття сутності інтерактивних технологій було предметом дослідження багатьох науковців, які вважають інтерактивні підходи найбільш ефективними. Аналіз публікацій стосовно використання інтерактивних технологій надає можливість зазначити. Що цій проблемі присвячено значну кількість досліджень. Зокрема, О. Пометун аналізує можливості використання інтерактивних технологій навчання під час проведення занять на сучасному рівні [Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук. - метод. посібник / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко; за ред.. О.І. Пометун. - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 192 с.]., С. Кашлєв розглядає інтерактивне навчання як інноваційне педагогічне явище і пропонує теоретичне обґрунтування особливостей використання у педагогічному процесі інтерактивних методів навчання [Кашлев С.С. Технология интерактивного обучения / С.С. Кашлев. - Мн.: Белорусский вересень, 2005. - 196 с. - (Педагогика, обращенная в завтра)]. Інтерактивні технології як складову навчально-виховного процесу також досліджували Л. Ампілогова, О. Комар, В. Мельник, Л. Павлова, Л. Пироженко, М. Скрипник, В. Місяцев, О. Леонтьєв, Г. Висотський. За допомогою спілкування, діяльність організовується і збагачується. У свою чергу, в спільній діяльності формується потреба в спілкуванні.

У сучасній загальноосвітній школі широко впроваджуються інтерактивні методи та форми роботи з учнями молодшого шкільного віку. Однак не усі учителі початкових класів методично правильно застосовують їх.

Тема "Розвиток читацького інтересу молодших школярів засобами інтерактивних методів навчання" є актуаотною сьогодні, коли соціологи, батьки, вчителі відзначають, що учні стали менше читати, частина з них вважає читання "непродуктивною тратою часу", пропонує процес читання якось механізувати, надає перевагу екранізованим версіям творів.

Об’єктом дослідження - процес взаємодії учня з дитячою художньою книжкою, спрямований на розвиток читацьких інтересів.

Предмет дослідження - розвиток читацьких інтересів в учнів молодшого шкільного віку засобами інтерактивного навчання.

Мета дослідження -

Відповідно до мети дослідження були визначені наступні завдання дослідження:

·   Визначити психолого-педагогічні основи формування читацьких інтересів в молодшому шкільному віці.

·   З'ясувати найбільш ефективні форми і методи організації самостійного дитячого читання в сучасній школі.

·   Провести експериментальне дослідження з метою визначення рівня сформованості читацьких інтересів учнями молодшого шкільного віку.

Розділ І. Теоретичні аспекти вивчення проблеми

 

Проблема в педагогіці та методиці

 

Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в суспільстві, протистояти негативним обставинам, знаходити позитивні виходи зі складних життєвих ситуацій, вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Але суспільна потреба у вихованні людини, яка творчо мислить, не знаходить повного відображення у шкільній практиці. Тому виховання творчої особистості, людини з творчим мисленням має особливу актуальність і є одним із головних завдань системи освіти.

Завдання сучасної української освіти полягає, насамперед, у формуванні особистості з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.

Стратегічним завданням реформування змісту освіти, окреслених у Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ століття), постає залучення дітей до літератури, надбань народної творчості, до здобутків українського і світового письменства [Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття): [затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листоп. 1993 р.]. - К.: Райдуга, 1994. - 81 с.].

Сучасна національна школа ставить за мету, насамперед виховання високо розвинутих, глибоко моральних, соціально активних громадян нашої країни, для яких уміння і бажання вчитися мають стати стійкими якостями особистості. Головна увага звертається на таку важливу проблему початкової ланки школи, як формування в учнів інтересу до книжки, міцних навичок усвідомленого читання, вдосконалення підготовки дитини до самостійного вибору книжки. У сучасних умовах, коли юне покоління потребує більш високого рівня освіченості та загальної культури, велике й неперехідне значення має книжка.

Інформаційна складова сучасного розвитку суспільства по-новому поставила проблему книжки, її виховної ролі. Актуальність цих проблем повертає нас до спадщини творців української духовності, до національної книжки, яка виступала гуманітарною силою, високим ідеалом духовного відродження.

На думку В.О. Сухомлинського, школа може бути життєдайним джерелом для дитини лише за умови наявності в ній чотирьох культів: культу Вітчизни, культу людини, культу книги і культу рідного слова [Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5 - ти т.: т.3. - К.: Рад. шк., 1977. - С.7-279.204ст].

Науково-педагогічні праці Василя Сухомлинського ("Вчити вчитися", "Етюди про комуністичне виховання", "Моя педагогічна система", "Мовчазне читання і письмо у початкових класах", "Могутній вихователь", "Найперший друг", "Серце віддаю дітям") сповнені ідеями, роздумами, рекомендаціями щодо використання книжки як засобу виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. "Однією з істин моєї педагогічної віри - є безмежна віра у виховну силу книжки. Школа - це насамперед книжка. Виховання - насамперед слово, книжка і живі людські відносини. Книжка - це могутнє знаряддя, без неї я був би німим або недорікуватим; я не міг би сказати юному серцю і сотої частини того, що йому треба сказати і що я говорю. Розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людини", - наголошував Василь Олександрович у статті "Моя педагогічна віра" [Сухомлинський В.О. Могутній вихователь: з виступу В.О. Сухомлинського на Республік. нараді з питань літератури для дітей // Рад. освіта. - 1969. - 26 квіт. (№ 34). ст 74].

У наш час місце книги в житті підростаючого покоління змінюється, оскільки на їх використання впливають як інформаційні технології, так і телебачення. Найчастіше як джерело інформації замість книг учні використовують персональний комп’ютер. Але всім давно відомо, що знання, фантазія, логіка думки і міркувань, любов до рідної мови, уміння логічно й образно розмірковувати виховуються лише читанням. Уміти читати, бути читачем - це високе мистецтво, йому треба наполегливо вчитися. Дитяча художня книга - це особливий світ, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в життя дитини якомога раніше, тому що вона є незамінною у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності тощо.

Від початкової школи значною мірою залежить, чи полюблять діти читання, чи можливо залишаться байдужими до літератури. Саме у молодших школярів треба сформувати читацькі інтереси та закласти міцний фундамент етичної культури особистості. Навичка читання - це основа, яка в майбутньому дозволить нарощувати духовний та інтелектуальний потенціал особистості. Щоб душа дитини відгукнулась на художній твір, задзвеніла чарівною музикою, треба, як зазначив В.О. Сухомлинський, "зуміти торкнутися її струн. "

Сучасні діти - це діти нового середовища, і вони не розуміють мови старих ідеалів високої моралі. Їх життя треба наповнити живим і дієвим сенсом, багатством емоцій.

Зміст і методика предмета "Читання" мають величезний потенціал для морально-етичного, естетичного виховання, мовленнєвого, інтелектуального і творчого розвитку дітей засобами художнього слова. Хоча уміння читати розвивається на всіх уроках і життєвих ситуаціях, однак лише на уроках читання воно є об’єктом цілеспрямованого, системного опрацювання, що дозволяє умінню стати повноцінною навичкою, яка є інструментом неперервної освіти людини упродовж життя.

У процесі залучення дітей молодшого шкільного віку до читання ми маємо підготувати вдумливого читача, який буде емоційно включеним до процесу навчання, спроможний до діалогу з автором художнього твору, до активного обговорення проблем, що торкнулися його душі у процесі читання.

Отже, як зазначалося, основне завдання сучасної літературної освіти - це формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.

Щоб сформувати у молодших школярів читацьку компетенцію необхідно вирішити такі завдання:

Ø зацікавити учнів читанням;

Ø розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;

Ø навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;

Ø створити належні психолого - педагогічні умови для сприйняття, розуміння

та оцінки прочитаного;

Ø формувати навички аналізу художнього твору;

Ø організовувати дослідницьку роботу школярів;

Ø розвивати усне та писемне мовлення учнів;

Ø працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів.

Якщо комплексно підходити до вирішення цих завдань, то у справі формування справжнього читача можна досягнути бажаних успіхів.

Практика показує, що читацький інтерес успішно розвивається там, де навчання не зводиться до викладу готових істин, а активізує пізнавальну діяльність дітей, ставить їх перед необхідністю шукати відповідь на певне запитання. Завжди пожвавлюють навчальний процес і активізують клас ігрові моменти на уроках читання.

Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що зміни неможливі без застосування на уроках інтерактивних технологій, які грунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо.

Особистісний підхід до навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію свідомості вчителя, погляду на особистість учня та на себе як цінність та самоцінність. Тоді навчально-виховний процес набуде особистісного спрямування. А всі зміни в системі освіти повинні розглядатися в контексті удосконаленого уроку, навчання на якому має підпорядковуватися не повідомленню матеріалу й перевірці знань, а виявленню досвіду учнів щодо викладеної вчителем інформації.

Потребує зміни і режисура уроку. Важливо, щоб на ньому учні не тільки слухали розповідь учителя, а й співпрацювали з ним, висловлювали свої думки, ділилися інформацією. Завдання вчителя - пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати учня схилятися до своєї думки; розвивати критичне мислення школярів, тобто навчати здатності самостійно аналізувати інформацію; формувати вміння бачити помилки у твердженнях товаришів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, прагнути пошуку оптимальних рішень; обирати свою позицію стосовно тих чи інших питань тощо.

Якщо ми хочемо залучити особистість до освітнього процесу (уроку), то зобов'язані допомогти дитині побачити в ньому свою значущість, мотиви власної діяльності. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Така діяльність - один із ефективних засобів підвищення інтересу молодших школярів до художніх творів на уроці читання. Сутність інтерактивних методів полягає у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх тих, хто навчається і навчає. Це навчання у взаємодії і співпраці, в якому і вчитель, і учні є суб’єктами навчання. Основний принцип інтеракції: постійна взаємодія учнів між собою, їх співпраця, спілкування, співробітництво.

Використання інтерактивних методик на уроці у порівнянні з традиційними методиками має низку переваг, а саме:

Ø навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів;

Ø за однаковий проміжок часу збільшується обсяг виконаної роботи;

Ø збільшується результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь;

Ø у дітей формується вміння співпрацювати;

Ø формуються мотиви навчання;

Ø розвиваються гуманні стосунки між дітьми.

Інтерактивні технології потребують певної зміни у житті всього класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Починати необхідно з поступового використання технологій - і вчителеві, й учням треба до них звикнути. Спочатку проводиться з учнями особливе організаційне заняття і розробляються разом з ними правила роботи у класі. Діти налаштовуються на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Використовуються спочатку прості інтерактивні технології: роботу в парах, роботу в малих групах, "мозковий штурм" тощо.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема, для того, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити, педагог повинен старанно планувати свою роботу: дати завдання учням для попередньої підготовки - прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Організована таким чином робота над сприйманням художнього тексту веде до покращення навичок читання, викликає інтерес до цієї діяльності. Водночас в учнів розвиваються морально-естетичні відчуття, їхні творчі здібності. Адже навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним і одночасно забезпечувати глибоке засвоєння програмового матеріалу.

На одному уроці можна використовувати одну-дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Під час виконання цих вправ необхідно дати учням час подумати над завданнями, щоб вони виконували його вдумливо, а не механічно або "граючись". Важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.

Для здійснення контролю за ходом навчання на підставі інтерактивних технологій учитель має попередньо добре підготуватися: глибоко вивчити і обміркувати матеріал, у тому числі і додатковий: різноманітні тексти, приклади, ситуації, завдання для груп тощо; ретельно планувати й розробляти заняття, визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінювання ефективності заняття; заохочувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших випадків, проблем; оголошувати очікувані результати (мету) заняття і критерії оцінювання роботи учнів (Додаток К); передбачати різноманітні методи привернення уваги учнів, налаштувати їх до занять, підтримувати дисципліну, необхідну для нормальної роботи. Цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, розподіл ролей у групах тощо.

Використання інтерактивних методів навчанні веде до фахового зростання самого вчителя. Варто зробити перший крок, і після декількох старанно підготовлених уроків учитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, сама атмосфера у класі, що послужить додатковим стимулом роботи з інтерактивними технологіями.