Поняття та види органів держави, їх класифікація

 

Важливим і невід'ємним елементом державного апарату є орган держави. У науковій літературі ця категорія розуміється неоднозначно. В одних випадках під ним розуміють складову механізму держави, що має власну структуру, чітко визначені повноваження з управління та взаємодії з іншими частинами державного механізму [14, с.105]. У інших - державний орган визначається як "частина державного апарату - група осіб чи одна особа, що має юридичне визначену державно-владну компетенцію" [9, с.91]. Одні автори вважають, що орган держави - це "структурно відокремлений, внутрішньо організований колектив державних службовців, який наділений компетенцією для виконання певних владно-управлінських функцій і завдань держави" [2, с.119], інші характеризують його як "структурно організований елемент державного механізму, наділений владними повноваженнями та необхідними матеріальними засадами для здійснення завдань" [17, с.286].

Всі наведені визначення відображають особливості розуміння цієї категорії різними авторами і мають право на існування. Важливим є розуміння того, що саме державні органи формують структуру державного апарату. Саме від рівня їх розвитку, взаємодії, чіткості повноважень залежить рівень розвитку і ефективність державного апарату.

Особливе призначення органу держави зумовлює наявність ряду ознак, які відрізняють орган держави від державних підприємств, установ і організацій, з одного боку, та від недержавних структур - з іншого. Основними серед цих ознак є наступні.

Органи держави:

це відносно самостійні, структурно відокремлені елементи апарату держави;

формуються народом чи державою для здійснення повноважень від її імені;

наділені нормативно закріпленими повноваженнями;

мають визначену структуру та межі діяльності у територіальних і предметних межах;

характеризуються певними особливостями підпорядкування у процесі взаємодії з іншими державними структурами;

мають повноваження владного характеру;

використовують символи держави у офіційному порядку;

відповідно до компетенції приймають юридично обов'язкові нормативні та індивідуальні акти;

спираються у процесі реалізації повноважень на організаційну, матеріальну та примусову силу держави;

забезпечують діяльність шляхом застосування засобів виховання, роз'яснення, переконання, заохочення та примусу;

характеризуються особливим порядком утворення, видами діяльності, характером та обсягом повноважень, формами і методами виконання функцій.

Узагальнюючи наведені ознаки, можна визначити орган держави як колективну чи індивідуальну структурну ланку апарату держави, що має нормативно закріплені владні повноваження, приймає загальнообов'язкові рішення, забезпечуючи їх виконання, в тому числі і примусовими засобами.

Кожен орган держави створюється певним чином і характеризується наявністю особливих повноважень. Це надає можливість вести мову про наявність різноманітних структур, що можуть бути класифіковані за різними критеріями. Класифікація органів держави є їх розподілом на відносно відокремлені групи за суттєвими критеріями, що відображають особливості утворення, функціонування та предметну належність певної державної структури. Основними критеріями класифікації органів держави є наступні.. За соціальною природою розрізняють:

а) первинні органи,що формуються безпосередньо народом як джерелом влади і мають представницький характер (парламент, президент, що обираються);

б) вторинні,які мають похідний характер, формуються первинними і підзвітні їм (уряд).. За способом утворення державні органи поділяють на:

а) виборні, які обираються населенням чи представницькими органами;

б) призначувані,що призначаються главою держави чи вищестоящими органами (уряд);

в) успадковані,які передаються у спадок (монарх).. За способом прийняття рішень органи держави класифікують на:

а) колегіальні,що приймають рішення після обговорення шляхом голосування (парламент, уряд);

б) одноособові,у яких рішення приймає керівник і несе за нього відповідальність (президент).. За територіальними межами розрізняють:

а) центральні,рішення яких поширюються на всю державу та все населення (парламент, уряд);

б) федеральні,що характерні для федеративної держави і поширюють рішення на її суб'єктів;

в) місцеві, щопоширюють рішення на певну адміністративну одиницю (місцеві адміністрації).. За часом дії органи функціонують як:

а) постійні, що виконують основні завдання держави і функціонують протягом значного етапу її історичного розвитку;

б) тимчасові,які створюються для вирішення невідкладних завдань, викликаних надзвичайними обставинами.. За функціональним призначенням:

а) законодавчі органи,які мають представницький характер та правотворчі функції;

б) виконавчі органи,що здійснюють виконавчо-розпорядчі функції;

в) судові органи, якімають незалежний характер, підкоряються лише закону і здійснюють функції правосуддя.. За обсягом повноважень:

а) органи загальної компетенції, які правомочні вирішувати широке коло питань (парламент, уряд);

б) органи спеціальної компетенції, що спеціалізуються на виконанні одного виду діяльності чи певної функції (міністерства, відомства). [13, с.161]