Структура площ підприємства

Показник	2007	2008	Зміна
Площа всього (м2): в тому числі виробнича Площа основного виробництва (м2) Площа допоміжного виробництва (м2)	12000 10500   8500   2000	13500 12000   8500   3000	+1500 +1000   0   +1000

 

Площа підприємства збільшилася на +1500 м².

У 2008 році були побудовані прибудова до складу готової продукції

(1000 м²) і столова площею 500 м2 (невиробнича площа). На основі даних таблиць 4.8 і 4.4 розрахуємо випуск готової продукції на 1 м² загальній площі:

 

2007: Ф_пл. = 600 тис. грн.. / 12000 = 0,05

     2008: Ф_пл. = 840 тис. грн. / 13500 = 0,06

 

Як видно з отриманих значень, випуск продукції на 1 м² збільшився на 0,01 тис. гривен і становив 0,06 тис. гривень в 2008 році проти 0,05 тис. гривень в 2007 році.

Тепер розрахуємо випуск продукції на 1 м2 площі основного виробництва.

Площа основного виробництва (площа, займана робочими машинами і обладнанням у виробничих цехах) в порівнянні з базисним роком не змінилася і випуск продукції з 1 м² площі основного виробництва збільшився

 

з Ф_{пл =} 600 тис. грн. / 8500 = 0,07 грн./ м2

до Ф_{пл =} 840 тис. грн. / 8500 = 0,10 грн./ м2.

Таким чином, випуск продукції з 1 м² площі основного виробництва виріс на 0,03 грн., що було викликано збільшенням випуску продукції в 2008 році.

Потрібно відмітити, що у підприємства є резерви збільшення випуску продукції з 1 м² площі основного виробництва, оскільки у нього є вільні площі, на яких може бути встановлене додаткове обладнання.

 Як видно з приведеного аналізу використання основних коштів на підприємстві, зростання випуску продукції в році, що аналізується, збільшилося за рахунок збільшення середньорічного технологічного встановленого обладнання і збільшення середньогодинного його виробітку.

Резерви для збільшення випуску продукції полягають в скороченні всередині змінних простоїв, скороченні цілодобових простоїв і підвищенні коефіцієнта змінності.

Для більш ефективного використання основних засобів підприємство може прийняти наступні заходи:

· Введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його;

· Скорочення цілодобових і внутрішньозмінних простоїв. Усунення даного недоліку може бути досягнуте шляхом введення прогресивних організаційних і технологічних заходів.

· Підвищення коефіцієнта змінності, яке може бути досягнуте застосуванням оптимального графіка роботи підприємства, включаючий ефективний план проведення ремонтних і налагоджувальних робіт.

· Більш інтенсивне використання обладнання.

· Впровадження заходів НТП.

· Підвищення кваліфікації робочого персоналу, яке забезпечує більш ефективне і дбайливе поводження з обладнанням.

· Економічне стимулювання основних і допоміжних робітників, що передбачає залежність зарплати від випуску і якості вироблюваної продукції. Формування фондів стимулювання і заохочення робітників, що досягли високих показників роботи.

· Проведення соціальних робіт, що передбачають підвищення кваліфікації робітників, поліпшення умов праці і відпочинку, оздоровчі заходи і інші заходи, що позитивно впливають на фізичний і духовний стану робітника.

Висновок

 

Проблемі підвищення ефективності використання основних засобів та виробничих потужностей підприємств належить центральне місце в період становлення ринкового механізму господарювання. Від її вирішення залежить місце підприємства в системі ринкових відносин, його фінансовий стан, рівень конкурентоспроможності тощо. Підвищення ефективності використання основних засобів є важливим чинником зростання ефективності діяльності підприємства.

Підвищення рівня використання основних засобів дає змогу:

- збільшити обсяг виробництва продукції, яка користується попитом, без додаткових капітальних вкладень;

- зменшити витрати у розрахунку на одиницю продукції, що забезпечує підвищення прибутковості;

- зменшити втрати від морального зносу машин і устаткування;

- прискорити процес оновлення основних засобів, а також темпи зростання продуктивності праці;

- знизити негативний вплив на навколишнє середовище.

Заходи щодо підвищення ефективності використання основних засобів підприємства можна згрупувати за двома напрямками: інтенсивні та екстенсивні.

Інтенсивні напрямки підвищення ефективності використання основних засобів:

- удосконалення структури основних засобів;

- технічне переозброєння підприємства;

- механізація та автоматизація виробництва;

- оптимізація структури виробничого обладнання (ліквідація проблемних місць);

- удосконалення технологічних процесів;

- ліквідації проблемних місць у виробничому процесі;

- скорочення тривалості виробничого циклу;

- комплексне використання та покращення якості сировини;

- застосування прогресивних форм організації виробництва і праці;

- забезпечення максимального завантаження виробничої потужності підприємства;

- підвищення професійно – кваліфікаційного рівня обслуговуючого об’єкти основних засобів персоналу та ін.

До екстенсивних напрямів підвищення ефективності використання основних засобів належать:

- скорочення пристроїв устаткування внаслідок підвищення якості ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення основного виробництва висококваліфікованим персоналом, сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами;

- підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування;

- зменшення кількості непрацюючого устаткування.

На етапі інвестування капіталу основним завданням щодо управління ресурсами є формування ефективної їх структури відповідно до стратегії розвитку підприємства, економічного становища в державі, ситуації на ресурсних і продуктових ринках тощо. У процесі здійснення господарської діяльності менеджмент має спрямовувати свої зусилля на вирішення проблеми ефективного управління ресурсами підприємства, оскільки, якщо перспектив залучення додаткових ресурсів не існує в силу обмежених фінансових можливостей підприємства, вирішення проблеми максимізації прибутку на вкладений у підприємство капітал можливе лише за рахунок підвищення ефективності використання наявних ресурсів.