Основний зміст дисертації

 

Розділ 1. “Теоретичні основи діяльності малого підприємництва та його вплив на розвиток національної економіки” присвячено дослідженню теоретичних підходів та етапів розвитку малого підприємництва в загальній структурі національної економіки, здійснено аналіз світового досвіду розвитку малого бізнесу та можливостей його адаптації до умов України та її регіонів з урахуванням особливостей розвитку вітчизняного малого підприємництва.   

Дослідження досвіду провідних країн світу та сучасних тенденцій економічного прогресу показало, що підприємництво є одним з найважливіших факторів розвитку національної економіки з ринковим механізмом господарювання. Аналіз досліджень ряду вчених надав можливість стверджувати, що вивчання такого складного та багатовимірного явища, як підприємництво, потребує міждисциплінарного синтезу дисциплін – економіки, соціології, правознавства, культурології, управління, психології та ін. Проведений аналіз різних підходів до розуміння підприємництва дозволив надати його визначення з урахуванням ролі підприємництва в загальній структурі національної економіки. Отже, підприємницька діяльність – це самостійна, систематична, на власний ризик і під власну майнову відповідальність господарська діяльність окремих індивідів чи їх груп з виробництва та реалізації товарів та надання послуг, що здійснюється задля отримання максимального прибутку та найефективнішого вдоволення потреб національного господарства, а також з метою самовираження та підвищення суспільного статусу підприємців шляхом продукування та впровадження новаторських ідей, новітніх технологій, нової техніки та сучасних управлінських рішень в сфері управління національною економікою.

Аналіз світового досвіду показав, що активізація підприємництва є суттєвим фактором успішного розвитку ринкових відносин і стабільності національної економіки. Тому практично в усіх країнах світу держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності й підтримці найбільш доцільних та ефективних її напрямів, насамперед малого бізнесу. Підсумком аналізу досвіду діяльності малого підприємництва та напрямів його використання в Україні, стало твердження про необхідність підвищення ролі державного та регіонального регулювання в розвитку малого бізнесу, сприяння впровадженню інноваційних технологій в підприємницьку сферу. Дослідження особливостей розвитку вітчизняного малого бізнесу показало, що державній підтримці підприємництва в Україні на рівні регіонів перешкоджають макроекономічні умови: недосконалість системи оподаткування; нестабільність бюджетного фінансування державних і регіональних програм підтримки малого підприємництва; нерозвиненість механізмів фінансово-кредитної підтримки і страхування ризиків малих підприємств; відсутність механізмів самофінансування (кредитні союзи, товариства взаємного страхування тощо); обмеження доступу малих підприємств до виробничих потужностей і майна реструктуризованих підприємств; відсутність надійної соціальної захищеності і безпеки підприємців; організаційні проблеми взаємодії малого бізнесу з ринком і з державними структурами; адміністративні бар'єри на шляху розвитку малого підприємництва. Систематизація вище перелічених чинників і умов розвитку малого підприємництва, дозволила визначити базові напрямки розвитку та підтримки даного сектора (економічні, соціокультурні, інноваційні).

В роботі доведено, що для успішного розвитку малого бізнесу в Україні необхідно враховувати історичні реалії його становлення та функціонування в національній економіці, а також особливості кожного окремого регіону. Така необхідність зумовлена тим, що Україна є сукупністю дуже неоднорідних територій, кожна з яких має неповторні, притаманні тільки їй риси та характеристики. Тому розвиток малого підприємництва та розробка відповідних державних програм його регулювання потребує регіонального підходу до оцінки функціонування цієї сфери і має базуватися на використанні таких методологічних прийомів, як галузевий та факторний аналіз, використання інтегрованих показників розвитку малого бізнесу на окремих територіях (у регіонах, районах), вивчання впливу підприємницької діяльності на економічну, соціальну, наукову сфери. Для формування та становлення державної системи підтримки підприємницької діяльності набуває великого значення вивчення та адаптація світового досвіду в цій галузі, де малий бізнес є провідною сферою ринкової економіки. Так, позитивним для України є досвід американської дворівневої моделі регулювання підприємницької діяльності; іспанської системи надання широкої адміністративної та господарської автономії в галузі малого підприємництва місцевим органам влади; фінської моделі сприяння інноваційному підприємництву; системи фінансування впровадження новітніх технологій в малому бізнесі Японії; використання аналізу бізнесового потенціалу регіонів країни та поділення їх на “більш” та “менш” пріоритетні за прикладом Туреччини; впровадження російської системи моніторингу стану малого бізнесу в кожному окремому регіоні країни. Велике значення в українській практиці сприяння розвитку малого підприємництва може мати створення спеціальних інститутів – інноваційних центрів та центрів розвитку підприємництва (передачі технологій, бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, технологічних парків), що забезпечуватимуть підтримку підприємництва та стимулюватимуть використання інноваційних технологій в їх діяльності. Провідне завдання державної та регіональної політики України полягає в адаптації світової практики регулювання малого підприємництва до сучасних умов українського ринку, адже від всебічної підтримки малого бізнесу з боку державних органів залежить докорінна ринкова трансформація економіки України та формування постіндустріального суспільства.

У розділі 2. “Аналіз територіальних особливостей розвитку малого бізнесу в Україні” розглянуто стан малого бізнесу в Україні, наведена оцінка стану малого бізнесу Донецького регіону, що є складовою національного господарства країни, визначена роль малого бізнесу в інноваційному розвиткові національної економіки. 

Загальний економічний аналіз сучасного стану малих підприємств в Україні дозволив зробити низку висновків, що поділено на два блоки. Перший блок стосується процесу розвитку та зростання малого бізнесу в Україні. За період з 1999-2006 роки спостерігалося активне зростання кількості малих підприємств, які в основній масі відносилися до сфери бізнесу і мали в основі підприємницьку діяльність. Їх функціонування повністю підпорядковано ринковим законам і закономірностям. Здійснюється процес активного залучення населення регіону до сфери малого бізнесу, що сприятливо впливає на його економічний стан та сприяє подоланню проблеми безробіття. Динамічно розвивається інфраструктура малого бізнесу: з’являються нові фірми по наданню консультаційних послуг малому підприємництву; банківські установи, які виділяють фінансові кошти для розвитку бізнесу; фірми-постачальники, перевізники, посередники, що стають постійними партнерами для малого підприємства. Зростають основні економічні показники підприємницької діяльності: збільшується питома вага малого бізнесу в реалізації продукції, робіт та послуг в регіоні; зростає кількість основних та обігових коштів малих фірм; збільшуються інвестиції в малий бізнес, що дозволяє здійснювати технічне переобладнання малих підприємств.

Другий блок висновків характеризує негативні сторони в економічному розвитку малого підприємництва. Разом із зростанням кількості малих підприємств збільшується розрив між кількістю зареєстрованих та дійсно діючих підприємств в регіоні, що являє собою процес дробіння підприємств на більш малі з метою переходу на спрощену систему оподаткування. Це, в свою чергу, стримує процес приросту капіталу – головного показника економічного зростання в ринковій економіці. Розвиток малого бізнесу відбувається нерівномірно на території регіону. Найбільша кількість підприємств та найефективніші показники діяльності малого бізнесу спостерігаються у великих промислових містах, в той час як у невеликих селищах та містах відбувається банкрутство малих підприємств та зменшення їх кількості. Така ситуація зумовлює нерівномірний розвиток регіону, спричиняє відтік робочої сили з периферійних населених пунктів до центральних. Спостерігається переважна орієнтація суб’єктів малого підприємництва на швидкоприбуткові види економічної діяльності, тоді як зовсім відсутній інтерес до довгострокових інвестицій у виробництво продукції з використанням інноваційних технологій, що гальмує інноваційний розвиток регіональної економіки. Несприятливим є інвестиційний клімат, що проявляється в таких проблемах для розвитку малого бізнесу, як висока конкуренція з боку великих вітчизняних та зарубіжних виробників, труднощі з реалізацією продукції, нестача коштів, високі податки. Все це призводить до збільшення витрат малих підприємств та негативних фінансових результатів їх діяльності. Недосконалість податкової системи, велика кількість і розмір податків та обов’язкових зборів призводить до штучного заниження малими підприємствами своїх оборотів та прибутку з метою переходу на спрощену систему оподаткування. Таким чином, прибуток малого підприємництва, як одне з джерел поповнення місцевих бюджетів, втрачає своє значення, а результатом цього є той факт, що в бюджеті практично відсутні кошти на фінансування програм розвитку підприємницької діяльності як на обласному, так і на місцевому рівнях. Відсутні дійові механізми підтримки малого бізнесу з боку державних та регіональних органів влади.

Основними даними, що розглядаються Донецьким обласним управлінням статистики, і аналізуючи які можна говорити про соціальні процеси, є рівень зайнятості населення в даній сфері і оплата праці робітників. Проте у статистиці практично відсутня низка таких показників, як: зростання числа зайнятих та їх соціальна забезпеченість і захищеність; масштаби розширення послуг, що надаються в соціальній сфері; наявність елементів зовнішніх соціальних ефектів тощо. У сфері малих підприємств запропоновано розглядати зовнішні і внутрішні соціальні ефекти (рис.1), які характеризують специфіку взаємодії в малих соціальних групах.

 

 

Рис. 1. Соціальні ефекти малого бізнесу 

 

Отже, можна говорити про соціальну ефективність малих підприємств з погляду внутрішнього соціального середовища, а також зовнішніх, суспільних ефектів. Вони тісно зв'язані і взаємообумовлені, але найбільший інтерес мають суспільні ефекти як найактуальніші для реальних соціальних процесів. В підсумку зазначено, що сьогодні сфера малого бізнесу потребує активного розвитку, а це є можливим лише при зростанні ролі державних органів влади в даному процесі. Так, зусилля органів влади мають бути націленими на фінансування розвитку малих підприємств, надання фінансової допомоги передусім підприємствам, що використовують інноваційні технології, підприємцям периферійних, невеликих містечок та селищ; вдосконалення податкової системи шляхом введення диференційованої (шости- та десятирозрядної) системи сплати податків у залежності від торгового обороту та отриманого прибутку; надання консультаційних та освітніх послуг малим підприємствам; спрощення системи отримання дозвільної документації та ліцензій на винаходи, впровадження прозорих схем надання державної допомоги у реалізації інноваційних проектів та ін. Ці заходи повинні бути втілені у державній програмі розвитку малого підприємництва, яка б передбачала перехід від екстенсивних важелів реформування економіки до інтенсивних, що стимулюють приватну ініціативу, підприємництво та інновації.

У розділі 3. “Розробка методичних підходів до досліджень та оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки” на прикладному рівні досліджено і сформульовано підходи до розробки методів фінансової оцінки малого бізнесу, можливості застосування кластерного аналізу в обробці анкетних опитувань при оцінці малого бізнесу, надані рекомендацій з використання комбінованих методів його оцінки з урахуванням видів діяльності та сформульовані показники оцінки впливу малого бізнесу на економічний, інноваційний та соціально-культурний розвиток держави.  

В роботі визначені головні завдання, що формують основні напрями державного регулювання розвитку малого бізнесу. Доведена доцільність використання трьох основних методів оцінки малого бізнесу: метод дисконтованих грошових потоків, метод капіталізації доходів, порівняльний підхід. Доцільність розгляду такої оцінки пояснюється тим, що всі державні й регіональні програми оцінки й розвитку малого бізнесу ґрунтуються, як правило, на макроекономічних показниках, а розглянуті методики дозволяють оперувати економічними показниками навіть на рівні суб'єктів малого бізнесу; у методиках оцінки малого бізнесу відсутня диференціація за територіальною і виробничою ознаками регіонів - обрані методики дозволяють усунути цю ваду; доступність математичного апарату для оцінки малого бізнесу за обраними методиками дозволяє виконувати процедуру оцінки на рівні не тільки регіональному, але і окремого суб'єкту малого бізнесу.

З метою оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки запропоновано відійти від стандартної обробки анкет, використавши аналітичну платформу “Аналітичні технології”, в якій поєднано комбінований математико-статистичний апарат кластерного аналізу, парціальну обробку, дерево рішень, багатошарову нейронну мережу, карти Кохонена. Застосування аналітичної платформи дозволить: визначити оптимальний набір показників для оцінки малого бізнесу; виробити систему рекомендацій для малих підприємств у світлі інноваційних технологій; надавати органам влади будь-якого рівня аналітичні огляди з рекомендаціями на підтримку малого бізнесу; інтегрувати результати обстеження в регіональні й державні програми розвитку малого бізнесу; створити ефективну систему моніторингу впливу малого бізнесу на економіко-соціальну політику регіонів і держави для прийняття ефективних управлінських рішень.

Доведено, що вибір методу оцінки малого бізнесу повинен ґрунтуватися на порівнянності оцінки різними методами з експертними оцінками. Запропоновано укрупнену блок-схему алгоритму вибору методу оцінки малого бізнесу, що припускає його комплексну оцінку на основі трьохрозрахункового методу та результатів анкетування, отриманих за допомогою кластерного аналізу. Доведено, що не слід ігнорувати жодний з наведених методів, а на підставі порівняльної оцінки малого бізнесу за трьома методами з експертною оцінкою визначити найбільш прийнятний. Важливим є також питання про принципи створення експертних груп (тобто оцінювачів), які б кваліфіковано дали оцінку малого бізнесу. Доведено, що експертна група оцінювачів повинна складатися з 26-32 експертів, які мають розробити шкалу експертних оцінок і алгоритм їх зв'язку: часткову (або відсоткову); рейтингову; вартісну; натуральну; індикаторну. Умовно розділено види діяльності малого бізнесу на дві групи: види діяльності, що представляють виробничу та невиробничу сфери. Це обумовлено наявністю інформаційної бази й спрощеною системою обліку й звітності, які не дозволяють одержати всю необхідну інформацію для оцінки малого бізнесу за допомогою того або іншого методу. Після відповідних розрахунків здійснюється вибір методу оцінки малого бізнесу. Перевага віддається тому методу, коефіцієнт оцінки якого дорівнює k>=0,8 (рівень довіри 80%). Після розрахунку коефіцієнта оцінки як відношення результату за кожним варіантом до експертної оцінки визначається K=min (k1,k2,k3,k4,k5). Далі виконується перевірка умови K>=0,8. Якщо відповідь позитивна, то обирається відповідний метод оцінки малого бізнесу. При негативній відповіді визначається K=min max (k1,k2,k3,k4,k5).

Після підтвердження результатів оцінки відповідно до запропонованої блок-схеми можливий перехід до прийняття рішень. Суть прийняття рішень, що входить у вдосконалену концептуальну модель експертних оцінок, полягає у такому: групою аналітиків порівнюються результати оцінки малого бізнесу і обробки анкетних опитувань; визначаються найбільш істотні відхилення в результатах оцінки і діапазон розкиду цих відхилень у трьох напрямках (за видами діяльності малого бізнесу; регіональній ознаці; у відповідності з експертними оцінками); аналізується значущість факторів, що істотно впливають на результати оцінки; у випадку реальної значущості факторів виконується новий розрахунок, результати якого приймаються як відносно остаточні; групою оцінювачів виробляється остаточне рішення про прийняття результатів оцінки й відповідних рекомендацій і висновків. Відповідно до алгоритму обробки анкет отримано набір правил у вигляді таблиці. Кожне правило можна подати як “УмоваàНаслідокàПоказники”. На підставі дерева рішень за анкетними опитуваннями отриманий певний результат значущості факторів (рис.2). Далі будується карта Кохонена (кластеризація факторів), де кожна її область розглядається як показник впливу того або іншого фактора на розвиток малого бізнесу на підставі оброблених анкетних опитувань. Так, якщо переміщатися заключною картою “Регіон”, можна простежити зв'язок факторів у кластерах, які показують, як далеко або близько перебувають області кластерів (чарунок) від тих або інших відповідей на запитання анкети. Таким чином, карти Кохонена візуально відображають вплив факторів на досліджуваний процес, у даному випадку - на результати оцінки малого бізнесу в розрізі регіонів.

В роботі доведено, що формування повної та достовірної інформаційної бази про стан малого підприємництва та особливості його розвитку є провідним завданням державних та місцевих органів влади, бо ця інформація служить основою для прогнозів і перспективних планів підтримки малого бізнесу, для вироблення стратегії і тактики розвитку національної економіки. Структурним елементом цієї бази має стати система спеціально розроблених індикаторів стану малого бізнесу та перспектив його розвитку – показників оцінки впливу малого підприємництва на розвиток окремого регіону.

 

 

Рис.2. Значущість факторів

 

Відповідні показники запропоновано згрупувати в окремі категорії у залежності від впливу на певну сферу розвитку регіону та розділити їх з відокремленням показників інноваційного, економічного розвитку, а також показників впливу на соціально-культурну сферу (табл.1). Такий підхід дозволяє здійснити комплексну діагностику малого підприємництва, виявити “слабкі” та “сильні” сторони його функціонування та подальші напрями розвитку, мати повну та багатоаспектну картину впливу малого бізнесу на формування та розвиток ринкових відносин, подолання соціальної напруги в країні та розвиток національної економіки. У рамках цього підходу показники в кожній окремій сфері повинні також поділятися за характером вираження на кількісні та якісні.

Ключовими показниками, що розкривають якісну характеристику економічної складової впливу малого бізнесу на розвиток території, можуть стати такі індикатори: фінансовий стан підприємств малого бізнесу; індикатори сталого розвитку підприємництва в регіоні; можливі ризики та фактори - бар’єри, що стримують розвиток підприємницької ініціативи, а також пов’язані з цими факторами перспективи підприємницької діяльності. Щодо інноваційної складової, то провідними показниками її якісної оцінки є рівень та динаміка наукоємності виробництва у сфері малого бізнесу, ефективність реалізації малими підприємствами інноваційних проектів, технічне та технологічне оснащення праці на малих підприємствах, рівень автоматизації та механізації виробничих і комерційних процесів, рівень впровадження нових інформаційних технологій та використання міжнародних і вітчизняних стандартів якості у підприємницькій діяльності, участь малих підприємств у спеціально створених інноваційних інституціях. Як складовий елемент оцінки ролі малого бізнесу в розвитку окремої території виділено якісну характеристику впливу підприємницької діяльності на соціально-культурну сферу.

 

Таблиця 1

Показники оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки
Показник	Порядок розрахунку
Економічні: -кількість МП	, N–кількість робітників на МП; S – кількість населення в даному населеному пункті, районі, регіоні
- індекс динаміки змін кількості МП на 1 000 чол. населення території
-обсяг реалізованої продукції	, де Z – собівартість одиниці продукції; G – кількість одиниць продукції; J – індекс змін собівартості продукції при її лановому рівні та фактичному обсязі
-частка платежів МП в загальному обсязі	, де ОПМП – обсяг платежів, перерахованих підприємствами малого бізнесу; ОНБ – загальний обсяг надходжень до бюджету
Інноваційні: -економічний ефект від інновацій	Ен= (В1 + В2)*Qн - Вн, В1 і В2 –витрати створення одиниці продукції без застосування та із застосуванням науково-технічних знань; Qн  - кількість одиниць наукомісткої продукції; Вн – витрати на проведення НДКР
-бюджетний ефект інноваційного проекту	, де Т- сумарна тривалість життєвого циклу проекту; Рt- щорічна різниця виплат і надходжень у бюджет; t - роки реалізації проектів (1, 2, 3); d- коефіцієнт дисконтування
Соціально-культурні -рівень загального обороту кадрів		У – кількість звільнених; П – кількість прийнятих; Р – середньоспискова чисельність працівників
-частка створених робочих місць	, де ЕАН – чисельність економічно активного населення регіону; КСРМ – кількість створених робочих місць в сфері малого бізнесу
-рівень середньої з/п	, де ЗПМБ – середня заробітна плата в сфері малого бізнесу; ЗПрег – середня заробітна плата в регіоні
-ефект від працевлаштування	або , n–кількість працевлаштованих у сфері малого бізнесу; z – середній розмір заробітної плати в цій сфері; k – загальний рівень умов праці у малому бізнесі
-соціальна ефективність програм розвитку		Зn–кількість працевлаштованих завдяки реалізації програми підтримки МБ в регіоні; З – загальна кількість населення регіону

 

Важливим моментом при цьому має стати аналіз діяльності малих підприємств та їх впливу на соціально-культурне середовище за такими показниками: ефект працевлаштування населення у сфері малого бізнесу; рівень умов праці на малих підприємствах; професійний рівень підприємців та працівників малого бізнесу, рівень підвищення їх кваліфікації; участь малих підприємницьких структур у соціально-культурних проектах, меценатство; підприємницька активність та ін. Для визначення якісних показників стану та впливу малого бізнесу на розвиток території недостатньо аналізувати тільки статистичні дані, треба проводити комплекс спеціальних маркетингових та соціальних досліджень, що включатимуть різні види опитування підприємців з метою виявлення стану та основних перспектив розвитку малого бізнесу, формування сприятливого соціально-економічного середовища. Результатом якісного аналізу розвитку малого підприємництва є визначення принципових рис і характеристик його впливу на розвиток території, зміст та напрям цього впливу, а також ефективність реалізацій заходів підтримки підприємницької діяльності з боку державних та регіональних органів влади та недержавних структур. Завданням кількісного аналізу є визначення конкретних числових значень і тенденцій змін характеристик, що виявлені в ході якісного аналізу розвитку малого підприємництва. Однак для повноти та більш достовірної інформації кількісні показники, що на сьогодні активно використовуються в практиці аналізу розвитку малого бізнесу, слід скорегувати. Для більш детального аналізу щільності підприємств на регіональному рівні слід розрахувати цей показник не на 10 000 наявного населення, а на 1000 чол.; для уявлення структури зайнятих на малих підприємствах треба вести статистику зайнятості за такими категоріями, як працівники-найманці та підприємці-власники бізнесу; для розуміння характеру розвитку інноваційної діяльності малих підприємств необхідно кількісний аналіз їх ролі в інноваційному розвитку розглядати за напрямами інноваційних змін на цих підприємствах (використання нової техніки, розробка та впровадження нової технології, використання нової сировини, нових каналів збуту, модернізація продукції та ін.).

Таким чином, аналіз розвитку малого підприємництва та оцінка його впливу на розвиток національної економіки повинні проводитися як в кількісному, так і в якісному аспектах та стосуватися розвитку економічної, інноваційної, соціальної сфери, тобто мати системний та комплексний характер. Такий підхід повинен бути втілений в розробці та впроваджені спеціальних програм державної підтримки підприємницької ініціативи.

ВИСНОВКИ

 

В дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено вирішення наукового завдання щодо розробки теоретико-методологічних засад удосконалення досліджень та формування системи оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки. Результати проведених досліджень дали можливість автору зробити висновки і пропозиції теоретичного, методичного і практичного характеру.

1. Дослідження теоретичних підходів та еволюції розвитку малого підприємництва в загальній структурі національної економіки показав, що воно являє собою багатогранне явище економічного та соціального життя українського суспільства, має історичні та національні риси розвитку, а також відмінності функціонування в кожному окремому регіоні. Малий бізнес є необхідним елементом ринкової економіки, стабілізатором соціальних відносин в суспільстві, важливою складовою інноваційного розвитку окремого регіону та держави в цілому. Разом з тим, в вітчизняній практиці державного регулювання національної економіки не сформовані та не реалізовані загальні принципи і підходи до оцінки впливу малого підприємництва на її розвиток. Тому запропоновано системний комплексний підхід до визначення та впровадження єдиної системи оцінки стану і впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки.

2. Аналіз світового досвіду розвитку малого бізнесу показав, що він є найбільш розповсюдженою формою здійснення підприємницької діяльності й користується великою популярністю в багатьох країнах світу. В роботі обґрунтована можливість його адаптації до умов національної економіки з врахуванням особливостей розвитку малого підприємництва в Україні. Доведено, що не існує єдиних критеріїв віднесення підприємств до цього сектору господарських відносин. Виходячи з особливостей, стану і розвитку малого підприємництва в окремій країні ці критерії мають визначатися по-різному. Для України найбільш придатним є розуміння малого бізнесу як підприємницької діяльності, що здійснюється фізичними особами-підприємцями та юридичними особами – підприємствами, в яких середньо облікова чисельність працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро. Такий стандарт близький до стандартів Європейського Союзу, що зумовлює зовнішній вектор розвитку національного господарства. В умовах становлення та динамічного розвитку підприємницької діяльності в нашій країні необхідною є адаптація світової практики регулювання малого бізнесу.

3. Аналіз економічного змісту категорії “підприємницька діяльність” показав, що воно потребує міждисциплінарного синтезу ряду дисциплін: економіки, соціології, правознавства, культурології, управління, психології та ін. В узагальненому виді під підприємницькою діяльністю запропоновано розуміти самостійну, систематичну господарську діяльність окремих індивідів чи їх груп по виробництву та реалізації товарів та наданню послуг, що здійснюється з метою отримання максимального прибутку та найефективнішого задоволення суспільних потреб, а також з метою самовираження та підвищення суспільного статусу підприємців на власний ризик і під власну майнову відповідальність шляхом продукування та впровадження новаторських ідей, новітніх технологій, нової техніки та сучасних управлінських рішень. Такий підхід максимально відображає всю різноманітність розуміння підприємництва і, відповідно, багатоаспектність його впливу на суспільні відносини та на розвиток національної економіки.

4. Оцінка стану малого підприємництва показала, що воно являє собою унікальний феномен суспільного життя, що має певний соціальний, економічний, психологічний, правовий контекст. Аналіз розвитку та функціонування малого підприємництва Донецької області, показав, що в цілому за останні роки спостерігається його стійкий розвиток. Однак існують певні проблеми та негативні явища, які запропоновано усунути за рахунок впровадження основних засад державної концепції регулювання малого бізнесу: надання фінансової допомоги тим підприємствам, що у своїй діяльності використовують інноваційні технології, підприємцям невеликих міст та селищ; введення диференційованої системи сплати податків; надання консультаційних та освітніх послуг; спрощення системи отримання дозвільної документації та ліцензій на винаходи; впровадження прозорих схем надання державної допомоги у реалізації інноваційних проектів; створення спеціальних інноваційних центрів та центрів розвитку підприємництва.

5. Дослідження довело, що малий бізнес, будучи невід’ємним елементом такої складної системи як регіон, здійснює всебічний вплив на економічну, соціальну сферу, а також на інноваційний розвиток регіону. Разом з тим, малий бізнес сам виступає як складна система економічних, соціальних, правових відносин. Розвиток малого бізнесу є магістральною лінією ринкової трансформації національної економіки, що стимулює становлення середнього класу, подолання соціальної напруги в суспільстві та впровадження інноваційних рішень в підприємницьку діяльність. Малий бізнес, будучи невід'ємною складовою регіональної економічної системи, стимулює розвиток регіону, сприяє зниженню залежності периферії від центру та послабленню гостроти економічних і соціальних проблем в кожному окремому регіоні. Для формування концепції регулювання малого бізнесу державним органам влади необхідно мати повну характеристику його стану та можливість оцінити вплив малого бізнесу на розвиток національної економіки. Доведено, що ця характеристика має спиратися на повну та достовірну інформаційну базу, в якості структурних елементів якої запропоновано взяти систему спеціально розроблених індикаторів стану малого бізнесу та перспектив його розвитку – показників оцінки впливу малого підприємництва на розвиток окремої території, що характеризуватимуть роль малого бізнесу в розвитку соціальної, інноваційної, економічної сфери окремого регіону та країни в цілому.

6. В роботі доведено, що аналіз малого підприємництва та оцінка його впливу на розвиток національної економіки повинні проводитися як в кількісному, так і в якісному напрямках, що дозволить визначити принципові риси і характеристики, зміст та напрямок цього впливу, а також ефективність реалізації певних заходів підтримки підприємницької діяльності з боку державних органів влади. Обґрунтована необхідність використання системного та комплексного підходу, що дозволить вивчати економічну, соціальну та інноваційну складову цього впливу. Запроваджено методичний підхід до розрахунку грошових потоків за рахунок використання аналітичної платформи “Аналітичні технології”, застосування якої дозволяє визначити оптимальний набір показників для оцінки малого бізнесу; виробити систему рекомендацій для малих підприємств у світлі інноваційних технологій; надавати органам влади будь-якого рівня аналітичні огляди з рекомендаціями на підтримку малого бізнесу; інтегрувати результати обстеження в регіональні й державні програми розвитку малого бізнесу; створити ефективну систему моніторингу впливу малого бізнесу на економіко-соціальну політику регіонів і держави для прийняття ефективних управлінських рішень.

7. Дослідження довело, що оцінка впливу малого підприємництва на показники розвитку як національного господарства, так і регіонів, можлива лише на основі комплексних досліджень (експертні оцінки, анкетування з різноманітних напрямів господарчої діяльності, удосконалення оцінки ефективності діяльності в межах самого малого бізнесу). Розроблена матриця факторних навантажень, отриманих окремими признаками-бар’єрами за факторами, що зумовлюють певні ризики для розвитку малого підприємництва в регіоні. Ці ризики умовно поділено на групи та оцінено їх рівень за даними, отриманими в результаті опитування підприємців регіону. Адаптовано кластерний аналіз в обробці анкетних опитувань при оцінці малого бізнесу та надані рекомендацій щодо використання комбінованих методів з урахуванням видів діяльності, для чого запропонована блок-схема, яка припускає комплексну оцінку малого бізнесу на основі трьохрозрахункового методу та результатів анкетування, отриманих за допомогою кластерного аналізу. Все це в підсумку сприятиме розвиткові національної економіки.