2020-04-20
147
Зміст
Вступ
І. Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей
1.1. Завдання, послідовність і джерела інформації аудиту
1.2. Аудит руху і наявності товарних запасів на складах
1.3. Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів
ІІ. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»
2.1. Організаційно-правова характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»
2.2. Економічна характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»
ІІІ. Аудиторська перевірка операцій по обліку матеріалів (рах. 201, 203)
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Додатки
ВСТУП
Бухгалтерський облік забезпечує інформацією про діяльність підприємства, необхідною для прийняття рішень як зовнішнім користувачам, так і внутрішнім користувачам. До товарно-матеріальних цінностей відносять запаси, а як відомо вони становлять левову частину собівартості сільськогосподарської продукції. Тому правильність зберігання, ведення первинної та зведеної документації прямим чином впливає на прибутковість та рентабельність господарства. Метою курсової роботи є засвоєння методики аудиту товарно-матеріальних цінностей, виявлення можливих порушень та їх ліквідацію, дослідження аудиту фінансової звітності підприємств, а саме відображення запасів підприємства пошук шляхів його удосконалення. Завдання курсової роботи полягає у визначенні характеристики фінансової звітності, її складу, призначені та основних принципів підготовки; порядку оцінювання фінансової звітності підприємства; методики аудиту товарно-матеріальних цінностей.
Предметом дослідження курсової роботи є аудиторська перевірка товарно-матеріальних цінностей. А об’єктом дослідження виступає ВАТ «Якимівський АГРОС».
При написані курсової роботи використовувались такі методи дослідження, як аналітичний, монографічний, статистичний, економіко – математичний.
В якості теоретичної основи, при написанні курсової роботи, використовувалися підручники та статті українських вчених, а також Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України”, Закон України „Про аудиторську діяльність”, П(С)БО 1, П(С)БО 2, П(С)БО 3, П(С)БО 4, П(С)БО 5, П(С)БО 9. А в якості практичних матеріалів були використані Статут ВАТ «Якимівський АГРОС», наказ про облікову політику та річні фінансові звіти господарства за останні 3 роки.
Дана курсова робота містить 12 таблиць і 43 сторінка печатного тексту.
І. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
1.1. Завдання, послідовність і джерела інформації аудиту
Реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні вимагає внесення корінних змін до методології контролю і аудиту операцій з (із) товарно-матеріальними цінностями. Перш за все слід провести раціоналізацію управління комерційною діяльністю, основними елементами якої виявляє економічна свобода, вільний рух товарів і послуг у сфері підприємництва, конкуренції, маркетингу, довершене знання ринку і цінового механізму, поняття ризику і оперативного реагування на ситуацію, яка склалася на ринку, і т.п.
Основними завданнями аудиту операцій з товарно-матеріальними цінностями виявляє:
– аналіз виконання завдання з товарообігу, виявлення резервів збільшення його об'єму, зменшення витрат і забезпечення рентабельності;
– перевірка правильності документального оформлення і доцільності здійснення товарних операцій, своєчасне відображення їх в обліку;
– контроль за своєчасним і повним оприбутковуванням товарно-матеріальних цінностей;
– дослідження товарних запасів і контроль за дотриманням їх нормативу;
– контроль за дотриманням правил проведення інвентаризації, своєчасне виявлення її результатів;
– перевірка виконання договірних зобов'язань щодо постачання і збуту (реалізації) товарів;
– виявлення фактів приписок і понаднормового списання втрат товарів і т.п.
Аудит на підприємствах здійснюються відповідно Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ.
Послідовність і порядок проведення аудиту залежать від завдання аудиту і об'єму діяльності підприємства, його структури, стану обліку і контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей.
Послідовність аудиту така. Аудит починають з раптової інвентаризації грошей в касі і інших товарно-матеріальних цінностей на складі. До проведення інвентаризації слід привернути (привабити, залучити, притягати) бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, товарознавців і інших фахівців (спеціалістів) підприємства. Потім аудитор обстежує склад, здійснює перевірку стану складських і торгових (торгівельних) приміщень (помешкань) і дотримання порядку (ладу) прийому і реалізації товарів за кількістю і якістю. Потім аудитор починає (розпочинає, зачинає) документальну перевірку із застосуванням прийомів і способів економічного аналізу.
Аудит операцій з (із) товарно-матеріальними цінностями здійснюють вибірково.
Проте (однак) суцільній перевірці підлягають актовані втрати (акти на списання бою, лому, браку (шлюбу), псування товарно-матеріальних цінностей, акти на завищення ваги тари, акти на переоцінку товарів), а також порівняльні відомості, розрахунки природного збитку товарів, документи на внутрішнє переміщення і повернення товарів, витрати (затрати) звернення (звертання, обігу), торгова (торгівельна) націнка, доходи від реалізації і фінансові результати.
Суцільним способом перевіряються товарні операції, якщо при їх аудиту встановлені (установлені) істотні (суттєві) порушення і зловживання.
Старанно перевіряється здійснення оперативного контролю за виконанням договорів на постачання і збут товарів, особливо, чим дотримання цін і торгових (торгівельних) націнок.
Приведемо схему послідовності аудиту руху і наявності товарних запасів на складах підприємства.
Схема 1.1. – Послідовність аудиту руху і наявності товарних запасів на оптових складах і підприємствах роздрібної торгівлі
| Первинні документи по надходження (вступ) і реалізації товарів |
| Звіти про рух товарів |
| Журнал (часопис (-ордер № 7 |
| Головна книга |
| Оборотна відомість по синтетичних рахунками (лічбою) |
| Баланс |
| Стрічна перевірка операцій по рахунках (лічбі) 281 «Товари на складі» і 282 «Товари в торгівлі» з (із) відповідними операціями по рахунках (лічбі) 15, 20, 23, 27, 28, 37, 41, 63, 64, 90, 93 та ін. |
| Аналіз товарообіг і товарних запасів |
Основними джерелами аудиту товарних операцій є:
– договори з (із) постачальниками і покупцями, реєстри оперативного обліку (урахування) і контролю їх виконання (журнал (часопис) обліку (урахування) надходження (вступу) вантажів (тягарів), книга обліку (урахування) виконання договорів);
– доручення на отримання (здобуття) і відпустку (відпуск) товарів, книга обліку (урахування) виданих доручень;
– товарно-транспортні накладні, накладні, рахунки (лічба (-фактури, платіжні вимоги, платіжні доручення, виписки з рахунків (лічби) в банках, товарні звіти, звіти касира і касові книги, векселі;
– інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, розрахунки природного збитку, розрахунки витрат (затрат) на залишок (остачу) товарів, розрахунки реалізованої торгової (торгівельної) націнки;
– акти на списання товарних втрат; регістри (реєстри) аналітичного і синтетичного обліку (урахування) — журнали (часописи (-ордери № 7, відомості, картки (карточки) складського обліку (урахування), товарні книги;
– фінансова, оперативна і статистична звітність і т.п.
1.2. Аудит руху і наявності товарних запасів на складах
Після (потім) проведення інвентаризації товарів і виявлення її результатів Аудитор починає (розпочинає, зачинає) документальну перевірку товарних операцій.
Основна мета (ціль) перевірки товарних операцій — встановити своєчасність і повноту оприбутковування матеріально відповідальними особами товарів, які поступили (вчинили) на базу (склад), правильність їх обліку (урахування) на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі» і обґрунтованість і правильність списання у витрату відпущених (відвантажених) товарів.
Аудит товарних операцій починають (розпочинають, зачинають) зі (із) встановлення реального сальдо на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі». Шляхом порівняння аудитору слід встановити на найближчу до аудиту дату тотожність записів про залишки товарів на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі», вказаних в балансі, даним Головної книги, регістрів (реєстрів) аналітичного обліку (урахування) і особових рахунків матеріально відповідальних осіб (завідувач (завідуючий) складом).
Аудитор з'ясовує не чи, значаться товари за звільненими матеріально відповідальними особами, а потім встановлює повноту і своєчасність оприбутковування товарно-матеріальних цінностей, які поступили (вчинили) на оптову базу (склад) за період, який підлягає аудиту.
Під час перевірки операцій щодо (відносно) надходження (вступу) товарів слід проаналізувати записи по рахунки (лічбу) 63 «Розрахунки з (із) постачальниками і підрядчиками». Зокрема, з'ясовують:
– наявність рахунків (лічби) постачальників, які підтверджують суму, віднесену із цього приводу (з цього приводу (;
– не чи числяться на вказаному рахунку (лічбі) товари, які тривалий час знаходяться (перебувають) в дорозі (зверху встановленого (установленого) терміну пробігу). Які заходи спожиті для пошуку цих товарів;
– чи немає на цьому рахунку (лічбі) претензійних сум щодо (відносно) розрахунків з (із) постачальниками або недоліку (нестачі) товарів.
Акти на недолік (нестачу) товарів при їх прийомі повинні бути перевірені повністю, суцільним способом. Особливу увагу слід скрутити (згорнути) на акти, по яких не є (з'являються, являються) задоволені претензії, встановити причини і винних особи (обличчя, лиця).
Записи в звітах завідувача (завідуючого) складом порівнюють з (із) даними первинних документів і встановлюють правильність бухгалтерської обробки їх (прославлення кореспондуючих рахунків (лічби). Записи в звітах повинні бути підтверджені правильно оформленими документами. Аудитор перевіряє в документах правильність таксування (оподаткування), підрахунків і суму до розрахунку.
По записах в книзі виданих доручень аудитори перевіряють наявність неповернених і невикористаних доручень у (в, біля) матеріально відповідальних осіб, порушення правил видачі і оформлення доручень. У таких випадках з'ясовують не чи, видавалися доручення особам (обличчям, лицям), які не працюють на цьому підприємстві, а також доручення без заповнення всіх реквізитів. Вибірково аудитор повинен перевірити по звітах завідувач (завідуючий) складом і по звітах експедиторів, чи прибуткують цінності, одержані (отримані) за дорученнями, чи виявляє відмітки в книзі обліку (урахування) виданих доручень про їх використання (повинні бути вказані назва документа, його номер і дата).
Суцільним способом перевіряють акти про встановлену (установлену) розбіжність (розходження) в кількості і якості на час прийому товару унаслідок (внаслідок) виникнення недоліків (нестач), пересортиці і псування.
Аудитор перевіряє, чи своєчасно і правильно складені претензійні і позовні заяви до органів транспорту або постачальників. Якщо допущена часткова втрата або пошкодження (ушкодження) вантажу (тягаря), то аудитор встановлює, чи прикладені до позовних заяв (претензій) комерційні акти і транспортні документи (залізничні накладні, вантажні квитанції). Аудитор перевіряє, чи повністю відшкодовані збитки на користь торгової (торгівельної) бази (складу). Крім того, аудитор перевіряє правильність заповнення товарно-транспортних накладних. Книжки товарно-транспортних накладних слід враховувати як бланки строгої (суворої) звітності, вони повинні бути пронумеровані і мати штамп торгової (торгівельної) бази.
Аудитор перевіряє дотримання порядкової нумерації виписаних товарно-транспортних накладних. Відсутність якого-небудь (будь-якого) номера націлює аудитора на виявлення безтоварних документів.
Особливій перевірці підлягає правильність ціни, вказаної в товарно-транспортній накладній покупця. У такому разі (в такому разі) аудитор користується книгою реєстрації номенклатурних номерів на товари і встановлює правильність цін на товари, які поступають (надходять).
В окремих випадках аудитор звертає увагу на обов'язковий додаток до товарно-транспортних накладних доручень на отримання (здобуття) товарів, копій пакувальних листів, пропусків на вивіз товарів з території торгової (торгівельної) бази.
Аудитор також перевіряє правильність кореспонденції рахунків (лічби) щодо (відносно) надходження (вступу) товарів.
Так, на вартість товарів за купівельними цінами здійснюються бухгалтерські записи:
– дебет рахунку (лічби) 28, субрахунок 281 «Товари на складі»;
– кредит рахунку (лічби) 63 «Розрахунки з (із) постачальниками і підрядчиками».
Якщо на складі товари враховуються за продажними (підкупними) цінами, то на суму торгової (торгівельної) націнки робиться (чиниться) запис:
– дебет рахунку (лічби) 28, субрахунок 281 «Товари на складі»;
– кредит рахунку (лічби) 285 «Торгова (торгівельна) націнка».
Оплата розрахункових документів постачальників і транспортних організацій здійснюється на підставі таких бухгалтерських записів:
– дебет рахунку (лічби) 63 «Розрахунки з (із) постачальниками і підрядчиками»;
– кредит рахунку (лічби) 31 «Рахунку (лічби) в банках», або кредит рахунку (лічби) 51 «Довгострокові векселі видані», чи кредит рахунку (лічби) 62 «Короткострокові (короткотермінові) векселі видані» — на суму виписаних векселів постачальникам;
– кредит рахунку (лічби) 60 «Короткострокові (короткотермінові) позики (позички)» — при розрахунках з (із) постачальниками одержаними (отриманими) кредитами банку.
Велике значення має перевірка правильності відвантаження (реалізації) товарів з бази (складу). Особливу увагу при цьому слід скрутити (згорнути) на організацію аналітичного обліку (урахування) і, зокрема, на правильність і своєчасність складання товарних звітів.
Аналітичний облік (урахування) товарів на оптових складах може бути) сортовим і оперативно-бухгалтерським. Перевірку товарних звітів завідувач (завідуючий) складів здійснюють балансовим способом: до залишку (остачі) товарів на початок дня (початкове сальдо по дебету) додають оборот (зворот, оберт) товарів за день по дебету (надходження (вступи) товарів) і таким чином визначають залишок (остачу) товарів на кінець дня (кінцеве (скінчене) дебетове сальдо) по кожним видом і сортом (ґатунком) товарів.
При цьому слід мати на увазі, що в оптовій торгівлі аналітичний облік (урахування) товарів в бухгалтерії бази здійснюється тільки (лише) у вартісному виразі (вираженні) в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.
Відповідно П(С)БО) 9 «Запаси» при відпустці (відпуску) запасів (в т.ч. товарів) у виробництво, продажі і іншому убуванні оцінювання їх здійснюється по одному з таких методів:
1) ідентифікованій собівартості відповідної одиниці запасів;
2) середньозваженій) собівартості;
3) собівартості перших за часом надходження (вступи) запасів (ФІФО);
4) собівартості останніх за часом надходження (вступи) запасів (ЛІФО);
5) нормативних витрат (затрат).
Отже, для всіх одиниць бухгалтерського обліку (урахування) запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки (лише) один з приведених методів.
А тому залежно від методу оцінювання товарів, який застосовується на підприємстві при їх убуванні, собівартість реалізації буде неоднаковою за умови, що (при умові, що, при условии) убування відбувається (походить) в різні звітні періоди. Відповідно і фінансовий результат від реалізації однакових товарів, але (та) при застосуванні (вживанні) різних методів оцінювання, буде різним.
1) Запаси, які відпускаються, і послуги, які надаються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.
2) Оцінювання за средневзвешенной (собівартістю проводиться по кожною одиницею запасів діленням (поділкою, розподілом, поділом) сумарної вартості залишку (остачі) таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних (отриманих) в звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних (отриманих) в звітному місяці запасів.
3) Оцінювання запасів по методу ФІФО базується на припущенні (гадці), що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони поступали (надходили) на підприємство (відображені (відображувати) в бухгалтерському обліку (урахуванні), тобто (цебто) товари, які першими відпускаються на реалізацію, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження (вступи) товарів. При цьому вартість залишку (остачі) товарів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження (вступи) товарів.
4) Оцінювання товарів по методу ЛІФО базується на припущенні (гадці), що запаси використовуються в послідовності, яка виявляє протилежною їх надходженню (вступу) на підприємство (зарахуванню в бухгалтерському обліку (урахуванні), тобто (цебто) товари, які першими відпускаються на реалізацію, оцінюються за собівартістю останніх за часом отримання (здобуття) запасів.
5) Оцінювання за нормативними витратами полягає в застосуванні (вживанні) норм витрат (затрат) на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені (установлені) підприємством з урахуванням (з врахуванням) нормальних рівнів використання запасів (товарів), праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат (затрат) до фактичних норми витрат (затрат) і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися і переглядатися.
При будь-якому способі отримання (здобуття) товарів вони враховуються за первинною вартістю. До складу первинної вартості придбаних (набутих) за оплату товарів залежно від умов договору постачання, способу доставки і т.п. входять такі витрати (затрати):
– сума, яка сплачена або підлягає сплаті (виплаті) постачальникові;
– вартість навантажувально-розвантажувальних робіт;
– витрати (затрати) на транспортування товарів від продавця і їх страхування;
– відсотки (проценти) за кредит, наданий постачальником;
– митний збір, збори;
– непрямі податки (акцизний збір (збирання), ПДВ);
– вартість посередницьких послуг, пов'язаних з купівлею товарів.
Бувають випадки розкрадання товарів шляхом неповного їх оприбутковування під час вступу від постачальників. Про ознаки такого розкрадання можуть свідчити незадоволені (невдоволені) постачальником рекламації (комерційні акти) на «недопостачання» товарів з його боку. Механізм скоєння розкрадання полягає в тому, що під час вступу товару до підприємств оптової торгівлі матеріально відповідальна особа частинку (частку, часточку) товарів, які поступили (вчинили) від постачальника, навмисне (навмисно) не оприбутковує. На вимогу матеріально відповідальної особи, яка хоче замаскувати свої дії, створюється комісія з прийому, яка підтверджує факт недопостачання певної кількості товарів, про що складається комерційний акт (акт приймання).
З метою документування розкрадання товарів слід проаналізувати такі документи:
– договір постачання;
– комерційний акт (акт приймання);
– товарно-транспортну накладну, рахунок-фактура, подорожний) лист;
– рахунок (лічба) — платіжна вимога, виписки банку;
– товарний звіт, товарну книгу;
– звіт про рух тари.
Крім того, у разі потреби проводять інвентаризацію товарів, які поступили (вчинили) від постачальника, і здійснюють відвантаження товарів.
Зіставляються (співставляються) також записи по кредитом рахунку (лічби) 631 «Розрахунки з (із) вітчизняними постачальниками» і по дебетом рахунку (лічби) 281 «Товари на складі».
1.3. Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів
Малоцінні і швидкозношуваних) предмети (МШП) по новому Плану рахунків (лічби) належать) до класу 2 «Запаси». Малоцінними і швидкозношуваними предметами вважаються (лічаться) предмети, які використовуються впродовж (упродовж) не більше за один рік або нормальний операційний цикл, якщо він триває більше за один рік, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг і т.п.
По дебету рахунку (лічби) 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» відображаються (відображуються) по первинною вартістю придбані (набуті) (одержані (отримані) або виготовлені малоцінні і швидкозношувані предмети, по кредиту — по обліковою вартістю відпустка (відпуск) малоцінних і швидкозношуваних) предметів в експлуатацію із (із) списанням на рахунки (лічбу) обліку (урахування) витрат (затрат), а також списання недоліків (нестач) і втрат від псування таких предметів.
З метою забезпечення збереження (зберігання) вказаних предметів в експлуатації може виявляти організований належний контроль за їх рухом. Підприємство покликане вести оперативний облік (урахування) МШП) в кількісному виразі (вираженні). Встановлено (установлено), що при поверненні на склад з (із) експлуатації таких предметів, які придатні для подальшого (дальшого) використання, вони прибуткують по дебету рахунку (лічби) 22 «Малоцінні і швидкозношувані) предмети» і кредитом рахунку (лічби) 71 «Інший операційний дохід (доход)».
Перевірка МШП) здійснюється по видах предметів по однорідними групами відповідно (відповідно до) встановленому (установленому) їх аналітичному обліку (урахуванню).
Положенням (становищем) (стандартом) бухгалтерського обліку (урахування) «Запаси» передбачається (припускається), що вартість МШП), переданих в експлуатацію, виключається з (із) складу активів (списується з балансу) з (із) подальшою (дальшою) організацією оперативного кількісного обліку (урахування) таких предметів по місцями експлуатації і відповідальними особами впродовж (упродовж) терміну їх фактичного використання.
На МШП), що виявляє у складі запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП) виключається з (із) складу активів, тобто (цебто) списується з балансу у (в, біля) витрати (затрати). Для посилення контролю за збереженням (зберіганням) МШП (вони підлягають маркировці (фарбою (барвою), клеймуванням), прикріпленням жетонів). Якщо термін корисної експлуатації МШП) перевищує один рік, то їх включають до складу необоротних (незворотних, безповоротних) активів, і вони підлягають амортизації.
Якщо термін експлуатації МШП) не перевищує року, їх списують на зменшення нерозподіленого прибутку.
Визначення зносу дорогоцінних (коштовних) швидкозношуваних) предметів здійснюється по такими методами:
– на основі термінів використання в місяцях;
– з (із) участю в об'ємах (обсягах) діяльності;
– відрахуванням 50 % вартості при передачі з складу в експлуатацію і 50 % за ціною можливого використання;
– 100 % вартості унаслідок (внаслідок) передачі з складу в експлуатацію. На підприємстві аудитор знайомиться (ознайомлюється) з (із) організацією і оформленням матеріальної відповідальності за МШП).
Крім того, він вивчає інвентарні книги (відомості), прибуткові документи, записи в регістрах (реєстрах) аналітичного обліку (урахування).
Результати інвентаризації МШП) (недолік (нестача) або надлишки) встановлюють за матеріалами інвентаризації шляхом складання порівняльного відомості.
Аудитор перевіряє повноту і своєчасність оприбутковування МШП), обґрунтованість списання і правильність нарахування зносу по вищезгаданих методах. Особливому контролю підлягають предмети, списані як непридатні. При цьому встановлюють причини, час їх придбання (надбання), вивчають документи на їх здачу в утиль (брухт) (лом) або на знищення.
Суцільній перевірці підлягають акти на списання предметів і їх затвердження керівництвом підприємства.
