Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма організації навчального процесу

Класично-урочна система є чи не найважливішим класичним винаходом у дидактиці. З часів Яна Амоса Коменського, якого справедливо вважають її творцем, класно-урочна система вже 350 років панує як форма організації навчально-виховного процесу в школах і навчальних закладах усього світу. У 20-х роках були численні спроби замінити її, але ці "замінники" не виправдали себе.

Основною формою організацій навчально-виховного процесу є урок. Процес навчання складається з окремих ланок-уроків, кожний з них зв'язаний з попереднім єдиним ланцюжком. Кожний урок це безпосереднє продовження того, що засвоїли учні раніше і в той же час - це сходинка до майбутніх знань. Вимоги до уроку поділяються на дидактичні, виховні, психологічні та гігієнічні.

Дидактичні вимоги до уроку:

1. Чітке визначення освітньої мети уроку у відповідності до його освітньої функції.

2. Здійснення у своїй системі уроків дидактичних принципів навчання.

3. Обрання найбільш раціональних методів і прийомів, а також засобів для досягнення визначеної мети уроку.

4. Застосування внутріпредметних та міжпредметних зв'язків.

Структура і зміст уроку залежить від дидактичних завдань, які вирішуються на ньому.

Основні з них: повторення вивченого раніше матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення знань; формування умінь та навичок; застосування знань, вмінь та навичок при вирішенні пізнавальних і практичних завдань. Необхідно поєднувати різні типи уроків при вивченні теми.

При вивченні окремих тем з предмету "Трактори і автомобілі" я часто застосовую комбінований тип уроку, на якому вирішую кілька дидактичних задач. Цей урок складається з таких основних частин:

1) визначення теми і мети уроку;

2) перевірка знань, вмінь, навичок, повторення і закріплення раніше вивченого матеріалу з метою удосконалення знань і підготовки студентів до активного сприймання нового матеріалу;

3) засвоєння нових знань, узагальнення і виводи;

4) первинне закріплення знань, вироблення вмінь і навиків;

5) перевірка якості їх засвоєння;

6) домашнє завдання.

На комбінованому уроці 1-2 хвилини відводяться на організаційний момент, 15-20 хвилин на перевірку раніше вивченого матеріалу, 55-60 хвилин на виклад нового матеріалу, 5-6 хвилин на закріплення і 1-2 хвилини на домашнє завдання. Великий ефект дають уроки, на яких з викладом нового матеріалу комбінується тільки наступне закріплення. Застосовуються уроки, на яких перевірка знань, повідомлення нового матеріалу здійснюється без спеціального закріплення, або навпаки, пояснення супроводжується закріпленням і перевіркою знань. Урок -не лише форма навчальних знань, але й форма процесу навчання. А тому від структурного рішення уроку, яке дозволяє знайти оптимальні умови для навчання, залежить ефективність процесу навчання. Ефективність уроку значно підвищується, якщо стадії процесу засвоєння знань - сприймання, осмислення, закріплення - представлені в цьому органічному зв'язку і послідовності. Необхідно постійно і максимально підвищувати інформаційну ємність уроку і педагогічну ефективність процесу навчання.

Ефективність процесу навчання підвищується при науково обґрунтованій його організації. Відомо, що засвоєння знань, вмінь і навичок учнями однієї і тієї групи нерівномірні. Отже, щоб правильно і ефективно навчати на уроці, викладачу потрібно знати не тільки свій предмет і методику його викладання, але й студентів, з якими працює, їх індивідуальні особливості. Процес навчання на уроці необхідно індивідуалізувати, тобто використати систему дидактичних засобів, при якій навчання цілої групи проводиться з врахуванням індивідуальних особливостей учнів. Робота по індивідуалізації навчання складається з двох основних елементів: а) систематичного вивчення учнів з метою визначення їх індивідуальних здібностей; б) розробки і проведення уроків з врахуванням даних, одержаних в ході вивчення.

До уроку ставляться виховні вимоги:

- постановка виховної мети уроку і відповідного завдання учнів у їх розумовому, моральному, трудовому напрямах. Елементи виховання мають входити до виховної тканини уроку;

- врахування індивідуальних особливостей учнів, зокрема інтелектуального розвитку, мотивації ставлення до навчання, дії стимулювання методів, дії стимулювання методів, ступеня самостійності в оволодінні знаннями.

Психологічні вимоги до уроку:

- організація і здійснення сприймання та усвідомлення, запам'ятовування і осмислення навчальної інформації;

- розвиток довільної та післядовільної уваги учнів, її концентрація на найскладніших і найвідповідальніших знаннях (поняттях, правилах, законах);

застосування мнемонічних прийомів (механічного і смислового) запам'ятовування знань, тренування вмінь на уроці, а також у ході виконання домашніх завдань;

-   розумове виховання та самовиховання особистості в процесі навчання.

Гігієнічні вимоги до уроку:

- забезпечення чергування методів і прийомів у ході уроку, щоб не допускати втоми і розумового перевантаження при викладанні складної, важкої для сприймання теми;

- дотримання режиму гігієни, аерації повітря в аудиторії (провітрювання перед уроком, вологе прибирання);

- стеження за станом здоров'я студентів і звільнення від уроку тих, на кого є підозра щодо інфекційного захворювання або на ГРЗ;

- викладач повинен приходити на урок здоровим.

Ці узагальнені вимоги щодо уроків деталізуються при викладанні кожного предмета в типах уроків, у їх конкретній структурі - комплексному переліку елементів уроку в їх послідовності та наступності, адже залежно від компонування уроку поелементно утворюється певний тип уроку. Комбінований тип уроку ми вже розглянули. Познайомимося з іншими типами:

-   урок повідомлення нових знань з такою структурою:

1) початок уроку (підготовка студентів до роботи на уроці);

2) викладач нового матеріалу (тема, план уроку, словесні і навчальні методи вивчення або практичний метод);

3) висновки з нового матеріалу (у вигляді поточного опитування або повторення з підручником, записом у зошиті);

4) інструктаж щодо домашнього завдання.

-   урок повторення попереднього матеріалу з слідуючою структурою:

1) початок уроку;

2) використання різних методів репродуктивних, творчих, проблемно-пошукових, методів контролю і усного опитування, письмової роботи у вигляді відповідей на запитання, дидактичних ігор, лабораторної чи практичної роботи, праці над підручником або додатковими джерелами);

3) інструктування з домашнього завдання з домашнього завдання (на повторення раніше вивченого матеріалу);

-   контрольно - перевірочний урок:

1) організація учнів до контрольного уроку;

2) письмова контрольна робота (задача, завдання по картках, схема -креслення, заповнення таблиці);

3) індивідуальне закінчення роботи, підбиття її підсумків.