Обчислення перевищень

Знаючи похилу віддаль (або її горизонтальну проекцію) від теодоліта до рейки та кут нахилу цієї лінії за формулами тригонометричного нівелювання можна обчислити перевищення h між точкою, над якою центровано теодоліт і точкою, в якій встановлено рейку

або ,

де і – висота приладу (тахеометра);

l - висота наведення зорової труби на рейку;

- кут нахилу;

D – похилу віддаль, виміряну нитковим віддалеміром;

d - горизонтальну проекцію похилої віддалі.

Завдання 1: Виміряти та обчислити наступні значення та внести їх у журнал (табл.4.1):

1. Виміряти висоту тахеометра і;

2. Навести зорову труби на рейку на висоту l= 1,0м і відлічити вертикальний круг при КЛ;

3. Виміряти нитковим віддалеміром похилу віддаль D ( коефіцієнт віддалеміра прийняти рівним 100);

4. Навести зорову труби на рейку на висоту l= 1,5м і відлічити вертикальний круг при КЛ;

5. Виміряти нитковим віддалеміром похилу віддаль D;

6. Навести зорову труби на рейку на висоту l= 2,0м і відлічити вертикальний круг при КЛ;

7. Виміряти нитковим віддалеміром похилу віддаль D;

8. Навести зорову труби на рейку на висоту l= 2,5м і відлічити вертикальний круг при КЛ;

9. Виміряти нитковим віддалеміром похилу віддаль D;

10. Перевернути зорову трубу через зеніт і повторити всі дії при КП;

11. Обчислитимісце нуля вертикального круга МО (формула 4.1 або 4.3);

12. Обчислити кут нахилу (формули 4.2 або 4.4);

13. Обчислити горизонтальну проекцію похилої віддалі ;

14. Обчислити перевищення. .

Таблиця 4.1

Журнал

Пробних вимірювань

Відліки вертикального круга (° ´)	Місце нуля МО (° ´)	Кути нахилу n (° ´)	Похила віддаль по рейці D, (м)	Горизонтальна проекція віддалі d, (м)	Перевищення h, (м)	Примітка
1	2	3	4	5	6	7
КЛ						і= м
КП						l= 1.0 м
КЛ						і= м
КП						l= 1.5 м
КЛ						і= м
КП						l= 2.0 м
КЛ						і= м
КП						l=2.5 м

Виконав/ла ст. гр. - _____________

Викладач: “ “ 20 р.

Лабораторна робота №5

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ТАХЕОМЕТРИЧНОГО ЗНІМАННЯ

В основі тахеометричного знімання лежить ідея визначення просторового положення точки місцевості при одному наведенні зорової труби на рейку, що встановлена у цій точці. Планове положення точок визначається полярним методом, а висотне - методом тригонометричного нівелювання. Одночасно складається зарис ділянки, або смуги знімання. Таким чином, тахеометричне знімання об’єднує в собі два процеси: знімання ситуації і знімання рельєфу.

У даній лабораторні роботі розглянуто тахеометричне знімання ділянки місцевості, яке виконувалась з трьох станцій зімкнутого ходу. На кожній станції тахеометром 2Т-30 при двох положеннях вертикального круга вимірювались горизонтальні кути між напрямами на сусідні станції з точністю 0,5', а відстані - нитковим віддалеміром з точністю до 0,1 м та кути нахилу ліній з точністю до 0,5'. Кожна лінія ходу і її кут нахилу виміряні чотири рази. Тахеометр орієнтувався за напрямом однієї із сусідніх станцій при одному положенні вертикального круга.