VII. Домашнє завдання

Квітня 8 клас українська мова та література

Урок 30. Пряма і непряма мова (повторення й поглиблення). Розділові знаки при прямій мові (повторення й поглиблення вивченого)

Мета: поглибити знання про пряму і непряму мову; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити речення з прямою мовою, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою, а також використовувати їх в усному і писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов і повагу до історії свого народу.

Епіграф до уроку:

«У нас над усе честь і слава...»

Пригадайте 

Мозковий штурм.

— Що вам відомо про пряму і непряму мову з попередніх класів?

— З якою метою люди використовують пряму мову?

— Яку структуру мають речення з прямою мовою?

— Пригадайте інтонаційні особливості прямої мови. Наведіть приклади.

У процесі спілкування в мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Є пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряма мова.

Сьогодні на уроці ви навчитеся знаходити речення з прямою і непрямою мовою, цитатами, репліками діалогу та визначати особливості їх, виражальні можливості; набудете знань про розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі та зможете їх обгрунтовувати; розвинете вміння й навички замінювати пряму мову непрямою та порівнювати виражальні можливості різних способів передачі прямої мови; усвідомите роль речень із прямою мовою та діалогів у процесі створення усних і письмових висловлювань різних видів.

Пряма мова— це чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту та інтонації. Наприклад: «Я буду брати себе в руки», — обіцяє Рубін (І. Сенченко).

Непряма мова— це чуже мовлення, передане тільки зі збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання. Наприклад: Рубін обіцяв, що буде брати себе в руки.

Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують на те, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, у середині й після неї:

1. «П», — а.

«Розкажіть, будь ласка, мені про вашу Батьківщину», — попросив скульптор, закладаючи ногу на ногу (О. Гончар).

2. А: «П!»

Діти кажуть: «Ми Вітчизну нашу любимо святу!» (П. Тичина).

3. «П? — а. — П».

«Та ви смієтесь? — вигукнув лейтенант. — Не бачите, яка це в мене радість?» (П. Загребельний).

Пряма мову і слова автора вимовляють з різною інтонацією. Пряму мову передають розповідними, питальними, спонукальними та окличними реченнями.

Слова автора супроводжуються розповідною інтонацією. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, вони вимовляються з пониженням голосу й невеликою паузою. Наприклад: Він посміхнувся з поблажливою зверхністю: «Життя, воно навчить... Навчить калачі з маком їсти» (О. Гончар). Слова, що стоять після прямої мови, вимовляються трохи прискорено і з пониженням голосу. Наприклад: «А тепер розкажи нам, Нателло, — усміхаючись, говорив інженер, — як ти відкрила Оленяче джерело?» (О. Гончар).

Слова автора, що стоять у середині прямої мови, ділять речення на три частини. Перша частина прямої мови вимовляється з підвищенням голосу, друга — залежно від мети висловлювання, а слова автора виділяються паузами з обох боків і вимовляються з інтонацією вставних слів, із зниженням голосу в кінці. Наприклад: «Мамо! — радісно закричав хлопчина, зриваючись нагло з довгої задуми. — Знаєш, мамо, що?» (Б. Лепкий).

Вибіркова робота на основі тексту (інформаційна, загальнокультурна компетентність).

— Прочитайте текст, дотримуючись відповідної інтонації. Знайдіть і випишіть речення з прямою мовою. Якого значення вони надають висловлюванню? Проаналізуйте їх структуру.

«У нас над усе честь і слава...»

Добродушність, безкорисливість, щедрість, схильність до щирої дружби — все це риси характеру, якими славились запорозькі козаки. Окрім того — висока любов до особистої свободи, а також глибока повага до старшого покоління: старих козаків і залужених воїнів.

«Щодо інших людей, — писали сучасники, — запорізькі козаки завжди були гостинними й привітними». Цей звичай, звичайно, був у запорожців не лише до приятелів та знайомих, але й до сторонніх людей.

Один із сучасників розповідає: «Хоча в Січі жили люди різного стану, але там панувала така чесність і безпека, що можна було на вулиці залишити свої гроші, не боячись, що їх украдуть».

«Брати-запорожці, у нас над усе честь і слава, військова справа...» — казали козаки.

— Запишіть речення. Укажіть пряму мову, схарактеризуйте речення за метою висловлювання. Поясніть розділові знаки
(малюєте схему).

1. «Гарна музика», — шепнула заслухано Дарка (Ірина Вільде).

2. Махнові ж своє муляло: «Перекази козацькі, професоре, хай трохи постороняться, розкажи, які перекази про нас складають» (О. Гончар).

3. Вус Яворницького сердито ворухнувсь: «То не ідеал, до якого йдуть через руїни» (О. Гончар).

4. «Антон не з таких, — сказав Мартин Джура, — проти своїх Антон не піде» (П. Панч).

5. «Свій мед, першої взятки, — не втерпів боцман, щоб не похвалитись. І звертаючись до Марії, додав: — Уже чотири вулики маємо, ціла пасіка...» (О. Гончар).

6. «А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський).

— За поданими схемами складіть речення з прямою мовою.(по одному реченню в коментарі)

1. «П», — а.

2. А: «П!»

3. «П?» — а.

4. «П, — а, — п».

5. «П? — а: — П».

6. «П! — а. — П».

7. А: «П?»

Пунктуаційний практикум (компетенція саморозвитку і самоосвіти).

— Розставте потрібні розділові знаки.

1. Говорять якось поляки запорожцям Ми от воюєм завжди за честь а ви за гроші. Чого кому бракує той за то воює відповідають козаки (Народна творчість).

2. 1. Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати сказав найстарший Кий. 2. Аскольд і Дир побачили гарне місто над рікою ввійшли до нього і сказали киянам Ми будемо у вас князювати будемо вас боронити перед нападами чужих племен (За А. Лотоцьким).

3. Узагальнення й систематизація знань учнів..

— Допишіть до слів автора пряму мову. Запишіть речення з прямою мовою, ураховуючи всі різновиди їх оформлення. Перебудуйте речення з прямою мовою на непряму мову.

1. Дівчина сказала...

2. Віктор здивовано вигукнув...

3. Батько порадив дочці...

4. Студенти вирішили...

5. Перехожий запитав у мене...

6. Викладач повідомив...

VII. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал підручника,

Виписати з художньої літератури п’ять речень із прямою мовою різної структури. Накреслити їх схеми